Мета уроку: дати уявлення про перебіг політичної боротьби часів падіння республіки в Римі; удосконалити навички роботи учнів з історичною картою, історичними джерелами та додатковою літературою; порівнювати однотипні історичні явища, охарактеризувати історичних діячів досліджуваного періоду; виховувати цікавість до історії Стародавнього Риму.
Дана розробка включає роздатковий матеріал, відеопосилання.
Тема: Перший тріумвірат. Встановлення диктатури Цезаря
Мета уроку: дати уявлення про перебіг політичної боротьби часів падіння республіки в Римі; удосконалити навички роботи учнів з історичною картою, історичними джерелами та додатковою літературою; порівнювати однотипні історичні явища, охарактеризувати історичних діячів досліджуваного періоду; виховувати цікавість до історії Стародавнього Риму.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
- Сядьте дітки всі рівненько,
Посміхніться ви гарненько,
Гарний настрій собі створіть,
Щоб активно працювати протягом уроку.
- Добрий день! Перед тим, як розпочати урок, я хотіла, щоб ви посміхнулися мені, а тепер один одному; були уважними і доброзичливими; щоб ваш гарний настрій та володіння собою допомогли вам бути активними на уроці; щоб ви аналізували нове; не боялися помилятися, продемонстрували пам’ять, увагу, досвід; робили самостійно висновки – тобто я зичу вам успіхів!
А зараз пропоную сісти зручніше. Розпочнемо наш сьогоднішній урок.
Сьогодні на уроці зясуємо хто такі гладіатори, що таке тріумвірат та хто такий цезар?
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
Учні мають сформулювати питання, відповіді на які вони хотіли б отримати в ході уроку (питання записують на стікерах і приклеюють на ватман закріплений на дошці).
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
Історична хвиля
IV. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ.
Випереджувальне завдання. Хто такі гладіатори, хто міг бути гладіатором.
Гладіа́тор — воїн-невільник часів давнього Риму, що виступав на видовищних заходах, б'ючись на арені з іншими гладіаторами, або з тваринами (левами).
Визначним римським гладіатором є СПАРТАК.
Визначною подією було найбільше у Стародавньому Римі повстання гладіаторів в 74 р. до н.е. на чолі з Спартаком. Проте в 71 році повстання було розбитим.
Відео сюжет. Посилання https://www.youtube.com/watch?v=cIW1jMuKwcY
Що вразило чи здивувало?. «Павутинка»
Чесноти гладіатора.
Після повстання розпочалися громадянські чвари та неспокій. Римські воїни корилися тільки своєму воєначальнику. Найвпливовішими були
Гай Юлій Цезар Гней Помпей Марк Крас подивіться на їх скульптури на ст.. 221). Які маски ви бачите на вашу думку, хто зображений злим, добрим.
У 60 році до н. е вони обєдналися для захоплення і розподілу влади та боротьби із сенатом . Цей союз дістав назву ПЕРШИЙ ТРІУМВІРАТ .їх називали «трьохголове страховисько» Як ви думаєте чому?.
Помпей – воювати в Іспанї, Крас – воювати в Персїя, гине
Цезар – Галїі(підкорина ним провінція)
Сенат ставить головним Помпея, і наказує Цезарю розпустити військо. Але він відмовляється. Як саме повівся Цезар зясуємо в історичному джерелі.(оповіді Плутарха)
«Перейти рубікон» - готовність до рішучих дій , безповоротний крок, вирішальний крок.
Він підійшов до річки РУБІКОН. Вагався проте у січні 49 року до н.е. він перейшов її зі словами «Жереб кинуто!» Розпочинається друга громадянська війна. Помпей втік до Єгипту. Цезар переміг.
РУХАНКА
Ми стомились працювати
Треба нам відпочивати
В позу цезаря я стану
Спартака переможу
І в прабатька «Марса» перемоги попрошу.
Сідаємо працюємо.
До влади приходить ЦЕЗАР.
Реформи Юлія Цезаря повідомлення:
Запишемо в зошит, які саме реформи.
Цезар стає диктатором. А яких правителів диктаторів ви знаєте
Пісістрат – 560 р. до н.е. після смерті солона, який провів позитивні реформи: 20-народні збори, суд присяжних, поділ громадян на розряди
Сула – 88 р. до н.е. після граків, відносного воєного спокою.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Історичний диктант ( так ні),
взаємоперевірка, ЗА ДИКТАНТ 1 ПИТАННЯ – 0,5 БАЛА = 6 БАЛІВ + ВІДПОВІДІ НА УРОЦІ. виставлені оцінки.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивч. 48 повт. Правління Пісістрата (31) – становлення афінського поліса.
