Урок "Початок української революції"

Подільський спеціальний навчально-реабілтаційний соціально-економічний коледж

Методична розробка

заняття

з використанням інтерактивних методів навчання

з навчальної дисципліни «Історія України» 

на тему:   Початок української революції

Підготувала викладач

 Загалевич В.Л.

 

 

 

 

Кам’янець – Подільський

2018

Предмет           Історія України                 

Тема заняття   Початок української революції

Вид заняття     лекція з елементами бесіди

Мета заняття:

Навчальна охарактеризувати історичні умови, що стали підґрунтям початку української революції, визначити роль М. Грушевського в процесі національної революції, розкрити суть І Універсалу УЦР та наслідки цієї події, розвивати навички та вміння аналізувати історичні документи в конкретно-історичних умовах

Виховна виховувати почуття  патріотизму, шанобливого ставлення до культурних надбань народів світу, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії

Забезпечуючі предмети:  новітня історія України, релігієзнавство, історична географія

Забезпечувані предмети: всесвітня історія, культурологія, мистецтвознавство, народознавство

Забезпечення предмета

Наочнiсть  : портрети М. Грушевського, В. Винниченка, П. Скоропадського, таблиця «Причини та передумови української революції»,  ЛСС «Трансформація Української Центральної Ради»,

Роздатковий матеріал: документи : І та ІІ універсали Української Центральної Ради                                      

Технічні засоби навчання:  відеофільм «Обличчя української історії . М.С. Грушевський»

 

Основна література:

1.Турченко Ф. Новітня історія України. – К.: Ґенеза, 1999.- С.3-36.

2. Бойко О.Д Історія України – К., 2007. – С. 325-339.

3. Середняцька Г. В. Історія України 11 клас.- К.: А.С.К., 2001. – С. 35-53.

 

 

Додаткова література:

4. Гісем О. Мартинюк О. Історія України в таблицях.- Харків: Ранок, 2006. – С.187-210

5.Дорошенко Д. Історія України 1917- 1923 рр. – Ужгород, 1932. – Т. 1-2.

6. Гунчак  Т. Україна. Перша половина ХХ ст. – К.., 1993.

 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.Організаційний момент

• Привітання
• Перевірка присутності студентів на занятті
• Перевірка готовності аудиторії для проведення заняття
• Викладач наголошує, що один студент (студент-асистент) напередодні заняття отримав  випереджальне завдання і буде йому допомагати у викладенні нового матеріалу.
• А також двоє студентів наперед ознайомилися з сьогоднішньою темою та будуть відігравати роль експертів при  вирішенні студентами юридичних ситуацій та аналізувати їхні рішення

 

Перевірка знань

 

І. Робота з індивідуальними картками (4 студенти)

 

Картка № 1

Рівень 1

1.Перша світова війна розпочалася у …

а)1914 р. 

б) 1915 р.

в)1912 р.

 2. Основні напрями СВУ…

 а)дипломатичний

б) ідеологічний

в) адміністративно-територіальний

 

Рівень 2

3. Останнiй бiй Українських Сiчових стрiльцiв в роки Першої свiтової вiйни вiдбувся (де?)

4.Що стало приводом до саморозпуску Загальної Української Ради у 1916 р.?

5. Чи брали участь усуси в обороні Карпатських перевалiв?

6. Перерахуйте засоби, якi використовувала СВУ у своїй дiяльностi.

 

Рівень 3.

7. Яка головна мета дiяльностi СВУ?

8. Прагнення заволодiти Галичиною урядовi кола Росії пояснювали …….

 

Рівень 4.

9.Чому Україна напередоднi Першої свiтової вiйни посiдала важливе мiсце в планах держав двох ворогуючих блокiв — Антанти та Троїстого союзу? Яка роль їй вiдводилась у цих планах?

10. У чому суть «українського питання» напередоднi й пiд час Першої свiтової вiйни?

 

К а р т к а № 2

 

Рівень 1

1.Австро-Угорщина напередодні ПСВ зазіхала на такі українські землі…

а)Волинь 

б)Поділля

 в ) Буковина

2.. Позитивними наслiдками Першої світової війни можна назвати :

а) зростання національної самосвідомості населення.

 б ) створення українських збройних формувань

в) розорення захiдноукраїнських земель

 

Рівень 2.

3.Скiльки українцiв було мобiлiзовано до австро-угорської армiї, а скiльки — до росiйської?

4.Якi українськi збройнi формування були створенi в складi австро-угорської та нiмецької армiй?

Яку позицiю зайняла ТУП щодо Першої свiтової вiйни?

5.Чому СВУ було засновано на  захiдноукраїнських землях, а не в Надднiпрянщинi?

6.Якi держави мали загарбницькi плани щодо українських земель напередоднi Першої свiтової вiйни? У чому вони полягали?

 

 

Рівень 3.

7. Інiцiатором створення УСС була...

8.Коли завершилася перша світова війна для України?

 

Рівень 4.

9.Чи можна вважати, що окупацiйна полiтика Росiйської та Австро-Угорської iмперiй була свiдомо спрямована на знищення українського нацiонального руху й призвела до розколу українства? Обгрунтуйте свою вiдповiдь.

10.Чи можна вважати, що для українського народу Перша свiтова вiйна стала братовбивчою?

 

 

 

Картка № З

 

Рівень 1.

1.Перша світова війна завершилася для України у …

а) 1917 р.

б)1918 р.

 в) 1919 р.

2. Брусиловський прорив відбувся  у…

а) 1917 р.

б)1918 р.

 в) 1916 р.

 

Рівень 2.

3.Приводом до ПСВ були події пов’язані з….

4.Яку позицiю зайняли українськi полiтичнi партiї в Галиччинi щодо Першої свiтової вiйни — проросiйську чи проавстрiйську?

