Урок під відкритим небом: «Вмійте примусити дитину дивувати»

УРОК ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ

В природі  В.О. Сухомлинський  вбачав  вічне  джерело  дитячого  розуму,  фантазії,  словесної  творчості.  Розроблена  ним  система  спостережень  за  природними  явищами  має  назву  -  Книга  природи.  Триста  сторінок  цієї  книги  це  триста  спостережень  за  природними  явищами,  триста  яскравих  картин  рідної  землі,  які  закарбовуються у  свідомості  молодшого  школяра.

Наслідуючи  Великого  Педагога,  з вихованцями нашої школи  впевнено  «гортали»  сторінки  цієї  невичерпної  Книги  природи  на  уроках  мислення  під  блакитним  небом.  Де разом вчилися  спостерігати  оточуючий  світ,  помічати  тонку  і  ніжну  красу  природи,  розуміти  особливості  її  існування,  колективно  розгадували  питання  «чомусиків»,  знаходили  причиново-наслідкові  залежності  в  яскравих  барвах  і  звуках  природи.  Краса  природи  і  красиві  розповіді  про  неї  спонукають  дітей  до  творчості.  Вони  знаходять  власні  цікаві  теми,  виявляють  бажання  сказати  своє  слово  про  побачену  красу. 

«Вмійте примусити дитину дивувати»  в рамках проведення тижня ЕКО-варта «Давай повернемо Землі всі веселкові кольори» з вихованцями 3-а класу провела бесіду-спостереження за творами Сухомлинського В. О. з використанням картотеки спостережень за природою.

Тема:  «Вмійте примусити дитину дивувати» 

Мета: Ознайомити учнів з осінніми змінами в природі, з’ясувати причини  листопаду та зміни забарвлення листя. Розширювати знання дітей про дерева як частину живої природи. Виховувати любов до природи, прагнення її оберігати.

 Вчити спостерігати за барвами, звуками осінньої природи, знаходити дивне, казкове у звичайному, вміти намалювати побачене.

Місце проведення: спочатку шкільне подвір’я,  потім повернулися до класу, щоб малювати красу природи.

Хід уроку

З  учнями вишли на шкільне подвір’я.

1. Виразне читання віршів про осінь з метою створення емоційного настрою, активізації чуттєвого і слухового сприйняття, уяви, збагачення образної лексики.

― Яка зараз пора року?

― Як називають осінь? (Чарівницею, золотою, щедрою, багатою, золотокосою).

― А чи знаєте ви вірші про осінь? Послухайте…

Ясне сонце не гріє,

Холодок повіва.

Засихає, жовтіє

На узліссі трава.

Осипаються клени,

Листя з дуба летить…

Лиш ялинка зелена

Серед лісу стоїть.

   Г. Бойко.

― Якими барвами розмалювала художниця - осінь дерева, трави? Що вабить око в осінньому лісі? Що навіває сум?

Хто в хустинці червоненькій

Став у лісі між дубів?

Може дівчина маленька

Назбирать прийшла грибів?

Ні, не дівчина там стала.

Горобина виросла,

Ту хустину гаптувала

Щедра осінь золота.

                                    М. Познанська.

― Чому  поетеса називає горобину дівчинкою у червоній хустинці?

2.Колективні спостереження за природою на шкільному подвір’ї.

― Ми вийшли з вами на подвір’я, щоб знайти і розглянути осінні пригоди. Хто з вас спостережливий, той відразу помітить щось незвичайне. Тільки домовимось один одному не заважати. Ось поряд стоять берізки. Вони вже роздарували свої листочки. Всім дали: вітрові, землю - матінку укрили, їжачку на постіль кинули. А самі що тепер роблять? (Сплять солодким сном).

―Чому ж дерева не ростуть узимку? (Бо в них немає листочків. Узимку вони всі померзнуть).

―А яке дерево не скидає свого вбрання? (Ялинка).

―Чому вона не скидає свого вбрання і в морози? (Бо в неї не листочки, а голочки вони морозу не бояться. І зима відразу вдягає на них білу шубу і білі рукавички).

