Урок "Початок Руїни. Розкол Гетьманської держави. Андрусівське перемир’я"

8 клас          Історія України

Тема. Початок Руїни. Розкол Гетьманської держави. Андрусівське перемир’я.

Мета: охарактеризувати політичні події в Україні в другій половині ХVІІ століття, зупинившись на гетьмануванні Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького;показати залежність долі держави від особистості її керівника; визначити внутрішні та зовнішні чинники руйнації української держави; дати оцінку Андрусівському перемир’ю; 

розвивати компетентності: хронологічну – вміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати причино-наслідкові зв’язки; інформаційну – уміння працювати з джерелами історичної інформації; аксіологічну – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям; просторову – уміння орієнтуватися в історичному просторі;

виховувати інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, толерантне ставлення до протилежної думки, соціальну коректність, гнучкість та креативність мислення.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

• знати та пояснювати основні дати та поняття і терміни, основні персоналії та їх політику;
• вміти визначати хронологічну послідовність основних подій, працювати з різними джерелами інформації, виявляти роль особи у політичних подіях, аналізувати та узагальнювати матеріал своєї роботи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: технічні засоби навчання – ноутбук, інтерактивна дошка, фліп-чарт, мультимедійна презентація, тексти документів, контурна карта, атлас, зошити, підручник.

Основні терміни та поняття: громадянська війна, Руїна, Правобережна Гетьманщина, Лівобережна Гетьманщина, «чорна рада», Андрусівське перемир’я.

Основні дати:

1659 р. – укладення україно-московських Переяславських статей;  

1660 р. – укладення україно-польського Слободищенського трактату;

1663 р. – поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну;         

жовтень1663 – березень 1664 р. - похід  польсько­ -татарсько­-українського війська на Лівобережжя на чолі короля Яна Казимира;

1664 - 1665    рр. – антипольське й антигетьманське повстання на Правобережжі;

1665    р. – укладення Московських статей;        

30 січня 1667 р.- укладення Андрусівського перемир’я  між Московською державою і Річчю Посполитою.

«Ой, козаче, козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога?

 Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди!»

 П.Куліш «Чорна Рада»

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

Вчитель. Вітаю на уроці історії України. Сподіваюся, що отримані сьогодні знання допоможуть вам уникати помилок в майбутньому і стануть для вас добрим уроком.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вчитель. Кожна нація, кожен народ прагне створити власну державу. Та  на шляху її творення він переживає злети і падіння, втрати і розчарування, народження і руйнацію…

У середині  ХVІІ ст. українці, після довгого періоду поневірянь під владою іноземних держав, спромоглися створити власну домівку-державу. (слайд 1)

Бесіда

• Яку назву мала ця держава?
• В результаті яких подій вона утворилася?
• Які ознаки  держави були в неї?

Вчитель. Якщо порівняти козацьку державу із будинком, то народ – це основа, фундамент, стіни – козацька старшина, дах – гетьман. І всі елементи будинку-держави взаємопов’язані,  не можуть окремо існувати один без одного. (Слайд 2)

Це все внутрішні сили. Але на споруду діють і зовнішні сили – вітер, грози, блискавки, погані люди, які витягають зі стін каміння, довбають фундамент, знімають дах.

Так само як будинок ми бачимо здалеку і оцінюємо по добротному даху, так і в державі важливу роль відіграє гетьман. Саме від його виважених дій залежить міцність держави, саме він опирається на старшину і народ та дбає про їхні інтереси, захищає від поганих зовнішніх впливів або використовує зовнішні сили для  користі держави.

 Та й, взагалі, керманича держави можна порівняти із витязем, який стоїть на роздоріжжі і вибирай найкращий шлях. Але перед ним невідомість, він не знає, яка дорога його чекає – кам’яниста, з ямами, тернями, колючками, розбійниками чи рівна, гладенька, з добрими супутниками-друзями. Все залежить від розуму, здібностей, таланту. (Слайд 3)

 Тому епіграфом нашого уроку я взяла слова запорожця Кирила Тура із роману «Чорна рада» українського письменника Пантелеймона Куліша «Ой, козаче, козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди!»

Іван Виговський, якого обрали гетьманом після Богдана Хмельницького також як і його славний попередник вибрав шлях збереження незалежності і міцності української козацької держави. Однак, не всі його дії сприяли цьому.

На попередньому уроці ми склали схему здобутки і прорахунки політики гетьмана Івана Виговського. (слайд 4)

Гетьманування І. Виговського

ІІІ. Мотивація учнів до уроку.

Вчитель. Саме ці прорахунки спричинили початок процесу розхитування і руйнування української козацької держави, який і отримав назву Руїна і тривав 30 років. ( 60-80-ті рр.  ХVІІ ст.)

Гра «Асоціації»

З якими словами у вас асоціюється слово «Руїна». Запис слів на листочках і прикріплення їх на фліп-чарті

Всі ці слова можна використати для характеристики даного періоду в історії України.

IV. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

План (Слайд 5, 6)

1. Початок Руїни. Юрій Хмельницький
2. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький.
3. Андрусівське перемир’я.