 

Рівень 3.

5.Яким було переважне ставлення українського населення Галичини до вступу на територiю краю росiйських вiйськ — позитивним чи негативним?

 6.У роки Першої свiтової вiйни на українських землях в складi Росiйської iмперiї український рух посилився чи був остаточно придушений?

7.Напрямами діяльності СВУ були…

8.Чи здiйснювали депортацiю українського населення росiяни в роки вiйни

 

Рівень 4.

9.Як ви вважаєте, чому серед 250 тис. українців, мобілізованих до лав айстро-угорської армії, за роки війни майже не було дезертирів?

 

10.Назвiть українськi полiтичнi органiзації на захiдноукраїнських землях та в Надднiпрянськiй Укранi. Схарактеризуйте їхнє ставлення до Першої свiтової вiйни.

 

Картка № 4

 

Рівень 1.

1. Органiзаторами СВУ були….

а)  Андрiй Жук, Володимир Дорошенко, Дмитро Донцов

б) М. Грушевський

в)  Олександр Скоропис-Йолтуховський

2.До Антанти входили такі держави…

 а)Росія , Англія, Франція

б) Австро-Угорщина, Росія , Англія

 в) Туреччина Росія , Англія,

 

Рівень 2.

3. Хто такий Василь Вишиваний?

 4.Якi події отримали назву «європейський скандал»?

 

Рівень 3.

 5.Назвiть декiлька органiзацiй, що були створенi українською iнтелiгенцiєю для допомоги жертвам вiйни.

6.Головну Українську Раду очолював…

7.Якi українськi воєнізованi органiзацiї стали основою для УСС?

8. Коли вiдбулася Галицька битва? Укажiть її результат i значення.

 

Рівень 4.

9. Чому український рух на західноукраїнських землях у роки війни зайняв відверто проавстрійську позицію?

10.Чому Росія з початком першої світової війни не створила у своїй армії український підрозділ, подібний до УСС?

 

ІІ. Індивідуальне опитування студентів за запитаннями:

1. Українські землі напередодні Першої світової війни. Україна в планах воюючих держав  ( прийом «взаєморецензування», робота з кодоплівкою -прийом «білі плями»)

 

Країна	Території, на які претендувала
Росія
	Волинь та Поділля
Німеччина
	Південь України, Крим
Румунія	Північна Буковина,……

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Воєнні дії на території України в 1914 - 1917 рр. Українські Січові стрільці.  Наслідки війни для України   (прийом взаєморецензування)

Прийом «незавершене речення»

Українськi Сiчовi стрiльцi.

1.З інiціативи ГУР у …….р. було сформовано легiон Українських Сiчових стрiльців (УСС).

2.Основний контингент становили молодi вихованцi воєнізованих укранських органiзацiй: ……………………….

3.Бажаючих вступити в УСС виявилось ……………. осiб.

4.Австрiйський уряд, стурбований лояльнiстю такого великого нацiонально свiдомого вiйськового формування, зарахував до УСС лише ………… осiб.

 5.Першим начальником Легiону став ………………………

6.Першi бої легiонери дали ……………………19 … р. пiд Ужоцьким перевалом.

7.(29 квiтня — 2 травня 1915 р.) – битва за гору …………

8.У липнi 1915 р. було утворено 1-й полк УСС (1700 осiб, ще 500 стрiльцiв перебувало в резервi) пiд командуванням полковника …………

9.Гора ………………. стала мiсцем геройської слави i важких втрат: до 1000 стрiльцiв потрапило в полон.

10.Пiзнiше з полонених було сформовано полк Сiчових стрiльцiв, а зтодом корпус, який брав участь у подiях визвольних змагань (1917—1919 рр.) у Надднiпрявськiй Українi, як найбiльш боєздатна частина Армiї …………..

 11. Наслiдки Першої свiтової вiйни для України були     ………….. та ………………

12 .   Негативнi наслiдки полягали у…………………………………

       Позитивнi наслiдки  полягали у ……………………………

 

3. Робота в малих групах,  розв’язання історичних задач

 

Історичні задачі:

1. Чому Росія  з початком Першої світової війни не створила у своїй армії український підрозділ, подібний до УСС?
2. Чому український рух на західноукраїнських землях у роки війни зайняв відверто проавстрійську позицію?
3. Соціальний склад Легіону УСС був таким : 60% січових стрільців належали до інтелігенції (академічна та шкільна молодь, кандидати адвокатури, учителі шкіл та гімназій); 20% - робітнича молодь; 15% - селянська молодь і 5 % - сини дрібних власників. Неписьменних січовиків було лише 10,1 %. Чим можна пояснити такий соціальний склад Легіону УСС? Як це вплинуло на його бойовий шлях?
4. Як ви вважаєте, чому серед 250 тис. українці, мобілізованих до лав айстро-угорської армії, за роки війни майже не було дезертирів?
5. Чи можна стверджувати , що Перша світова війна створила умови для розгортання українського національно-визвольного руху?

 

3.Мотивація навчальної діяльності студентів

Слово викладача

8 березня (23 лютого за старим стилем) 1917 р. у столицi Росiйської iмперії Петроградi вибухнула революцiя. Народ, доведений до вiдчаю й зубожiння невдалою для Росiї вiйною, яка загострила всi проблеми країни, пiднявся на боротьбу.    Цар Микола II, не маючи змоги приборкати повстання, 15 березня (2 березня) 1917 р. зрiкається трону.

 Царський режим, який iснував столiттями, розсипався за декiлька днiв. У революцiйних подiях Петрограда активну участь брали полки росiйської армiї, сформованi з українцiв, якi першими перейшли на бiк революцiї й забезпечили її перемогу.

Проблемне запитання

• Яким чином події в Петрограді вплинули на розвиток Української революції?

