Урок " Побутовий жанр: сюжетно - тематична картина"

 

 

                         Урок  образотворчого мистецтва в   6 класі

 

Тема уроку: Побутовий жанр: сюжетно-тематична картина.    

 

Навчальна мета. Формувати поняття про сюжет та сюжетно-тематичну картину. Ознайомити учнів з історичним аспектом розвитку сюжетно-тематичної картини, зокрема побутовим жанром.

Розвивальна мета. Розвивати вміння аналізувати картини побутового жанру відомих художників.

Виховна мета. Виховувати зацікавленість, спосте­режливість та уважність під час виконання роботи.

Тип уроку: комбінований.

Наочність: презентації, репродукції картин побутового жанру.

 

Хід уроку

І.Організаційний  момент.                                                                                     Слідкую чи всі готові до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Які жанри живопису ви знаєте?

 

Перегляд презентації .1.Пейзаж. 2. Натюрморт.3.Портрет. 4.Анімалістичний жанр. 5.Історичний жанр. 6.Побутовий жанр.7. Релігійний жанр.8.Казковий жанр. 9.Фантастичний жанр. 10.Міфологічний. 11. Батальний жанр.

 

 

 

Відповіді:

Картина 1-Пейзаж. 2. Натюрморт. 3.Портрет. 4.Анімалістичний жанр. 5.Історичний жанр. 6.Побутовий жанр.7. Релігійний жанр.8.Казковий жанр. 9.Фантастичний жанр. 10.Міфологічний. 11. Батальний жанр

 

 

 

2.Який це побутовий жанр? Що зображають на картинах побутового жанру?

3.Чим цікавий цей жанр?

 

 

 

ІІІ. Подача теми, мети, завдання уроку.

Тема уроку:    Сюжетно-тематична картина. Побутовий жанр. 

Сюжéт  —це подiя чи система подiй, у яких розкриваються характери що розв'язують суперечностi мiж ними.

• сукупність подій, дій, що визначають характер зображуваного;
• система подій у літературному творі, через які автор розкриває характери персонажів і весь зміст твору;
• тема, об'єкт зображення в живописному, музичному творі і т. ін.

 

Побутовий жанр – один з традиційних жанрів образотворчого мистецтва, що визначається колом тем та сюжетів з повсякденного життя: звичайного, приватного, суспільного та ін.

 

 Власне побутовий жанр  отримав свій історичний зміст та характерні форми лише як явище світського станкового мистецтва. Галантні бесіди, популярні ресторани та картини домашнього життя, тепле зображення  домашнього побуту, суспільні відношення в побутових ситуаціях – це  теми побутового жанру. Кращі представники жанру : Оноре Домьє, Густав Курбе,  Г.Федотов, О.Г. Венецианов, І.С.Рєпін. Побутовий жанр має також відтворення у скульптурі, графіці, фото.

Вже в первісному мистецтві відомі сцени полювань, ходів, обрядів. У давньосхідних розписах і рельєфах царі і вельможі, ремісники і землероби часто змальовані в характерні моменти їх життя.

Побутовий жанр виник ще в добу європейської античності. Але задовго до Стародавньої Греції сцени побутового життя відтворювали в Африці і в Стародавньому Єгипті. Стінописи в поховальних коморах фараонів часто мають зображення побутових сцен, посідаючи додаткове, підкорене місце після сцен релігійних. Вже в мистецтві Стародавнього Єгипту побутові сцени зустрічаються і в живопису, і в скульптурі, і навіть на уламках керамічних посудин, поверхню яких давньоєгипетскі художники використовували для створення ескізів (акробатка, Ірінефер поряд з хлібинами)

 Майстерні зразки побутових сцен створені митцями Стародавньої Греції у вазопису. Побутовий жанр був розвинений і в тогочасному живопису, але до нашого часу дійшли випадкові його зразки. Широке використання вазопису частково відобразило і побутові сцени, які зустрічались в тодішньому живопису, і створило власні його зразки (майстер Ефроній, пеліка «Дивись, ластівка!», Ермітаж, майстер Ексекій, «Діоніс у човні піратів, або Чаша з очима», майстер Евфімід, «Збори вояка у похід»). 

Живописцями, які піднесли український побутовий жанр на високий рівень, були продовжувачі демократичних традицій Т. Г. Шевченка — Л. М. Жемчужников, І. І. Соколов, К. О. Трутовський

До золотого фонду українського живопису по праву належить творча спадщина К. О. Трутовського (1826-1893). Митець з глибоким знанням предмета відтворював побут та звичаї українського і російського народів («Хоровод у Курській губернії», «Весільний викуп», «Колядки на Україні», «Сорочинський ярмарок» та ін.), гостро засуджував суспільні порядки («Збирання недоїмок на селі», «Рекрутський набір», «У судді» та ін.). Художник залишив багато ілюстрацій до творів Т. Г. Шевченка, М. В. Гоголя та інших письменників

Визначним майстром побутового жанру був академії М. К. Пимоненко (1862-1912). Переважна більшість його творів, написаних на теми селянського життя, відзначають" ся щирістю, емоційністю, високою живописною майстерністю. Серед них — «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Проводи рекрутів», «Свати», «Сінокіс» та ін.

Перегляд презентації 2.Сюжетно – тематична картина. Побутовий жанр.

 

 

 

 

 

 

ІV. Практична робота.

Перегляд презентації 3. Практична робота.

