Урок "ПЕРША ВІЙНА БІЛЬШОВИЦЬКОЇ РОСІЇ З УНР ТА ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УНР"

Методична розробка уроку з курсу «Історія України» (10 клас)

Щипської Анастасії

Тема: ПЕРША ВІЙНА БІЛЬШОВИЦЬКОЇ РОСІЇ З  УНР ТА ПРОГОЛОШЕННЯ

НЕЗАЛЕЖНОСТІ УНР

Мета: ознайомити учнів із подіями першої війни між більшовицькою росією та Українською Народною Республікою (УНР), розглянути фактори та обставини, що призвели до цієї війни, а також дослідити важливість проголошення незалежності УНР у формуванні української державності, розвиток умінь роботи з картою та джерелами.

Завдання:

• проаналізувати, яким був початок агресії більшовицької росії проти УНР;
• визначити основні етапи першої війни більшовицької росії з  УНР;
• проаналізувати зміст IV універсалу;

Очікуваний результат:

Здобувачі освіти зможуть

• встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в агресії більшовицької росії проти УНР;
• визначати, розуміти і характеризувати етапи першої війни більшовицької росії проти УНР та переповідати перебіг бойових дій;
• застосовувати набуті знання при роботі з картою.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання з теми: «Проголошення Української Народної Республіки (УНР)».

Вчитель запрошує двох учнів до дошки: перший має написати 3 дати з теми, другий – 3 персоналії з теми. Решта учнів мають сказати що це за дата та дати короткий опис персоналії. Наприклад, можливі дати та персоналії: 7 листопада 1917 р. (повалено Тимчасовий уряд), 20 листопада 1917 року (прийняття ІІІ універсалу), 9 січня 1918 р. (дата, на йому було призначено вибори до Всеукраїнських установчих зборів), Г. П’ятаков (керівник міської організації більшовиків), В. Винниченко (голова Генерального секретаріату та генеральний секретар внутрішніх справ), М. Грушевський (голова ЦР), В. Ленін.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Пригадайте, про що йшлося в І, ІІ та ІІІ універсалах УНР?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Початок першої більшовицької війни проти України

УЦР не визнавала Раду народних комісарів урядом усієї росії, а РНК в свою чергу не визнавала УЦР, бо та досі не проголосила радянську владу в Україні. Приводом до першої війни стали «Ультиматум» РНК та реакція УЦР на нього.

 Ультиматум – це документ, присланий від РНК (більшовицького уряду росії) до ЦР 4.12.1917 р, згідно з яким:

- більшовицька росія нібито визнає право українського народу «на відокремлення від росії» або федеративні відносини;

- більшовицький уряд звинуватив ЦР у двозначній буржуазній політиці, за якою ніби ЦР не визнавала радянську владу в Україні;

- більшовицький уряд лицемірно поставив чотири ульматуми у формі запитань:

1. Чи зобов’язується ЦР не дезорганізовувати фронти?

2. Чи зобов’язується не пропускати військ. частини на Дон та Урал? (адже там формувались анти-більшовицькі сили)

3. Чи зобов’язується боротися з антибільшовицькими силами?

4. Чи зобов’язується припинити роззброєння більшовицьких полків та червоногвардійських загонів в Україні?

На виконання цього було 48 год – інакше війна.

 Цього ж дня ЦР дала відповідь, що БР нещира у визнанні УНР, «неможливо одночасно визнавати право на самовизначення аж до відокремлення, і в той же час робити грубий замах на це право». Генеральний секретаріат відкинув «Ультиматум». ЦР дозволила виїхати «всім, хто бажає до великоросії».

 5 грудня 1917 року РНК оголосила ЦР війну.

2. Перебіг першої більшовицько-української війни.

 Центром, звідки розвивався наступ, став Харків. 8 грудня 1917 року більшовики захопили Харків, 9 грудня там почав працювати Донецько-Криворізький регіональний з’їзд Рад, який київські більшовики перетворили на Всеукраїнський.

 12(25).12.1917 р. в Харкові була проголошена радянська влада.

 Більшовицькі сили становили близько 60 тис. чоловік, оч. М. Муравйов. Ці більшовицькі сили наступали групами: група Єгорова та група Берзіна, група Знаменського. Наступаючи на українські землі більшовики обіцяли класику: фабрики – робочим, землю – селянам. Центральна рада в цей час тільки починає створювати армію – 15 грудня 1917 року прийняли закон про створення української армії, але, очевидно, було вже дуже пізно. Дійовими військовими підрозділами стали нечисленні: підрозділи Вільного Козацтва, Гайдамацький Кіш Слобідської України (який створив і очолив Петлюра), Галицько-Буковинський курінь січових стрільців (оч. Коновалець), та інші. До кінця грудня 1917 року більшовики захопили Катеринославщину, на поч. січня 1918 р. Олександрійськ (нині Запоріжжя), 14.01 – Миколаїв, 14-17.01 – Одесу, 17-18.01 – Херсон. На Київ наступали сили під командуванням Муравйова. Під час цієї першої більшовицько-української війни сталися «Крути».