 

3. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1Що таке революція?

2.Що призвело до назрівання революційної ситуації в Україні після ПСВ?

3.Назвіть політичні наслідки ПСВ для України?

4.Як Україна вийшла з війни?

Прийом «мозковий штурм» На дошці записуються всі пропоновані студентами варіанти відповіді. Викладач разом із студентами знаходить правильне вирішення даних запитань і налаштовує їх на співпрацю

 

4.Повідомлення теми, мети і плану заняття

( слово викладача супроводжується демонстрацією)

Тема: Початок української революції

Мета: охарактеризувати історичні умови, що стали підґрунтям початку української революції, визначити роль М. Грушевського в процесі національної революції, розкрити суть І Універсалу УЦР та наслідки цієї події, розвивати навички та вміння аналізувати історичні документи в конкретно-історичних умовах ; виховувати почуття  патріотизму, шанобливого ставлення до культурних надбань народів світу, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії

 

ПЛАН

1. Причини та передумови української революції. Утворення УЦР

2. М. Грушевський як голова УЦР

3. Проголошення автономії України.

 

 

5.Засвоєння нових знань, умінь та навичок.

1. Причини та передумови української революції. Утворення УЦР

Слово викладача

8 березня (23 лютого за старим стилем) 1917 р. у столицi Росiйської iмперії Петроградi вибухнула революцiя. Народ, доведений до вiдчаю й зубожiння невдалою для Росiї вiйною, яка загострила всi проблеми країни, пiднявся на боротьбу.    Цар Микола II, не маючи змоги приборкати повстання, 15 березня (2 березня) 1917 р. зрiкається трону.

 Царський режим, який iснував столiттями, розсипався за декiлька днiв. У революцiйних подiях Петрограда активну участь брали полки росiйської армiї, сформованi з українцiв, якi першими перейшли на бiк революцiї й забезпечили її перемогу.

Повалення царату поставило на порядок денний питання про подальшу долю iмперії i про владу в нiй. Суспiльство розкололося на прибiчникiв рiзних, iнодi дiаметрально протилежних поглядiв на це питания. Одна частина суспiльства, на чолi яких стояв утворений Тимчасовий уряд, пiдтримувала iдею свободи приватної власностi, пiдприємництва та демократії. Тобто тих цiнностях, на яких базується європейська цивiлiзацiя. Проте їх погляди не подiляла основна маса селянства та робiтництва, що згуртувалося навколо створених Рад робiтничих i солдатських комiтетiв. Вони стверджували, що пропонованi Тимчасовим урядом iдеї є недостатнiми i що необхiдно нормальне життя для бiльшої частини населення: покiнчити, нарештi, з вiйною, провести земельну реформу, створити дiєву систему соцiального захисту та гарантії прав та свобод. Найрадикальнiшi дiячi (партiя бiльшовикiв) взагалi закликали до знищення приватної власностi й встановлення загальної рiвностi та справедливостi, тобто встановити соцiалiстичне (комунiстичне) суспiльство. Протистояння прихильникiв рiзних полiтичних поглядiв зумовило гостру полiтичну боротьбу.Повалення самодержавства вiдкрило нову сторiнку в iсторії України. Розпочався складний, суперечливий, але дуже важливий етап у її суспiльно-полiтичному й духовному розвитку.

 

15 (2) березня 1917 р. у Петроградi виник Тимчасовий уряд, який вважав себе правонаступником царського уряду i прагнув зберегти контроль над усiма територiями iмперiї, зокрема й над Україною.

 

 

Виконавчу владу в Українi Тимчасовий уряд передав повiтовим i губернським комiсарам якими були голови земських управ.

Поряд iз зазначеними органами влади та мiсцевого самоврядування формується i система рад робiтничих, солдатських i селянських депутатiв. Загалом в Українi їх нараховувалося 250—300. Єдиного керiвного центру в Українi вони не мали. Бiльшiсть рад — 180, було зосереджено в Донбасi та по великих промислових мiстах. За партiйним складом вони були переважно есерiвсько-меншовицькi. Значним впливом у радах користувалися бiльшовики.

По мiрi погiршення ситуації в країнi їх вплив зростав. Меншовики та есери вважали ради тимчасовими революцiйними органами до скликання Установчих зборiв.

Демонстрація схеми «причин і передумови Української революції»

 

16 (3) березня 1917 р. зусиллями українських дiячiв Києва була створена Українська Центральна Рада (УЦР). Ідея заснування Центральної Ради народилася на зборах Товариства українських поступовцiв (ТУП). Полемiка щодо принципiв її створення, завдань i програмових засад не вщухала кiлька днiв. Спочатку це була одна з київських органiзацiй (загалом їх нараховувалося понад 50), якi виникли в мiстi пiд впливом революції, але згодом УЦР перетворилась на справжнiй державний представницький орган (парламент).

Головою УЦР було обрано найавторитетнiшого дiяча українського руху, iсторика Михайла Грушевського. Його заступниками попервах стали Д.Дорошенко та В. Науменко.

20 (7) березня 1917 р. було обрано керiвний склад УЦР. Ця подiя вважається днем її заснування.УЦР не вiдразу сформувала свою полiтичну платформу. Спочатку вона закликала український народ домагатися вiд Тимчасового уряду всiх прав, якi «тобi природно належать», обмеживши їх, проте публiчним використанням української мови в державних, судових та освiтнiх установах.

