Урок."Петро Конашевич-Сагайдачний – славний лицар українського козацтва"

Урок- конференція

8 клас                               Історія України

Тема. Петро  Конашевич- Сагайдачний – славний лицар українського  козацтва .

Мета . – ознайомити учнів з одним із відомих гетьманів України                                      П. Конашевичем –Сагайдачним , боротьбою українського народу за волю, незалежність і щастя свого народу ;

          - розвивати вміння працювати з додатковою літературою , історичними джерелами , готувати повідомлення та доповіді, робити висновки ;

          - виховувати інтерес до історичного минулого свого народу, почуття національної свідомості і гордості за свій народ.

Тип уроку . Урок вивчення нового матеріалу . Історична конфереренція .

Обладнання . Портрет П. Конашевича –Сагайдачного , опорний конспект «Доба героїчних походів «, карта «Україна в     16-17 ст.»

                                                           Бо такого ще не було

                                                           В товаристві отамана ,

                                                           Ще ніхто не бив так славно

                                                           Яничара й басурмана .

                                                           І ніхто не вів так мудро

                                                           Товариство в чистім полі ,

                                                           Так братів ніхто не вивів

                                                           Із турецької неволі .

                            Хід уроку

1. Організація класу до уроку .   

2. Вивчення нового матеріалу. Оголошення теми та мотивація мети уроку .

                                         План

1. Морські походи козаків .

2. Біографія  П. Конашевича–Сагайдачного .

3. Діяльність П. Конашевича–Сагайдачного ;

а) політична ;

б) військова ;

в) просвітницька.

4. Участь українського козацтва у Хотинській війні .

Вступне слово вчителя.

Щоб правильно орієнтуватися в житті , щоб бути освіченою людиною треба знати минуле свого народу, його історію . У минулому українського народу було неповторне і легендарне явище – Запорозька Січ . Ми з вами живемо на славній українській землі  і повинні знати про славні діла запорожців . Отже, давайте пригадаємо Україну на початку 17 ст.

                    Бесіда

1. Хто був грізним суперником України на початку 17 ст . ?

2. Чим були спричинені грабіжницькі походи татар і турків на українські землі ?

3. З якою метою захоплювали ясир?

4.Що в цей час відбувалося на Січі? Як обирали кошового отамана?

      Інсценізація козацьких звичаїв і традицій .

         ( рольова гра « вибори кошового»)

Учень – кошовий. Козацтво, оскільки ми сьогодні святкуємо оновлення року , то наслідуючи наші давні звичаї, можливо ви бажаєте подякувати вашій старшині  і вибрати нову !

1-й учень –козак . Ви добрі , сміливі, панове, керуйте нами й далі !

2-й учень- козак . Якщо козаки захотіли замінити свого кошового, вони діяли так ; кошовому оголошували , що він має залишити свою посаду .

( виходять козаки промовляючи такі слова )

3-й учень- козак. Покинь своє кошів»я , пане Іване , бо ти вже козацького хліба наївся !

1-й учень –козак .Іди собі геть , поганий сину , ти для нас невподобний ! Поклади свою булаву !

2-й учень –козак .(звертається до судді та писаря , яких козаки не хочуть перебирати )

А ,ви , добрі пани , керуйте  нами й далі !

Діалог між козаками .

1-й учень –козак .Хто буде нашим отаманом !

2-й учень –козак .Кого будемо обирати !

3-й учень –козак .Василя !

1-й учень –козак .Миколу !

2-й учень –козак .Нехай Андрій буде кошовим , він сильний ,мов тур !

3-й учень –козак .Сильний тілом та слабкий головою !

1-й учень –козак .Петра ! Петра !Він розумний , хоробрий і справедливий !

2-й учень –козак .Гаразд. Хай буде Петро батьком нашим !

(учні –козаки підходять до учня –кошового, пхають його в спину за козацьким звичаєм , ведуть під руки .

1-й учень –козак .Та йди вже, йди , поганий сину .Ми потребуємо тебе !

2-й учень –козак .Ти повинен стати нашим паном і батьком !

(учні –козаки тричі підносять булаву кошовому , той відмовляється прийняти і тільки за третім разом бере булаву, вклоняється козакам за старим звичаєм )

Вчитель . Минуло все ; нема ні Січі , ні старшин , ні Запорожжя ; нема тай не буде ! Отож , давайте поговоримо сьогодні про чесного лицаря під керівництвом якого козаки безкрайніми степами вітром літали , шаблями ворогів змітали , що як лебеді на чайках по Дніпру гуляли , Крим руйнували , в Стамбул завертали . Пройшло все ; одна слава залишилася , і вона не вмре , вона розкаже про воїна , козака , гетьмана Петра Сагайдачного .

 Проблемне питання .

