Урок "Пісні, що стали народними"

Тема. Пісні, що стали народними. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;

здоров’язбережувальну – викликати позитивні емоції шляхом виконання ігрових вправ;

соціальну – розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;

інформаційну – навчати учнів використовувати наочні матеріали як джерела інформації та засіб самоосвіти й саморозвитку;

комунікативну – удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

емоційно-ціннісної – сприяти формуванню духовно-емоційного світу учнів,чітких моральних життєвих орієнтирів, виховувати бажання поповнювати свій пісенний репертуар піснями Марусі Чурай;

літературознавчої – формувати в учнів знання про  пісні літературного походження, про баладу як жанр фольклору;

загальнокультурної – виховувати почуття пошани до минулого народу, його історії, звичаїв і традицій;

компаративної – розвивати зв’язне усне мовлення дітей, уміння висловлювати власну думку та обґрунтовувати її.

Обладнання: аудіозапис пісні, опорна схема «Балада як літературний жанр», роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Що ж це виходить? Зрадити в житті

Державу  – злочин, а людину  – можна?!

Ліна Костенко

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

   1. Перевірка домашнього завдання

• Зачитування напам’ять пісні учнями.
• Перевірка порівняльного аналізу пісень «Засвіт встали козаченьки» та «Їхав козак за Дунай».

  2. Індивідуальна робота учнів на картках

  Картка 1

1. Яку пісню не приписують Марусі Чурай: «Грицю, Грицю, до роботи…», «Віють вітри, віють буйні», «За Сибіром сонце сходить», «Ой, не ходи, Грицю…» (1 бал)

2. Яка з пісень написана у формі діалогу матері і сина? (1 бал)

3. Який художній засіб використано в рядках «Не поможуть сльози щастю – серцю легше буде! Хто щаслив був хоть часочок, повік не забуде! » (2 бали)

4. Доведіть, що «Віють вітри, віють буйні» – пісня про кохання.(4 бали)

5. Виправте помилку: Ідея пісні «Віють вітри, віють буйні» – зображення проводів козака у похід (4 бали)

  Картка 2

1. Яку пісню вважають найславетнішим твором Марусі Чурай? (1 бал)

2. Яка з пісень написана у формі монологу ліричної героїні? (1 бал)

3. Який художній засіб використано в рядках «Світить місяць над горою, а сонця немає. Мати сина в доріженьку слізно проводжає» (2 бали)

4. Доведіть, що пісня «Засвіт встали козаченьки» має оптимістичний характер(4 бали)

5. Виправте помилку: тема пісні «Засвіт встали козаченьки» – відтворення страждань дівчини за своїм милим (4 бали)

ІІІ. Мотивація навчання

1. Міні-вікторина:

1. Що чекає козака, який вирушає в похід? (битва).

2. Як називається однаковий початок поетичних рядків? (анафора).

3. Який художній засіб протилежний до гіперболи? (літота).

4. Який художній засіб використано в рядках «Хто щаслив був хоть часочок, Повік не забуде!» (антитеза).

5. Закінчіть речення: «Єсть же люди, що і моїй завидують…» (долі).

6. Як називається творець пісні? (автор).

Ключ: підкресливши перші літери слів-відгадок, ви дізнаєтеся назву літературного жанру, з яким працюватимете сьогодні на уроці (балада).

       2. Письмо для себе

 Створіть асоціативний ряд до слова «зрада» (біль, гнів, ганьба, нечесність, підлість, недовіра,удар…)

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда

• У шостому класі під час вивчення твору Т. Шевченка «Тополя» ви дізналися про

особливий жанр поезії – баладу. Пригадайте її основні ознаки ( це ліро-епічний твір, з драматично напруженим сюжетом, у якому можуть описуватися незвичайні, героїчні, казково-фантастичні чи легендарно-історичні події, часто наявні елементи незвичайного, чарівного, в т.ч. метаморфози, а розв’язка, як правило, трагічна).

• Дайте визначення народним пісням літературного походження ( це авторські пісні,

які набули широкої популярності в народі й існують уже як фольклорні твори).

• Які драматичні події з біографії Марусі Чурай знайшли своє відображення у її

піснях? (розлука з коханим через війну, неприязне ставлення до дівчини майбутньої свекрухи, зрада Гриця).

 V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Прослуховування аудіозапису піні «Ой, не ходи, Грицю…» у виконанні Раїси      Кириченко чи Марічки Миколайчук

 2. Словникова робота

Вечорниці – досвітки, одна з форм осінньо-зимових розваг молоді, коли хлопці і дівчата збиралися у спеціально найнятій хаті, дівчата пряли або виконували іншу роботу, хлопці їх розважали казками, а потім танцювали і вечеряли.

Зілля(тут) – трав’янисті рослини; настій із деяких рослин, що використовується в народній медицині з лікувальною метою або в різноманітних магічних обрядах.

Достатися сирій землі (метафор.) – померти, бути похованим.

Із чотирьох дощок дубовая хата (метафор.) – труна, у якій ховали покійника.

3. Виразне читання пісні учнями

4. Обговорення змісту твору

• Доведіть, що перед нами – балада.
• Як у творі показано причину отруєння Марусею Гриця?
• Чи є у пісні осуд за злочин?
• Яка роль звертань у баладі?
• Які народнопісенні метафори увиразнюють головну думку пісні?
• Сформулюйте ідею твору.