 

•         Основну роль у розробцi стратегічної мети УЦР зробив М. Грушевський. У своїх брошурах «Вiльна Україна», «Якої ми хочемо автономії та федерацiї», «Хто такi українцi й чого вони хочуть», «Звiдки пiшло українство i до чого воно йде», опублікованих у 1917 р., головною метою проголошувалося домагання національно-територiальної автономії для України i перебудови Російської держави на федеративну, демократичну республiку.
•         Нацiонально-територіальна автономiя України, за Грушевським, — це територiальне об’єднання всіх етнічних украінських земель, організоване на засадах широкого демократичного громадського самоврядування. О6’сднання самостiйно вирішуватиме всі свої справи: економічнi, культурнi, полiтичнi, утримуватиме військо, розпоряджатиметься своїми дорогами, доходами, землями, природними багатствами, матиме власне законодавство, адмінiстрацiю i суд.

Іншими словами, автономна Україна повинна мати всi атрибути державностi.

 

• У федерації М. Грушевський вбачав об’єднання в однiй союзнiй (федеративнiй) державi кількох національних. До функцій федеративної влади вiдносив: «...справи вiйни i миру, мiжнароднi трактати, завідування воєнними силами республiки, пильнування одностайної монети, мiри, ваги, оплат митових, нагляд за коштами, телеграфами, ... надавання певної одностайностi карному й цивільному праву країн, стеження за додержуванням певних принципів охорони прав національних меншин у краєвiм законодавстві».

 

• Таким чином, М. Грушевський розумiв федералізм не як основне заперечення незалежностi української державностi, а як крок їй назустрiч. У квітні 1917 р. йому здавалося можливим і реальним налагодити нацiонально-державне життя України.

Запитання для закріплення

•           Які причини Української революції?
•           Яка мета та завдання Української революції?

 Самостійна робота студентів

Скласти схему  причини – привід – мета -  рушійні сили - основні події.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз виконаної роботи (робота з кодоплівкою, прийом «білі плями»)

 

 

Демонстрація схеми «Трансформації Української Центральної Ради»

2. М. Грушевський як голова УЦР

Випереджальне завдання студенту

Доповідь студента

Грушевський Михайло Сергiйович (1866—1934).

 Видатний дiяч нацiонально-визвольного руху, голова Української Центральної Ради, перший президент Української Народної Республiки, автор Універсалiв Центральної Ради, які стали найвидатнішими конституцiйними документами в історiї української державності. Полiтичну діяльнiсть М. С. Грушевський поєднував iз великою титанiчною працею iсторика (йому належить майже 2 тис. наукових праць).

Наукова й політична дiяльнiсть висунула М. С. Грушевського в лiдери українського нацiонального відродження. Завершивши навчання в Київському унiверситеті, М. Грушевський бере активну участь у дiяльностi Київської громади, до якої входили видатні представники української інтелігенції: А. Антонович, М. Драгоманов, М. Лисенко, М. Чубинський та iн. Від 1894 р. починається найплідніший час у творчості молодого вченого. М. Грушевський очолив кафедру історії України (офiцiйно — всесвiтньої iсторiї). Уже на першій вступнiй лекцiї виклав свою концепцiю Русi-України: усі етапи  історії (Київська Русь — Галицько-Волинське князівство — Гетьманщина — до новiтнього часу) є— історія української держави та українського народу. Перебуваючи під впливом свого великого вчителя В. Антоновича, М. Грушевський все наукове життя залишався на народницьких позиціях, підкреслюючи, що народ єсть єдиний герой історiї.

• Львівський період життя Грушевського був насичений не тiльки науковими здобутками, а й активною громадсько-полiтичною роботою. Його обирають головою наукової секцiї наукового товариства ім. Шевченка. Вiн також підтримує розвиток української освіти в Галичинi. Зустрiч з І. Франком сприяла активним політичним крокам Грушевського.
•  1899 р. вiн став одним з засновників Української національно-демократичної партії. У період першої росiйської революції Грушевський розробив власний конституційний проект, який віддзеркалював традицiйні українськi погляди щодо нацiональної автономії. Лютнева революцiя в Росiї 1917 р. i розвал Російської iмперії висунули М. Грушевського в провiдники українського національно-визвольного руху.
•  Під його керiвництвом розпочала роботу Українська Центральна Рада. « Проект органiзацiї Центральної Ради був моїм дiлом», — зазначав М. Грушевський. Пiд проводом великого вченого та демократа Центральна Рада своїми чотирма Універсалами розпочала велику справу будiвництва Української держави. Пiд керiвництвом М. Грушевського Центральна Рада пройшла шлях вiд вимог автономiї України до оголошення незалежностi.

Проiснувавши всього чотирнадцять мiсяцiв, Центральна Рада, очолювана М. Грушевським, заклала могутнi пiдвалини державного будiвництва:

• була прийнята Конституцiя України
•  вiдновлено символи держави (золотий тризуб і синьо-жовтий прапор),
• було започатковано створення української армiї,
• введена власна грошова одиниця — гривня,
• прийнята низка законiв соцiально-полiтичного характеру в iнтересах усiх верств суспiльства.
• Залишаючи поміщикам i багачам рiвнi права з усiма іншими верствами населення, М. Грушевський все ж віддавав перевагу владi всього трудящого народу. Запропонована ним модель майбутньої Української держави носила соцiал-демократичний характер.

Вiн пiдкреслював: «Щоб трудящий чоловiк мав усю користь вiд своєї працi, а не содержував своїм потом неробiв усяких, що живляться з народної працi, самi не даючи нiякої користi народовi». Далi лiдер Центральної Ради продовжує: « Справедливо було б, щоб фабрики i заводи, так само як і руди (шахти), лiси і води, всi багатства землi належали до самих трудящих...».

              М. Грушевський намагався вирiшити одвiчний конфлiкт мiж помiщиками та селянами на користь останнiх: «Земля повинна бути в руках тих, хто на нiй працює. Землi казьоннi, удiльнi, монастирськi й великi помiщицькi маєтки повиннi бути забранi, а вiд помiщикiв по справедливiй оцінцi їх коштiв i прав маєтки треба викупити коштом українського краєвого (казни) і роздавати в користування людям трудящим, якi будуть на тiй землi працювати».

Абсолютно однозначно висловився М. Грушевський і щодо нацiонального питання, принципово заперечуючи гасло «Україна для українцiв». Із цього приводу вiд писав: «Переглядаючи прiзвища українськi, побачимо тут і потомкiв родин великоруських, i польських, i нiмецьких, і сербських, і єврейських, що пристали до українцiв в рiзнi часи», — тому i пропонує залучати до української справи всiх тих, «хто щиро йде з українським народом», а українцi «не вiдпихнуть їх вiд себе, а приймуть як у всiм рiвних товаришiв». Певний час М. Грушевський залишався на позицiях автономiї України, але це для нього не кiнцева мета. Федерацiю Росiйської Республiки і України М. Грушевський розглядав лише як важливий етап на шляху до полiтичної перебудови Європи та й перетворення на Європейську федерацiю. Із початком наступу Червоної гвардії в Українi М. Грушевський остаточно вiдкинув ілюзії щодо Петроградського уряду та можливих угод iз ним: «. . .вiйна бiльшовикiв з Україною рiшуче поставила хрест над своєю iдеологiєю».

29 квiтня 1918 р. М. Грушевський був обраний президентом Української Народної Республiки. Пiсля гетьманського перевороту П. Скоропадського (29.04.1918 р.) вiн вiдiйшов вiд активної полiтичної дiяльності й емігрував за кордон. 1919 р. заснував Український соцiологiчний iнститут у Вiднi, у 1920—1922 рр. редагував орган українських есерiв «Борiтеся — поборете», часописи «Схiдна Європа» та «Наш стяг»,. Жив також у Женевi, Берлiнi, Парижi. У березнi 1924 р. пiсля тривалих переговорiв iз радянським урядом повернувся в Україну. 1924 р. був обраний членом Української Академiї Наук, 1929 р. академіком Академії Наук СРСР.

Але вже на початку березня 1931 р. вченого заарештували, звинувативши в причетностi до дiяльностi антирадянського Українського національного центру. Невдовзi його звiльнили і вислали до Москви. 25 листопада 1934 р. пiд час лiкувавня в Кисловодську М. Грушевський

 Помер при загадкових обставинах. На смерть вiдомого вченого вiдгукнулась газета « Правда», назвавши його «великим буржуазним iсториком України».

Академiк В. Вернадський писав, що iз життя пiшов вайвидатнiший український iсторик.

У пам’ятi народу М. Грушевський залишився не тiльки як автор дослiджень про Україну, як й кращий знавець, але і як один з головних творцiв й історiї, засновник незалежностi Української держави.

Активiзацiя суспiльно-полiтичного життя в Українi поставила на порядок денний питання про подальшу консолiдацiю й обєднання укранського руху, остаточне вироблення його програми. Із цiєю метою Центральна Рада оголосила про скликання Всеукранського нацiонального конгресу. Вiд рiзних українських полiтичних, громадських, культурно-освiтнiх i професiйних органiзацiй на конгрес прибуло майже 900 делегатiв. Серед них були представники дев’яти українських губернiй, Кубанi, Галичини, усiх фронтiв.

У перший же день вони виступили за нацiонально-територiальну автономiю України. Конгрес проголосив: «Тiльки нацiонально-територiальна автономiя України в станi забезпечити потреби нашого народу i всiх iнших народiв, що живуть на українських землях».

Пiд час виборiв нового складу УЦР 2/3 мандатiв одержали території (губернії та великi мiста), одну третину — органiзацiї. Мiста Київ, Харкiв, Катеринослав, Одеса, а також українськi громади Москви та Петрограда надсилали в УЦР по одному представнику. Українськi губернiї одержали по чотири мандати, Кубань, Пiвнiчна Таврiя, Холмщина — по три. Деякi iншi губернії, де мешкали значнi українськi губернiї, могли делегувати по одному-два представники. Отже, загальна кiлькiсть нового складу УЦР мала складати 150 осiб. На конгресi було обрано 118 членiв УЦР.

Одночасно конгрес порушив питання про устрiй влади на мiсцях. Iз цього питания було прийнято рiшення, що з перетворенням УЦР на орган крайової влади й кiлькiсний склад мав розширитися, щоб охопити представникiв нацiональних меншин.

Таємним голосуванням конгрес обрав М. Грушевського головою УЦР. Його заступниками стали В.Винниченко i С. Єфремов. Рiшення конгресу мали великий вплив на розвиток Української революцiї. Про це свiдчать резолюції і Всеукраїнського вiйськового з’їзду (18 (5) травня 1917 р.). З’їзд у категоричній формі зажадав вiд Тимчасового уряду надати Українi нцiонально-тёриторiальну автономiю. Делегати з ‘їзду оголосили боротьбу за українiзацію військових ? частин й обрали Український вiйськовий комітет, який у повному складi увiйшов до УЦР.

Пiдтримка Вiйськових надала рiшучостi Радi. Для переговорiв з Тимчасовим урядом до Петрограда було направлено делегацiю на чолi з В. Винниченком. Мета цiєї місії — переконати Тимчасовий уряд у доцільностi надання Українi автономії. Але в умовах двовладдя в російській столиці не вдалося досягти порозуміння ні з Тимчасовим урядом, ні з Петроградською радою робітничих депутатів. Так, про документ, поданий українською делегацією на вивчення експертам, забули. Тижні минали, становище ставало принизливим.

 

Демонстрація відеофрагменту  «М.С. Грушевський »

Вправа на закріплення

Прийом «Вірю-Не вірю»

Слово викладача

На столах у студентів є  картки червоного та зеленого кольорів. Якщо студент вірить твердженню то піднімає зелену картку, якщо не вірить – то червону.

