Урок-подорож на тему "Марк Твен "Пригоди Тома Сойєра"

5 клас                                                                         Зарубіжна література

Тема : Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра» .

Мета : ознайомити школярів з життям і творчістю письменника , зацікавити ними , спонукати до читання та вивчення ; розвивати навички виразного читання , уміння визначати головні епізоди , переказувати їх та висловлювати думку щодо прочитаного ; виховувати допитливість , прагнення до самопізнання шляхом ознайомлення з діями , учинками та характерами  літературних героїв.

Обладнання : портрет письменника , твори Марка Твена , географічна карта та Північної Америки, криптограма.

Тип уроку: урок – подорож з елементами театралізації.

                                                        Перебіг уроку

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Сприйняття навчального матеріалу.

       1. Слово вчителя

- Сьогодні ми помандруємо на батьківщину американського письменника Марка Твена. Яким чином, на вашу думку, це краще зробити? Мабуть, на плоту, як герої твору «Пригоди Тома Сойєра». Ми попливемо великою рікою Міссісіпі (показати на краті) на берегах якої минуло дитинство автора повісті.

Ось наша перша зупинка – в невеличке містечко Ганнібал, яке стало рідним для Марка Твена.

2. Виступ представника групи

Учениця – «Джейн Клеменс»  (мати Марка Твена).

«Добрий день, юні друзі. Моє ім’я Джеймс Клеменс. 30 листопада 1835 року в нашы родині з’явилася п‘ята дитина – син Семюель. Мій чоловік, Маршалл Клеманс, завжи мріяв про золото, про родину дбав мало, а мені доводилося ледве зводити кінці з кінцями, аби прогодувати дітей. Містечко Ганнібал, ніби убита водами великої ріки – трудівниця Міссісіпі, купалося в сонячному мареві і, було оточене лісистими

Псевдонім – вигадане ім'я та прізвище, під яким автор друкує свій твір.

З 1863 року все, що виходило з – під його пера, було підписано «Марк Твен». Ось така історія.

Ну що ж, леді та джентльмени, наша подорож по великі  Міссісіпі завершується. Ми підходимо до пристані, де на вас чекає не меньш цікава зустріч, ніж зі мною. На все добре!

4. Учениця «Лаура Хокінс»

Я рада вас вітати, поважне товариство. Моє імя Лаура Хокінс, очолюю міський притулок для сиріт. Я була шкільною подруго Марка Твена і саме я стала протилежністю Бекі Тетчер. Памята одного разу, коли були ще дітьми, ми заблукали з Семюелем у страшних лабіринтах печери і ледве не загинули. Про це описує Марк Твен у своїх повісті «Пригоди Тома Сойєра».

Взагалі Марк Твен (Сем) у дитинстві не був злісним бешкетником. Він був малий, чуйний, добрий, веселий хлопчик. А ще він мені подарував портрет який ви бачте перед собою.

• (Опис портрета Марка Твена учнями)

У нього дуже гарне сиве волосся, не дуже довге – у самий раз; добрі очі й маленькі уста. Здається, що ці «маленькі вусики» щось приховують. Можливо, весело є добродушно усмішку.

5. Учень – «Біограф»

1875 року Марк Твен почав писати «Пригоди Тома Сойєра».

Біографи вже давно встановили, що більшу частину пригод Тома автор пережив сам у дитинстві.

Під іменем тітки Поллі Марк Твен зобразив свою матір, а свого друга, маленького волоцюгу назвав ім’ям  Гека.

(Показую учням книги «Пригоди Тома Сойєра», «Пригоди Г.Фінна»).

6. Слово вчителя.

Продовжимо мандрівку містом дитинства Марка Твена та його героя Тома Сойєра – Ганнібалом.

До вашої уваги на дошці намальована криптограма. Ключ до неї – український алфавіт

 

22

7

18

23

-

20

12

23

7

21

22

2

7

21

4

 

Відповідь: Сент – Пітерсберг – (учні записують це місто, де відчувається пригоди Тома Сойєра в зошит).

У творі місто має назву Сент – Пітерсберг (Санкт Петербург) – імя тодішньої російської столиці. Чому? Сам письменник пояснював це так: «Американці люблять давати своїм маленьким містечкам гучні назви столиць. У них приміром, є кілька Парижів,  Афін, Венецій.

Ви чуєте з за паркану одного із будинків лунає суворий жіночий голос: «Томе! Томе! Де ж це він, шибиник, повівся, хотіла б я знати…

Томе, озвися!»