Проблемне запитання. Чи можливо було уникнути періоду Руїни на українських землях?   - ми спробуємо визначити на сьогоднішньому уроці. (Слайд 7)

V.  Сприймання та усвідомлення нового навчального матеріалу.

1. Початок Руїни. Юрій Хмельницький

Вчитель. 21 вересня 1659 року на Білоцерківській раді знову обирають гетьманом Юрія Хмельницького. У нього було славне прізвище і багато-хто з козацької старшини сподівався, що він буде гідним спадкоємцем свого батька.

Але, якою людиною і політичним діячем виявився Юрій Хмельницький?

Він вирішив налагодити мирні відносини з Московською державою. Прихильники Ю. Хмельницького розробили проект майбутнього договору за яким погоджувалися визнати владу московського царя. Статті передбачали поновлення  союзу з Москвою, включення до складу козацької держави Північної Чернігівщини, заборону перебування на її території московських військ і воєвод (за винятком Києва), вільне обрання гетьмана, скасування заборони на проведення самостійної зовнішньої політики.

Однак, під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхилили український проект і нав’язали новий договір, що отримав назву Переяславські статті 1659 року (фактично це були сфальсифіковані Березневі статті1654 р. з додаванням до них нових пунктів). Крім цього на молодого керманича на початку його гетьманування очікував ще один неприємний подарунок від московського царя – пошматоване тіло Данила Виговського (брата Івана Виговського).  (Слайд 8)

Робота з історичною картою + розповідь вчителя. (Слайд 9)

Чуднівська кампанія. Похід українсько-московських військ на Західну Україну. Мета – визволити західноукраїнські землі з-під влади Польщі. План військової операції передбачав воєнні дії двома окремими групами військ. Війська В. Шереметьєва та козацькі полки під командуванням переяславського полковника Т. Цицюри вирушили через Котельну на Львів, а Ю. Хмельницький зі своїм загоном – окремим маршем до Слободищ. Літописець С. Величко зазначає, що коли гетьман від’їхав до своєї ставки, В. Шереметьєв нібито сказав: «Годилося б цьому гетьманенняті ще гуси пасти, а не гетьманувати». Війська Шереметьєва і Цицюри біля м. Любар зіткнулися з сильним угрупуванням польських військ і змушені були відступити до м. Чуднів. А гетьмана в цей час зустріли поляки під Слободищами, за 25 верств від Чуднова. Після кривавої битви Юрій Хмельницький під тиском старшини, невдоволеної політикою Москви, розпочав переговори про перемир’я, які завершилися 7 жовтня підписанням угоди. (Слайд 10)

Робота в групах

Гра «Пазли»

У нас вже є сформовані домашні групи. Завдання:

1 група.

Вчитель. Ви вдома записали на ватмані в табличку основні умови Березневих статей 1654 р. Перед вами документ з умовами Переяславських статей 1659 р., а також розрізані у вигляді пазлів умови цих статей і умови ще одного документу. Вам необхідно вибрати пазли, які стосуються умов Переяславських статей і прикріпити їх на табличку.

Завдання: Порівняти умови Березневих і Переяславських статей. Якими могли бути наслідки прийняття цього документу? (слайд 11)

2 група.

Вчитель. Ви вдома записали на ватмані в табличку основні умови Гадяцької угоди 1658 р. Перед вами документ з умовами Слободищенського трактату 1660 р., а також розрізані у вигляді пазлів умови цих статей і умови ще одного документу. Вам необхідно вибрати пазли, які стосуються умов Слободищенського трактату і прикріпити їх на табличку.

Завдання. Порівняти умови Гадяцької угоди 1658 р. і Слободищенського трактату 1660 р.

• До яких наслідків призвели такі рішення гетьмана? ( Спричинило політичний розкол українського суспільства. Правобережні полки підтримали рішення гетьмана, деякі Лівобережні – ні). (Слайд12)
• Який висновок щодо політичної діяльності гетьмана Ю. Хмельницького можна зробити? (втратив підтримку частини козацької старшини, народу, якому було незрозуміле хитання гетьмана як билинки в полі, яка гнеться від вітру то в один, то в інший бік (змінює політичну орієнтацію).

2. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький.

Вчитель. Тому лівобережні полки обрали своїм наказним гетьманом переяславського полковника Якима Сомка, який був рідним дядьком Юрія. Ю.Хмельницький спробував відновити свою владу на Лівобережжі за допомогою татарського війська, проте цей похід завершився поразкою і у травні 1661 р. майже все Лівобережжя визнало владу Москви. Наприкінці 1662р., зневірившись у можливості об’єднати під своєю булавою всю Україну, Ю. Хмельницький зрікся гетьманства й постригся в ченці під ім’ям Гедеон.

(Слайд13) 1663 р. в обох частинах козацької держави було встановлено окремі гетьманати

1663-1665 рр. - гетьман П.Тетеря                1662р. – гетьман Яким Сомко,                                                                                                                              якого не визнала Москва,

                                                                                           1663-1668 рр. гетьман –                                                                                                                                                      І. Брюховецький

Доповідь учня про П. Тетерю. (слайд 14)

Робота з історичною інформацією

Опрацювати документи і дати відповіді на запитання.

