Урок. Події 1650–1651 рр. Битва поблизу Берестечка і Білоцерківський договір

Тема уроку:  Події 1650–1651 рр. Битва поблизу Берестечка і Білоцерківський договір

Мета уроку: ознайомити учнів з воєнно-політичними подіями 1651року, дати характеристику битви під Берестечком, проаналізувати умови Білоцерківського договору;

 продовжити роботу над формуванням основних предметних компетентностей; удосконалити вміння встановлювати причино-наслідкові зв’язки, давати порівняльну характеристику однотипних історичних явищ, працювати з історичними документами, картою, уміння характеризувати історичних діячів, визначати їхнє місце і роль в історичному процес, розвивати логічне мислення, сприяти розвитку творчої уяви учнів;

 виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: підручник, зошити, атласи, карта, презентація, пісні, відео, картки, портрети, ілюстрації.

Основні поняття: реєстрові козаки.

Основні дати: 1651 р.- Берестецька битва, Білоцерківський мирний договір.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми, мети уроку

   Учитель

  Ми продовжуємо розгляд теми «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої». Минуло кілька століть. Та мужність і героїзм козаків живуть у народній пам'яті, у переказах, думах, піснях.

      Прослухайте пісню   на слова  Тараса Шевченка    «Ой, коли ж ти почорніло зеленеє жито» (Fata Morgana).  

Про що йде мова у пісні?     

Як переповідають у народі, 1846 р. біля містечка Берестечка  побував Т. Шевченко. Великий Кобзар присвятив битві під Берестечком вірш «Ой чого ти почорніло...», де є такі рядки (які ви почули в пісні):

 Ой чого ти почорніло,

 Зеленеє поле?

 — Почорніло я од крові

 За вольную волю.

 Круг містечка Берестечка

 На чотири милі

 Мене славні запорожці

 Своїм трупом вкрили.

Запитання до учнів

Як ви вважаєте, якою за масштабами була ця битва?

Які результати цієї битви?

  План 

1. Битва під Берестечком.

2. Білоцерківський договір.

Проблемне питання: аргументуйте або спростуйте твердження: у Берестецькій битві не було переможця й переможеного, тому що перемога поляків не означала   цілковитої поразки козаків.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Запитання до учнів

Коли розпочалася Національно-визвольна війна?

Перерахуйте події Національно-визвольної війни у хронологічній послідовності. (робота біля карти)

У яких битвах Богдан  Хмельницький отримав перемогу?

Якою подією завершується воєнна кампанія 1649 року?

Які умови Зборівського договору?

Як ви вважаєте, чи можливе було остаточне припинення війни після Зборівської угоди?

Чому Зборівська угода не влаштовувала обидві сторони?

IV. Вивчення нового матеріалу

 1. Битва під Берестечком

Учитель

    Так, дійсно, народ України був незадоволений змістом Зборівської угоди, та гетьман змушений був рахуватися з ним. І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала час для нетривалого перепочинку. Козацькі низи, селяни, міщани не визнавали договору з поляками, звинувачували гетьмана в зраді й навіть готові були його вбити. Повстанці не збиралися складати зброю й чинили запеклий опір панам, що поверталися до своїх маєтків. Велика кількість повстанців (понад 40 тис.) і зосередилися на Брацлавщині, Волині, Поділлі. Очолив їх козацький полковник Данило Нечай.

Розповідь вчителя: про події 1651 року на Поділлі.

Учитель

Вирішальна битва  воєнної кампанії 1651 р. відбулася  неподалік містечка Берестечка. Битва під Берестечком була найбільшою в роки Хмельниччини.

Перегляд фільму «Битва під Берестечком»: дослідити битву за планом.

 Робота з підручником: знайти у тексті підручника факти, про які не розповідається у фільмі (сили сторін).

Завдання учням: проаналізувати битву за планом.

Робота з картою, атласами

Виступ учня: цікаві факти з історії Берестецької битви.

Розповідь вчителя: зберігся переказ про подвиг козаків, які прикривали відступ з оточеного ворогом табору (сотник Нечитайло)

Робота з документом: У чому полягав подвиг 300 козаків?

 

Ось як писав П'єр Шевальє, француз, що був якраз тоді на службі у поляків і сам те бачив: "...в одному місці серед болота скупчилися триста козаків і хоробро оборонялися проти великого числа атакуючих, які натискали на них звідусюди; щоб довести своє зневажливе ставлення до життя, яке обіцяли їм дарувати, та до всього, що є найціннішого крім життя, вони витягали зі своїх кишень усі свої гроші та кидали їх у воду. Нарешті, повністю оточені, вони майже всі загинули, але довелося з кожним із них вести бій. Залишився один, який боровся проти всього польського війська, він знайшов на болотяному озерці човна і, прикриваючись його бортом, витримав стрілянину поляків проти нього; витративши весь свій порох, він потім узяв свою косу, якою відбивав усіх, хто хотів його схопити; якийсь москаль напав на нього з такою ж зброєю, але не міг нічого вдіяти і, незважаючи на свою меткість, ледве уникнув, щоб той не перерізав його навпіл. Тоді якийсь шляхтич та якийсь німецький улан, вважаючи, що москаль не дасть собі з ним ради, кинулись у воду по шию і знову почали бій, козак, хоч і пробитий чотирнадцятьма кулями, зустрів їх ще з великою завзятістю, що дуже здивувало польське військо і навіть його королівську величність, в присутності якої закінчувався цей бій. Король дуже захопився хоробрістю цієї людини і наказав крикнути, що дарує йому життя, коли він здасться; на це останній гордо відповів, що він уже не дбає про те, щоб жити, а лише хоче вмерти, як справжній вояка. Його убив ударом списа інший німець, який прийшов на допомогу атакуючим".