― Діти, чи чуєте ви, наче хтось вистукує? (Якщо немає дятла: Дітки, а хто може постукувати по деревах своїм маленьким дзьобиком?)

―Давайте тихенько підемо на цей стук. Що робить дятлик? (Лікує дуба. Білочці хатку будує. Гострить свій дзьоб, шукає собі їжу).

―Що ж не будемо йому заважати. Ходімо далі. А хто із вас знає, де живе білочка? (Йдемо до дупла, до хатинки білочки).

 ―Що цікавого ви тут побачили? (Ось із горішка шкарлупки. А ось лусочки із шишок. Біля дупла висять грибочки. А де ж білочка? (Десь гуляє, бігає по парку ,займається роботою).

―Тепер розійдіться по парку, можливо, ще якісь цікаві пригоди побачите.

― Тільки ходіть обережно, щоб не сполохати пташину чи звірка.

― Я бачив, як із дупла вилетіла синичка. Це вона, мабуть, зимувати зібралася. Тут близько дитячий садок, підгодовуватимуть її діти.

― Давайте поспостерігаємо за нею. Тихенько зупиніться подалі від дерева. (Незабаром синичка повернулася. У її дзьобику була пір’їна).

― Чим зайнята синичка? (Утепляє собі гніздечко. Порядкує у своєму будиночку).

―Не будемо їй заважати. Підемо далі. А онде на дереві дві сойки сидять. Про що вони зараз думають? (Вони радяться, як зиму пережити).

― Ви вже й самі переконалися, як багато цікавого можна побачити в парку. А в кого з вас є щось подібне дома? (Я бачила їжачка. Він укачався в листячко і швидко кудись побіг. Коли я до нього підійшла, то він скрутився клубочком). ―Чому ж він скрутився клубочком? (Злякався. Щоб я йому не заважала).

― Для чого йому листочки? (Він собі постіль готує, щоб узимку тепло було спати. Листочками він лікується).

― А в мене під вікном синичка з’явилася. Я їй сальця повісив. Вона охоче клювала його. А потім ще й подруг привела. Швидко склювали все сальце.

― А яке сонечко, коли вирветься із полону хмар? (Привітне, лагідне, ласкаве. Як вигляне із-за хмар, то навкруги іскриться золотом).

― Відгадайте загадку:

В них багато є роботи,

Хоч стоять вони весь час.

Від дощу чи від спекоти

Захистять, врятують нас.

Не лягають спать ніколи,

На ногах вони одвік.

Не бояться плину рік,

Ні завій, ні вітру реву.

Хто ж вони такі?                (дерева)

― Подивіться навкруги, які дерева вас оточують? (береза, груша, калина, яблуня, ….)

― Як відчувають подих жовтня дерева? (Вони сумують, борються з примхами вередуна ― жовтня, і скидають на землю своє листячко). Як про це сказано у віршах?

Золотий листопад

О . Ющенко

Довго листя зеленіло,              Багрянисте, хороше

А тепер позолотіло.                 Наче полум’я гори,

Знаєш це чому? Дивись, ―     Щоб і в зимову порошу

В листя промені влились!        Ми згадали кольори.

Золоте і червонясте,                     ― А куди ви несете

Що очей не відвести…                Листя жовто – золоте? –

Все ж йому судилось впасти       Ми питаємо  вітрів, ―

Із вершечка з висоти.                   Лиш гудуть. Не чути слів.

      Золотий листопад…

             Побіжімо швидко в сад!

Листочки – парашутики,

Як стомлені пташки,

Летять і опускаються

На трави і стежки.

Листочків – парашутиків

У лісі не злічить ―

Та осінь опускається,

Бо хоче відпочить.

3. Повідомлення теми і мети уроку.

― Сьогодні ми поговоримо про те, як дерева готуються до зими, як природа дбає про рослини. Навчимося також розпізнавати дерева. Ви будете моїми помічниками, адже серед вас є екскурсоводи, поети, казкарі, народознавці. Ото ж, рушаємо в подорож до живої природи!

