Урок. "Пісні Марусі Чурай. Легендарна поетеса з Полтави. "Засвіт встали козаченьки..."

 

 

Тема. Пісні Марусі Чурай. Легендарна поетеса з Полтави. Пісні, що стали народними, їхня популярність, фольклорна основа, образи. «Засвіт встали козаченьки». Аналіз пісні. Виразне читання.

 

Мета: ввести восьмикласників у пісенний світ Марусі Чурай – легендарної української піснетворки, осмислити їх значення в житті українського народу, ознайомити з її драматичним життям; удосконалювати вміння виразно читати пісенні твори, визначати роль народнопоетичних образів; збагачувати духовний світ учнів красою творчості Марусі Чурай, виховувати повагу до обдарованих людей з народу.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання: Портрет М.Чурай, ілюстрації до творів, записи пісень.

 

Очікуваний результат: учні знатимуть відомості про Марусю Чурай, назви й зміст її пісень, що прослухали; вмітимуть виразно і вдумливо читати ліричні твори, аналізувати їх, пояснювати роль художніх засобів; висловлювати власне ставлення до піснярки і її творів.

 

                                             Епіграфи:

 

                                                             Ця дівчина не просто так, Маруся.

                                                             Це – голос наш, це – пісня, це – душа.

                                                             ………………………………………….

                                                             Нема її могили,

                                                             Земля над нею рівна,

                                                              А, значить, не вмирала

                                                              Маруся Чураївна.

                                                                                           Ліна Костенко.

 

                                                  Перебіг уроку

І.  Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

    Бесіда за питаннями:

• Яка подія доби козаччини лягла в основу історичної пісні «Чи не той то хміль»?
• Що символізує рослина хміль у пісні? Як співвідносяться образи хмелю і Хмельницького?
• Який художній засіб побудований на цьому зіставленні? Знайдіть приклади його в тексті.
• Як народ ставиться до Хмельницького?
• А яке ваше ставлення до нього?
• До якої тематичної групи належить пісня «За Сибіром сонце сходить»?
• Як ви розумієте рядки «Хоч, здається, не в кайданах, / А все ж не на волі»?
• Що означає вислів «мати душу»? Знайдіть його в тексті і прокоментуйте.
• Пани називали Кармалюка розбійником. А ви як вважаєте?
• Чим вас найбільше вразили історичні пісні?

ІІІ. Мотиваційний етап.

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку.

 Звучить «Козацький марш». У цей час на екрані проектується портрет Марусі Чурай і слова Ліни Костенко:

 « Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невольницьким плачем».

Учитель читає слова М.Стельмаха: « Українська народна пісня, увібравши в себе і грозовий, і барвінковий ласкавий світ, історію й побут, болючі роздуми і найніжніші почуття, воістину геніально поєднала пристрасне й емоційне слово з незбагненним чаром. Нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому». І це справді так. Упродовж багатьох віків наш народ створив величезну пісенну спадщину,що є свідченням його талановитості, виявом його співучої вдачі, багатства почуттів.

Творцями пісень були різні люди – селяни, ремісники, козаки, лірники, кобзарі. Але народна пам’ять зберегла імена лише окремих талановитих авторів. Такою була у ХVІІ столітті легендарна українська поетеса-піснярка Маруся Чурай, хоча нині існують літературні розвідки про те, що Марусі Чурай як реальної особистості не існувало. Однак полтавці люблять свою легендарну землячку. У 2000 році в місті встановлено бронзове скульптурне зображення народній пісні – Марусі Чурай –  у вигляді тендітної дівчини.

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду.

 Учитель:

• Зверніть увагу на портрет піснярки. Про що говорять її очі, вираз обличчя?
• Як ви вважаєте, чому саме «Козацький марш» «супроводжує» її портрет?

ІV. Цілевизначення і планування.

 1.Оголошення теми уроку, запис теми й епіграфів у зошит.

