26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Урок "Почуття, навіяні музикою". (М.Рильський "Шопен". Безсмертя великих художніх витворів людського генія) 11 клас

Про матеріал

Урок допоможе вчителю розвивати навички аналізу поезії; через художнє слово ввести учнів у чарівний світ творчості М.Рильського; виховувати почуття прекрасного.

Перегляд файлу

 

ПОЧУТТЯ, НАВІЯНІ МУЗИКОЮ

 

Тема. М.Рильський «Шопен». Безсмертя великих художніх витворів людського генія.

Мета: розвивати навички аналізу поезії; через художнє слово ввести учнів у чарівний світ  творчості М.Рильського; виховувати почуття прекрасного.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: урок-синтез мистецтв, ліро-епічний портрет.

Наочність, обладнання: портрети Ф.Шопена і М.Рильського, аудіозапис вальсу Ф.Шопена, літературознавчі та тлумачні словники, карта Європи, тексти твору.

Форми, методи і прийоми роботи: «Ланцюжок», «Довідка», «Асоціативна хвилинка», «Незакінчене речення», «Це цікаво!», «Літературознавча хвилинка», «Може?..».

Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво (вальс Ф.Шопена), психологія (душевний стан людини), художня культура (творчість Ф.Шопена).

Теорія літератури: риторичне запитання, контраст, окситонна клавзула, паракситонна клавзула, клавзула, медитація, білий вірш.

Епіграф:

Шопена вальс… Ну хто не грав його

                                                                 І хто не слухав?

М.Рильський

Хід уроку

 

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

Слово вчителя.

 Культурологічна насиченість творчості М.Рильського найперше виявилася у цілій галереї поезій, присвячених найвидатнішим геніям людства, передовсім – великим митцям. Поети й драматурги, малярі й композитори – ось те вишукане товариство, в котрому залюбки проводив свої творчі години Максим Тадейович. Причому були це не тільки представники далеких країв та епох – Гомер, Шекспір, Бодлер, Гайне, Ніцше, Бетховен, Шопен…, - але й близькі й рідні Зеров, Тичина, Сосюра, Вишня, Малишко…

 Пропонуємо до розгляду коштовний взірець мудрої любові до людини, культури, перелитої у філігранний келих слова.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

(Звучить вальс Ф.Шопена).

 Мелодії Шопена – немов разки добірних перлів світлої печалі. Їх ніжний, невловимий чар полонить серце вишуканою простотою й щирістю. Фортепіанна клавіатура раптом стає інструментом болісної краси, і з-під пальців музиканта випурхує диво. Вочевидь, так відлунював Шопенів вальс і в серці М.Рильського. Рвійний рій асоціацій розбудувався у цілу поетичну картину з напруженим ліричним сюжетом – і ось на папір ліг вірш…

Виразне читання поезії М.Рильського «Шопен».

Бесіда.

  • До якої збірки входить вірш? (Збірка «Літо»).
  •              Що вам відомо про історію створення цієї поезії? (Ф.Шопен пережив велике кохання і тяжку розлуку з коханою Жорж Занд (Санд).Самотній, змучений хворобами й ностальгією, композитор помер у Парижі на сороковому році життя. Останньої миті він поскаржився: «Вона ж бо мені обіцяла, що я помру тільки на її руках…».

Серце своє він заповів поховати у Польщі. Заповіт було виконано, і сьогодні воно зберігається в одному з костьолів Варшави.

Довідка.

Фридерик Шопен  (1810-1849) – польський композитор-романтик, автор численних вальсів, мазурок, прелюдій і етюдів переважно для фортепіано. Майже ціле життя йому довелося провести поза межами своєї Батьківщини. Туга за нею й любов до неї виливалися у проникливих музичних творах.

Жорж Занд (Санд) (1804-1876) – французька письменниця. Справжнє її ім’я – Аврора Дюпен. Чоловічий псевдонім вона обрала, щоб ствердити себе в літературі (на той час для жінки дорога в письменство була закрита).

  • Правда, зворушлива історія?
  •              Чим починається вірш? (Риторичним запитанням: «Шопена вальс… Ну хто не грав його і хто не слухав?»).

Теорія літератури.

Риторичне запитання – це запитання, яким висловлюється ствердна думка чи на яке відповідає той, хто його ставить.