Дз на стр 223 завданя 1 або 2, намалювати Цезаря, повідомлення про нього, його діяльність. Різних сферах життя.
Цицерон писав після смерті Цезаря «Тиран загинув, а тиранія жива».
Гладіатори
Гладіа́тор — воїн-невільник часів давнього Риму, що виступав на видовищних заходах, б'ючись на арені з іншими гладіаторами, або з тваринами (левами).
Найвідоміша арена, де билися гладіатори — Колізей у Римі. Глядачі арени могли проголосувати: чи вбити, чи пощадити переможеного гладіатора. Існували різні види гладіаторів, що відрізнялися типом використовуваної зброї та обладунку. Видатним гладіаторам могли давати волю. Ті, що доживали до старості, могли ставати тренерами інших гладіаторів.
Перші гладіатори були рабами, військовополоненими і засудженими злочинцями. Пізніше були створені школи для навчання гладіаторів, вони були приватними і імператорськими. Сподіваючись на славу і багатство, їх ряди поповнювалися вихідцями зі всіх станів. Вільнонароджені римляни, що вступали до гладіаторської школи, називалися аутократорами. Вступаючи до школи, вони укладали контракт, який могли розірвати в будь-який момент, сплативши викуп. Аутократорів в римському суспільстві зневажали, вважаючи, що вони «торгують кров'ю». Хоча в цілому гладіатори були дуже популярні серед населення, особливо його жіночої частини.
Перейти Рубікон (з оповіді Плутарха)
Повертаючись із завойованої Галлії, Цезар перейшов у 49 до н. е. разом зі своїми легіонами Рубікон, прикордонну річку Стародавнього Риму. За законом він не мав права ' цього робити, а повинен був розпустити свою армію біля кордонів імперії. Але Цезар свідомо порушив закон, відрізавши тим самим собі шлях до відступу. Він прийняв безповоротне рішення - увійти з легіонами в Рим і стати єдиновладним його правителем. І сказав, за повідомленням римського історика Светония («Життя дванадцяти цезарів» - Божественний Юлій), відомі слова: Aleajacta est [алеа якта ест| - жереб кинуто.
Згідно Плутарху («Порівняльні життєписи» - Цезар), майбутній імператор вимовив ці слова грецькою, як цитату з комедії давньогрецького драматурга Менандра (ок. 342-292 до н. е..), яка звучить так: «Так буде кинуто жереб». Але за традицією цитується фраза на латинською мовою.
Рим здався переможцю галлів без бою. Дещо пізніше Цезар остаточно затвердив свою владу, розбивши біля міста Фарсала армію Помпея, поспішно набрану їм за завданням сенату.
Відповідно «перейти Рубікон», «кинути жереб» - прийняти тверде, безповоротне рішення. Аналог фраз «спалити за собою всі мости» і спалити кораблі.
Перейти Рубікон (з оповіді Плутарха)
Повертаючись із завойованої Галлії, Цезар перейшов у 49 до н. е. разом зі своїми легіонами Рубікон, прикордонну річку Стародавнього Риму. За законом він не мав права ' цього робити, а повинен був розпустити свою армію біля кордонів імперії. Але Цезар свідомо порушив закон, відрізавши тим самим собі шлях до відступу. Він прийняв безповоротне рішення - увійти з легіонами в Рим і стати єдиновладним його правителем. І сказав, за повідомленням римського історика Светония («Життя дванадцяти цезарів» - Божественний Юлій), відомі слова: Aleajacta est [алеа якта ест| - жереб кинуто.
Згідно Плутарху («Порівняльні життєписи» - Цезар), майбутній імператор вимовив ці слова грецькою, як цитату з комедії давньогрецького драматурга Менандра (ок. 342-292 до н. е..), яка звучить так: «Так буде кинуто жереб». Але за традицією цитується фраза на латинською мовою.
Рим здався переможцю галлів без бою. Дещо пізніше Цезар остаточно затвердив свою владу, розбивши біля міста Фарсала армію Помпея, поспішно набрану їм за завданням сенату.
Відповідно «перейти Рубікон», «кинути жереб» - прийняти тверде, безповоротне рішення. Аналог фраз «спалити за собою всі мости» і спалити кораблі.
