Урок "Пісні «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою (8 клас).

Тема. Пісні «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою (8 клас).

Мета: ознайомити з історичними піснями про боротьбу українського народу проти соціального та національного гніту; розвивати навички виразного та вдумливого читання художнього тексту, характеристики образів історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, уміння толерантно висловлювати свою думку; виховувати почуття захоплення сміливістю, фізичною, духовною силою наших героїчних предків, прагнення виховувати в собі такі якості, формувати національну свідомість (наскрізні лінії «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека і сталий розвиток»).

Предметні компетентності

Учень / учениця: пригадує історичні відомості про часи, змальовані в піснях; вдумливо читає тексти, аналізує їх; визначає і пояснює засоби художньої виразності в них; розповідає про національних героїв, яких змальовано в них; характеризує образи лицарів- оборонців рідної землі; прагне наслідувати їхні чесноти.

Ключові компетентності:

 Учень / учениця: дискутує про те, за що народ увічнив імена своїх героїв; створює уявний словесний портрет лицарів, осмислює духовний зв'язок з історичним минулим.

Обладнання: мультимедійні матеріали, історичні карти, ілюстрації до історичних пісень, портрети героїв , аудіозаписи.

Методи та прийоми: гра-змагання «Хто швидше», слово вчителя, проблемне запитання, інформаційне гроно, повідомлення учнів, словникова робота, робота з таблицею, віртуальна екскурсія,  «Емоційне враження», робота з історичною картою, бесіда, «Літературні пошуки», «Продовжте речення», порівняльна робота, гра «Відгадай пісню», психологічна рефлексія .

Теорія літератури: історичні пісні, прототип, реальність та художня народна уява, гіпербола.

                                                           ХІД УРОКУ

1. Організація уроку.

2. Оголошення теми й мети уроку (мультимедійний диск, слайди 1,2).

3. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Слово вчителя.

Вчені-фольклористи до цього часу не можуть порахувати, скільки ж існує українських народних пісень. Приблизно їх 300 тисяч. Чи не найбільше у світі і чимала частка серед них — історичні пісні, що складають поетичну історію народу. Тому знайомство з ними — обов'язок кожного патріота. Мужність, вірність козаків та їхня відданість присязі, побратимам дивувала навіть ворогів. Згадаймо ліричних героїв стрілецьких пісень, козацьких ватажків із поем Т. Шевченка «Іван Підкова», «Тарасова ніч», Тараса Бульбу та його сина Остапа з повісті М. Гоголя «Тарас Бульба». Можливо, вони не були ідеальними людьми, але народна пам'ять, уява письменників донесла їх до нащадків саме такими взірцями лицарства, благородства, відчайдушності й відданості рідній землі.

4. Актуалізація опорних знань учнів.
5.  

1. Перевірка домашнього завдання.

1.1.Виразне читання історичних пісень «Зажурилась Україна», «Та ой як крикнув же козак Сірко». Розповідь про часи, змальовані в піснях.

1.2.Доведення того, що ці твори — історичні пісні (на основі художніх особливостей).

1.3.Гра-змагання «Хто швидше»( мультимедійний диск, слайд 3-4).

Кросворд для першої команди:

По вертикалі: 1. Жанр зазначеного твору. 

По горизонталі: 1. Назва місцевості, де літав сизий орел.  2.  Отаман козацький.  3. Як у творі названо козацьке військо?  4. До кого зібралося їхати козацьке військо?  5.Продовжіть рядок: «...над степом та сонечко...» .

Кросворд для другої команди:

По вертикалі:

1. Головний герой твору.

По горизонталі: 1. Місце розташування козаків.  2. Художній засіб «битий шлях».  3.  Назва війська козаків.  4. Шлях, яким рухався отаман із козаченьками.  5. З яким птахом народ порівняв рух отамана по степу?

(Підведення підсумків).

2. Проблемне запитання.

Про що свідчить ідеалізація, гіперболізація героїв історичних пісень — про фантазію, багату уяву народу чи про щось інше? (Про любов, прагнення уславити, возвеличити.)

V. Сприймання й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя (або повідомлення учня).

У XIV—XVI ст. значна частина українських земель була захоплена польськими панами (шляхтою), з того часу почала точитися непримиренна боротьба проти поневолювачів. У середині XVII ст. на визвольну війну під керівництвом Богдана Хмельницького піднявся весь народ. Татари в цей час часто виступали союзниками козаків у боротьбі проти поляків, але ще частіше зраджували, робили грабіжницькі напади на міста й села України. У гострих сутичках гинули і козаки, і кримські татари (мультимедійний диск, слайд 5-6).

У пісні «Ой Морозе, Морозенку» йдеться саме про один із таких боїв, коли татари розбили козацький загін, полонили та скарали його ватажка.

З історії точно невідомо, про якого Морозенка складено пісню. Можливо, це один із побратимів Богдана Хмельницького — полковник Станіслав Морозенко, а можливо, осавул (військовий, що має чин на зразок інтенданта, відає озброєнням, постачанням та підготовкою козаків) Кропивнянського полку Нестір Морозенко. Ця пісня була дуже популярна, тому існує понад сорок її варіантів.

2. Виразне читання пісні «Ой Морозе, Морозенку».

     3.Словникова робота. (мультимедійний диск, слайд 7)
Єси — є, єсть. Савур-могила – тут ідеться про один зі степових курганів на півдні України. Обоз – укріплений військовий табір.

    4.Бесіда за питаннями. Емоційне враження.

—  Яке враження справила на вас пісня?

—  Які поетичні рядки ви б назвали афористичними?

—  Які рядки співзвучні з основною думкою твору?

    5.Робота з  таблицею.

У пісні «Ой Морозе, Морозенку» є не зовсім звичний художній засіб, на який ви, напевне, звернули увагу. Це заперечне порівняння:

То не грім в степу грохоче,

То не хмара світ закрила,—

То татар велика сила

Козаченьків обступила.

-         Заповніть таблицю (мультимедійний диск, слайд 8).

 6.Інформаційне гроно(мультимедійний диск, слайд 9).

7.Виразне читання історичної пісні «Максим козак Залізняк».

8.Віртуальна екскурсія в минуле. (мультимедійний диск, слайди 10,11,12).

Максим Залізняк

Повстання охопило усю Польську Україну, котра тільки й мріяла про те, щоб визволитись з-під ляхів та знову сполучитися із Лівобічною і почати спільне життя. Чи то ж так давно, за Палія, козаки вільно гуляли по Правобережжю, а польське шляхетство не наважувалося згадати про якісь свої права на Україні? Усе це ще не вмерло в пам'яті народу, а тяжких порядків польських не ставало вже снаги терпіти. Запорожці, як бачимо, теж співчували повстанню, допомагали і були проводирями в ньому. На чолі його стає запорозький козак Максим Залізняк, справжній січовик, чоловік сміливий, дотепний, бувалий у всяких бувальцях. Він не квапився на гроші, коли нападав та грабував панські маєтки, і з охотою роздавав їх тим, хто допомагав йому.

Тепер, коли справді утиски ще дужчі стали, а до того Барські конфедерати почали вимагати од народу українського грошей, харчів, паші для коней та іншого, чого їм було треба, та ще, до того, покликали собі до помочі татар,— терпець народові увірвався, і повстання охопило все Правобережжя і розіллялося по ньому кривавими річками. За кілька тижнів полум'я козацького повстання охопило всю південну Київщину, Брацлавщину та Поділля. Шляхта та жиди кинулися по городах та панських замках, шукаючи захисту; найбільше їх згромадилося в Умані, головному місті в маєтку графів Потоцьких. Умань обсипано було валами та ровами,  мало місто тридцять дві гармати і для оборони — кількасот жовнірів та кілька тисяч надворних козаків. Не диво, що поляки та жиди з переляку тікали світ за очі,— гайдамаки не милували своїх гнобителів.

Багато треба зазнати лиха, щоб дійти до такої злоби, і тепер ті, що довели людей до цих страшних нелюдських вчинків, тремтіли з переляку та шукали захисту за мурами замків, що їх вважали міцними. Залізняк тим часом стояв зі своїм табором під Чигирином. Звідтіль порозсилав він свої універсали — закликав українців од­ностайно стати на оборону своєї віри, свого краю і за визволення з панської неволі. Від московського війська, котрого багато було на Польській Україні, він не сподівався ніяких заходів проти себе, бо вважав, що й вони прийшли допомагати православним, а з польським військом, він певен був, що й сам упорається. Як один чоловік — одгукнулася на його універсали мало не вся Польська Україна, і під його рукою зібралося велике гайдамацьке військо, що звало себе коліями. З ним він рушив на Лисянку, узяв це місто, перебив усю шляхту, що там сховалася, а надворні козаки, котрі мусили боронити це місто, зараз перейшли до нього. З Лисянки Залізняк рушив на Умань. Перелякана шляхта та жиди зачинилися в замку,— надіялись на його гармати та військо. Залізняк підійшов до містечка Соколівки, взяв його і там отаборився; проти його з Умані тамошній губернатор (управитель) Младанович вислав надворних козаків, під проводом полковників Магнушевського і Обуха і сотників Ґонти та Уласенка. Поміж уманських надворних козаків чимало було таких, що приятелювали з гайдамаками. Мабуть, у цю ніч  Гонта бачився з Залізняком і погодився пристати до нього, бо в душі він співчував тому, чого домагався народ; він так само, як і усі, мріяв про те, щоб оновити скасовану на Польській Україні козаччину, прогнати панів і шляхту та знищити ненависну унію. (М.Аркас. «Історія України-Русі»)

9.Словникова робота (мультимедійний диск, слайд 13).

Рожа — квітка мальва;

Шанці — окопи;

Залучився — отримав, добився.

10. Робота з історичною картою.

—  Покажіть на карті маршрут військ під проводом Максима Залізняка.

11.Літературні пошуки (мультимедійний диск, слайд14).

1.    Розкажіть, як змальовано бій Максима Залізняка з ворогами. Які художні засоби при цьому використано? Наведіть приклад  гіперболи.

2.  Як народ висловлює захоплення й замилування своїм улюбленцем? Процитуйте відповідні рядки з тексту.

3.       Наведіть рядки, в яких виражено основну думку пісні.

4.    Розгляньте  портрет Максима Залізняка. Зверніть увагу на вираз обличчя, зачіску. Що можна сказати про настрій портретованого? Опишіть зовнішність козака.

12.«Продовжте речення»( (мультимедійний диск, слайд15) .

«Ой Морозе, Морозенку»                                               

1.Ой Морозе, Мрозенку,

Ти... козаче! (славний).

2.Заплакала Морозиха,

Та стоячи .... (біля хати).

3.Попереду Морозенко

.... конем виграває. (Сивим).

4.Бились з ранку козаченьки

До ночі.... (глухої).

5.Полягло… чимало , –

Ворогів.... (утроє).

6.Поставили Морозенка

На ...(Савур-могилу).

«Максим козак Залізняк»

1.Максим козак Залізняк

Козак  з... (Запорожжя).

2.Зібрав війська... (сорок тисяч)

В місті Жаботині.

3.Обступили город... (Умань)

В обідній годині.

4.Та вдарили з семи гармат

У... вранці (середу).

5.Накидали за годину

Панів повні... (шанці).

6.Лине гомін, лине гомін

По степу... (німому).

 13.Порівняльна робота.

Порівняйте пісні «Ой Морозе, Морозенку» та «Максим козак Залізняк», знайдіть спільне:

а) у змісті;

б) в основній думці;

в) у мотивах;

г) у художніх засобах;

д) у настрої.

1.       Закріплення знань, умінь і навичок.

Гра «Відгадай пісню».

Учитель загадує якусь із вивчених історичних пісень (може записати її назву на аркуші паперу і відкласти), школярі ставлять непрямі питання, на які вчитель може відповісти лише «так» чи «ні», учні відгадують задуману пісню. Наприклад, задумана пісня «Ой Морозе, Морозенку».

Питання:

—  Це пісня про конкретну особу? Так.

—  Це пісня про історичну особу? Ні.

—  У цій пісні йдеться про боротьбу з турками? Ні.

—  У цьому творі є заперечне порівняння? Так.

2. Підбиття підсумків уроку

Психологічна рефлексія. Самооцінювання та взаємооцінювання.

—Назвіть епітет чи образ – символ, який характеризує ваш психологічний настрій на уроці, відзначте найкращу, на ваш погляд, відповідь та найцікавіший для вас вид роботи.

—  Хто був кращим читцем історичної пісні?

—  Чи задоволений(на) ти своєю роботою на уроці?

VIII. Домашнє завдання (мультимедійний диск, слайд 16).

Навчитися виразно читати історичні пісні, аналізувати їх, зробити ілюстрації. Написати твір-мініатюру про героя історичної пісні, який вразив вас найбільше.