  • Яка його роль у творі? (Зацікавити читача).
  •            Що ви відчули, слухаючи вальс Шопена? (Разом з ним увійшли у чарівний світ мелодій геніального композитора, музика якого, за влучним висловом польського письменника Івашкевича, стала «осяйним мостом, що зв’язує Польщу зі світом»).
  •              М.Рильський любив і вмів «класти» музику на слово, передавати у віршах враження від музичних творів, від співу. Невміло програний шопенівський вальс викликає в уяві поета цілий рій образів. Назвіть їх.

«Асоціативна хвилинка».

Вальс Шопена – засніжене поле, сани, прекрасна жінка з загадковим усміхом, вершник, що мчить за нею, буряний лет, радість і смуток, привид щастя й любові, можливих і неможливих водночас…

«Може?..»

  • Може, це драма Шопена?
  • Може, це драма самого поета?
  • Може, це взагалі вічно-солодко-болюча колізія людського кохання, людського щастя?
  •              В кожному разі, поет чув у музиці відзвук долі її творця, який умів – у цьому незбагненне благородство мистецтва! – перетворити жорстокі особисті драми на прекрасно-тривожний вальсовий «сон».
  •              Дослідіть образну систему вірша. (Вона дозволяє передати широку гаму почуттів, переживань).
  •              Який стан душі ліричного героя поезії?
  •              Що тонко відтворив автор? (Мінливість настрою, картин).

«Ланцюжок».

«сльози радості»  «сльози смутку»

  • Як називається такий художній прийом? (Контраст).

Теорія літератури.

Контраст – підкреслене протиставлення протилежного в житті для більшої виразності зображуваного.

  • Який настрій переважає? (Оптимістичний).
  •              Обгрунтуйте своє твердження. (Він іде від щирого захоплення поета творчістю славного сина польської землі – «примхливого худорлявого музиканта», чародія музики Шопена).
  •              Що підкреслює поезія образом вальсу славетного польського композитора-вигнанця?  (Могутність впливу творчості на людину).
  •              Яку думку проводить за допомогою риторичних запитань? (Багато освічених людей і слухали мелодії Шопена, і виконували їх).
  •              Що викликає настроєва музика? (Прихильну посмішку слухачів, в їхніх очах зблискує «іскра напівкохання чи напівжурби»).
  •              Які звуки вальсу?

Звуки вальсу

«кокетливо-своєвільні», сумні, «як вечір золотого дня», жагучі, «як нескінчений поцілунок»

  •            За допомогою чого розкривається стан героя, викликаний звуками вальсу? (Легких натяків).
  •            Чи можна цей стан назвати миттю щастя? (Міркування учнів).
  •            Це ота мить щастя, коли він побачив, звичайно, в уяві, можливо, за певною асоціацією погляд, що «блиснув із-під вій», можна здогадуватися, симпатичної йому жінки, яка від’їжджала в санях. Герой, скочивши на коня, чимдуж кидається її наздоганяти.
  •            Зачитайте з тексту. («І знову бачу те лице…»).
  •            Що звуки відкривають перед людиною? («Срібну даль», заспокійливо голублять серце).
  •            Куди кличуть? («…у сиву сніжну невідомість»).
  •            Чим завершується твір? (Уявним звертанням героя до композитора, в якому пояснюється, що в його вальсі немає ні вітру, ні саней, ні коня).
  •            Чи має ліричний герой право на «свій сон», свою уявну картину? (Так. За це він висловлює композиторові вдячність і любов).
  •            Чим вражає музика Шопена? (Емоційною наснаженістю, ніжним ліризмом, високою патетикою).
  •            І не так важливо, що це лише плід поетової уяви, лише здогад про вплив на почуття музиканта, переплавлений у звуки вальсу, чи то нещасливого кохання до Жорж Санд, чи то гіркої розлуки з Батьківщиною… Знаменним є те, що поет за допомогою слова передає ту повінь емоцій, які народжує в душі людини музика.
  •            Кого поет називає «коханками», «однаково жорстоких», які давали натхнення композитору?  (Рідну поневолену Батьківщину і французьку романістку Жорж Санд).
  •            Що навіяло «той ніжний вихор звуків», ті безсмертні мелодії, які так люблять люди всієї землі, перед якими схиляє чоло український поет? (Краса польської народної пісні, омріяна в снах кохана Польща).
  •            Чи є у поезії рими? (Ні).
  •            Чому такий твір вважається поетичним, а не прозовим?
  •            Як називається такий вірш? (Білим).

