Тема: Плоскі та об’ємні іграшки. Матеріали для виготовлення м’якої іграшки та їх властивості. Інструменти та пристосування (наперсток, булавки, голки, ножиці) для шиття м’якої іграшки.
Клас: 6
Мета: Ознайомити учнів з видами іграшок. Навчити правильно добирати матеріали та інструменти для виготовлення іграшки. Розвивати інтерес до виготовлення м’якої іграшки;
Обладнання, матеріали. Презентація. Мультимедійне обладнання.
Основні поняття.
Плоскі іграшки, об’ємні іграшки
Тип уроку. Комбінований
Хід уроку.
1. Організаційний момент.
Перевірка присутності учнів та їх готовності до уроку.
2. Актуалізація опорних знань.
Розв’язання кросворду
Загадки:
1. Круглі вушка, гострі ручки.
Ніжки чик-чик – вирізали рушник. (ножиці) Два кільця, два кінця, а посередині цвях.
2. Тонка, довга, одновуха, усіх людей одягає, сама одягу немає. Що це? (Голка) На зріст маленька,
Тонка й гостренька, Носом шлях собі шукаю За собою хвіст тягаю./ Біжить свинка — золота спинка, носик стальний, ахвостик льняний . / Маленька, тоненька,рук не має, а гарно вишиває.
3. Маленький хлопчик, зліз на стовпчик, одягу не носить, їсти не просить. Личко рябе. Що воно таке? (наперсток) На пальці одному відро догори дном наділи
4. По горах та долинах ходить шуба та кофтина (вовна)
5. Тканина, що виготовляється з речовини, яку виділяє гусениця тутового шовкопряда. (шовк)
6. Що з підлоги за хвіст не піднімеш? (клубок) Я пухнастий та м'який, круглий та хвостатий
7. Маленьке, біленьке по чорному полю стрибає і слід залишає. (крейда)
3. Мотивація навчальної діяльності.
Саморобна іграшка набула останнім часом величезної популярності – влаштовуються виставки саморобної іграшки, проводяться майстер класи виготовлення іграшки, створюються спільноти за інтересами. Сьогодні ми разом долучимось до мистецтва створення іграшки.
4. Повідомлення теми уроку
5. Постановка завдань перед учнями.
Учні повинні називати і розрізняти види м’яких іграшок; характеризувати матеріали, які використовуються для виготовлення іграшки;
Учні повинні вміти добирати матеріали, інструменти та пристосування для роботи;
6. Вивчення нового матеріалу.
Пошиття іграшок дає можливість втілити свої творчі ідеї у вироби, отримати задоволення від роботи та підвищити власну самооцінку –« я це вмію».
М’які іграшки поділяються на види: плоскі іграшки і об’ємні іграшки.
Плоска іграшка складається з двох однакових деталей – просто одна деталь призначається животиком і обличчям – вишиваємо очі, ротик і носик, другу називаємо спинкою і пришиваємо хвостик. Саме такі іграшки ми будемо виготовляти.
Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин; але така іграшка більш точно відтворює фігуру людини чи тварини, частини тіла іграшки можуть бути рухомими (продемонструвати об’ємні іграшки).
Для виготовлення плоскої м'якої іграшки необхідні певні матеріали,
інструменти і пристрої.
Матеріали для виготовлення м’якої іграшки та їх властивості.
Перші м’які іграшки повинні були максимально точно відтворювати зовнішність тваринки чи людини, тому обирались матеріали відповідного кольору та фактури. В сучасних мультиках та на прилавках магазинів безліч іграшок фантазійних кольорів – зелені, рожеві, жовті та сині коти, песики, ведмедики …Тож, колір тваринки залежить від наявних матеріалів та вашої фантазії.
Для м’якої іграшки знадобляться наступні матеріали :
Основні матеріали для деталей іграшки.
Шовкові тканини ніжні, хвилясті, важкі в обробці, тому що ковзають в руках. Проте їх добре використовувати для шиття лялькових суконь, оздоблення, аплікацій. З блідо-рожевого шовку добре робити лялькові обличчя.
Бавовняні тканини. Ситець, сатин вирізняються яскравістю і барвистістю малюнків. Вони підходять для виконання ляльок, звіряток, лялькового одягу, подушечок-думочек, аплікацій, робіт у стилі печворк. Махрова тканина, з якої виготовляють рушники і банні халати, пухнаста і м'яка, схожа на шкірку тварин. З неї виходять кумедні звірятка. Фланель і байка мають на поверхні маленькі ворсинки, з них теж можна шити звіряток з м'якою шкіркою.