4. Засвоєння нового матеріалу.

Підійшли  до горіха.

Відгадайте:

У зеленім кожушку,

В кістяній сорочці,

Я росту собі в гайку.

Всім зірвати хочеться.        (Горіх)

Я хочу повідомити, що горіх ― високе могутнє дерево з розлогою кроною, яке досягає іноді 35м заввишки. Стовбур товстий і гіллястий, вкритий сіруватою корою, з повздовжніми тріщинами. Листки великі. Гілки з 7 – 11 листочками. Верхній листочок найбільший. Плоди зверху покриті зеленою оболонкою, а внутрішня оболонка ― дерев’яниста, світло - коричневого кольору.

Деревина горіха міцна, тверда, добре обробляється та полірується. З неї виробляють меблі, фанеру, музичні інструменти. Горіх має лікувальні властивості. Листочки, плоди і тверду оболонку використовують для лікування ран, запальних процесів горла, шкіри. Надзвичайно корисне і насіння горіха.

Підійшли  до каштана.

― А що це за дерево?

На дереві гойдається,

Жупан колючий має.

На літо одягається,

                        А восени скидає?           (Каштан).

Кінський каштан ― красиве дерево заввишки 30м, з товстим стовбуром, покритим темно – бурою потрісканою корою. Листки великі, яйцевидні, схожі на розчепірені пальці із зубчиками по краях.

Це декоративна рослина, яка дуже любить світло. В травні квіти каштанів нагадують свічки. До них прилітають бджоли. Мед з каштанів прозорий, світлий, рідкий і дуже смачний. Плоди поїдають свині, корови, коні. З насіння каштанів виготовляють крохмаль, а деревину використовують для виготовлення фанери, у різьбярській справі. Оберігайте ці дерева, адже вони є окрасою парків, скверів, площ, бульварів.

Каштанчик

Посіріле шепче листя,

Ходить осінь молода,

А малий каштан в колисці,

Нишком звідси вигляда.

Парашутик хоче мати

І на землю полетіть.

Я б могла його зірвати,

Та поколе – заболить.

                                                   С. Дзюба

― Горіх та каштан ростуть поряд. Як ви думаєте, чи добре їм разом?

Підійшли  до акації.

 Тепер підійдемо до акації, яка росте неподалік. Акація ― дерево заввишки 15-30м. Цвіте у травні - червні. Широко розповсюджена по всій Україні. Це декоративна рослина ― медонос:

Коли акації цвітуть,

У вулик бджоли мед несуть.

Її квітки застосовують для лікування простуди, а деревину – у промисловості.

Бібліотекар.

― Зверніть увагу на колір листя горіха, каштана, акації. Що ви помітили? Чому він змінився? Чи всі дерева і кущі змінили колір листя?

    Листопад ― це пристосування рослин до холодної зими. Без листя легше переносяться морози. Адже з похолоданням коренева система всмоктує все менше вологи, а випаровування листка дуже велике. Щоб зменшити його, дерева й скидають листя.

   Дереву ніхто не говорить, коли треба скидати листя. Коли наближається осінь, листя змінює свій колір. Кожне дерево змінює його ніби годинник:

•               у серпні з’являються золоті листочки у берізки і липи;
•               у вересні  червоніє листя горобини, в кінці вересня одягає жовтий і яскраво – червоний колір осика;
•               в перших числах жовтня одягається у золото гострий клен.

― Хто ж забарвлює листя? У зеленому листі міститься хлорофіл ― зелений барвник. Восени зелені зернятка хлорофілу руйнуються, а жовтий пігмент зберігається. Від цього листя жовтіє, адже восени рослини менше отримують світла. Хлорофіл вдень руйнується, не встигає відновитись за ніч. Але восени листя не лише жовтіє, а й червоніє. Крім хлорофілу в листках є речовини :

•               ксантофіл ― речовина жовтого кольору;
•               каротин ― речовина жовтогарячого кольору;
•               антоціан ― речовина червоного кольору.

