Урок-подорож у країну прислівників (повторення) «Десна – ріка мого дитинства…»

Урок-подорож у країну прислівників (повторення)

«Десна – ріка мого дитинства…»

Мета: повторити та закріпити знання учнів про прислівник, як незмінну частину мови; виробляти вміння розпізнавати прислівники серед інших частин мови;

розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обгрунтовувати; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість, як важливі елементи розумової діяльності людини; збагачувати словниковий запас учнів;

 виховувати любов до рідного краю, до природи, до праці.

 

Обладнання: підручники, картки, орфографічні словники, ілюстрації.

 

Тип уроку: підсумковий.

                    

                      Епіграф: Природа – мудра.

                                      Все створила мовчки.

                                                            Ліна Костенко

 

                              Хід уроку

 

І.Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку.

 

1.Вступне слово вчителя.

- Сьогодні у нас урок не звичайний, а урок- подорож країною. Якою саме, ви скажете мені, коли складете слово із букв.

И, Р, С, К, П, І, Н, Л, В, И.

- А як ця частина мови буде називатись російською мовою, англійською мовою? (наречие, adverb)

 

2. Щоб цікавіше було подорожувати, поділимо клас на групи. У кожній групі виберіть собі капітана, який буде звітувати про виконану роботу.

      А якій подорожі ви віддали б перевагу, якби у вас був вибір? А я пропоную вам подорож на кораблі, по Десні,  проти течії річки. Чому? Признаюсь вам по секрету, що я дуже хочу побачити, де починається Десна.

      Десну люблять усі. А яка вона гарна! Піщані пляжі, заплавні луги, озера стариці… Її м’яка вода не лише приємна для пиття і купання, але й цілюща.

 

ІІІ. Актуалізація знань та вмінь.

1.Кожна група отримує текст. Пригадайте все, що ви знаєте про прислівник. У даних текстах вам потрібно знайти прислівники і підкреслити їх.

   

1 група.

 Тисячі відпочиваючих, туристів пливуть по Десні човнами, байдарками, на плотах. Дістаються до неї автомобілями, мотоциклами і просто пішки. Весело поспішають до її берегів натішитися красотами. Але мало хто замислюється над тим, що в Десни не все так чудово, як здається на перший погляд, що вона потребує піклування. Десна колись була повноводішою, ширшою, не кожен насмілювався перепливти її. А тепер обміліла. І  все тому, що довгі роки необдумано осушувалися верхові болота, які напоюють малі ріки. Вирубувалося ліси – хранителі вологи. А в природі все розумно, все взаємопов’язано: ліси і луги, болота і ріки, вода і саме життя.

 

 

 

 2 група.

     І знову непомітно  минає день. У небі здивовано зависли вицвілі хмари. Місцями берег підмито хвилями від швидкохідних суден. Бачу, безпомічно схилилося високе дерево. Намарне чіпляючись за землю, провисли оголені корені. Хвацько промчать одне-двоє суден, накотяться стрімко хвилі, і багатолітній гігант звалиться у  Десну, прихопивши з собою скиби грунту. Ось воно, недбале ставлення до долі річки….

3 група.

     Вода у Десні дзеркально гладка, і в ній відбивається синє небо. Та що це? Масні плями! Багато…

     Наша Десна, хоч і чиста ріка, та і її неминуче зачепила «цивілізація». Старі люди розповідають, що колись піщане дно Десни було всіяне «гребінцями», такими мушлями, то вони фільтрували воду, робили її ідеально чистою. Тепер ці мушлі, як і сом на Десні, рідкість…Хто знає, може, моторні човни, бензин, мазут їх винищили…Стомлено зітхає річка від них. Краще б було відродити веслові човни: і дешево, і задоволення, і здоров’я, і для риби не шкідливо, а головне – береги не розточують…

 

- Кожна група звітує про кількість знайдених у текстах прислівників.

- А як ви розпізнали прислівники?

2. Мозковий штурм. (Учні швидко відповідають на запитання вчителя і наводять приклади).