5. Міні-диспут

 Чи можна виправдати Марусин вчинок? (створення поля думок)

(Очікувані висновки учнів: зрада – це вбивство довіри, щирості, це удар у живе серце – такого не прощають; платити злочином за злочин – це не по-християнськи, не по-людськи; ніхто не має права забирати людське життя – це вбивство, а значить – гріх; Гриць був вільний сватати кого хотів, бо на милування нема силування; Маруся Гриця так і не розлюбила, і це було не стільки покарання за його зраду, скільки спроба порятувати себе і його від болю, адже козак свою багату наречену не любив, тобто не мав би з нею щастя).

1. Слово вчителя

Перед нами надзвичайно глибокий і вічно актуальний твір. Адже його проблематика – вірність і зрада, злочин і покарання, любов і ненависть – ніколи не перестане хвилювати людей. Кохання – велика таємниця, ніхто не знає, як воно народжується і чому згасає. Воно тендітне, як крила метелика, і сильне, як літня гроза. Любов підносить людину над буденністю, робить її кращою, надає снаги долати перешкоди і досягати омріяної мети. Справжнє, вірне кохання – то рідкісний скарб, яким варто дорожити. І саме тому так вражає вибір людини, який вона робить не на користь почуттів, а зважаючи на матеріальну вигоду. Торгувати своєю совістю – небезпечно і ганебно. А злочин Гриця устократ обтяжується тим, що він – козак, лицар, для якого честь – понад усе. Не буває зради малої чи великої, зрада завжди ница і підла. Виправдати Марусю важко, але ж і Гриць учинив зло, адже поступився своїм сумлінням, зламав слово, став зрадником.

V. Підсумок уроку

1.Рефлексія

Робота над епіграфом уроку.

2. Самостійна робота на вибір учнів: письмові відповіді на запитання або написання фанфіка «Лист до Марусі Чурай»

Фанфік (також фенфік; від англ. Fan – прихильник та fiction – художня література)  –це різновид творчості шанувальників популярних творів мистецтва (так званого фан-арту в широкому значенні цього слова), літературний твір, заснований на якому-небудь оригінальному творі (як правило, літературному чи кінематографічному), що використовує його ідеї, сюжет або персонажів. Фанфік може бути продовженням, передісторію, пародією, «альтернативним всесвітом», кросовером ("переплетінням" кількох творів) тощо.

Інше визначення: фанфік – жанр масової літератури, створеної за мотивами художнього твору фанатом цього твору для читання іншими фанатами, який не має при цьому комерційної мети.

3. Слово вчителя

Пісні Марусі Чурай стали народними не тільки тому, що мали витончену, довершену форму. Вони давали слухачам розуміння того, що лицарство, сміливість, фізична і духовна сила наших героїчних предків живе в нас, їхніх нащадках. Піднімаючи у своїх творах загальнолюдські моральні проблеми, піснетворка стояла на гуманістичних, патріотичних позиціях. Саме тому добра слава про цю обдаровану людину живе у віках, адже вона належить до активних творців нашої духовності.

4. Оцінювання роботи учнів на уроці

VІ. Домашнє завдання

1. Написати твір-роздум «Безсмертя пісень Марусі Чурай».

2. Підготуватися до уроку літератури рідного краю (за індивідуальними чи груповими завданнями).

3. Навчитися виразно читати баладу «Ой, не ходи, Грицю…» та вміти її аналізувати.

Додаток 1

Баладу «Ой, не ходи, Грицю» перекладено багатьма мовами, зокрема польською,

чеською, німецькою, французькою, англійською та іншими. А її мотиви використано у творах світового музичного мистецтва, наприклад, угорським композитором Ференцом Лістом.

Додаток 2

Запитання для перевірки знання змісту пісень Марусі Чурай (за кожну правильну

відповідь – 1 бал)

1. Темою якої пісні є відтворення страждань дівчини в розлуці з коханим? («Віють вітри, віють буйні»).
2. Яка пісня написана у формі діалогу матері і сина? («Засвіт встали козаченьки»).
3. До якого жанру належить пісня «Ой, не ходи, Грицю…»? (балада).
4. Про що йдеться в розмові козака з матір’ю? (син просить неньку прийняти його кохану за рідну дитину).
5. За що Маруся отруїла Гриця? (за зраду).
6. У якому літературному творі використано пісню «Віють вітри, віють буйні»? («Наталка Полтавка» І. Котляревського).
7. Що свідчить про надзвичайну популярність пісні «Засвіт встали козаченьки» за життя авторки? (вона була полковою піснею Полтавського козацького полку).
8. Яка погана прикмета викликала тривогу козака у пісні «Засвіт встали козаченьки? (кінь у воротях спіткнувся).
9. Який художній засіб використано в рядках «Без милого долі нема, Стане світ тюрмою» ( метафора).
10. Чому мати не поспішає дати синові обіцянку прийняти Марусю за рідну дитину? (вона боїться, що та не буде її шанувати).
11. Визначте тему пісні «Ой, не ходи, Грицю…» (зображення трагічної долі парубка, який загинув через помсту зрадженої дівчини).
12. Назвіть художній засіб у рядках «Нехай Гриць двох не кохає, нехай не буде ні тій, ні мені…» (анафора).