Урок-подорож до країни Знань "Узагальнення та систематизація вивченого про іменник"

Чернівецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №37

Чернівецької міської ради

 

 

 

 

 

 

Підготувала і провела:

вчитель української

мови та літератури

Кузик Наталія Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

Чернівці

2015

Мета:  узагальнити і систематизувати знання учнів про іменник; формувати вміння виявляти граматичні ознаки іменника;  розвивати вміння  аналізувати, систематизувати, узагальнювати, логічно мислити;розширити і поглибити знання дітей про звичаї, обряди та традиції українського народу; виховувати любов до рідного слова, свого краю, українського народу, його звичаїв і традицій.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.

Обладнання:  робочий зошит за темою «Іменник», презентація , спокійна музика.

 

                                         Перебіг  уроку

 

         1. Мотивація навчальної діяльності школярів.

      Звучить стиха приємна мелодія.

Добрий день, діти! Сідайте. Сьогодні у нас урок незвичайний. Ми з вами здійснимо подорож у країну Знань на незвичайному кораблі. Наш клас – це великий корабель, а ми – його команда. Наша подорож буде сповнена пригод, а ще ми будемо долати різноманітні перешкоди. Отже, наш корабель відправляється.

Галявина Дружби і Добра.

  - Діти, на горизонті видніється якась країна. Напевно, це і є країна Знань. А в ній є чарівна галявина. Це галявина Дружби і Добра. Дружба і Добро – два сусіди, які живуть у країні Знань і не можуть обійтись один без одного. Вони завжди разом і завжди дружні. Та й не дивно, адже вони починаються з однієї однієї букви. Якої?

   - Ім’я цих сусідів починається з букви «Д».

   - Діти, як ви гадаєте, для чого на нашому шляху зустрілись ці магічні слова?

 

   - Бо ми одна дружна команда.

   - І тільки разом, дружно ми подолаємо всі труднощі та перешкоди. Ми нестимемо  мир і добро всюди, де тільки побуваємо.

   - Молодці, діти. А зараз я вам пропоную утворити синонімічний ряд до слова «добро». ( Метод «Мікрофон»)

   - Добро – ласка, ніжність, теплота, лагідність, чуйність, сердечність.

   - А яку людину можна назвати доброю? ( Метод «Коло ідей»)

   - Ту, що не залишить товариша у біді.

   - Людину, яка допоможе у тяжку хвилину.

   - Людину, яка добре ставиться до інших людей.

   - Людину, яка піклується і переживає за інших.

   - Людину, для якої колективна праця важить більше, ніж особиста справа.

   - Добре, діти. І з цим завданням ви впорались. А тепер давайте пригадаємо прислів’я про добро і дружбу. ( метод «Прес»).

   - За добро добром платять.

   - Дерево міцне корінням, а людина - дружбою.

   - Людина без друзів, мов їжа без солі.

   - Добро не лихо, ходить тихо.

   - Добре слово говориться не язиком, а душею і серцем.

   - Птах сильний крилами, а людина – друзями.

  Ви успішно подолали і цю перешкоду. Що нам допомогло?

• Дружба і добро.
• Так, сьогодні ми творитимемо тільки добро.

Місто Помилок.

• А зараз, діти, на нашому шляху місто Помилок. На нас чекає нова перешкода. На екран спроектовані слова. Вам потрібно виправити помилки, вказавши на основні орфограми у словах.

Колори, сілю, працовитіст, прислівья, вирба, почутя, св’ято, шчастя, загатка, сердце, україна.

 

2. Оголошення теми та мети уроку.

 

3. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок учнів з теми "Іменник як частина мови".

– Діти, яка частина мови нам зустрілась у місті Помилок?

– Іменник.

– Правильно! Ми з вами опинились у володінні Іменника. Сьогодні ми  повторимо і закріпимо набуті знання про цю частину мови. Пригадайте, що називається іменником?

– Правильно! З цим завданням ви теж упорались.

 

Помешкання істот та неістот.

– Скажіть, які іменники відповідають на запитання "Хто?" ?

– Іменники, що є назвами неістот.

– А на запитання "Що?" ?

– Неістоти.

         Робота з картками. Текст про українські пироги.

           

 Українські ліплені пироги – страва унікальна. Крім наших предків, пирогів не ліпив і не пік жоден народ. Пиріг в українців – символ місяця. Згодом вони здобули визнання і в інших народів.

 

– У кожного з вас на картці є текст про українські пироги. Зараз хтось із вас його прочитає, а ви всі прослухаєте, доберете заголовок. Давайте з’ясуємо значення таких слів: предки, символ, страва, унікальний.  А тепер одна команда випише з тексту назви істот, а друга – назви неістот.

– Ви справилися і з цим завданням. І самі того не помічаючи, опинилися в помешканні істот та неістот.

 

Поселення Карликів і Велетнів.

– А зараз на нашому шляху поселення Карликів і Велетів. Скажіть,  будь ласка, якими ще бувають іменники?

– Бувають іменники, що означають загальні та власні назви.

– А зараз ми з вами пограємось у гру. Я називатиму іменники, а ви плескатимете в долоні тільки тоді, коли почуєте іменники, що означають власні назви.

Місто, Десна, Харків, гори, Київ, Леся Українка, озеро, художник, Карпати, людина, горобець, Попелюшка.

– Добре, діти. Достатньо. Я бачу, що ви і тут справились.

 

Поселення незвичайних людей.

– А зараз ми мандруємо в селище незвичайних людей. Давайте пригадаємо, за якою ще ознакою відрізняються іменники?