 

Вірю  - не  вірю (М.С. Грушевський)

 

1.М. С. Грушевський народився 1866 р. у Холмі (нині — Республіка Польща)  (+)

2.Захоплення історією розпочалося після зарахування у 1880 р. М. С. Грушевського до Київської гімназії. (-)

3.З 1886 р. навчається  у Київському університеті(+)

4.Протягом чотирьох років М. С. Грушевський готував працю «Барське староство», яку, незважаючи на певні труднощі з пошуками документальних матеріалів, успішно захистив у травні 1894 р. як магістерську дисертацію. (+)

5.За рекомендацією профессора М. Костомарова він переїздить до Львова, де очолює кафедру «всесвітньої історії з спеціальним оглядом на історію Східної Європи». (-)

6.В 1897 р. вій офіційно очолив Наукове товариство ім. Шев­ченка, одночасно залишаючись головою історичної секції і археографічної комісії. (+)

7. З 1917 р. – голова УЦР(+)

8.Після гетьманського перевороту М. С. Грушевський залишається при владі аж до 1919 р.. (-)

9.З березня 1919 р. почався емігрантський період в житті вченого. Перебуваючи в Празі, Берліні, Женеві, Парижі та інших містах(+)

10. У 1928 р. він обирається академіком ВУАН (-)

11.Був засновником Товариства українських поступовців (+).

12.25 листопада 1934 р. під час відпочинку та лікування у Кисловодську М. С. Грушевський помер. (+)

3. Проголошення автономії України.

Слово викладача

Такий підсумок переговорів переконав діячів УЦР, що в реалізації ідеї встановлення автономії слід не питати згоди в Петрограді. Така думка була провідною на І Всеукраїнському селянському з’їздi (10 червня (28 травня) 1917 р.). Загальні збори Української Центральної Ради (16 (3) червня 1917 р.) постановили негайно приступити до закладання підвалин автономного ладу в Україні.

 За тиждень, 23 (10) червня, УЦР оприлюднила свій І Універсал. Його зачитав на II Всеукраїнському військовому з’їзді В. Винниченко. Віднинi, було сказано в Унiверсалi, «не розриваючи з державою росiйською, хай народ український на своїй землi має право сам порядкувати своїм життям». 1 Унiверсал — акт конституцiйного значення, яким утверджувалося право українського народу на створення власної державностi. Пiсля оголошення Унiверсалу громадськiсть почала звертатися до УЦР iз справами як до органiв влади. Щоб вирiшити їх, Рада була змушена утворити виконавчий орган ще не визначеної центральним урядом влади. 28 (15) червня 1917 р. було створено Генеральний Секретарiат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урешті-решт, делегація вирішила повертатися, щоб взяти участь у селянському з’їзді. Відповідь Тимчасового уряду наздогнала її уже в Києві. Уряд повідомляв, що не має повноважень розв’язувати питання про автономiю України, оскільки це прерогатива Всеросійських установчих зборів.

До першого складу Генерального Секретарiату увiйшли представники вiд трьох партiй — УСДРП, УПСР,УПСФ. 14 (1) вересня 1917 р. Генеральний Секретарiат був визнаний Тимчасовим Урядом і затверджено його склад.

За час iснування Генеральний Секретарiат (Рада Народних Мiнiстрiв) до 16 (3)сiчня 1918 р. вiдбулося 63 засiдання, на яких було розглянуто 430 питань.

Склад Генерального Секретаріату i кiлькiсть генеральних секретарiв не був сталим i неодноразово змінювався. Так з’явились Генеральний секретар працi; торгiвлi та промисловостi шляхів сполучення; пошти i телеграфу; морських справ; мiжнародних справ; у справах великоруських, польських та єврейських Генеральний контролер.  

Тимчасовий уряд та консервативнi кола Росiї засудили 1 Унiверсал, оголосили його виявом сепаратизму. На цих позиціях стояли й загальноросiйськi партії, що дiяли в Українi. Уряд готовий був застосувати проти Ради силу, але його бездіяльнiсть у соцiально-економічній сферi й курс на війну до переможного кiнця призвели до послаблення популярностi урядових партiй і, врештi-решт, до червневої полiтичної кризи. Незадоволення посилив і пропал наступу на Пiвденно-Захiдному фронтi, коли за мiсяць боїв росiйська армiя остаточно втратила Галичину й 150 тис. осiб загиблими.

У такiй ситуацiї конфронтацiя Тимчасового уряду з УЦР була недоречною. Незважаючи на негативне ставлення до нацiонального руху, Тимчасовий уряд змушений був шукати угоди з УЦР. 29 червня 1917 р. до Києва прибула делегація мiнiстрiв Тимчасового уряду в складі О. Керенського, М. Терещенка, І. Церетелi. Пiд час напружених переговорiв було вироблено основнi засади компромiсу, якi Центральна Рада оформила у II Унiверсалi.

 

Історична задача

На початку переговорів представників УЦР з представниками Тимчасового уряду в червні (липні) 1917 р. М.Грушевський сказав: «Ми хочемо, що вільна Росія повернула нам те, що забрали в нас Романови!»Що мав на увазі М. Грушевський

3—4 липня 1917 р. в Петроградi вiдбулись криваві сутички мiж прибiчниками бiльшовикiв та Тимчасового уряду. Двовладдя в Росiї (Ради й Тимчасовий уряд) завершилося перемогою Тимчасового уряду та переходом на нелегальне становище бiльшовикiв. У столицi було запроваджено надзвичайний стан.

 

Цікаво знати

Виступ самостійників 17-22липня 1917 р.

 

Усi цi події не могли не вплинути на розвиток Української революції. Тому  керiвники Центральної Ради змушені були маневрувати в досить складнiй i суперечливiй суспiльно-полiтичнiй ситуації.

