Урок "Почуття, навіяні музикою". (М.Рильський "Шопен". Безсмертя великих художніх витворів людського генія) 11 клас

ПОЧУТТЯ, НАВІЯНІ МУЗИКОЮ

Тема. М.Рильський «Шопен». Безсмертя великих художніх витворів людського генія.

Мета: розвивати навички аналізу поезії; через художнє слово ввести учнів у чарівний світ  творчості М.Рильського; виховувати почуття прекрасного.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: урок-синтез мистецтв, ліро-епічний портрет.

Наочність, обладнання: портрети Ф.Шопена і М.Рильського, аудіозапис вальсу Ф.Шопена, літературознавчі та тлумачні словники, карта Європи, тексти твору.

Форми, методи і прийоми роботи: «Ланцюжок», «Довідка», «Асоціативна хвилинка», «Незакінчене речення», «Це цікаво!», «Літературознавча хвилинка», «Може?..».

Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво (вальс Ф.Шопена), психологія (душевний стан людини), художня культура (творчість Ф.Шопена).

Теорія літератури: риторичне запитання, контраст, окситонна клавзула, паракситонна клавзула, клавзула, медитація, білий вірш.

Епіграф:

Шопена вальс… Ну хто не грав його

                                                                 І хто не слухав?

М.Рильський

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

Слово вчителя.

 Культурологічна насиченість творчості М.Рильського найперше виявилася у цілій галереї поезій, присвячених найвидатнішим геніям людства, передовсім – великим митцям. Поети й драматурги, малярі й композитори – ось те вишукане товариство, в котрому залюбки проводив свої творчі години Максим Тадейович. Причому були це не тільки представники далеких країв та епох – Гомер, Шекспір, Бодлер, Гайне, Ніцше, Бетховен, Шопен…, - але й близькі й рідні Зеров, Тичина, Сосюра, Вишня, Малишко…

 Пропонуємо до розгляду коштовний взірець мудрої любові до людини, культури, перелитої у філігранний келих слова.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

(Звучить вальс Ф.Шопена).

 Мелодії Шопена – немов разки добірних перлів світлої печалі. Їх ніжний, невловимий чар полонить серце вишуканою простотою й щирістю. Фортепіанна клавіатура раптом стає інструментом болісної краси, і з-під пальців музиканта випурхує диво. Вочевидь, так відлунював Шопенів вальс і в серці М.Рильського. Рвійний рій асоціацій розбудувався у цілу поетичну картину з напруженим ліричним сюжетом – і ось на папір ліг вірш…

Виразне читання поезії М.Рильського «Шопен».

Бесіда.

• До якої збірки входить вірш? (Збірка «Літо»).
•              Що вам відомо про історію створення цієї поезії? (Ф.Шопен пережив велике кохання і тяжку розлуку з коханою Жорж Занд (Санд).Самотній, змучений хворобами й ностальгією, композитор помер у Парижі на сороковому році життя. Останньої миті він поскаржився: «Вона ж бо мені обіцяла, що я помру тільки на її руках…».

Серце своє він заповів поховати у Польщі. Заповіт було виконано, і сьогодні воно зберігається в одному з костьолів Варшави.

Довідка.

Фридерик Шопен  (1810-1849) – польський композитор-романтик, автор численних вальсів, мазурок, прелюдій і етюдів переважно для фортепіано. Майже ціле життя йому довелося провести поза межами своєї Батьківщини. Туга за нею й любов до неї виливалися у проникливих музичних творах.

Жорж Занд (Санд) (1804-1876) – французька письменниця. Справжнє її ім’я – Аврора Дюпен. Чоловічий псевдонім вона обрала, щоб ствердити себе в літературі (на той час для жінки дорога в письменство була закрита).

• Правда, зворушлива історія?
•              Чим починається вірш? (Риторичним запитанням: «Шопена вальс… Ну хто не грав його і хто не слухав?»).

Теорія літератури.

Риторичне запитання – це запитання, яким висловлюється ствердна думка чи на яке відповідає той, хто його ставить.

• Яка його роль у творі? (Зацікавити читача).
•            Що ви відчули, слухаючи вальс Шопена? (Разом з ним увійшли у чарівний світ мелодій геніального композитора, музика якого, за влучним висловом польського письменника Івашкевича, стала «осяйним мостом, що зв’язує Польщу зі світом»).
•              М.Рильський любив і вмів «класти» музику на слово, передавати у віршах враження від музичних творів, від співу. Невміло програний шопенівський вальс викликає в уяві поета цілий рій образів. Назвіть їх.

«Асоціативна хвилинка».

Вальс Шопена – засніжене поле, сани, прекрасна жінка з загадковим усміхом, вершник, що мчить за нею, буряний лет, радість і смуток, привид щастя й любові, можливих і неможливих водночас…

«Може?..»

• Може, це драма Шопена?
• Може, це драма самого поета?
• Може, це взагалі вічно-солодко-болюча колізія людського кохання, людського щастя?
•              В кожному разі, поет чув у музиці відзвук долі її творця, який умів – у цьому незбагненне благородство мистецтва! – перетворити жорстокі особисті драми на прекрасно-тривожний вальсовий «сон».
•              Дослідіть образну систему вірша. (Вона дозволяє передати широку гаму почуттів, переживань).
•              Який стан душі ліричного героя поезії?
•              Що тонко відтворив автор? (Мінливість настрою, картин).

«Ланцюжок».

«сльози радості»  «сльози смутку»

• Як називається такий художній прийом? (Контраст).

Теорія літератури.

Контраст – підкреслене протиставлення протилежного в житті для більшої виразності зображуваного.

• Який настрій переважає? (Оптимістичний).
•              Обгрунтуйте своє твердження. (Він іде від щирого захоплення поета творчістю славного сина польської землі – «примхливого худорлявого музиканта», чародія музики Шопена).
•              Що підкреслює поезія образом вальсу славетного польського композитора-вигнанця?  (Могутність впливу творчості на людину).
•              Яку думку проводить за допомогою риторичних запитань? (Багато освічених людей і слухали мелодії Шопена, і виконували їх).
•              Що викликає настроєва музика? (Прихильну посмішку слухачів, в їхніх очах зблискує «іскра напівкохання чи напівжурби»).
•              Які звуки вальсу?

•            За допомогою чого розкривається стан героя, викликаний звуками вальсу? (Легких натяків).
•            Чи можна цей стан назвати миттю щастя? (Міркування учнів).
•            Це ота мить щастя, коли він побачив, звичайно, в уяві, можливо, за певною асоціацією погляд, що «блиснув із-під вій», можна здогадуватися, симпатичної йому жінки, яка від’їжджала в санях. Герой, скочивши на коня, чимдуж кидається її наздоганяти.
•            Зачитайте з тексту. («І знову бачу те лице…»).
•            Що звуки відкривають перед людиною? («Срібну даль», заспокійливо голублять серце).
•            Куди кличуть? («…у сиву сніжну невідомість»).
•            Чим завершується твір? (Уявним звертанням героя до композитора, в якому пояснюється, що в його вальсі немає ні вітру, ні саней, ні коня).
•            Чи має ліричний герой право на «свій сон», свою уявну картину? (Так. За це він висловлює композиторові вдячність і любов).
•            Чим вражає музика Шопена? (Емоційною наснаженістю, ніжним ліризмом, високою патетикою).
•            І не так важливо, що це лише плід поетової уяви, лише здогад про вплив на почуття музиканта, переплавлений у звуки вальсу, чи то нещасливого кохання до Жорж Санд, чи то гіркої розлуки з Батьківщиною… Знаменним є те, що поет за допомогою слова передає ту повінь емоцій, які народжує в душі людини музика.
•            Кого поет називає «коханками», «однаково жорстоких», які давали натхнення композитору?  (Рідну поневолену Батьківщину і французьку романістку Жорж Санд).
•            Що навіяло «той ніжний вихор звуків», ті безсмертні мелодії, які так люблять люди всієї землі, перед якими схиляє чоло український поет? (Краса польської народної пісні, омріяна в снах кохана Польща).
•            Чи є у поезії рими? (Ні).
•            Чому такий твір вважається поетичним, а не прозовим?
•            Як називається такий вірш? (Білим).