• Чим прислівник відрізняється від іменника?
• Чим прислівник відрізняється від прикметника?
• Чим прислівник відрізняється від дієслова?
• Яка найхарактерніша морфологічна ознака прислівника? (Це незмінна частина мови)
• Доведіть, що прислівник  -- це незмінна частина мови. (Не має закінчення. Утворюється різними способами)
• Якими способами утворюється прислівник?

  -  Я називаю прислівники, а ви повинні назвати їх спосіб творення.

Тонюсінький (суф.);

 Затемно (преф);

По-дитячи (суф.-преф.);

Гаряче (перехід з однієї ч.м. в ін.);

Ледве-ледве (складання слів);

Нашвидкоруч (злиття основ слів);

Колись (суф.);

Причому (преф.);

Здалеку (суф.-преф.);

Жаль (перехід);

Мало-помалу (складання);

Обіруч (злиття);

Босоніж (злиття);

Вгорі (перехід);

Тихенько (суф.).

Висновок. Отже, яка частина мови називається прислівником?

 

3. Хвилинка відпочинку. Ігрове завдання «П’яте зайве».

Прочитайте й визначте, який прислівник у кожній групі слів є зайвим. Свій вибір обгрунтувати.

1. Неуважно, спокійно, чудно, уночі, пронизано.
2. Щойно, навесні, день у день, тричі, надворі.
3. Угору, нашвидку, далеко, ліворуч, униз.
4.  Спросоння, згарячу, по-дружньому, спересердя, знічев’я.

 

Творчі завдання.

 

1.Дослідження-відновлення.

Відновити й записати прислів’я, утворивши від прислівників, що в дужках, просту форму вищого ступеня порівняння.

1. Порожня бочка (голосно) дзвенить. 2) (Мало) слів, а (багато) діла. 3) Упертий –(погано) свині. 4) Нема (багато) глухого од такого, що хоче слухати. 5) Чим (криво), тим (смішно).

 

Експрес-опитування

1. Чи всі прислівники можуть утворювати ступені порівняння?
2. Як творяться прислівники вищого ступеня порівняння? Навести приклади.
3. Як утворюються прислівники найвищого ступеня порівняння? Навести приклади.

 

2.Творче конструювання (робота в групах)

Утворити від прикметників прислівники. На основі спостережень за мовним  матеріалом зробити висновок про вживання н і нн у прислівниках.

 

1 група. Безсумнівний, незмінний, швидкоплинний, глибинний, ясний, щоденний, безмежний, жалісний, широченний, віддзеркалений.

 

2 група. Туманний, невтішний, сонний, обмежений, поважний, позитивний, смиренний, спокійний, страшенний, сумний.

 

3 група. Тривожний, міцний, чарівний, денний, доброчинний, старанний, необачний, нездійсненний, несподіваний,  голосний.

Висновок. Коли у прислівниках пишемо н  і нн?

 

 

Словниковий диктант (взаємоперевірка)

Радіс…о, сум…о, бездога…о, страше…о, височе…о, упевне…о, лагід…о, безцеремо…о, тьмя…о, шале…о, зако…о, вихова…о, нездійсне…о, беззвуч…о, несказа…о, незрівня….о, змістов…о, відповідаль…о, невпи…о, піднесе…о, навма…я, незліче…о, сезо…о, напруже…о, сумлі….о.

Яка орфограма в усіх цих прислівниках?

 

Знайди помилку! Знайти і виправити помилки. Пояснити правопис прислівників.

 

1 група. Удвічи, заочі, восени, взагали, деколи, дедалі, надвори, навпомацкі, вширшкі, всюди.

 

2 група. Напровесні, втричи, упівсили, досередини, віднині, зовни, навколішкі, наприкінци, взнаки, утямки.

 

3 група. Пішки, опівночи, повсюди, вдвічи, напоготові, наодинци, навскокі, вранці, навкругі, по-козацьки.

 

Висновок. Коли у кінці прислівників пишемо и та і ?

 

 

Хвилинка орфографії. Ми потрапили на закодований острів.

Записуємо не слова, а лише код:  «1» -- якщо не і ні пишемо разом, «2» -- пишемо окремо.