― Ви, мабуть, помітили, що яскравість осіннього листя залежить від погоди. Якщо осінь затяжна, дощова ― листя від надмірної вологи стає невиразним, тьмяним. Якщо холодні ночі чергуються з ясними сонячними днями, то й фарби яскраві.

Підійшли  до клена.

                     Різьблені листочки клена

            Дуже гарні восени.

            Жовті, бурі і зелені,

            Притягають нас вони.

Клен гостролистий ― красиве дерево, особливо осінньої пори. Широкі, красиві листочки жовтого та багряного кольору, стовбур гладенький. Багато кленів у парках, садах. Цікаве насіння у клена, воно розноситься вітром, ніби на парашутиках. Клен потребує родючих ґрунтів, вологолюбний, холодостійкий. Може жити до 200 років.

Вкривається багрянцем клен. Він стоїть замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо вронить свій різьблений лист. А налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого листя.

Ви погляньте на ті крони:

Наче полум’я ― червоні!

А недавно ж це було:

Тут від зелені гуло!

Ні, це не горять дерева:

Відцвіт листя ― наче мрева!

Різнобарвно падолист

Пофарбує кожен лист.

Вітер злий дощем шмигає,

Із дерев плащі зриває.

Голе гілля до весни

Колисати буде сни.

                                               Міхал Нявка.

Я хочу розповісти казку В.Сухомлинського «Немов крило вивільги».

Ми пішли до лісу подивитись на осіннє вбрання дерев. Зупинилися біля високого клена. Посідали. Яка краса відкривалася перед нами! Стоїть клен у яскравому барвистому вбрані, а листочки ж ні затремтять, ні зашепотять.   

― Дивіться, діти: клен заснув. І сниться йому все, що бачив од весни до осені. Ось жовтий листочок ― мов золота кульбабка. Весною клен був зачарований її красою. Запам’ятав. А як заснув, то й пригадав весну ― листочок його й пожовтів.

― А там, бачите, листочок ― мов світанкова зоря ― рожевий і ласкавий. А цей ― як вечірня заграва на вітряний день.

На цій гілочці ― яскравий та ловкий , немов крило вивільги. Мабуть, сиділа колись тут вивільга, а зараз приснилося кленові її крило.

Ми принишкли й замилувалися красою. Наче боялися потривожити чарівний сон клена.

Бібліотекар ― Діти, ви чимало почули про різні дерева на нашому подвір’ї. Всі вони скидають своє листя. Підніміть листочок. Що ви відчули? Який на дотик черешок? Чому таким став листочок?

В черешках листя відбуваються зміни. Влітку черешки міцно прикріплюються до гілок. Їх важко зірвати з дерева. А восени? Чим більше пожовтів чи почервонів листочок, тим його легше зірвати. Настане момент, коли від найменшого дотику чи вітру лист опадає з гілки разом з черешком. Чому? Виявляється, восени в основі черешка, в тому місці, де він тримається за гілку, з’явився так званий пробковий шар. Він, як перегородка, відділив черешок від гілки. Тепер лише декілька тоненьких ниточок з’єднує черешок з гілкою. Найменший подих вітру обриває ці ниточки. Кружляє листочок в повітрі, ніби виконує свій останній танок, і тихесенько падає на землю.

― Як ви думаєте, чи приносить користь опале листя? Яку? (Лист, опадаючи, приносить велику користь. Він ― чудове органічне, а потім і мінеральне добриво. А в гаї, лісі опале листя оберігає корені від промерзання. Воно ― нова, тепла ковдра для дрібних лісових мешканців.)

Підійшли  до осики.

Не можна пройти повз це різнобарвне дерево. Його називають королевою серед дерев: її листя восени може бути зеленувато – рожевим з перламутровим переливом, лимонно – жовтим, малиновим, пурпуровим, вогняно – червоним, багряно –ліловим, майже чорним.

У осики зеленувата кора. Це світлолюбне дерево, живе 80-100 років.

Воно не боїться заморозків, швидко росте.