 Бій під Крутами – це бій 16 (29) січня 1918 р. між більшовицькими військами та силами Центральної ради (переважно молодь, студенти), що закінчився поразкою сил Центральної ради та жорстокою розправою над ними. Після цього бою шлях на Київ було відкрито.

 В цей період відбуваєься друге повстання на заводі «Арсенал» (16-21.01.1918), яке фактично як п’ята колона – підривало ЦР зсередини Києва.

26 січня або 8 лютого 1918 року більшовики увійшли до Києва. Ці сили очолювали Коцюбинський та Муравйов.

3. Проголошення IV універсалу.

Після приходу до влади більшовиків, вони намагалися вийти з Першої світової війни якомога швидше, тож в листопаді 1917 року у Бресті між Четверним Союзом та більшовиками почалися перемовини. Третій універсал Центральної Ради проголошував автономію, однак РНК більшовиків все ще мав право представляти Україну на міжнародній арені. ЧС прагнули цього не допустити і тому запросили до Бреста українську делегацію, що прибула наприкінці грудня 1917 року, очолив Голубович, згодом Сибрюк. Для того, щоб унеможливити що РНК буде представляти українські інтереси, ЧС схилив українську делегацію повернутися у Київ і проголосити незалежність, що і було зроблено.

 IV універсал – це документ, проголошений Центральною радою 9(22) січня 1918 року, за яким:

• «Однині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу»
• Прагнення жити в мирі з сусідніми державами
• Влада належала ЦР до скликання Всеукраїнських установчих зборів
• Генеральний Секретаріат за цим універсалом перейменовувався в Раду народних міністрів (РНМ)
• «Із тим, як армія буде демобілізовуватися, розпустити армію зовсім, а потім замість неї створити народну міліцію»
• Повідомлялось, що вже зробили закон про передачу землі трудовому народу без викупу
• Установлення держконтролю над банками
• Підтверджено демсвободи, проголошені ІІІ універсалом

Це був найважливіший з універсалів, але український народ практично ніяк не відреагував на нього, бо народ зневірився: ЦР не здійснила реформ, заходів, на які народ чекав. Через тиждень після проголошення цього універсалу і сталась битва під Крутами.

Завдання учням.

Проблемне запитання:

Чому УНР програла цю першу війну з більшовиками?

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Перевірка знань учнів шляхом опитування.

1. Коли відбувся бій під Крутами? (16(29) січня 1918 року)
2. Коли було проголошено IV універсал? (9(22) січня 1918 року або січень 1918 р)
3. Хто очолив українську делегацію в Бресті? (Голубович)
4. Хто з більшовиків очолював більшовицькі сили, що наступали на Київ? (Коцюбинський та Муравйов)
5. В якому місті йшли перемовини з Четверним союзом? (В Бресті)
6. На якому заводі відбулося повстання в ході першої більшовицько-української війни? (Завод «Арсенал»)
7. Яке українське місто було захоплено першим? (Харків)
8. Який з’їзд київські більшовики перетворили на Всеукраїнський? (Донецько-Криворізький з’їзд рад)
9. Коли була проголошена радянська влада в Харкові? (12(25) грудня 1917 р.)
10.  Назвіть документ, який більшовики прислали до Центральної ради перш, ніж почати війну? (Ультиматум)

V. Підведення підсумків.

Наприкінці 1917 року в Україні існує вже 2 центри влади: перший в Києві і очолюваний Центральною радою, а другий – радянської влади – в Харкові.

Четверний собз намагався зробити з УНР повноцінну фігуру на міжнародній арені, змусивши Центральну раду проголосити IV універсал – документ, найважливіший в історії Центральної ради, але запізнілий і фактично невтілений в реальне життя. Незалежність була проголошена, коли Харків вже був захоплений більшовиками і діяв Донецько-Криворізький з’їзд рад. Досвід в Першій більшовицько-українській війні проявив найбільшу помилку Центральної ради за все її існування – відсутність власної сильної армії, оскільки її лідери вважали її непотрібною. Історія показує, що коли твоїм сусідом є росія у всі часи – твоя армія має бути найсильнішою та найпідготовленішою в світі.

VI. Домашнє завдання.

1. Повторити матеріал за конспектом та параграфом 8 підручника.

2. Дати коротку відповідь в зошиті на питання №15 на с. 48 підручника.