16 липня 1917 р. УЦР прийняла  «Статут Генерального Секретарiату», намагаючись реалiзувати домовленостi, оформленi II Унiверсалом. Згiдно зi «Статутом...» Генеральний Секретарiат формувався УЦР, звiтував перед нею, але затверджувався Тимчасовим урядом; усі урядовi установи в України пiдлягали Генеральному Секретарiату.

Для затвердження «Статута» УЦР вiдрядила до Тимчасового уряду делегацiю на чолi з В. Винниченком. На той час Тимчасовий уряд очолював О. Керенський, який пiсля придушення виступу бiльшовикiв i, позбувшись контролю Рад, намагався вгамувати розбурхану революцiєю державу. Розпочався наступ на завоювання укранської революцiї. 4 серпня 1917 р. Тимчасовий уряд, вiдхиливши «Статут...» , видав «Тимчасову iнструкцiю для Генерального Секретарiату», яка значно обмежувала права України: Генеральний Секретарiат повинен був стати органом Тимчасового уряду, а не Центральної Ради, яка до того ж позбавлялася законодавчих прав, українську територiю звужували до п’яти губернiй: Кивської, Волинської, Подiльської, Полтавської й Чернiгiвської. Із компетенцiї Генерального Секретарiату вилучалися вiйськовi, судовi, продовольчi справи, шляхи сполучення, пошта, телеграф, право призначення державних посадових осiб.

«Тимчасова iнструкцiя...» викликала кризу в УЦР i Генеральному Секретарiатi. Пiсля тривалих дискусiй було прийнято рiшення не приймати «Тимчасовi iнструкцiї»... , а взяти їх до уваги. Придушення заколоту Корнiлова не стабiлiзувало становище. На теренах колишньої Росiйської iмперii набирала обертiв загальнонацiональна криза, яка, в першу чергу, була зумовлена слабкiстю i бездiяльністю центральної влади. Погiрткення становища вело до зростання невдоволення урядовою полiтикою. Розгорталася страйкова боротьба. Ширився селянський рух.

 

 

Робота в групах з документом (І, ІІ Універсали УЦР)

Колективне обговорення запитань

•    Чому Тимчасовий Уряд Росії пішов на переговори з УЦР у червні 1917 р., хоча напередодні відмовлявся це робити? Які наслідки цих переговорів?
•    Як змінився статус УЦР у результаті досягнутої угоди з Тимчасовим урядом у липні 1917 р.?
•    Відповідно до ІІ Універсалу склад УЦР мав поповнитися представниками національних меншин в Україні. Представники яких національних меншин увійшли до УЦР Чому саме вони? Зміцнювало чи послаблювало це УЦР? Чому цей крок не був зроблений раніше?
•    В. Винниченко щодо «Тимчасових інструкцій..» писав: «Найголовніший, найважливіший здобуток усієї нашої боротьби за цей період – ідею української державності було затверджено, зреалізовано, введено в життя. Яка  не була та Інструкція, які  обмеження й перепони вона не ставила, а все ж таки це була Конституція автономної України, це був державний правосильний акт, це був акт історичний… Це найкращий період у боротьбі за відродження нашої нації. Революційний, одважний, повний віри, натхнення, ентузіазму». Чи згодні ви з такою оцінкою «Тимчасових інструкцій…»? Яку роль вони відігравали у розвитку Української революції

 

 Застосування елементів гри  Поле-чудес

Форма звернення до народу; декларативний документ вищих органів влади

 

 

 

Самоврядування певної частини держави, що

здійснюється в межах, передбачених загальнодержавними законами

 

 

 

6. Узагальнення і систематизація знань

Бесіда за запитаннями

1Які причини української революції?

2. Як відбувся процес створення УЦР?

3.Якою була політична програма УЦР ? Хто її розробляв?

4.Коли було прийнято І Універсал?

5.У чому полягає історичне значення ІІ Універсалу?

6.Хто було очолив Генеральний Секретаріат?

7. Чим був зумовлений виступ полуботківців?

8.Як ІІІ Універсал розв’язав земельне питання?

9. У чому полягало історичне значення ІІ Універсалу?

10. Чому ІІ Універсал вважають кроком назад у політиці ЦР?

Усне тестування

Тести

1. Повстання  в києві на заводі «Арсенал»  проти УЦР  відбулося

а) у жовтні 1917 р.    б) січні 1918 р.     в) лютому 1918 р.

2. Лідером самостійників був:

 а) М.Грушевський   б) М. Міхновський    в) В. Винниченко

3. Як можна оцінити М. Грушевського за політичними поглядами?

 а) соціаліст б) лібералізм  в) консерватор

4. ІІ універсал було проголошено…

а) 3 липня 1917 р.   б) 7 липня 1917 р.   в) 10 липня 1917 р.

5.Коли було проголошено І універсал? 

а)10 червня 1917 р. б) 7 липня 1917 р.  в) 10 липня 1917 р.

6. Грушевський народився у…

а) 1866 р.    б) 1897 р. в)1934 р.

7. Ультиматум Раднаркому Росії за підписом Леніна і Троїцького було проголошено…

а) 4 грудні 1917 р.    б) 10 грудні 1917 р    в) 17 грудні 1917 р

8. Яку назву мала армія радянської УНР?

а) Червона армія      б) Червоні козаки       в) Радянська армія

9. Командиром Першого українізованого корпусу Російської армії був…

а) С. Петлюра    б) М. Міхновський   в) П. Скоропадський

10 І універсал проголошував …

а) автономію   б)  республіку   в)федерацію

 

Колективне обговорення проблемного запитання

• Яким чином події в Петрограді вплинули на розвиток Української революції?

