Історія України 8 клас. «Українсько-московський договір 1654

 Історія  України 8 клас. «Українсько-московський договір 1654 р.»

 

Тема:Українсько-московський договір 1654 р.

Мета: розкрити основні передумови та суть домовленостей досягнутих між Україною та Московською державою у 1654 р., а також дати оцінку цієї події через призму роботи учнів над кейсами; розвивати в учнів вміння аналізувати складні історичні події та факти; формувати вміння працювати з історичними документами і на основі них робити висновки та узагальнення, висловлювати свою точку зору; виховувати любов та повагу до історичного минулого нашого народу.

Основні терміни і поняття: Переяславська рада, Березневі статті, автономія, протекторат.

Обладнання:  підручник, карта «Українська козацька держава у 1650–1659 рр.», картки з документами та репродукція картини М. Хмелька «Переяславська рада».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

Метод «Мозкового штурму»(учням пропонується дати відповіді на питання)

• Коли була утворена Гетьманщина і яку територію вона займала?
• Як і у зв'язку з чим змінювалась територія Гетьманщини за період 1648-1653 рр.?
• Які держави сусідили з Гетьманщиною?
• Якими були відносини із сусідами?
• Як європейські держави відносились до появи Гетьманщини?

ІІІ .Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь

Шість років тривала національно-визвольна боротьба українського народу проти польського панування. Розпочавши цю війну, великий гетьманУкраїни Богдан Хмельницький розумів, що без доброго союзника Україна не могла перемогти остаточно. Козацька держава, створена під час війни, могла в один момент втратити усі елементи державності, здобуті в ході війни: адміністративний поділ, судову систему, військо і кордони... Як ми з вами вияснили Крим, у свою чергу, був ненадійним і тимчасовим союзником, зі своїми корисливими інтересами, а саме: ослабити обидві держави і мати змогу й надалі грабувати українське населення. Інші зайняли вичікувальну позицію. Що ж тоді залишалося для Хмельницького? Який союзник? Природним було його прагнення налагодити дипломатичні стосунки з Московією. Ці дві держави поєднувала православна віра.

1 жовтня 1653 р. Земський Собор у Москві прийняв рішення, щоб «гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорізьке з містами і землями взяти під государеву руку».

8 січня 1654 р. в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на яку прибули представники від полків та різних верств населення України (міщани, селяни, духовенство). Учасниками ради були близько 300 осіб.

Робота з документом

Документ 1. М. Аркас про Переяславську раду

«...І от восени, коли стояв Хмельницький на Поділлі, прийшла звістка, що вже їдуть до нього посли з Москви і цар обіцяє на весну прислати військо. Посли московські — боярин Бутурлін, окольничий Ольферєв і думний дяк Лопухін із військовим почтом з 2 00 стрільців приїхали у Переяслав саме під Новий рік. Стрів їх переяславський полковник Павло Тетеря та протопоп. На Водохреще року 1654 приїхав у Переяслав і гетьман і на 8 січня скликав велику раду. Уся старшина з усіх полків, з усієї України з’їхалися до Переяслава. Об 11-й годині вийшов на майдан гетьман і почав свою промову до війська... Потім прочитано царську грамоту — і в ній цар обіцяв Україну в ласці держати і від ворогів обороняти. Послів покликав тепер гетьман у церкву до присяги. Гетьман зі старшиною домагався, щоб посли московські присяга ли за царя, що він вольності й порядки України порушати не буде й ворогам її на оддасть на поталу. На те бояри сказали, що вони сього не зроблять, бо Московський цар — «самодержець» і присяги своїм підданим не складає. Але нехай люде не бояться: цар їх не видасть і всі вольності й права оборонить та збільшить. Ся несподіванка дуже здивувала гетьмана і старшину. Не знали, що робити. Вийшли з церкви й радилися на подвір’ї... Послали до Бутурліна, щоб таки присягнув, іначе військо буде вагатися і не схоче цареві присягати. Посли стояли на свойому. Довго так тяглося. Нарешті Хмельницький і старшина, щоб помочі московської не втрачати, згодилися присягнути й так і постановили, що пізніше вони пошлють до Москви своїх послів, і ті з царем і боярами умовляться про українські порядки...»