Вовняні тканини щільні, можуть бути ворсові і гладкофарбовані, з орнаментальними рисунками, в смужку і в клітку; підходять для пошиття звірят, панно, подушечок.
Валяні тканини. До них відноситься фетр. Його особливість полягає в тому, що цей матеріал не сипучий і обрізані краї не вимагають обметування. З фетру можна шити дрібні іграшки, а також викроювати окремі деталі: лапки, дзьобики, хвостики, носи.
Ворсові тканини, велюр і оксамит бувають на трикотажній основі з бавовни або шовку. Поверхня цих тканин покрита густим, коротким шовковистим ворсом. Вони дуже підходять для виготовлення м'яких іграшок, таких як ведмідь, зайчик, лисичка.
Трикотажні тканини легко розтягуються вздовж і впоперек (це їх головна особливість). З трикотажної тканини можна шити все, що завгодно: клоуна, ляльку, покемона, кубики або кульки.
Хутро штучне з коротким ворсом на трикотажній основі різних забарвлень ідеально підходить для пошиття об’ємних набивних іграшок. Воно не складне в обробці і добре тримає форму іграшки. Хутро з довгим ворсом та натуральне хутро більш доречно використовувати для оздоблення іграшок, а також для комбінування з коротким ворсом та нетканними матеріалами.
Оздоблювальні матеріали .
Зєднувальні матеріали.
Наповновач.
Обираючи матеріали для конкретної іграшки, потрібно визначити вимоги до виробу та обрати матеріали з відповідними властивостями.
Іграшки для маленьких дітей повинні, в першу чергу, бути безпечними – міцними, екологічно чистими, легко пратися; також вони повинні бути естетичними та недорогими. Таким вимогам відповідають натуральні тканини – бавовняні та лляні; наповнювач – холлофайдер; очі, носик та ротик іграшки краще вищити нитками (гудзики та намистинки маля може відірвати); проволочний каркас краще не використовувати взагалі.
Інша ситуація з декоративними та колекційними іграшками – тут головною вимогою є естетичнічть, далі екологічність та міцність, а вже потім економічність. Для таких іграшок можна використовувати різноманітні мареріали – як натуральні, так і хімічні, доцільне оздоблення та фурнітуру, клейові зєднання, каркаси.
Інструменти для шиття м’якої іграшки.
Перш ніж взятися до діла, поговоримо про те, які інструменти потрібні вам під час роботи над м'якою іграшкою. Їх небагато, і всі вони вам добре відомі. Це ножиці, нитки, голки і шпильки,клей, бажано ПВА чи силіконовий— він добре клеїть і тканину, і хутро, і шкіру, а висихаючи, не лишає плям. До того ж його легко змити з рук та зі столу. Задля зручності клей можна налити у маслянку для машинного масла; силіконову паличку - нагріти у полум’ї свічки. Тільки запалювати свічку можна у підсвічнику з дозволу та у присутності батьків.
Не обійтися вам і без пінцета, за допомогою якого ви будете вивертати готову форму і наповнювати її синтепоном. Замість пінцета можна взяти і звичайний кілочок, металевий або дерев'яний (чудово підійдуть палички для суші). Знадобиться вам також гостро заструганий олівець і, нарешті, наперсток. Він вам буде конче потрібний, коли ви шитимете цупку тканину або хутро.
Ручні голки повинні бути гострими, неламкими, добре відполірованими, з вушком достатніх розмірів. Голки розрізняють за діаметром (товщині) і довжині за номерами від № 1 до № 12. Голки підбирають в залежності від виду виробу та оброблюваної тканини.
Сантиметрова стрічка представляє собою стрічку довжиною 150 см, з металевими закріпками на кінцях, сантиметрову стрічку застосовують для зняття мірок на фігурі, при розкроюванні матеріалу.
Наперсток використовують для полегшення протягання голки через тканину. Добирають наперсток відповідно до товщини середнього пальця правої руки.
Ножиці використовують для розкроювання тканини, обрізання ниток. Ножиці, які застосовують в швейному виробництві, мають вісім номерів.
Шпильки можуть бути з металевою або скляною голівкою. Застосовують для сколювання деталей виробу, приколювання паперових лекал до тканини. Шпильки повинні бути тонкими, добре загостреними і відшліфованими.
Кравецька крейда застосовують для позначення на тканині ліній і знаків при розкрої. Іноді замість крейди користуються сухим милом.