– Іменники належать до певного роду: ч. р., ж. р., с. р., сп. р.

– Увага! На дошці записані слова: коромисло, паляниця, веретено, квітка, бубон, макітра, цеберко, діжа, віз, писанка, колодязь, нахаба, сирота, невдаха, лікар, професор, дівча, хлоп'я, бідолаха, роззява.

Робота в парах. Утворюємо чотири групи. Перша група виписує в зошит іменники ч. р., друга – іменники ж. р., третя – іменники с. р., четверта – іменники  сп. р. А в цей час біля дошки учень працює із іншими словами, в яких також потрібно визначити рід, а його товариш буде перевіряти.

 (Ябеда, нечупара, лежебока, листоноша, суддя, лікар, сніп, вишивка, полотно, колосся, пшениця, зерно, адреса, повидло, правда ). 

– Молодці, діти! Добре підготувались до подорожі!

 

Вулиця сімох братів.

– А ось ми підходимо до вулиці, на якій дружно живуть семеро братів, один одного не ображають, разом труднощі долають.

–       Що це за брати?

–       Відмінки

– А зараз знову робота з картками. Прослухайте уважно текст і придумайте до нього заголовок. Про які обряди, пов'язані з рушником, тут розповідається? Випишемо словосполучення зі словом "рушник" і визначимо його відмінок у кожному словосполученні.

 

Український рушник. Його можна порівняти з піснею. Без рушника не обходяться народження, одруження людини, різні свята. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. З хлібом і сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей. Рушник у нашому побуті живе і сьогодні.

Словосполучення: Український рушник, не обходяться без рушника, накривати рушником, зустрічають на рушнику.

   Робота учнів біля дошки.

На картці у кожного написано однакові слова: зима-чарівниця, природа, сніг, пензлик. Перший учень складає речення з цими словами, щоб утворився текст, а другий спробує віршувати. Потім визначають відмінки поданих слів.

Робота класу.

• Майже в усіх народів є свої улюблені рослини-символи. В Росії – береза, в Молдавії – виноград, в Канаді – клен. А у нас на Україні?
• Калина.  
• У нас символом любові до рідного краю, до неньки України є калинові кетяги. Вони є оберегом нашої оселі.

Учитель. На дошці записані слова з відомого прислів’я: без, нема, верби, калини, і, України.поставити їх у такому порядку, щоб утворилось речення.

• Які ще прислів’я про калину ви знаєте?
• Діти, подумайте, який народний музичний інструмент може подарувати нам найщирішу, найніжнішу пісню? Послухайте загадку:

У лісі вирізана, гладенько витесана,

Співає, заливається, як називається?

• Сопілка.
• Правильно. Ось погляньте, у мене в руках це чудове творіння природи. Які ще музичні інструменти ви знаєте?
• Добре. Погляньте на дошку. Розкриваючи дужки, поставте іменник у правильному відмінку. (учні піднімають сигнальні картки).

    Сопілка – відомий на Україні музичний інструмент. Це дерев’яна трубка з (отвір) для (пальці) і свистком на (денце). Її можна зробити з (верба),(калина),(груша),(бузина).

• Молодці, діти! І відмінки засвоїли ви добре.

 Чарівники.

– По сусідству з братами-відмінками живуть чарівники, які можуть з одного предмета зробити дуже багато і навпаки. Хто це, діти?

– Це числа: однина і множина.

– Подивіться, будь ласка, на малюнки. Утворіть форми однини і множини. (На малюнках зображено: листок, хата, дерево, квітка,  людина).

– А чи всі іменники мають форми однини і множини?

– Є такі іменники, що мають тільки форму однини чи тільки форму множини.

– Так. А тепер  для вас змагання: перша команда має пригадати якомога більше іменників, що мають тільки форму однини, а друга – множини.

 – Знову дружно ми справились і з цими завданнями.

 

Площа чотирьох сестер.

– І, нарешті, остання наша зупинка – площа чотирьох сестер. Хто ці сестриці?

– Відміни.

• Запишіть під диктовку речення. Визначте відміни іменників.

Новий рік надходить, щастя в дім заводить. Нова радість стала: над вертепом зірка ясна засіяла. Сійся, родися, жито, пшениця – всяка пашниця. І лошата, і телята, і курчата, й гусенята – всі тихесенько сидять, не пустують, не пищать.

• Молодці, діти! Гарно ми з вами попрацювали. А погратися хочете? Дорогою додому заїдемо на острів Загадок.

Півострів Загадок

• За якою ознакою слово піч не схоже на слова село, праця, річка?
• За закінченням.
• Чим відрізняється слово казка від слів  дерево, вікно, дзеркало?
• За родом, закінченням, відміною.
• Чому слово олівці не схоже на слова учень, парта, зошит?
• Відрізняється числом.
• Яке слово зайве: Київ, річка, Одеса, Харків?
• Слово річка є загальною назвою.
• Вилучити зайве слово: камінь,людина, ніч, серце, сонце.
• Слово людина є назвою істоти.
• Чим ці клени не схожі? Учень саджає клен. Клен росте в парку.
• Клени відрізняються відмінками.
• Всі труднощі у країні Знань подолали і успішно завершили нашу подорож.

 

  4. Підбиття підсумків роботи.

   - Чи сподобався вам урок?

   - З якою частиною мови ви зустрілись у країні Знань?

   - Що найбільше вам запам’яталося? ( Метод «Мікрофон»).

      5. Домашнє  завдання.

• Повторити вивчений матеріал про іменник.
• Підготуватись до контрольної роботи.