Завдання:

1. Охарактеризуйте перебіг подій на Переяславській раді в січні 1654 р.

2. Як ви вважаєте, чому Хмельницький і старшина, незважаючи на відмову московських послів, склали присягу?

 Кейс

Аналіз репродукції картини М.Хмелька «Переяславська рада».  

  Завдання:

• Визначити, чи насправді емоції, передані художником, мали місце під час Переяславської ради.
• Довести або спростувати свою точку зору.
• Проаналізувати джерело сучасника про цю подію.

Документ 2. Із повідомлень українського шляхтича Павша

«Бачу зле, бо видав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві... Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовимкаранєм до того привів, що присягли всі...

Сповіщаю, що Кропив’янський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягати московському цареві... Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі... Потім переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже противилися, а місцевий війт захворів, то його, хоч і хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці. Він мусив виконати присягу і помер від депресії того ж дня... Кияни теж цьому були противні та не хотіли йти до церкви, але їх, наче бидло, гнали козаки до присяги... Вони ж під час присяги не називалися своїм іменем, а після присяги дуже її лаяли. Митрополит не дозволив присягати, і отець архімандрит, і все духівництво... Гадяцький і Брацлавський полки не хотіли зноситися з Хмельницьким, не хотіли їхати на цю присягу до Переяслава, і серед тієї України стався розкол».

Завдання:

1. Зіставте інформацію, викладену в обох документах та репродукції картини про хід Переяславської ради.

2. Чому серед населення України не було одностайності у сприйнятті подій в Переяславі?

У ч и т е л ь

Звісно, що усна угода не могла задовольнити гетьмана. Він не був упевнений у вірності царя. 14 березня 1654 року українські посли подали письмовий текст проекту договору з 23 статей. Але не всі пункти задовольнили царя. Російська сторона скоротила кількість статей до 11, хоча загалом їх зміст не зазнав змін. Царська жалувана грамота від 27 березня 1654року називає гетьмана і Військо Запорізьке «підданими московського царя», але при цьому зазначає: Україні «бить под нашою, царскоговеличества, рукою, по своимпрежним правам и привилеям и по всемстатьям, которые писали вышесего», що власне передбачає не підданство, а протекцію царя над Україною.

 Словникова робота

Протекторат — форма залежності, за якою одна держава перебирає здійснення зовнішніх відносин іншої держави, це нерідко призводить до втручання й у внутрішні справи.

Робота в групах (вчитель об’єднує учнів у групи, вони отримують кейс над яким працюють і представляють свої результати).

Кейс

ДОКУМЕНТ. ЖАЛУВАЛЬНА ГРАМОТА ЦАРЯ ОЛЕКСІЯ МИХАЙЛОВИЧА

ВІЙСЬКУ ЗАПОРОЗЬКОМУ ВІД 27 БЕРЕЗНЯ 1654 Р. НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЙОГО ПРАВ І     ВОЛЬНОСТЕЙ.

 

Ми, великий государ, наша царська величність, підданого нашого Богдана Хмельницького, гетьмана Війська Запорозького, і все нашої царської величності високою рукою в попередніх їх правах і привілеях, які їм надані були королями польськими та великими князями литовськими, і тих їх прав і вольностей порушувати нічим не веліли своїми старшими за своїм попередніми правами, а наші царської величності бояри і воєводи в ті їх військові суди втручатися не будуть. А число війська запорозького ми вказали за їх же чолобиттям визначити спускового 60 000 завжди повне. А якщо з божої волі смерть настане гетьмана, то ми, великий государ, дозволили Війську Запорозькому обирати гетьмана за попередніми їх звичаями самим проміж себе. А кого гетьманом оберуть, про те писати нам, великому государеві, а також тому новообраному гетьманові на підданство і на вірність віру нам, великому государеві, учинити при кому ми, великий государ, укажемо, а при булаві гетьманській староству Чигиринському з усіма його приналежностями, які перед цим при ньому були, ми указали бути по-давньому. Також і маєтків козацьких і земель, які вони мають для пожитку, відбирати в них і у вдів, що після козаків залишилися, а дітей не веліли, а бути їм за ними , як і раніше.