Яка роль П. Конашевича -Сагайдачного у житті українського народу ?

1. Морські походи козаків .( доповідь учня , завдання для решти учнів за доповіддю скласти хронологічну таблицю «Морські походи козаків «)

  Важливе місце в житті запорожців мала боротьба проти татар і турків . Вони не тільки відбивали напади орд , а й самі  здійснювали проти них сухопутні та морські походи . Перед походом козаки будували з липи або верби човни – чайки . З продовольства козаки брали з собою велику бочку сухарів .

  Під час походу ці люди дотримуються тверезості, і якщо між ними трапиться п»яниця , отаман наказує викинути його в море . Окрім того, жодної горілки не дозволяється вести з собою , оскільки під час походів і експедицій вони високо цінують тверезість .

   Найчастіше козаки йдуть на татар восени . Для цього відправляють на Запорожжя  усе , що необхідне для походу . Потім 5-6 тис . відчайдушних , добре озброєних козаків вирушає на Запорожжя  будувати човни . До будівництва одного човна приступає 60 чоловік , закінчуючи його через два тижні . Таким чином за два -три  тижні у них готово 80 -100 човнів . У кожен човен сідає від 50 до 70 чоловік , кожен з них має дві рушниці і шаблю ; на човні є також 4-6 фальконетів і запас харчів  , щоб вистачило на всіх . Козаки мають 6 ліврів пороху , достатню кількість свинцю , запас ядер для фальконетів ; у кожного є годинник .

  Козацькі чайки спускалися вниз по Дніпру . Для виходу в море їм необхідно було проминути турецькі фортеці Кизи – Кершень , Тавань , Аслам – Кермень . Якщо ж турки біля фортець перетинали Дніпро ланцюгами , то для подолання цієї перешкоди козаки з»єднували ланцюгами великі колоди і сторчма пускали їх за течією.  Колоди вдаряли  по перетнутому ланцюгу ,і турецька сторожа в фортецях , зачувши брязкіт і думаючи . що то запорозькі чайки наткнулися на перепону, відкривала вогонь.А запорожці, дочекавшись у плавнях кінця стрілянини , швидко пропливали лінію фортець і таким чином опинялися у відкритому морі . Назад же козаки часто поверталися обхідним шляхом .

  Перші два десятиріччя  17 ст. були періодом найбільш успішних морських походів запорожців .У 1600 р . козаки здійснили великий похід до турецьких володінь , де здобули десять турецьких галер з усіма припасами, напали на порт Варну , визволивши полонених і

взяли здобич 180 тис. золотих.Навесні 1602 р. козаки на 30 чайках  і відбитих у турків галерах вийшли в море і розбили під Кілією турецьку ескадру . У 1608 р. здобули Перекоп . 1609 р. козаки на 16 чайках запливши в гирло Дунаю , спалили міста – фортеці Ізмаїл, Кілію, Білгород . У 1614 р . запорожці двічі перепливали Чорне море і штурмували турецькі побережні міста Трапезунд і Синоп . Навесні 1615 р. на 80 чайках козаки напали на околиці турецької столиці Константинополь , спалили гавані Мізевни і Архіокі . У 1616 р . запорожці здійснили один із найвизначніших своїх морських походів – на Кафу , невільничий ринок у Криму .

  Найголовніше завдання ,яке стояло перед  козаками- визволити полонених забраних турками і татарами під час набігів на українські землі . І таких полонених було десятки тисяч .

  Морські походи приносили славу запоржцям і сприяли піднесенню їхнього авторитету в європейському світі .

Вчитель .Отже ,П. Сагайдачний уміло організовував і проводив морські походи .Перед виходом у море козаки добре продумували план військової операції . Слава про перемогу козаків швидко розлетілася світом . Дивина ; Туреччина , що була тоді однією з найбільших держав світу і мала чисельне військо , не змогла протистояти козацьким силам , до того ж набагато меншим. Сагайдачний збільшив число чайок до 300 , в чайку сідало 50 – 70 воїнів . Отже ,в похід вирушало 15 – 21 тис . воїнів .