 Негайно; незабаром; недружелюбно; не повільно, а швидко;  нещиро; ні холодно, ні жарко; неодмінно; непривітно; ні туди, ні сюди; не холодно, а тепло; нещадно,; не весело, а сумно; неспокійно; невгамовно; незрівнянно.

 

У вас вийшов цифровий код, за яким ви рушаєте далі.

- Пригадайте правила, коли не і ні пишеться разом з прислівниками, а коли окремо?

 

А далі прямуємо  на острів Здоров’я. Чому він так називається і яке відношення він має до нашої теми, ви зрозумієте, коли отримаєте завдання.

 

 

Прийом «Я – письменник». Творче завдання.

У подані тексти про лікарські  рослини потрібно ввести

 5-7 прислівників.

 

 

1 група.

Лікарські рослини оздоровлюють сад

Боротися зі шкідниками плодових дерев допомагають валеріана, звіробій, гіркий полин, чистотіл, меліса тощо. Ці рослини висаджують під деревами, між кущами. Високі дерева обприскують настоями з фітонцидних лікарських рослин або закладають їх цілими у крону. Садять лікарські рослини дуже густо. Таку функцію можуть мати собача кропива (пустирник), буквиця, лопух, шавлія, калина, шипшина, лимонник, витка квасоля.

 

2 група.

Обережно – пастернак

У спекотні сонячні дні пастернак виділяє ефірну олію,яка спричиняє сильні опіки оголених частин тіла, особливо у людей зі світлим волоссям. Тому доглядати за цією рослиною слід у похмурі дні, а також рано вранці або пізно ввечері.

 

3 група.

Чарівна шавлія

У перекладі назва цієї рослини означає «здоров’я». Здавна вважали, що вживання настоянки з шавлії продовжує життя людини. Слов’яни вірили, що мазь, виготовлена в ніч під Івана Купала з шавлії, може перетворити людину в тварину і через трубу в печі понести її на відьомський шабаш. Яскраві квіти шавлії, яка вирощується на квітниках, походять з Бразилії. Але  там шавлію досі вважають чарівним зіллям.

 

 

• А зараз давайте послухаємо, що вийшло у наших письменників. ( Зачитуються роботи учнів.)

    За роботою ми не помітили, як допливли до Новгорода-Сіверського. Тут річка має ось такий вигляд. (демонструється фотографія)                                                А далі ми уявно перенесемось в Росію. Чому в Росію? Бо саме там бере свій початок наша зачарована тиха Десна.

Слухаючи мою розповідь, будьте уважні, випишіть прислівники, які є в тексті. Домашнім завданням буде: розібрати числівники як частину мови за алгоритмом.

 

«Неподалік Єльні (Смоленщина)є село з поетичною назвою Ярославль. Брусовані стіни хат, різьблені наличники, прикрашені орнаментом ворота – у теплих мазках ранішнього сонця. Яскравим полум’ям горить кущ стиглої горобини. І чисте повітря, насичене ароматом ранньої осені.

Аж ось струмок. Біжить, дзюркоче, старанно проторює собі шлях. Струмок як струмок, таких на землі безліч.

Біля струмка маленька дівчинка. Сіла навпочіпки. Запускає паперовий кораблик.

      Куди це він пливе?

      Далеко-далеко…

      А я Десну шукаю.

      То це і є Десна. Тільки у нас вона ще зовсім маленька.

   Здивовано завважую: мулисте дно, в’юнкі пічкурі. Річка й не річка – переступити можна.

     А де ж її початок?

     Тут же он, близенько…

      Не просто віднайти слова, щоб передати почуття, яке охопило мене. Сосновий лісок. Густі зарості валеріани.

З-під моховитих купин бадьоро б’ють чисті джерела. Їх багато. Зливаються в один потік…

      Про цю зустріч мріялось багато років.

      Сталося!

      Так ось твій початок, Довженкова зачарована Десно!»

 

ІV.Підбиття підсумків.

Визначаємо кращого знавця країни «Прислівники», а також команду, яка найкраще працювала.

 

Заповнюємо рефлексійну анкету.

 

V.Домашнє завдання.

1.Користуючись логарифмом морфологічного розбору прислівників, розібрати виписані прислівники.

2.Скласти твір « Річка мого дитинства», використовуючи прислівники.