Урок "Пейзаж. Історія пейзажу. Композиційні основи пейзажу. Пейзаж в реалістичному виконанні."

Пейзаж в образотворчому мистецтві. Історія пейзажу. Композиційні основи пейзажу. Пейзаж в реалістичному виконанні.

Цілі уроку: поглиблювати знання учнів про жанр пейзажу, композиційні основи пейзажу, закони перспективи,значення колориту;розвивати вміння активно спостерігати за змінами в природі;ознайомити з багатством колірних відтінків та співвідношень;виховувати естетичне ставлення до навколишнього світу,любов до природи.

Тип уроку: урок ознайомлення з творчістю художників

Техніка виконання: живописні техніки.

Обладнання: таблиці , презентація,репродукції творів відомих  художників:Т.Шевченка, К.Білокур, С.Васильківського,М.Мурашко, Ів. Труша,  І.Айвазовського, М.Глущенко, А.Куїнджі , І. Лєвітана, О.Саврасова, І.Шишкіна, малюнки(зразки дитячих робіт).

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань учнів:

Використовуємо метод «Заверши речення».                                          

• Графіка,живопис,скульптура,архітектура,декоративно-прикладне мистецтво-це…                       
• Засоби виразності графіки…                                                                                                                              
• Жанр-це…                                                                                                                                                           
• Художники,що зображують тварин…

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

Пейзаж (франц.paazsage-місцевість) - жанр в образотворчому мистецтві, де об’єктом зображення є природа. Як самостійний жанр, пейзаж виник у китайському та японському мистецтві. У Західній Європі він сформувався в 16-17 ст. Жанр мистецтва, що відтворює природу, називається пейзажем. Окремі елементи пейзажу зустрічаються в рельєфах і розписах Єгипту, Ассирії, Криту. Як самостійний жанр станкового живопису, пейзаж існує з ХVІІ ст.

 В Україні елементи пейзажу з’явились у мініатюрах, настінних розписах та іконах.

    У пейзажах відтворюються реальні або уявні вигляди місцевості, архітектурних споруд, міст, морських краєвидів.

1. Сьогодні ми познайомимося з творчістю художників-пейзажистів від представників реалістичного напряму до абстракціоністів. Плеяда відомих  художників,що увіковічили красу рідного краю : Т.Шевченко,К.Білокур, Ів.  Труш,С.Васильківський,М.Мурашко, А.Куїнджі, І.Шишкін, І.Айвазовський, І.Лєвітан, О.Саврасов.  (Учням важко сприймати величезну кількість інформації, тому матеріал викладається у вигляді розгорнутих тез із демонстрацією слайдів і репродукцій.)

І. Левітан – художник передвижник. «Владимирка» - найбільш великий і зрілий його твір. Тут виникла тема шляху як історичної долі народу. Шлях-доріжка закликає нас думкою ввійти в картину, де неба більше, ніж землі, від чого картина здається повітряною, легкою.

Ми знаємо багато робіт І. Левітана. Подивимося їх ще раз. («Березень», «Березовий гай», «Після дощу», «Над вічним спокоєм», «Осінній дзвін», «Золота осінь», «Весна – велика вода».) Художник створив так званий пейзаж настрою.

На картинах І. Левітана тіні, що падають на перший план від дерев за спиною художника, створюють відчуття, що ми стоїмо серед дерев, вони обступили нас з усіх боків.

У І. Шишкіна картини інші, ми немовби стоїмо перед лісом, дерева створюють декорацію. («Жито», «Сосновий бір».)

У картині Ф. Васильєва «Відлига» ріка, утворюючи заворот, енергійно затягує глядача в картину.

Силу, волю, грандіозність морського пейзажу передає у своїх роботах І. Айвазовський. Серед творів художника можна виділити емоційно-романтичні («Дев’ятий вал», «Море» ,»Хвиля»).

Подивимося репродукцію картини О. Саврасова «Граки прилетіли». Мокрий бурий сніг, сліди пташиних лапок, весняне небо з набряклими від вологи хмарами. Художник довго шукав композицію, і в результаті не можна забрати навіть маленьку гілочку, щоб не порушилася гармонія.

Межа 1860-1870-х рр. Франція. З’являться новий напрям у живописі – імпресіонізм (у перекладі з французької – «враження»).

Художники-імпресіоністи були теж реалістами, але на догоду кольору почали розмивати форму. У пейзажі вони розробили свою самобутню систему пленеру. Імпресіоністи писали окремими великими мазками чистих спектральних кольорів. Фарби майже не змішувалися. Їхній живопис відрізняється багатством валерів і рефлексів, вони прагнули точно передавати кольорові тіні.

Представники цього напряму – К. Моне, Е. Мане, О. Ренуар, А. Сислей, К. Піссарро.

