Урок "Павло Тичина,розповідь про поета. Майстерне відтворення краси природи,вираження патріотичних почуттів засобами художнього слова (" Гаї шумлять, "Блакить мою душу обвіяла...")

5-ий клас

Тема. Павло Тичина,розповідь про поета. Майстерне відтворення краси природи вираження патріотичних почуттів засобами художнього слова («Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла…»).

Мета. Ознайомити учнів з окремими фактами життя і творчості П.Тичини, визначити художній задум поета у віршах «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла…», розвивати вміння виразно читати художній твір,розуміти й аналізувати пейзажні твори,зв’язне мовлення,образне мислення;виховувати уважність у ставленні один до одного, бережне ставлення до природи рідного краю,почуття патріотизму.

Цілі уроку.

   Учні знають:

1. Цікаві факти з життя П.Тичини.
2. Ідейно-художній зміст виучуваних поезій.
3. Художні засоби,що допомагають відтворити красу природи.

   Учні вміють:

1. Виразно читати пейзажні описи в поезіях П.Тичини,»бачити» і «слухати» природу.
2. Проводити аналогії між зображеним і баченим у реальному житті, висловлювати міркування про способи вираження любові до рідної землі.
3. Пояснити роль кольору у змалюванні настрою віршів.

Тип уроку.   Урок відкриття нових знань.

Методи і прийоми навчання.  Методи бесіди,метод усного викладу вчителем матеріалу, прийом виразного читання тексту, робота у парах, рольова гра, робота з ілюстраціями.

Обладнання.  Портрет П.Тичини, художні ілюстрації,аудіозапис , запис гри на кларнеті, рефлексивні картки.

Випереджувальні завдання (на вибір учнів).

1. Прочитати поезії П.Тичини самостійно і батькам. Поцікавитися враженнями батьків.
2. Підготуватися до виразного читання поезії «Гаї шумлять», вивчити напам’ять (за бажанням).
3. Створити(доповнити) художню ілюстрацію «Рідний край» (див.матеріали посібника на с.).
4. Створити кіноплівку (кілька ілюстрованих кадрів) до поезії «Гаї шумлять».

План уроку

1. Актуалізація опорних знань та суб’єктного досвіду учнів.
2. Повідомлення теми та мети уроку.
3. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
4. Цілевизначення та планування.
5. Опрацювання навчального матеріалу.
6. Підведення навчального завдання.

Хід уроку

I.Актуалізація опорних знань та суб’єктного досвіду учнів.

    Учитель вітається, організовує учнів на роботу.

Учитель. Діти,щойно дзвінок замінили кольоровим. Якого кольору був би дзвінок (на початку уроку;у кінці уроку)?

       Спробуймо саме так поговорити і про ваш нинішній настрій.

       (Учитель інструктує учнів у роботі із рефлексивними картками (див.додатки). Діти передають свій настрій у кольорі,звуках,словах).

1. З’ясування емоційного стану школярів
2. Актуалізація суб’єктного досвіду. 

Учитель. Ми дещо розмежували ваші сприйняття кольору і звуку. А є такі люди, у котрих ці сприйняття взаємопов’язані. Наприклад, у таких людей кожне ім’я асоціюється з певним кольором (Іван-білий колір, Оленка-світло-зелений).

 Чує така людина звук потяга,і це для неї це фіолетовий колір. Як ви думаєте, які таланти може розвинути така людина? Ким може стати?

      II. Повідомлення теми та мети уроку.

Учитель записує тему на дощці,вивішує портрет. Учні записують тему в зошити.

    III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Учитель.Діти,над вивченням якого розділу ми працюємо з вами зараз? («Рідна Україна.Світ природи»). Творчість П.Тичини теж входить до цієї теми. Ви вже вдома читали поезії цього поета. Спробуйте продовжити розпочате речення .

1. Технологія «Незакінчене речення» (усно і коротко).

«У розділі «Рідна Україна.Світ природи» ми звертаємося до творчості П.Тичини, бо…»

Учитель.Про цього поета у шкільній програмі чули ваші батьки. Я просила, аби ви прочитали виразно поезії своїм батькам і поцікавилися враженнями. Чи зробили ви це? Розкажіть один одному про це.

2. Робота у парах.
3. Озвучення результатів роботи у парах кількома учнями.

Учитель.  Можливо, сьогодні,відкривши для себе П.Тичину, згодом відкриєте ще раз його своїм рідним.

IV. Цілевизначення та планування.

1. Робота із технологічною карткою.