Що це за жінка, чому вона щинила гвалт і якого Тома вона гукає, зараз ми дізнаємося, повернувшись у тихе містечко на березі річки Міссісіпі Сент – Пітерзберг.

7. Робота над першим розділом повісті «Пригоди Тома Сойєра»

а) Стислий переказ розділу

б) Гра «Злови мячик – отримай питання».

(вчитель бере в руки мячик, готуючи запитання, а потім кидає його дитині, яка буде давати відповідь на це запитання. Давши відповідь пятикласник кидає мячик вчителеві).

Запитання для гри.

1. Якою ти уявляєш тітоньку Поллі?

2. Хто такий Сід?

3. Що робив Том у коморі, коли його побачила тітка Поллі?

4. Хто допоміг тітонці викрити Тома, який не пішов до школи? Як саме?

5.

8. Слово Вчителя.

Отже, за негідний вчинок, бійку, Тома чекало покарання. Він обовязково повинен був спокутувати свою провину.

Давайте поглянемо, як він буде це робити:

Том: Ну й парканище! Тут, мабуть, вистачить на решту мого життя.(зітхає). Розраховувати на Джима не доводиться (пожвавішавши). А може, трохи погратися в слхняного Сіда і…

Учитель (перервавши дійство, звертається до класу).

Незабаром ми дізнаємося, що вигадав цього разу Том, але не все одразу. Навіть Марк Твен не поспішає з розповіддю, ніби таким чином випробовуючи читача.

Том (зосереджено водить щіткою по паркану й наспівує):

                                            Буває часом скрутно нам:

                                             Вапно лише за кормою,

                                             Щоглою височить паркан, -

                                             І я молюсь прибою.

                                             Та ж ти на морі віддалік

                                             Он блиска «Грізний черевик».

                                             Та згодом над рікою

                                              Ми стрінемось з тобою

                                              Негода не спиня, мов стяг,

                                              Дим вогнища злітає!

                                              Я славних розбишак ватаг,

                                               І дружба нас єднає

                                              В уявнім світі ми ростем

                                              І відчаю не знаєм

                                               Лише від сонця відстає                                                                                                                                                                                                                                                                                      

                                           

                                                Та вітер доганяєм.

Хлопець: Гей! Томе! Друзяко! Що це ти раптом розспівався? Мабуть вирішив стати музикальним вапнярем парканів. Томе, у тебе вуха вапном забиті? А Сід, мабуть, тепер сидить вдома і навертає полуничне варення.

               (Том мовчить) \

Хлопець: Томе!!!

Том (обернувшись) : А, це ти? Я зовсім запрацювався. Справа дуже відповідальна, так що ні СІду, ні тим паче Джиму її не довіриш. Тітка Поллі так сказала «Томе, навіть з твоїх двох тисяч хлопчаків не знайти для цієї роботи достойного, ніж ти. І гляди, нікому не довіряй, інакше…»

Хлопець: Том, дай мені хоч трішечки мазнуть. Один разочок, прошу! Чи не чуєш?

Том: (Заперечливо хитаючи головою) : Не можна, й годі! Не проси мене! Ніхто, крім мене, цього не утне! 

Хлопець: Том, другом будь, дай трохи пофарбую! Я пацюка тобі на шворці подарую.

9. Читання вчителем фрагменту з твору «До полудня Том із жалюгідного бідняка…» до слів «…він розорив би всіх хлопців цього міста».

III. Закріплення знань, умінь та навичок.

              1. Жартівливі запитання.

1. Що спільного в яблука, паперового змія та дохлого пацюка? (це речі, які хлопці віддали Томові за можливість пофарбувати паркан).

2. Яку роль у житті Тома і Сіда зіграла чорна нитка? (Викрили, що Том не був у школі, а ябеда Сід дістав від Тома стусанів.

2. «Цікавинки із чарівної скриньки»

(Діти витягують із скриньки листочки із зображенням предметів, речей, які безпосередньо стосуються епізодів, персонажів з повісті. Дають правильну відповідь)

IV. Рефлексія.

Інтерективна вправа «Мікрофон»

Учням пропонується закінчити одне з речень:

- мені найбільше запамяталося… .

- я отримав (отримала) задоволення… .

V. Домашнє завдання.

Прочитати  розділ VI, с. 184 – 189, переказувати; зробити ілюстрацію