    Видатний історик запорозького козацтва Д.Яворницький зазначав; «Дивна сміливість , швидкість і руйнівна сила всіх цих козацьких походів на Крим і Туреччину перевершують будь-які описи .Вони можуть бути пояснені тільки тим , що на чолі козаків стояв геніальний поводир , яким був П. Сагайдачний"

 2. Біографія П. Конашевича- Сагайдачного. (доповідь учня )

Про ранню біографію гетьмана збереглися скупі відомості. Народився П. Конашевич –Сагайдачний  близько 1577-1578 рр. .Він був шляхтичем із Самбірського повіту Галичини . Здібного хлопця батько віддав на навчання до Острозької академії , де він навчався  8 років . На початку 90-х років  16 ст. юнак завершив навчання в академії і через якийсь час влаштовується на службу до київського судді Аксака. Близько 1595-1596 рр. він опиняється серед запорожців і швидко стає загартованим воїном . Маючи неабиякі              

організаторські здібності, вольовий характер і безстрашну вдачу , впевнено пробивається до керівних посад у Запорозькому війську. Коли його обрали гетьманом невідомо. Є свідчення про те , що в перші десятиліття 17 ст. запорозькими гетьманами було декілька осіб серед них ; Самійло Кішка (загинув 1602 р .);Григорій Ізапович (1606 р. ) ; Олевченко (1609р.);Григорій Тискевич (1610 р.); Дмитро Барабаш (1617р.); Яків Бородавка (1620-1621 рр.). У проміжках між їхнім гетьмануванням неодноразово випадало брати до рук гетьманську булаву й Сагайдачному . Слава до грізного й безстрашного козацького ватажка прийшла після участі у знаменитих морських та сухопутних походах. Ніхто із козацьких ватажків не міг зрівнятися із Сагайдачним в умінні максимально використовувати бойові можливості Запорозького війська . Отримавши гетьманську булаву Сагайдачний всю енергію спрямував на вирішення невідкладних завдань .Під стінами Хотинської фортеці засяяв полководницький талант Сагайдачного.Але на жаль ця битва виявилася останньою в полководницькій кар»єрі гетьмана . Внаслідок тяжкого поранення він серйозно захворів . У листопаді 1621р. його перевезли до Києва.Петро Сагайдачний пішов з життя 10 квітня 1622 року .Його поховали на території Братського монастиря.

Вчитель. «Батько» української історії М.Грушевський високо оцінював діяльність Сагайдачного ; «У сучаснім громадянстві славили Сагайдачного як дуже розважного, глибокого політика, що вмів поставити козаччину на службу загальнонародним справам і зробив з козацького війська опору національного українського життя . Сагайдачний відкрив тим нову добу в історії українського життя «.

3.Діяльність П.Сагайдачного . У зовнішній політиці Сагайдачний намагався запевнити Запорозькому Війську повну свободу рухів . Він дбав про добрі взаємини з Польщею , оскільки вони не шкодили інтересам козаччини. Повернення гетьмана до Києва і вступ його разом з усім Військом до Київського братства означали , що фактично гетьман поширює свій титул на всю козацьку Україну , бере під захист усе православне населення й повертає Києву значення культурно-релігійного осередку. Таким чином , козацтво перетворилося на провідну силу українського суспільства в його визвольній боротьбі,бо українська шляхта здебільшого приймала католицтво.

   На захист православ»я був скерований наступний крок . Скориставшись перебуванням у 1620 р. в Києві єрусалимського патріарха Феофана , гетьман домігся від нього висв»ячення нового православного київського митрополита та п»ятьох православних єпископів для 5 єпархій .

    Після вдалого походу на Перекоп і  звільнення полоненних , захоплених  татарами під час нападу на землі Московської держави Сагайдачний спорядив до Москви посольство П.Одиниця . Посольство доставило звільнених і розпочало переговори про спільні дії проти татар і турків , а також про певний тиск московського уряду на Польщу у справі захисту православних . Продовженням переговорів було спорядження до Москви того ж року посольства київського митрополита Іова Борецького. Гетьман гаряче підтримав створення Київського братства , виділивши значні кошти .

  При Сагайдачному побудовано флот, що звершив під його керівництвом кілька блискучих морських походів. Вольовий , непохитний і владний у своїх рішеннях , гетьман , бувало не раз викликав нарікання козаків , які починали бунтувати проти ним заведеної дисципліни . Тоді сходилися на раду й обирали іншого гетьмана , а коли знову наставала якась скрута , всі відразу ж згадували про Сагайдачного , били йому чолом і прохали вернутися на гетьманування . Сагайдачний брав у руки булаву і вів полки по морю чи по суходолу й одержував чергову перемогу .Сагайдачний обирався обозним , кошовим отаманом . А невдовзі великий авторитет , військові уміння ,вдача в походах дали йому змогу стати гетьманом . Це сталося в 1616 році .

   Період гетьманування Сагайдачного був дуже складним . Одним із перших результатів його діяльності було наведення дисципліни в козацькому середовищі . Окремі козацькі загони він зумів перетворити на військо з суворою дисципліною. На Запоріжжі виявилися його найкращі якості ; сміливість , військові та адміністративні здібності , розсудливість , висока культура . Він був організатором морських походів у межі Кримського ханства та Османської імперії . Як полководця його , насамперед , відзначали схильність до активних наступальних дій і широкого використання

фактора раптовості. Досконало опанована Сагайдачним наука морських походів дозволила йому , як нікому іншому , зрозуміти важливість застосування згаданих складників воєнного мистецтва.