Теорія літератури.

Білий вірш – неримований вірш.

• Чи знаєте ви, хто ще до нього вдавався? (Шекспір, Шіллер, Леся Українка, І.Кочерга).
•              Де найчастіше застосовується такий вірш? (У п’єсах, де він наближає діалог до живої розмовної мови, зберігаючи водночас властивості виразної, емоційної мови поезії).

«Літературознавча хвилинка».

•              Як бачимо, у вірші чергуються окситонні та парокситонні клавзули. Написаний він 5-стопним ямбом, проте у ньому відсутні рими.

Шопена вальс. Ну хто не грав його! (окситонна)

І хто не слухав? На чиїх устах (окситонна)

Не виникала усмішка примхлива, (парокситонна)

В чиїх очах не заблищала іскра… (парокситонна)

Теорія літератури.

Клаузула -  (від лат. clausula – закінчення) – кінцева частина віршового рядка, починаючи з останнього наголосу.

Окситонна  клаузула – підкреслює закінченість думки, надає інтонації твердості, рішучості, впевненості, увиразнює радість, рух, гнів тощо.

Парокситонна  клавзула -  створює враження незакінченості, сумніву, невпевненості, лагідності, рефлективності, підсилює співучість, мелодійність, спокій, сум.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

«Незакінчене речення».

Поезія М.Рильського «Шопен» - це … (життєдайне джерело краси і радості людини, яка любить людей і рідну землю, людини, чий життєвий шлях освітлений щирим почуттям любові; прозора, світла, чуттєва).

• Що викликає поезія? (Роздуми).
•              Як би ви трактували її мотив, образність? (По-різному, пов’язуючи то з сторінками життя Шопена, то з моментом з біографії автора твору).
• Визначте жанр поезії. (Жанр - вірш-медитація).

Теорія літератури.

Медитація -  ліричний вірш-роздум над важливими філософськими та іншими проблемами людського буття (життя і смерть, дружба і кохання, природа тощо).  

«Це цікаво!»

М.Т.Рильський і Кіровоградщина

 Поет неодноразово був на Кіровоградщині, брав активну участь у створенні музею-заповідника «Хутір Надія». У доробку митця є твори, приурочені нашому краю («Маркові дуби» та ін.) та багато мистецтвознавчих статей, присвячених творчості діячів Театру Корифеїв.

Слово вчителя.

 Сподіваємося, тепер і вам шопенівські вальси й мазурки, етюди й прелюдії промовлятимуть ще більше. Ви ж бо знаєте, чого так прагло серце Шопена.

(Звучить вальс Ф.Шопена).

V. ОЦІНЮВАННЯ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

1. Написати письмовий твір на одну з тем:

Музика кохання.

Почуття, навіяні музикою.

Повінь емоцій.

Повага до культурних скарбів інших народів.

Співпраця музики і слова.

Геній музики.

За бажанням:

1. Написати власний музичний (поетичний) твір, створений під впливом почуттів.
2. Написати доповідь на тему «Естетичне й виховне значення музичного мистецтва в житті людини».

ЛІТЕРАТУРА

1. Н о в и ч е н к о Л. Поетичний світ Максима Рильського / Українські радянські письменники. – К.: Рад. школа. – 1984. – С.58.
2. П а х а р е н к о В.І. Основи теорії літератури. – К.: Генеза, 2007. – С. 121.
3. Т и х о л о з Б. Усе для школи. Українська література. 10 клас. Випуск 7. П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра. – С.56-57.
4. Х р о п к о П. Українська література: Підруч. для 10 класу серед. шк., ліцеїв, гімназій, коледжів. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 1998. – С. 444.
5. Н е п о р о ж н і й О., Семенчук І. Українська література: Підруч. для 11 кл. – 10-те вид., перероб. і доп. – К.: Освіта, 1995.  - С. 170.
6. Р и л ь с ь к и й М.Т. Лірика. / Упоряд. П.Моргаєнко; Передм. С.Крижанівського; іл. худож. В.Перевальського. – К.: Дніпро, 1984. – С. 73-77. (Б-ка української класики «Дніпро»).