Запитання до учнів: У чому полягав подвиг 300 козаків?

Учитель

В історії кожного народу є дати, трагізм і велич, яких залишаються в пам’яті на віки і тисячоліття.

Де в історії відбувалися схожі події?

Понад 2 тис. років тому на далеких берегах Греції в ущелині під Фермопілами 300 спартанців на чолі з царем Леонідом полягли, стримуючи багатотисячне військо персів, і вкрили себе вічною славою.

 У 1651р. під Берестечком полягли 300 козаків, давши можливість відступити війську Богдана Хмельницького. Як писав Т. Шевченко «Нас тут триста, як скло,  Товариства лягло!»

 29 січня 1918р. героїчну смерть прийняли майже 300 українських юнаків під Крутами, що заслужили таку ж вічну славу.

Розповідь вчителя: роздивіться ілюстрацію з барельєфа саркофага польського короля Яна Казимира в церкві Сен-Жермен-де-Пре в Парижі «Зображення битви під Берестечком». На барельєфі зображено козаків під час бою. Тут можна побачити як козаки застосовують вогнепальну зброю. Вони шикувалися у три лави: перша стріляла з мушкетів, друга готувалася до пострілу, третя ладнала рушниці.

На картині М. Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким» зображено не лише бій М. Кривоноса з Я. Вишневецьким, а й загальний вигляд козацької битви, її перебіг, важкість, численні втрати з обох сторін.

Розповідь вчителя: для  вшанування пам'яті тисяч козаків і селян, що брали участь у Берестецькій битві 1651 року під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького  на місці битви у с. Пляшева  Рівненської обл. споруджено Національний історико-меморіальний заповідник  "Поле Берестецької битви", відомий також як «Козацькі Могили».

Робота з ілюстраціями у підручнику

У 1991 році урочисто відкрито пам'ятник козакам та селянам-повстанцям скульптора Анатолія Куща. Крім того, на місці Берестецької битви проводяться розкопки, знайдено  козацьку зброю, одяг, предмети побуту, які зберігаються в музеї.

2. Білоцерківський договір

Розповідь вчителя: про події під Білою Церквою

Робота з картою, атласами

Робота з підручником: виписати умови угоди

Заповнення таблиці:            Порівняльна таблиця

Критерії для порівняння	Зборівський договір	Білоцерківський договір
Дата укладення Умови

Запитання до учнів

Зробити висновки.

Порівняйте Зборівський і Білоцерківський договір.

Як ви вважаєте, Білоцерківський договір – це  помилка Богдана Хмельницького чи необхідність?

Чи міг Білоцерківський договір завершити Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої?

Чи згодні ви з думкою, що Білоцерківський договір загострив ситуацію в Україні?

Спробуйте передбачити подальше розгортання воєнно-політичних подій?

Учні дають відповіді на проблемне питання

V. Закріплення нового матеріалу.

І. Яка роль битви під Берестечком у Національно-визвольній війні?

ІІ. Визначити, до якого року відноситься подія?

1.Битва піж Жовтими Водами.

2. Зборівський договір.

3.Облога Львова.

4. «Тарасова ніч».

5. Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва.

6. Битва під Корсунем.

7. Знищення фортеці Кодак.

8. Збаразько-Зборівська кампанія.

9. Битва під Пилявцями

10. Битва під Берестечком.

11. Білоцерківський договір.

ІІІ. Робота з картою: показати події 1648, 1649. 1651 років.

ІV.Укажіть положення, які стосувалися Зборівського, а які — Білоцерківського договорів.             

1.Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

2.Територія Гетьманщини обмежувалася Київщиною,

3. На Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо і поверталися до своїх маєтків  польські  пани.

4. Розміщувати свої війська на території Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств польський уряд не мав права.

5. Гетьман мав присягнути польському королю.

6. Державні посади могли обіймати тільки православні.

7. Усю старшину и полковників затверджував польський король.

 8. Був встановлений козацький реєстр у 40 тисяч козаків.

9.Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч.

10. Усіх учасників війни було амністовано, і вони повинні були повернутися по своїх домівках.

11. Проголошувалася амністія для всіх учасників повстання.

12.Гетьман брав на себе зобов'язання розірвати союз із татарами і без польського короля не вести ніяких закордонних переговорів.

 

VI. Підсумки. Оцінювання

 Про які події ми з вами розглянули?  Що було цікавим?

На завершення послухайте ще одну пісню  на слова  Тараса Шевченка «Було колись в Україні»  (Fata Morgana). 

 

VIІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф підручника;
2.  Продовжити складати хронологічну таблицю;
3. Творче завдання: підготувати розповідь про битву під Берестечком від імені учасника події.