 

 

 

 

 

 Зверніть увагу, що на картині пора року – літо, сонячний день, такий пейзаж ви і повинні показати на малюнку. Зверніть увагу на одяг дітей, і на відсутність взуття.

Повторюємо закон  лінійної  перспективи. Не забувайте, що предмети, які знаходяться на передньому плані будуть більшими, а ті предмети, що віддалені, зображуються меншими.

Пригадуємо закон повітряної перспективи.  Повітряною перспективою називають передавання глибини простору завдяки зменшенню чіткості обрисів предметів, зміненню кольорових відтінків під впливом повітряного шару, що розділяє предмет і спостерігача. Предмети, що знаходяться вдалині, будуть  злегка розмиті, без чітких контурів.

Пригадуємо пропорції фігури людини.                                                                                      1.  Голова і тулуб становлять половину всієї постаті людини, а друга половина — це ноги.                                                                                                                                       2.   Ширина розставлених рук наближається до величини зросту тіла людини.                                                            3.  Ширина плечей дорівнює двом головам, ширина чоловічого таза — 1 1/2, жіночого — 1 3/4 висоти голови.                                                                                           4.   Довжина руки дорівнює трьом розмірам голови.                                                                                               5.   Опущена рука доходить до половини стегна.                                                                                                    6.   Довжина кисті руки дорівнює розміру обличчя.                                                                                                 7.   Довжина стопи дорівнює висоті голови.

А зараз подивіться на портрет автора цієї картини Костянтина Трутовського.

Пізнавальна хвилинка. Поки ви малюєте  я вам розповім про видатного  українського художника Костянтина Трутовського. Подивіться на його фотографію. Слайд 2.

Костянти́н Олекса́ндрович Труто́вський (28 січня (9 лютого) 1826 — †17 (29) березня 1893) — український художник-живописець і графік.

Трутовський народився у Курську, вихований у родинному маєтку в селі Попівці на Харківщині, 1845–1849 навчався в Петербурзькій Академії Мистецтв, з 1860 — академік. Художник належав до панівного в другій половині 19 століття реалістично-академічного напрямку.

Після чотирирічного навчання у приватному пансіоні, у 1839-му році Костянтин Трутовський вступає до Миколаївського Інженерного Училища в Петербурзі, де товаришує з Федором Достоєвським, учнем того ж самого навчального закладу. Саме Достоєвський привертає увагу Костянтина Трутовського до творів Миколи Гоголя, і молодий художник, вдалечині від батьківщини, відчуває себе українцем, знайомиться особисто з молодим ще тоді Тарасом Шевченком, і разом з Достоєвським вступає до революційного гуртка так званих «петрашевців», і лише випадковість рятує його від арешту та сумної долі членів цього гуртка – смертного вироку, що був замінений для них на сибірську каторгу.

   Трутовський закінчує Академію мистецтв, але важка атмосфера імперського Петербургу часів імператора Миколи І, заважає йому спокійно творити в столиці імперії, і він повертається до України, де живе, як і у дитячих роках, то в Харківській, то у Курській губерніях. Метою своєї художньої творчості Трутовський вважає зображення звичайного життя українського селянства тодішньої Слобожанщини, життя, що неминуче зникає під впливом русифікаторської політики російського царату та зламу старих патріархальних традицій українського народу. Трутовський жадає зберегти хоча б на своїх полотнах цей величний світ української духовності, який, як йому здається, має швидко загинути під плином неминучих обставин, і тому на його картинах так різко відчувається і тихий сум за тією гармонією, що має зникнути, і наліт затишного, сентиментального романтизму.

     Серед найкращих робіт Костянтина Трутовського можна назвати картини: «Весільний викуп» 1881-го року (зберігається у Національному художньому музеї України в Києві), «Дівчина зі снопами» .Крім творів Марка Вовчка ілюструє Трутовський також українські твори Миколи Гоголя, Тараса Шевченка. Темі народного життя на етнічній межі між зонами розселення українського і російського народів, яка проходить саме повз рідну для нього Курську губернію, присвячені дві картини художника – «Переселенці в Курській губернії» і «Хоровод в Курській губернії». Всі свої українські картини Костянтин Трутовський мріяв об’єднати в два великих цикли – «Альбом сцен українського життя» (акварелі) та «Живописна Україна». Картини Костянтина Трутовського зберігаються зараз в різних музеях світу, в українських і в кращих російських – Російському музеї в Петербурзі і Третьяковській галереї в Москві.

        Помер Костянтин Трутовський 17 березня 1893-го року на рідній землі – в маєтку своєї матері в селі Яківлівці, Обоянського повіту Курської губернії (тепер Пристенський район Курської області), на Східній Слобожанщині. Поховали його в Обоянському Богородицько-Знаменському чоловічому монастирі. 1924-го року більшовики зруйнували цей монастир, разом із цвинтарем. Тепер могили Костянтина Трутовського немає.

Далі звучить музика під яку учні продовжують працювати.( Музика для душі)

 

 V.Підсумок   уроку                                                                                                  

 

Виставляю оцінки. Мотивую. Називаю і показую кращі роботи на клас.

Критерії оцінювання робіт:                                                                                        Оригінальність сюжету композиції.                                                                               Точність у передачі пропорцій фігури людини .                                                                                                                     Точність у передачі рухів людини. Старанність учня.

VІ.Домашнє завдання.                                                                                   

Перегляд репродукцій картин побутового жанру.