 

Метод «прес»

Сьогодні на занятті я …

•              Дізнався
•              Зрозумів
•              Замислився
•              Зробив висновки

 

6. Домашнє завдання

Слово викладача

• Підготуватися до тематичного оцінювання за темою «Україна в 1917—1920 рр.»

Опрацювати матеріал підручників :

1.Турченко Ф. Новітня історія України. – К.: Ґенеза, 1999.- С.3-36.

2. Бойко О.Д Історія України – К., 2007. – С. 325-339.

3. Середняцька Г. В. Історія України 11 клас.- К.: А.С.К., 2001. – С. 35-53.

 

7.Підсумки заняття

 

• Коментований аналіз роботи студентів на занятті.
• Оцінювання роботи студентів

 

Картка № 1

Рівень 1

1.Перша світова війна розпочалася у …

а)1914 р. 

б) 1915 р.

в)1912 р.

 2. Основні напрями СВУ…

 а)дипломатичний

б) ідеологічний

в) адміністративно-територіальний

 

Рівень 2

3. Останнiй бiй Українських Сiчових стрiльцiв в роки Першої свiтової вiйни вiдбувся (де?)

4.Що стало приводом до саморозпуску Загальної Української Ради у 1916 р.?

5. Чи брали участь усуси в обороні Карпатських перевалiв?

6. Перерахуйте засоби, якi використовувала СВУ у своїй дiяльностi.

 

Рівень 3.

7. Яка головна мета дiяльностi СВУ?

8. Прагнення заволодiти Галичиною урядовi кола Росії пояснювали …….

 

Рівень 4.

9.Чому Україна напередоднi Першої свiтової вiйни посiдала важливе мiсце в планах держав двох ворогуючих блокiв — Антанти та Троїстого союзу? Яка роль їй вiдводилась у цих планах?

10. У чому суть «українського питання» напередоднi й пiд час Першої свiтової вiйни?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К а р т к а № 2

 

Рівень 1

1.Австро-Угорщина напередодні ПСВ зазіхала на такі українські землі…

а)Волинь 

б)Поділля

 в ) Буковина

2.. Позитивними наслiдками Першої світової війни можна назвати :

а) зростання національної самосвідомості населення.

 б ) створення українських збройних формувань

в) розорення захiдноукраїнських земель

 

Рівень 2.

3.Скiльки українцiв було мобiлiзовано до австро-угорської армiї, а скiльки — до росiйської?

4.Якi українськi збройнi формування були створенi в складi австро-угорської та нiмецької армiй?

Яку позицiю зайняла ТУП щодо Першої свiтової вiйни?

5.Чому СВУ було засновано на  захiдноукраїнських землях, а не в Надднiпрянщинi?

6.Якi держави мали загарбницькi плани щодо українських земель напередоднi Першої свiтової вiйни? У чому вони полягали?

 

 

Рівень 3.

7. Інiцiатором створення УСС була...

8.Коли завершилася перша світова війна для України?

 

Рівень 4.

9.Чи можна вважати, що окупацiйна полiтика Росiйської та Австро-Угорської iмперiй була свiдомо спрямована на знищення українського нацiонального руху й призвела до розколу українства? Обгрунтуйте свою вiдповiдь.

10.Чи можна вважати, що для українського народу Перша свiтова вiйна стала братовбивчою?

 

 

 

 

Картка № З

 

Рівень 1.

1.Перша світова війна завершилася для України у …

а) 1917 р.

б)1918 р.

 в) 1919 р.

2. Брусиловський прорив відбувся  у…

а) 1917 р.

б)1918 р.

 в) 1916 р.

 

Рівень 2.

3.Приводом до ПСВ були події пов’язані з….

4.Яку позицiю зайняли українськi полiтичнi партiї в Галиччинi щодо Першої свiтової вiйни — проросiйську чи проавстрiйську?

 

Рівень 3.

5.Яким було переважне ставлення українського населення Галичини до вступу на територiю краю росiйських вiйськ — позитивним чи негативним?

 6.У роки Першої свiтової вiйни на українських землях в складi Росiйської iмперiї український рух посилився чи був остаточно придушений?

7.Напрямами діяльності СВУ були…

8.Чи здiйснювали депортацiю українського населення росiяни в роки вiйни

 

Рівень 4.

9.Як ви вважаєте, чому серед 250 тис. українців, мобілізованих до лав айстро-угорської армії, за роки війни майже не було дезертирів?

 

10.Назвiть українськi полiтичнi органiзації на захiдноукраїнських землях та в Надднiпрянськiй Укранi. Схарактеризуйте їхнє ставлення до Першої свiтової вiйни.

 

 

 

 

 

 

 

Картка № 4

 

Рівень 1.

1. Органiзаторами СВУ були….

а)  Андрiй Жук, Володимир Дорошенко, Дмитро Донцов

б) М. Грушевський

в)  Олександр Скоропис-Йолтуховський

2.До Антанти входили такі держави…

 а)Росія , Англія, Франція

б) Австро-Угорщина, Росія , Англія

 в) Туреччина Росія , Англія,

 

Рівень 2.

3. Хто такий Василь Вишиваний?

 4.Якi події отримали назву «європейський скандал»?

 

Рівень 3.

 5.Назвiть декiлька органiзацiй, що були створенi українською iнтелiгенцiєю для допомоги жертвам вiйни.

6.Головну Українську Раду очолював…

7.Якi українськi воєнізованi органiзацiї стали основою для УСС?

8. Коли вiдбулася Галицька битва? Укажiть її результат i значення.

 

Рівень 4.

9. Чому український рух на західноукраїнських землях у роки війни зайняв відверто проавстрійську позицію?

10.Чому Росія з початком першої світової війни не створила у своїй армії український підрозділ, подібний до УСС?