Інструменти та пристосування для пошиття м’якої іграшки
Ручні швейні голки розрізняються за товщиною та довжиною і мають нумеруються від №1 до №12. Стандартні голки випускаються довжиною від 35 до 80мм і товщиною від 0,6 до 1,8 мм. Потрібна голка підбирається в залежності від товщини тканини, з якою доведеться працювати. Чим товща тканина, тим більший номер голки і навпаки. Шпильки використовуються для сколювання окремих деталей.
Існує кілька різновидів ножиць для рукоділля: маленькі ножиці (8-10 см) із прямими лезами стануть в нагоді для дрібних робіт: обрізання ниток, невеликих шматочків тканини, надсікань і підрізів в припусках на шви, зрізання зайвої тканини в аплікаціях.
Манікюрні ножиці з загнутими кінцями ріжуть нерівно, проте ними добре вирізувати дрібні закруглені деталі.
Ножиці середньої довжини (16-18см) вважаються універсальними: ними зручно кроїти невеликі деталі.
Ножиці для розкроювання тканини (23-25 см), в яких нижнє лезо вужче за верхнє. Ця особливість ножиць дозволяє кроїти дуже точно, так як нижнє лезо ковзає по столу, майже не піднімаючи тканину.
Під час виконання ручних робіт потрібно завжди використовувати наперсток, який оберігає середній палець руки від проколювання голкою. Підбирати наперсток потрібно точно за розміром, так як завеликий буде зіскакувати з пальця, а тісний - стискати палець, викликаючи тим самим оніміння і створюючи незручність у роботі.
Шило знадобиться для проколювання заготовок. Плоскогубці стануть в нагоді для розрізання дроту, з якого виготовляються каркаси деяких видів іграшок, а також для додання дротовому каркасу потрібного вигину ліній.
Крейда знадобиться для малювання викрійки на тканині, для обведення контуру лекала. Замість крейди можна використовувати змилок(попередньо добре висушений). Існують також спеціальні олівці та маркери для нанесення ліній на поверхню тканини, сліди яких, зникають через деякий час. Щоб накреслити ескіз, шаблон, нанести лінії ручного шва або рядки на тканину, використовують простий графітний олівець - для світлих тканинг, білий або жовтий олівці - для темних тканин. Олівці повинні бути гостро заточені. Від точності проведених ліній залежить якість всієї подальшої роботи.
6. Вимірювальні інструменти
Косинці та лінійки застосовуються для побудови і моделювання викрійок, а вузька сантиметрова стрічка застосовується для знімання мірок.
7. Папір в клітинку, копіювальний папір, калька
Папір у клітку використовується для малювання і креслення ескізів, для конструювання та моделювання викрійок і шаблонів. За допомогою кальки і копіювального паперу переводять викрійки на тканину і картон, а також малюнки для аплікацій.
VI. Практична робота
Учитель пропонує учням об’єднатися в групи (3–4 особи).
Кожна група обирає карточку-завдання та виконує.
|
|
Вчитель демонструє бавовняну ляльку-засипанку та пухнастого ведмедика.
2. Вступний інструктаж з виконання завдання
Учні отримують завдання: відгадати загадки і заповнити таблицю
Зворотній зв’язок: з’ясувати, чи всі зрозуміли поставлене завдання. За потреби пояснити незрозумілі моменти.
Учні відгадують загадки, надані вчителем, заповнюють таблицю.
Назва іграшки |
Матеріали для виготовлення |
Матеріал для набивання |
|
|
|
Хтось розсипав біля квочки. Шубка полосатая,
Хто це там пищить, малята ? Часто умывается,
Здогадалися ?....................... Но с водой не знается.
В кожусі на печі Плиг з ялинки на дубок.
Всюди за собою Не потому, что важный граф,
Свою хату везе. Не потому, что гордый нрав,
А потому, что он …………
Пташенята прилетіли. Из воды сухим выходит,
В них червоні гарні груди. Носит красне ботинки,
Ніби яблука усюди Дарит мягкие перинки.
Хтось розсипав у дворі.
Звуться пташки ……….
Два кільця, два кінця, а посередині цвях.
Маленька, тоненька,рук не має, а гарно вишиває.
На пальці одному відро догори дном наділи
9. Підсумки уроку.
Фронтальна бесіда.
10. Домашнє завдання.
Скласти опис улюбленої іграшки (вірш, повідомлення, казка)
11. Прибирання робочого місця.