 

Запитання :

1.З тексту документа наведіть фактичні дані, які свідчать про набуття запорозькими козаками прав і привілеїв ще за довго до переходу їх під покровительство російського царя.

2. Визначить з документа окремо політичні й економічні права і привілеї, які закріплювалися за Військом Запорозьким жалуваною грамотою російського царя.

 

Остаточний текст українсько-московського договору було ухвалено у Москві в березні 1654 p., звідси і його назва –  «Березневі статті» (їх оригінали не збереглися).

• Збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським урядовцям.
• Установлювалася платня у розмірі:
  • військовому писарю та підпискам — 1000 польських злотих;
  • військовим суддям — 300 польських злотих;
  • судовим писарям — 100 польських злотих;
  • польським писарям та хорунжим — 50 польських злотих;
  • сотенним хорунжим — 30 польських злотих;
  • гетьманському бунчужному — 50 злотих.
• козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і військовим та полковим осавулам надавалися у володіння млини;
• Установлювалася платня генеральному обозному у розмірі 400 злотих і генеральному хорунжому — 50 злотих;
• Заборонялися дипломатичні відносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем;
• Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;
• Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654 року;
• Передбачалося утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;

• У випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати проти них спільні походи як з боку України, так і Московської держави;
• Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці Кодак та для запорожців, виконання цього прохання також було відкладене до окремого рішення. Тут же містилася вимога до гетьмана негайно почати укладення реєстру, що мав охопити 60 тисяч козаків, і після , і після завершення роботи треба було надіслати його до Москви.

 

Запитання:

1. Яка форма правління зберігалась в українській державі?

2. Що залишалось  незмінним в адміністративно-територіальному устрої?

3. Яку незалежність отримала Україна?

4. Яке правильне рішення можна було прийняти в тій ситуації?

5. Які способи вирішення проблеми ви можете запропонувати? "

Кожна група в ході діалогу або дискусії дає свою оцінку події.

 

ІV. Узагальнення та систематизація знань

 ТЕСТИ ( робота за комп’ютером)

1.Співвіднесіть терміни і поняття

А)  Автономія                 союз самостійних держав, створений для певних                                                                                    цілей , переважно зовнішньополітичних

 

Б) Протекторат            самоврядування певної частини держави, що

                                       здійснюється на основі  загальнодержавного закону.

 

В) Конфедерація          форма залежності, за якою одна держава, протектор,

бере на себе    здійснення зовнішніх відносин іншої держави.

2.Постійний обмін посольствами між Україною та Московією розпочався в:

         А)  1649 р.,    Б)  1653 р.,     В) 1654 р.

3.Українське посольство в Москву в березні 1654 р. очолили:

А)Б. Хмельницький,   Б) П. Тетеря,   В)  І. Богун,  Г) С. Богданович-Зарудний

4. Договірні статті між Україною та Москвою були укладені :

        в Переяславі в січні 1654р. чи в Москві в березні 1654 р.

5.Виберіть твердження: Березневі статті передбачали

А) Воєнний союз України і Росії

Б) Васальну залежність України від Росії

Г) Автономію України у складі Росії

6.Вкажіть дату укладення козацьким посольством угоди з московським урядом. Березневі статті:  А) 1654, березень     Б) 1655, березень     В) 1754, березень

7. Коли відбулася Переяславська рада:

А) 8 січня 1654р     Б) 12 березня 1654   В)  4 січня   1653 р.

8. Оберіть правильні твердження:

А) І.Богун не став присягати на вірність московському цареві

Б) Після Переяславської ради воєнні дії між Україною й Польщею припинилися

В) Московський Земський собор відбувся 1 жовтня 1653 року.

Тести перевіряють ся разом із вчителем. За допомогою тестів з’ясовуються на що потрібно більше уваги звернути під час вивчення домашнього завдання.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Зробити запис в щоденнику Б. Хмельницького від його імені, передавши емоції гетьмана.