(Учитель розповідає кілька цікавих випадків із життя П.Тичини, учні повинні уважно слухати, «бачити» і «чути» життя талановитої людини).

2. Пропозиції учнів щодо плану роботи.

V.  Опрацювання навчального матеріалу.

1. Усний виклад учителем матеріалу.

(Учитель розповідає кілька цікавих випадків із життя П.Тичини, учні повинні уважно слухати, «бачити» і «чути» життя талановитої людини).

Орієнтовні матеріали

    Людина з тонким музикальним слухом, чудовим голосом (грав досконало на фортепіано, сопілці,кларнеті,бандурі,писав музику). Мав талант художника і найбільше любив малювати пейзажі. Володів тонким мистецтвом художнього слова.

Епізоди з життя.

Раннє дитинство. Спогади.

«Пам’ятаю себе в дитинстві дуже рано і мене ще на руках носили. День.Теплінь. Світло-зелене віття звідкись нависає наді мною. Блищить вода…Підсвідомо відчуваю:щось навколо мене діється,але що саме і як-ще не міг я своїм розумінням охопити. Тільки одне вловлював: рух і звук, радісні обличчя і колір гілок, блиск і воду, що пахла свіжістю…»

   Співав у хорах Єлецького,Успенського та Троїцького монастирів. В одному з монастирів була дуже висока дзвіниця. Павло часто забирався на самий верх і годинами розглядав місцеві краєвиди.

      Випадок знайомства із М.Коцюбинським через учителя-художника М.Жука «Поет між нами»,- так М.Коцюбинський дав дорогу П.Тичині у літературне життя.

2.Прослуховування в аудіо записі гри на кларнеті.

3.Бесіда за запитаннями

- Який музичний інструмент звучить?

- А яким вам уявляється таке словосполучення «сонячні кларнети»?

- Які вірші могли увійти до збірки «Сонячні кларнети»?

Учитель. Поезія,що є у нас у підручнику, якраз із зазначеної збірки.

    Перед вами-передане словами кольорове і багатоголосне сприйняття світу талановитою людиною. Спробуємо зазирнути у цей світ! А це не так просто.

4.«Оживлення» тексту

Учні заплющують очі і уявляють небо. Яке воно? Слухають мініатюру П.Тичини «Хмаринка в небі голубім».

    А хмари все котяться, як великі кораблі, наставивши вітрила-блискучі,опуклі-пливуть вони в блакитнім небі гордо,урочисто. Пливуть на рідні села, на степи далекі, щоб там росою впасти на світанку, щоб десь поплакати над лісом.

5.Виразне читання поезії «Блакить мою душу обвіяла» (учителем та учнями).

• Робота над порівняннями «метелик мов свічечка».
• Хорове (колективне) читання рядка «Добридень тобі, Україно моя!»
• Проблемне питання

А якій Україні каже поет «Добридень!»? Яка вона,поетова Україна?

6.Виразне читання поезії «Гаї шумлять»(учитель читає разом із учнями: довгі рядки-учитель,короткі-учні колективно).(Учні читають індивідуально лише короткі рядки).

7.Бесіда за запитаннями

-Де знаходиться ліричний герой (місце,час)? Чого йому «так весело»?

-Яка у вірші «найсмачніша метафора»?

-Як ви уявляєте «ниви-приливи»? До якого художнього засобу близьке це складне слово?

-А що значить «мріє» гай над річкою?

-Як варто прочитати перші два рядки другої строфи,що почути звук дзвону?

-Яке у творі «найкоштовніше» порівняння?

• Читання розірваних рядків (1-го,3-го і т.д.)

8.Рольова гра «Відеооператор».

Учні отримають завдання прокоментувати уявно побачені на відео кадри(за змістом поезії «Гаї шумлять»).

9.Проблемне питання

Коли б хтось з іноземців,що не розуміє української мови,побачив створені поетом картини і почув передані звук,чи зрозумів би,що мова йде про Україну? За чим саме?

VI. Підведення підсумків уроку (рефлексія та оцінювання навчальної діяльності).

     1.Бесіда за запитаннями

-До відповіді на яке питання про життя і творчість П.Тичини ви готові найбільше?

-Над якою ціллю хотіли б попрацювадти на наступному уроці?

2. «Незакінчене речення»

«Я побачив(почув,відчув),що П.Тичина…»

VII. Інструктаж домашнього завдання.

    Підготувати 2 питання на прес-конферанцію з поетом(письмово),вивчити напам’ять із поезій П.Тичини (за бажанням).

                                                                                        ДОДАТОК

Зразок рефлексивної картки