Урок-подорож.Тема ." Повторення вивченого. Іменники І відміни."

Тема:   Урок-подорож. Повторення вивченого.

 Іменники І відміни.

  Мета:                   - повторити вивчені граматичні категорії іменника на матеріалі пізнавательних завдань,

                             - розвивати вміння вживати відмінкові  форми іменників і  відміни, мовлення, збагачувати активний словник учнів,

•  виховувати активність, свідомість, інтерес до вивчення рідної мови.

Обладнання: Карта «Місто іменників»,

   індивідуальні картки,

   ілюстрації або слайди  презентації

    Хід  уроку

І. Організація початку уроку.

ІІ. Хвилинка каліграфії

Рі   ов    ол    пре   юд   ин   ід    ир   од

 Рідна мова в рідній школі.

 Все прекрасне в людині – від природи.

Завдання: списати, знайти іменники І відміни.

ІІІ. Постановка навчальної задачі. Цілепокладання. Мотивація навчальної діяльності. Наш урок  української мови сьогодні буде проходити під гаслами:

«Рідна мова в рідній школі»

«Все прекрасне в людині – від природи».

Хочу, щоб дійшов до ваших сердець вірш Олександра Олеся «Рідна мова в рідній школі» (учитель читає вірш). А все прекрасне в людині – від природи, бо Природа – це дивовижна країна, тому що населяють її дивовидні жителі і трапляються тут надзвичайні події. Тільки тут можна потрапити під медовий дощ чи грибний сніг, побачити жаб’ячого короля, почути змію-коника. Зустрічі тут завжди несподівані, а загадки – на кожному кроці.

• Согодні на уроці ми відправляємось у мандрівку по місту іменників. Під час подорожі ми повторимо все, що знаємо про категорії цієї частини мови, іменники І відміни. А мовним матеріалом будуть події дивовижної країни Природи. В кінці уроку ми будемо знати:

1. Який овоч був їжею, посудом і складом для зерна?
2. Якого птаха називають дідом-лісовиком?
3. Хто такий «Колючий спортсмен» і чому його так назвав автор?

ІV.  Центр міста.

• Почнемо нашу мандрівку з центра міста. Цей замок на нашій карті символізує основне значення іменника, його сенс. Яка частина мови називається іменником?

V.    Вулиці Чоловічого, Жіночого, Середнього роду. Вправи на розрізнення іменників по родах.

- Від центра міста відходять 3 вулиці.

- Якого роду бувають іменники в українськой мові? Це вулиці Чоловічого, Жіночого та Середнього роду.

- Прочитаємо текст, записаний на дошці.

- Який овоч був одночасно і їжею, і посудом, і складом для зерна?

Гарбузи живуть серед людей здавна. Серед них є схожі і на грушу, і на пляшку, і на змію, і на яйце. Гарбузи були раніше їжею, посудом, складом для зерна.

Завдання: спишіть текст, позначте рід виділених іменників.

Перевірка. Серед виділених слів назвіть іменники І відміни.

6. Бульвар відмін. Вправи на визначення відмін іменників.

• Продовжуємо нашу подорож. Ми на бульварі Відмін. Згадаємо, які іменники мають право на поселення в цих будинках (учні відповідають).
• Зараз ми дізнаємось, якого птаха називають дідом-лісовиком.  Пишемо диктант

На галявині жила сова. Коли наставала ніч, сова полювала на мишей. Цікавий птах. Велика голова, ніс гачком, сиві вуха, чорна борідка. Тому і кажуть – дід-лісовик.

Завдання: позначити відміни всіх іменників. Робота з ілюстрацією. Чому сову називають дідом-лісовиком? (переказ з опорою на малюнок)

     Фізхвилинка

7.       Відмінковий проспект. Вправи на розрізнення відмінків іменників і відміни.

• У нашому місті є довгий Відмінковий проспект. Про його жителів послухайте вірш Д. Білоуса.