Реформи Юлія Цезаря:
Цезар необмежено користувався своєю фактичною владою. Його розпорядження вважали за законні акти, а новообрані урядовці складали присягу, що шануватимуть його волю.
Цезар змінив організацію римських урядів. Число преторів збільшив Більше урядовців було потрібно з огляду на великий розмір Римської республіки та її провінцій.
Змінив він і сенат. Він пам'ятав про всі зневаги, що їх зазнав від сенаторів, тому задумав їх підкорити. Число членів сенату Цезар збільшив до 900 і ввів до нього багатьох своїх старшин, навіть нижчого ступеня, а не раз і чужинців із Галлії та Іспанії. В сенаті він займав перше місце і перше слово, тому відразу надавав тон нарадам. Сенат втратив усяку державну ініціативу і тільки приймав до відома те, що постановив всемогутній диктатор. Не мали значення також народні збори. Цезар не скасував їх, але, як диктатор, мав право скасувати кожну їхню ухвалу, яка йому не подобалася. На народних зборах теж ніхто не відважувався відкрито виступити проти Цезаря.
Намагався Цезар змінити і соціальний устрій Риму. Не боячись непопулярності, він зменшив дотації біднякам населенню Рима з 300 тисяч на 150 тисяч людей. Так правитель намагався стримати їх наплив до столиці.
Щоб звеличити своє володарювання, а також дати роботу безробітним масам, Цезар розпочав велике будівництво в Римі. Він побудував новий форум (ринок), що дістав його ім'я. А серед площі поставив святиню Венери — матері юліанського роду, збоку — величавий судовий будинок, так звану Базиліку Юлія. Для сенату побудував новий будинок для засідань, так звану курію Юлія, бо старіша ратуша згоріла. Також почалося будівництво нового будинку для народних зборів на Марсовому полі, але Цезар не встиг його закінчити. Мав задум Цезар побудувати також великий театр і публічну бібліотеку, в якій хотів розмістити Александрійську бібліотеку Птолемея. Крім архітектурних робіт, Цезар задумував заснувати новий порт в Остії в гирлі Тібру, проектував нові дороги в Італії та провінціях. У своїх широких планах задумував Цезар і розбудову провінцій, і заснування нових міст, навіть заснування другої столиці держави на Сході. А кордони римських володінь хотів пересунути за Дунай, завоювавши германів, скіфів та інші племена.
У 45 році до н. е. за наказом Юлія Цезаря було проведено реформу календаря. Календар у Римі вели спеціальні жреці. За багато років вони так заплутали лік днів, що й самі не могли у ньому розібратися. Тому про римських полководців говорили, що вони завжди перемагали, але ніколи не знали, в який день це трапилось. Найдавніший календар у Римі обчислювали за рухом місяця. Спочатку було тільки десять місяців, а саме 6 місяців по ЗО днів і 4 по 31 дню, так що рік мав 304 дні. Пізніше додано ще два місяці, причому 4 місяці мали по 31 дню (березень, травень, липень, жовтень), лютий — 28 днів, інші місяці — по 29 днів, а весь рік — 355 днів. Через те, що цей календар не погоджувався із сонячним роком, кожні два роки додавали один 31-денний місяць. Ті різнорідні зміни ввели у календарні обчислення нелад і хаос. Тому Цезар, який особисто цікавився астрономією, вирішив запровадити в республіці докладніший єгипетський календар. Цезар запросив до Риму вченого-астронома з Єгипту, щоб той виправив календар. Нормальний рік мав числити 365 днів, а раз на чотири роки мав бути рік із 366 днями. Цей календар від імені Юлія Цезаря дістав назву юліанського. У нас ним користувалися аж до 1918 року. Але і зараз народ не забув юліанський календар, особливо новий рік. Його дати прийнято називати «за старим стилем».
Цезар також ввів реформу дорожнього руху. Правила Цезаря, звичайно, були не досконалі і суттєво відрізнялися від сучасних, але дещо з них використовується і зараз. Наприклад, вулиці з одностороннім рухом.
Зі сходу сонця і до кінця робочого дня (за 2 години до заходу сонця) заборонявся приїзд по Риму колісниць, екіпажів, приватних возів. А іноземці повинні були залишати транспорт за містом і пересуватися тільки пішки або в найманих паланкінах (своєрідне таксі). Щоб правила виконувалися, був створений спеціальний патруль, основне завдання якого було — не допускати сутичок між «водіями».
Історичний диктант (ТАК НІ)