М. Аркас про Павла Тетерю

Тетеря... був добре освіченою людиною, але по натурі — великий себелюб; він занадто мало клопотався про долю свого рідного краю: що таке честь і совість — розумів він не так, як годиться, а з тими, хто стояв йому на дорозі, був без міри лютий і нічим не гидував, аби досягти свого. Ставши наказним гетьманом, він скликав раду з Правобічної старшини і простих козаків у Чигирині. Охочих до гетьманської булави було двоє, — обидва зяті Богдана: Павло Тетеря та Іван Нечай. Дехто зі старшин намагався настановити гетьманом Івана Виговського. Але Павло Тетеря щедро сипав жінчині гроші і підкупством тим переважив своїх супротивників. За свого гетьманування він допомагав Янові-Казимиру повернути до польської корони й Лівобічну Україну. Багато народної крові розлилося за ті часи. (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 84-85).

Документ. О. Бойко про Павла Тетерю

«Новий гетьман хотів відновити єдність козацької України шляхом компромісу з лівобережною старшиною. Він не одразу виявив себе як прихильник пропольської орієнтації, зокрема після обрання він повідомляв кримському хану, що «від царя й короля не чекає нічого доброго». Проте Правобережжя територіально було міцно прив’язане до Польщі, і тому кожен з Правобережних гетьманів мусив демонструвати свою лояльність польському уряду та йти у фарватері польської політики. За цих обставин цілком природно, що П. Тетеря взяв участь у поході Яна ІІ Казимира в Лівобережну Україну. У разі успіху перед гетьманом відкривалася перспектива за допомогою Польщі вирішити проблему возз’єднання козацької України». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 124)

Завдання

1. На кого спирався у своїй політичній діяльності гетьман Правобережної України Павло Тетеря?

2. Чому діяльність гетьмана неоднозначно оцінюється різними авторами?

Вчитель. На Лівобережжі точилася боротьба між переяславським полковником Якимом Сомком та ніжинським – Василем Золотаренком. Вони сподівалися отримати що Москва їх підтримає. Проте, московський уряд зробив ставку на Івана Брюховецького. Зібравши у червні 1663 р. чорну раду  (рада за участі незаможних рядових козаків, селян та міщан) у Ніжині за підтримки московських військ його проголосили гетьманом.

Доповідь учня про І. Брюховецького (Слайд 15)

Робота з візуальним джерелом

Переглянути фрагмент фільму «Чорна рада» за романом П.Куліша і дати відповідь на запитання.

Запитання: (Слайд 16)

• На яку групу учасників ради спрямована промова Івана Брюховецького?
• Яке основне призначення козацтва на його думку?
• Хто, на думку Брюховецького, є причиною важкого становища більшості населення?
• Яку обіцянку дає Іван Брюховецький?

Вчитель. Новообраний гетьман у листопаді 1663 р. підписав із представниками царського уряду Батуринські статті на основі Переяславських статей 1659 р. однак до них було включено 5 нових пунктів.

Робота в групах

1 група. Робота з документом Батуринські статті

Завдання. Порівняти Переяславські і Батуринські статті.

• Які 5 нових пунктів було внесено до цих статей?
• Про що це свідчило?

Наслідок: обмеження прав та автономії України.

2 група. Робота з підручником.

Вчитель.  У вересні 1665 р І.Брюховецький першим з українських гетьманів здійснив візит до Москви, де підписав новий договір – «Московські статті».

Завдання.  Порівняти Батуринські та Московські статті.

• Які нові пункти внесені до цих статей?
• Які підписання цих статей вплинуло на становище козацької України?

Висновок. Події 1663-1666 рр. негативно позначилися на міцності козацької держави. Фактично відбувся поділ України по Дніпру, кожна частина мала свого гетьмана, який опирався на  підтримку іноземних держав, відбувся розкол і в середовищі козацької старшини, поглибилася прірва між рядовим козацтвом,простим населенням і верхівкою влади. Недолуга політика гетьманів призвела до втрати навіть автономних прав держав по обох берегах Дніпра.

3.Андрусівське перемир'я

Вчитель. Тривала війна між Москвою і Річчю Посполитою виснажила сили противників. Невдовзі вони розпочали мирні переговори.  Вони відбулись 30 січня 1667 р у с. Андрусово, що призвело до підписання перемир’я. (слайд 17)

Робота з документом в підручнику

Опрацювати документ в підручнику  і дати відповіді на запитання.

Запитання

1. Визначте основні умови Андрусівського перемир’я.

2. Покажіть на карті, як за умовами цього договору було поділено українські землі.

3. Позначте на контурній карті територіальний розподіл українських земель відповідно до умов андрусівського договору.

VІ.  Узагальнення та систематизація знань учнів

Вправа за посиланням (слайд 18)

https://learningapps.org/watch?v=p4fazdptk19

«Мікрофон».

Дати відповідь на проблемне запитання уроку: (слайд 19)

 Чи можливо було уникнути періоду Руїни на українських землях?

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 25 

Виконати завдання в підручнику на 182 с.