Тихо – тихо в осоковому гайку восени. Раптом чути ― падає гілочка. Лежить вона на землі ніжна і тендітна. Потім з тим шарудінням опустилася ще одна. Вітру немає, а гілочки падають і падають. На дереві жодного зламу, ніби цю гілочку взяли і просто вийняли. Це гілкопад. Ним починається листопад у осики.

У народі можна почути: «Тріпоче, ніби осиковий листочок». Чому ж тремтить лист осики? Черешок її листків довгий і у верхній частині дуже сплющений. Тому листя на них дуже нестійкі ― при найменшому вітрі починає трепетати, дрижати.

― Проведемо гру «Знайди дерево».

(Бібліотекар роздає учням листя і плоди різних дерев. За сигналом: «Раз, два, три, дерево знайди!» кожен учень підбігає до того дерева, з якого зірваний листочок, плід. Або бібліотекар показує листок дерева, куща, а учні повинні знайти 3 відповідних листка. Виграє той, хто найшвидше виконає завдання.)

Бібліотекар ― Ось і настав час повертатися до класу. Подивіться, радіють чи сумують дерева? Чи добре живеться їм тут? Хто понівечив окремі з них? Послухайте вірш А. Бортняка і подумайте над вчинком хлопчика.

Зламана гілка

Зламав Івасик гілку ясеневу

І кинув геть, коли награвся нею.

Веселий він побіг собі додому,

Вона ж лежить на гнилищі рудому.

В самотині зітхає гілка важко:

На ній уже не сяде більше пташка.

Вже вітерець її не захитає.

«Хитати ще?» ― її не запитає.

В її прожилках не бродити соку,

Не гріти мрію ніжну і високу!

Івась у ліжку спить спокійно, тихо.

Невже не знає він, що скоїв лихо?

― Яке лихо скоїв Івась? Що б ви йому порадили?

Люби природу й рідний край,

І гори, й річку, й поле.

Люби завжди, оберігай

Як вчить нас рідна школа.

5. В класі.

Зачитуємо оповідання Сухомлинського про природу.  «Пролісок і жайворонок», «Жаба, що співала по журавлиному», «Та й поклали кладочку», «Зайчик і горобина», «Врятував сонечко». При цьому використовуємо картотеку спостережень за оповіданнями Сухомлинського.

«Пролісок і жайворонок»

Запитання для бесіди.

Якого кольору квіточки проліска?

Якими вони є за формовою?

Де ростуть квіти?

Які є листочки у квітів?

Чи зривали ви коли-небудь квіти?

Щоб ви сказали людині,  яка йде вам назустріч із букетом весняних квітів?

Чому не можна рвати квіти?

«Жаба, що співала по журавлиному»

Запитання для бесіди.

Де живе жаба?

Якого вона кольору?

Як вона плаває?

Що вона їсть?

Як вона говорить?

Яку користь приносять жаби?

Як необхідно до них ставитись?

Пригадайте назви казок, у яких жаба стає царівною?

 «Та й поклали кладочку»

                          Запитання для бесіди.

Діти згадайте кого ми бачили на подвір’ї? (Мурашки)

Де їх найбільше?

Коли ми дивились на мурашник, що робила кожна мурашка?

Як живляться мурашки?

Яку користь вони приносять?

«Зайчик і горобина»

                 Запитання для бесіди.

Про яке дерево ми щойно прочитали?

На що схожі плоди дерева?

Чи можна обривати ягідки?

Які гості прилітали до горобини?

Як рослина виявляла свою радість птахам?

За що вдячні граки горобині?

Чим корисні зимові ягоди?

Якими вони є на смак?

Чому так говорять: Рясно вродила горобина – на сувору зиму?

Хвилинка творчості

 Творчість властива кожному з нас. Будь яку справу можна зробити творчо.  Пропоную проявити свою творчість і фантазію. Перед вами  аркуші паперу. Вони просто білі. Спробуйте створити свою особливу картинку природи. (Діти під музичний супровід малюють).

ФОТО