Райдужні й повітряні картини імпресіоністів зображували веселі недільні народні гуляння, ресторанчики, веслярів, які сковзають у човнах по Сені, що переливається в сонячних променях. року.

Увесь шлях імпресіонізму нерозривно зв’язаний із творчістю К. Моне. Ніхто до нього і його друзів не побачив у природі такої променистої прозорості та звучності кольору. Нерідко Моне писав той самий сюжет у різний час доби і тільки на пленері «Стоги сіна», «Руанський собор», «Скелі в Бель-Іль», «Поле маків», «Латаття», «Враження. Схід сонця».)

У пейзажах К. Піссарро, написаних ніби зверху, оспівуються площі Парижа («Бульвар Монмартр у Парижі», «Площа французького театру в Парижі».)

Яскрава, барвиста робота в А. Сислея «Береги ріки в Сен-Маммесі».

О. Ренуар писав сюжетні композиції, але часто в них є присутнім пейзаж. Його картини виконані дрібними швидкими мазками, що передають мінливість вражень художника. («Жабник».)

Близько 1885 р. Франція. Виникає неоімпресіонізм, який розвинув ідею імпресіоністів про розкладання складних тонів на чисті кольори.

Ж. Сьора  розкладав колір на самім полотні, накладаючи фарби маленькими крапковими мазками чистого кольору, що надавало картині вигляду декоративної мозаїки. («Недільний день на острові Гранд-Жатт», «Дерева в Понтобері».) Така манера живопису дістала назву пуантилізм.

Кінець ХІХ ст. Гостра криза реалістичної художньої традиції в образотворчому мистецтві. Услід за імпресіонізмом виникають напрями мистецтва, які об’єднанні під назвою «постімпресіонізм».

Художники-постімпресіоністи – В. Ван Гог, П. Гоген, П. Сезанн, Е. Дега.

Картини Вінсента Ван Гога «Кафе ввечері», «Пейзаж в Овері після дощу», «Червоні виноградники» сповнені лиховісної самітності, урочисто барвисті. Поль Гоген кращі свої картини створив на Таїті. Його роботи дуже яскраві, декоративні, він розробив нову естетичну теорію, на якій виросло кілька поколінь художників. («Біля підніжжя гори. Велике дерево», гаїтянські пейзажі.)

Поль Сезанн вважав, що пейзажі треба писати тільки на пленері. Художник захоплювався конструктивізмом. Його картини характеризуються відвертою деформацією природи, розкладом складних форм на прості геометричні елементи. («Береги Марни», «Велика сосна біля Екса»).

Художники аналізували гру світла і тіней, відблисків, зміну колориту залежно від часу дня і пори року.

 2. Майстри пензля  спостерігають і вивчають природу,відкривають і пізнають її закони,гармонію форм,світла,кольору,тону,простору. Зображення пейзажу вимагає детального вивчення природи.

  Важливу роль у створенні пейзажу відіграють точка зору,рівень очей,просторові плани, формат,  перспектива, ритм,колорит,світло,тінь, рефлекс, композиційний центр.

  Низький горизонт допомагає підкреслити монументальність пейзажу,його величину. Високий горизонт дозволяє дати більш широку панораму пейзажу, більш повну картину.

    Для того, щоб виразно передати в малюнку глибину(простір), треба правильно виставити горизонт,точку зору,точку сходження, масштаб предметів.

   Щоб передати перспективні  явища в малюнку, треба розділити  малюнок на перспективні плани(передній,середній, дальній). Чим далі знаходяться предмети, тим більш розпливчастими стають його обриси.  

   Особливе значення в пейзажі має колір та колорит. З метою цілісності пейзажу,не рекомендується зображати на краях полотна великі предмети,а також контрастні  за кольором і тоном. Це буде відволікати увагу глядача від композиційного центру і заважати сприймати основне. 

Практична діяльність учнів.

Поетапне виконання композиції:

• Виберіть правильно формат(аркуш паперу розташовуємо вертикально чи горизонтально,відповідно до задуму).-Проводимо умовну лінію горизонту.
• Намічаємо три плани(передній, середній, дальній).
• Намічаємо головне в пейзажі( це може бути дерево на першому плані).
• Будуємо пейзаж углиб(застосовуємо правила лінійної та повітряної перспективи).

Кольорове вирішення буде залежати від погоди, часу доби, пори року.

                                                                                                                                                                                                Заключне слово вчителя.

 Перегляд і оцінювання робіт.  Демонструємо малюнки .                  Використовуємо метод «Авторське крісло».                                                                                                 

Сьогодні ми довідалися про різні напрями в пейзажному живописі. На наступних уроках спробуємо застосувати набуті знання у своїй творчості.

Домашнє завдання

Підготувати на наступний урок: фарби, пензлі, склянку води, простий олівець, альбом. Переглянути репродукції  картин.