     Упродовж  усього свого гетьманування він жертвував значні кошти для монастирів та шкіл . З його іменем пов»язане народження славетної Київської колегії , що згодом іменувалася Києво-Могилянською академією . За часів гетьманування Сагайдачного Київ став справжнім центром культурного українського життя. Тут зібралося багато видатних умів з усієї нашої землі. При київських монастирях друкувалися книги, розквітали науки , медицина , ремесла .

Отже, Сагайдачний в період свого гетьманування був полководцем,  дипломатом , культурним діячем .

Вчитель. Гетьманство П.Сагайдачного було не дуже тривалим, зате плідним:

- провів реформу війська , перетворивши партизанські загони на регулярну армію із суворою дисципліною;

- козацтво перетворено в окремий стан ;

- поєднав інтереси двох найактивніших частин українського громадянства- козацтва й міщансько-духовної інтелігенції ;

-1620 р. з допомогою гетьмана було в Україні офіційно відновлено православну церкву , яка була ліквідована Берестейською унією ;

- 1500 золотих подарував Київській і Львівській братським школам, церкві, лікарні .

4. Участь українського козацтва у Хотинській війні .(доповідь учня )

Хотинська війна- війна Османської імперії проти Польщі. Сагайдачний на чолі 40- тисячного війська вирушив до міста-фортеці Хотин, де табором стояло польське військо К.Ходкевича супроти турецької армії. 40 днів тривало протистояння. Розташування козаків у найнебезпечнішому місці і застосування ними на відміну від поляків тактики наступального бою , відтак вторгнення у табір султана і розгром його – все це змусило татар і турків просити миру і повернутися до своїх володінь . Так, у Хотинській війні 1621 р. вирішальну роль відіграли українські козаки на чолі з П.Сагайдачним . Ця роль визнавалася навіть польськими хроністами та істориками . Саме під Хотином розбилися ілюзії султанського двору  щодо непереможності своєї армії і стали проблематичними плани розширення імперії за рахунок поневолення європейських країн .

Вчитель. Походи Сагайдачного рознесли козацьку славу по всій Західній Європі . Польщі ж принесли багато клопоту і страху . Проте події обернулися так, що козакам довелося разом з Польщею воювати проти Туреччини . Під час Хотинської війни козаки відзначилися мужністю і винахідливістю в битвах .

                     Військові задачі  

№1 Запам»ятався туркам день 4 вересня 1621 р. . Під Хотином          100 тис. турецьких воїнів вели бій з козаками.Два штурми пройшли безуспішно. На третій штурм турки пішли під захистом тварин , женучи перед собою верблюдів , мулів , іншу худобу . Що зробили козаки !(відповідь ;козаки вийшли з укріплень і сильними криками наполохали тварин і примусили їх повернутися назад . Змішавшись з турецьким військом , вони порушили його бойовий порядок і турки почали тікати . Козаки переслідуючи ворога ,увірвалися в турецький табір )

№2 Перемога в Хотинській битві належить козакам . Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення .Поясніть- яке!(відповідь ; ця битва примусила Туреччину відмовитися від планів завоювання Європи .А слава запорозьких козаків рознеслася по всій Європі . Козаки врятували Польщу від загибелі )

 Вчитель.Сагайдачний помер. Гарматними пострілами козаки провели його в далеку путь ,а ректор Київської братської школи К.Сакович написав «Вірші на жалісний погріб шляхетського рицаря Петра Сагайдачного «

…На безсмертну заслужив славу , наш гетьмане !

    Ні , вона у забутті , певно не постане ;

    Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть,

    Поки справи всі твої славно будуть линуть .

    Не впадеш у глибину забуття безличну ,

    Не загинеш у літах – маєш славу вічну !...

Відповіді учнів на проблемне питання ;

- найвидатніший козацький ватажок до Б. Хмельницького;

- один із найталановитіших українських дипломатів, полководців, державних діячів усіх часів;             

- відданий справі України борець проти  агресії Туреччини і Криму; - меценат науки і культури .

Вчитель. Гетьман українського козацтва П.Сагайдачний належав до найосвіченіших людей свого часу .Здійснив ряд блискучих походів проти Туреччини та Криму. А 1621 року козацьке військо під Хотином на чолі  з Сагайдачним перемогло турків , відбивши бажання в них стати завойовниками Європи . Піклувався про розвиток науки і культури в Україні . Завдяки його зусиллям в Україні офіційно  відновилася православна церква . З усім військом він вступив до Київського братства . Помер від рани одержаної під Хотином, як справжній герой .Петро Конашевич –Сагайдачний- одна із найяскравіших постатей українського козацтва , яка залишила по собі великий слід.