(Учні – „відмінки” читають вірш Д. Білоуса)

• Повторемо назви відмінків з питаннями (хорова відповідь).
• Попрацюємо біля дошки.

Коментоване письмо. Визначення відмінків і закінчень іменника книга.

Шануйте і бережіть книгу^Зн.в.. Книга^Н.в.  завжди з нами. З книгою^Ор.в. легко жити і працювати. У книзі^М.в.  знайдеш пораду.

4 учнів працюють біля дошки.

Паралельно 4 учнів працюють за картками.

8.   Парки Множини і Однини. Робота з картками.Визначення числа іменників. Взаємоперевірка в парах.

• Прошу звернути увагу на парк Однини і парк Множини. Якщо предмет один, то він має яке число? Якщо предметів 2 чи більше, то яке тоді число іменника... (Відповіді учнів).
• Процюємо з картками «Колючий спортсмен».

Завдання: за варіантами(Ів,ІІв.) позначити число виділених іменників.

٭ Назвати контекстуальні синоніми до слова їжак

    Колючий спортсмен

Бабуся знайшла поблизу будинку (1в.)  їжака з перебитою ніжкою (ІІ в.) і вилікувала його. Їжачок дуже сподобався онучці (ІІ в.) і його привезли в місто (І в.). Однак їжак не визнав нових господарів (І в.). Тваринку випустили в парк (ІІ в.). Через два  місяці (ІІ в.) бабуся побачила їжачка (І в.)  біля свого будинку. За шістдесят днів колючий спортсмен пройшов сімдесят кілометрів!

Перевірка.

ІХ.    Підсумок уроку. Рефлексія.

1. – Думаю, що кожен з Вас добре знає тепер місто іменників, бо ми побували у всіх його визначних місцях. Ще раз пригадаємо їх.

-    Які з визначних місць вам особливо запамяталися?

2.  Самооцінка на картках рефлексії(на розсуд учителя)

      -    Пригадайте відповіді на 3 запитання, що ми поставили перед тим, як почати подорож?

3.   У творі англійського письменника Дж. Свіфта „Мандри Гулівера” розповідається про вченого, який вважав, що промовлення слів призводить до зношення легенів, а, отже, до скорочення життя людей. Тому, щоб зберегти здоровя та зекономити час, він пропонував використовувати для вираження думок і почуттів речі, предмети. Якої ви думки про цю пропозицію. Чи можуть предмети замінити мову? (Відповіді дітей)

  (Ніщо не може замінити знання і володіння рідною мовою).

Х. Домашнє завдання.

1. Повторити категорії іменника.

2.٭ Намалювати карту подорожі по країні Прикметника.

                                                      Дмитро Білоус

Це ж як вірш!

Є ще люди сонні, наче сови,

А глухі до слова – це найгірш.

Ти до рідної прислухась мови,

Прокажи відмінки – це ж як вірш!

Називний питає: хто ти? Що ти?

Хоче він про наслідки роботи

І про тебе чути лиш похвали,

Щоб тебе як приклад називали

Родовий доскіпує свого –

Хоче знати він: кого? Чого?

І про тебе знать, якого роду,

Що немає роду переводу.

Все давальний дасть – не жаль йому,

Але хоче знать: кому? Чому?

Знать про тебе, гожого на вроду,

Що даєш і ти свому народу?

У знахідного свої потреби:

Він – кого? І що? – питає в тебе.

І кого всі ми за друзів маєм,

І що друзі роблять нам навзаєм?

А орудний хоче знать: ким? Чим?

У труді орудуй разом з ним.

Хоче знать: що здатний ти утнути?

Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

А місцевий – де? В якому місці?

Хоче знати – у селі чи в місті?

Кличний закликає всіх навколо:

Гей, Іване, Петре чи Миколо,

Ви не будьте сонні та байдужі –

У житті нема нічого зирш.

Рідна мова! В ній слова – як ружі,

А самі відмінки – наче вірш.