Урок допоможе вчителю розвивати навички аналізу поезії; через художнє слово ввести учнів у чарівний світ творчості М.Рильського; виховувати почуття прекрасного.
ПОЧУТТЯ, НАВІЯНІ МУЗИКОЮ
Тема. М.Рильський «Шопен». Безсмертя великих художніх витворів людського генія.
Мета: розвивати навички аналізу поезії; через художнє слово ввести учнів у чарівний світ творчості М.Рильського; виховувати почуття прекрасного.
Тип уроку: урок позакласного читання.
Форма уроку: урок-синтез мистецтв, ліро-епічний портрет.
Наочність, обладнання: портрети Ф.Шопена і М.Рильського, аудіозапис вальсу Ф.Шопена, літературознавчі та тлумачні словники, карта Європи, тексти твору.
Форми, методи і прийоми роботи: «Ланцюжок», «Довідка», «Асоціативна хвилинка», «Незакінчене речення», «Це цікаво!», «Літературознавча хвилинка», «Може?..».
Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво (вальс Ф.Шопена), психологія (душевний стан людини), художня культура (творчість Ф.Шопена).
Теорія літератури: риторичне запитання, контраст, окситонна клавзула, паракситонна клавзула, клавзула, медитація, білий вірш.
Епіграф:
Шопена вальс… Ну хто не грав його
І хто не слухав?
М.Рильський
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
Слово вчителя.
Культурологічна насиченість творчості М.Рильського найперше виявилася у цілій галереї поезій, присвячених найвидатнішим геніям людства, передовсім – великим митцям. Поети й драматурги, малярі й композитори – ось те вишукане товариство, в котрому залюбки проводив свої творчі години Максим Тадейович. Причому були це не тільки представники далеких країв та епох – Гомер, Шекспір, Бодлер, Гайне, Ніцше, Бетховен, Шопен…, - але й близькі й рідні Зеров, Тичина, Сосюра, Вишня, Малишко…
Пропонуємо до розгляду коштовний взірець мудрої любові до людини, культури, перелитої у філігранний келих слова.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Система запитань і завдань.
(Звучить вальс Ф.Шопена).
Мелодії Шопена – немов разки добірних перлів світлої печалі. Їх ніжний, невловимий чар полонить серце вишуканою простотою й щирістю. Фортепіанна клавіатура раптом стає інструментом болісної краси, і з-під пальців музиканта випурхує диво. Вочевидь, так відлунював Шопенів вальс і в серці М.Рильського. Рвійний рій асоціацій розбудувався у цілу поетичну картину з напруженим ліричним сюжетом – і ось на папір ліг вірш…
Виразне читання поезії М.Рильського «Шопен».
Бесіда.
Серце своє він заповів поховати у Польщі. Заповіт було виконано, і сьогодні воно зберігається в одному з костьолів Варшави.
Довідка.
Фридерик Шопен (1810-1849) – польський композитор-романтик, автор численних вальсів, мазурок, прелюдій і етюдів переважно для фортепіано. Майже ціле життя йому довелося провести поза межами своєї Батьківщини. Туга за нею й любов до неї виливалися у проникливих музичних творах.
Жорж Занд (Санд) (1804-1876) – французька письменниця. Справжнє її ім’я – Аврора Дюпен. Чоловічий псевдонім вона обрала, щоб ствердити себе в літературі (на той час для жінки дорога в письменство була закрита).
Теорія літератури.
Риторичне запитання – це запитання, яким висловлюється ствердна думка чи на яке відповідає той, хто його ставить.
«Асоціативна хвилинка».
Вальс Шопена – засніжене поле, сани, прекрасна жінка з загадковим усміхом, вершник, що мчить за нею, буряний лет, радість і смуток, привид щастя й любові, можливих і неможливих водночас…
«Може?..»
«Ланцюжок».
«сльози радості» «сльози смутку»
Теорія літератури.
Контраст – підкреслене протиставлення протилежного в житті для більшої виразності зображуваного.
Звуки вальсу |
«кокетливо-своєвільні», сумні, «як вечір золотого дня», жагучі, «як нескінчений поцілунок» |
Теорія літератури.
Білий вірш – неримований вірш.
«Літературознавча хвилинка».
Шопена вальс. Ну хто не грав його! (окситонна)
І хто не слухав? На чиїх устах (окситонна)
Не виникала усмішка примхлива, (парокситонна)
В чиїх очах не заблищала іскра… (парокситонна)
Теорія літератури.
Клаузула - (від лат. clausula – закінчення) – кінцева частина віршового рядка, починаючи з останнього наголосу.
Окситонна клаузула – підкреслює закінченість думки, надає інтонації твердості, рішучості, впевненості, увиразнює радість, рух, гнів тощо.
Парокситонна клавзула - створює враження незакінченості, сумніву, невпевненості, лагідності, рефлективності, підсилює співучість, мелодійність, спокій, сум.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
«Незакінчене речення».
Поезія М.Рильського «Шопен» - це … (життєдайне джерело краси і радості людини, яка любить людей і рідну землю, людини, чий життєвий шлях освітлений щирим почуттям любові; прозора, світла, чуттєва).
Теорія літератури.
Медитація - ліричний вірш-роздум над важливими філософськими та іншими проблемами людського буття (життя і смерть, дружба і кохання, природа тощо).
«Це цікаво!»
М.Т.Рильський і Кіровоградщина
Поет неодноразово був на Кіровоградщині, брав активну участь у створенні музею-заповідника «Хутір Надія». У доробку митця є твори, приурочені нашому краю («Маркові дуби» та ін.) та багато мистецтвознавчих статей, присвячених творчості діячів Театру Корифеїв.
Слово вчителя.
Сподіваємося, тепер і вам шопенівські вальси й мазурки, етюди й прелюдії промовлятимуть ще більше. Ви ж бо знаєте, чого так прагло серце Шопена.
(Звучить вальс Ф.Шопена).
V. ОЦІНЮВАННЯ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Обов’язкове:
Музика кохання.
Почуття, навіяні музикою.
Повінь емоцій.
Повага до культурних скарбів інших народів.
Співпраця музики і слова.
Геній музики.
За бажанням:
ЛІТЕРАТУРА