 2. Проблемне питання: чому пісні Марусі Чурай близькі людям і сьогодні? (Відповіді учнів наприкінці уроку).

V.  Опрацювання навчального матеріалу.

 1. Вступне слово вчителя.

 Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень – і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси великих творців, імена яких розгубила історія.

 І тільки інколи крізь тумани часу окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких і належить славнозвісна народна поетеса Маруся Чурай. «…народжена для любові, але не зазнала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки....»

 Хто ж така Маруся Чурай? Чому вона цікавить нас як особистість? Що ви дізналися про родину Чураїв, готуючись до сьогоднішнього уроку?

 Учень:

- Я дізнався про те, що, за народними переказами, Маруся Чурай народилася в родині урядника Полтавського добровільного козацького полку Гордія Чурая, ймовірно, 1625 року. Невдовзі залишилася без батька: відважного патріота разом із гетьманом Павлюком та іншою козацькою старшиною захопили в полон після поразки проти польської шляхти  (1637), привезли до Варшави і там стратили  у 1638 році. На 

Честь його трагічної загибелі народ склав про нього пісню «Орлику, сизий орлику, молодий Чураю».

 Гордія Чурая шанувало козацтво, і шана ця передалася на його дружину та дочку Марусю. Маруся росла красунею, мала чудовий голос і сама складала пісні. Дійшов до нас спогад її сучасника про неї: «Чорні очі її горіли, як вогонь у кришталевій лампаді; обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка, а голос… Ах,що то був за голос! Такого дзвінкого і солодкого співу не чувано навіть від київських бурсаків».

 Вчитель:

- Як бачимо, така дівчина не могла залишитися непоміченою хлопцями. Та чи стала вона  щасливою?

 Учениця:

- Щастя Марусі тривало недовго. Їхнє з Грицем взаємне кохання було приреченим, адже мати Гриця, жінка користолюбна й сварлива, нагледіла синові іншу дружину – багату племінницю полковника мартина пушкаря Галю Вишняк.

 Палко кохав Марусю молодий козак Іван Іскра, але не відкривав їй своїх почуттів, бо знав, що її серце належить іншому.

 Вчитель:

-  Так намотувався трагічний клубок її долі. І коли навесні 1648 року Богдан Хмельницький підняв козаків проти польської шляхти, й Іван Іскра та Грицько Бобренко пішли на війну. Маруся, тамуючи біль розлуки з коханим, склала чудову пісню, яка й на сьогодні є однією з найулюбленіших на Україні – «Засвіт встали козаченьки».

 2. Звучить пісня «Засвіт встали козаченьки».

 Вчитель:

-  Які почуття викликає у вас ця пісня і який настрій у ній переважає?

 3. Виразне читання твору учнями (можна і в особах».

 4. Бесіда за питаннями:

- Як у пісні прочитується автобіографічний мотив?

- Чому плакала Маруся? Прокоментуйте її внутрішні почуття.

- Хто заспокоює Марусю? Як про це сказано у пісні?

- Опишіть внутрішній стан матері, яка проводжає свого сина.

- Чому молодий козак не вірить, що він швидко повернеться з походу додому?

- Чому синові було важливо, щоб мати прийняла Марусю до себе? Якою є її реакція на це?

 3. Дібрати з тексту пісні художні засоби ( епітети: «ясні очі», «кінь вороненький»; метафори: «стоїть місяць», «кінь спіткнувся»; звертання «милий мій синочку», матусенько»; риторичні оклики, риторичне запитання, повторення).

VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.

 1.Відповідь на проблемне запитання.

 2.З’ясування особистісної значущості вивченого. («Незакінчене речення»): «Сьогодні на уроці я дізналася (зрозумів),…»)

VІІ. Домашнє завдання.

 Обов’язкове.

 1.Прочитати сторінки підручника.

 2. Вивчити напам’ять пісню «Засвіт встали козаченьки».

 За бажанням.

 Намалювати ілюстрацію до твору.