Теорія літератури.

Білий вірш – неримований вірш.

  • Чи знаєте ви, хто ще до нього вдавався? (Шекспір, Шіллер, Леся Українка, І.Кочерга).
  •              Де найчастіше застосовується такий вірш? (У п’єсах, де він наближає діалог до живої розмовної мови, зберігаючи водночас властивості виразної, емоційної мови поезії).

«Літературознавча хвилинка».

  •              Як бачимо, у вірші чергуються окситонні та парокситонні клавзули. Написаний він 5-стопним ямбом, проте у ньому відсутні рими.

Шопена вальс. Ну хто не грав його! (окситонна)

І хто не слухав? На чиїх устах (окситонна)

Не виникала усмішка примхлива, (парокситонна)

В чиїх очах не заблищала іскра… (парокситонна)

Теорія літератури.

Клаузула -  (від лат. clausula – закінчення) – кінцева частина віршового рядка, починаючи з останнього наголосу.

Окситонна  клаузула – підкреслює закінченість думки, надає інтонації твердості, рішучості, впевненості, увиразнює радість, рух, гнів тощо.

Парокситонна  клавзула -  створює враження незакінченості, сумніву, невпевненості, лагідності, рефлективності, підсилює співучість, мелодійність, спокій, сум.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

«Незакінчене речення».

Поезія М.Рильського «Шопен» - це … (життєдайне джерело краси і радості людини, яка любить людей і рідну землю, людини, чий життєвий шлях освітлений щирим почуттям любові; прозора, світла, чуттєва).

  • Що викликає поезія? (Роздуми).
  •              Як би ви трактували її мотив, образність? (По-різному, пов’язуючи то з сторінками життя Шопена, то з моментом з біографії автора твору).
  • Визначте жанр поезії. (Жанр - вірш-медитація).

Теорія літератури.

Медитація -  ліричний вірш-роздум над важливими філософськими та іншими проблемами людського буття (життя і смерть, дружба і кохання, природа тощо).  

«Це цікаво!»

М.Т.Рильський і Кіровоградщина

 Поет неодноразово був на Кіровоградщині, брав активну участь у створенні музею-заповідника «Хутір Надія». У доробку митця є твори, приурочені нашому краю («Маркові дуби» та ін.) та багато мистецтвознавчих статей, присвячених творчості діячів Театру Корифеїв.

Слово вчителя.

 Сподіваємося, тепер і вам шопенівські вальси й мазурки, етюди й прелюдії промовлятимуть ще більше. Ви ж бо знаєте, чого так прагло серце Шопена.

(Звучить вальс Ф.Шопена).

V. ОЦІНЮВАННЯ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

  1. Написати письмовий твір на одну з тем:

Музика кохання.

Почуття, навіяні музикою.

Повінь емоцій.

Повага до культурних скарбів інших народів.

Співпраця музики і слова.

Геній музики.

За бажанням:

  1. Написати власний музичний (поетичний) твір, створений під впливом почуттів.
  2. Написати доповідь на тему «Естетичне й виховне значення музичного мистецтва в житті людини».

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Н о в и ч е н к о Л. Поетичний світ Максима Рильського / Українські радянські письменники. – К.: Рад. школа. – 1984. – С.58.
  2. П а х а р е н к о В.І. Основи теорії літератури. – К.: Генеза, 2007. – С. 121.
  3. Т и х о л о з Б. Усе для школи. Українська література. 10 клас. Випуск 7. П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра. – С.56-57.
  4. Х р о п к о П. Українська література: Підруч. для 10 класу серед. шк., ліцеїв, гімназій, коледжів. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 1998. – С. 444.
  5. Н е п о р о ж н і й О., Семенчук І. Українська література: Підруч. для 11 кл. – 10-те вид., перероб. і доп. – К.: Освіта, 1995.  - С. 170.
  6. Р и л ь с ь к и й М.Т. Лірика. / Упоряд. П.Моргаєнко; Передм. С.Крижанівського; іл. худож. В.Перевальського. – К.: Дніпро, 1984. – С. 73-77. (Б-ка української класики «Дніпро»).

 

 

doc
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
11 лютого 2018
Переглядів
491
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку