Урок. Поема «Мойсей» − один із вершинних творів І. Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості.

Тема. Поема «Мойсей» − один із вершинних творів І. Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам'яті

Мета: продовжити роботу над твором І. Франка «Мойсей». Пояснити біблійну основу поеми. Дослідити історію написання твору. Окреслити проблематику поеми, охарактеризувати образ Мойсея, опираючись на текст. Розвивати вміння висловлювати власні думки. Виховувати інтерес до творчості І. Франка

Обладнання: презентація в PowerPoint, текст твору, схеми аналізу

Тип уроку: комбінований

Ключові компетентності, що формуються: спілкування державною мовою, математичні, соціальні та громадянські компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури.

Епіграф до уроку:

       Все, що мав у житті, він віддав

Для своєї ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї!

    І. Франко

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. (СЛАЙД  1)

− Добрий день! Учні, сьогодні я хочу побачити те, що часом буває непомітним: сміливість у скромних, комунікабельність – у мовчазних, рішучість – у невпевнених, а жагу до знань і плідної співпраці – у всіх! Нехай наш урок дійсно стане для вас дослідженням, відкриттям, черговою сходинкою до пізнання величі нашого народу.

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  Вступне слово вчителя. Іван Франко вірив у могутню, вільну Україну, у свій народ, у щасливе майбутнє українців на рідній землі, боровся за кращу долю. Сила віри, надія надихали на боротьбу за незалежну Україну.

У творчості поета однією із провідних є тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів. Особливо могутньо прозвучала ця тема в поемі «Мойсей», яка стала видатним явищем української літератури доби модернізму. Автор у посвяті назвав поему «великим даром» українському народові, а літературознавець Юрій Шевельов назвав її другим «Заповітом», у якому митець порушив головну проблему того часу: визволення нашого народу з неволі, здобуття незалежності.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

І саме сьогодні ми продовжимо працювати над темою уроку: «Поема «Мойсей» − один із вершинних творів І. Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті».

(СЛАЙД  2)  мета

 Запишіть, будь ласка, число і тему уроку.

3.1. Робота з епіграфом. (СЛАЙД  3)

Епіграфом уроку сьогодні будуть слова Івана Франка:                                                                                 «Все, що мав у житті, він віддав Для своєї ідеї, І горів, і яснів, і страждав, І трудився для неї!»                                      (учитель читає епіграф). Запишіть.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Історія написання твору (розповідь учителя).

1904 рік... Подорожуючи Італією, Іван Франко захоплюється картинами Рафаеля, Леонардо да Вінчі, проте найбільше його вразила скульптура Мойсея, (СЛАЙД  4) створена на початку XVI ст. Мікеланджело Буонарроті. «Він довго вдивлявся в ту горду постать, в це розумне суворе лице, високе, натхненне чоло під кучерями волосся, що, немов два роги, стриміло вгору,— так згадує дочка Франка Ганна. — Тато з поїздки привіз альбоми з малюнками визначних малярів і інші пам'ятки, а також образ із статуї Мойсея. Цей образ зараз же повісив у себе в спальні над ліжком».

Задум написати про Мойсея І. Франко виношував понад 20 років.

2. Історична довідка тлумачить:

«Мойсей зійшов на гору і отримав від Бога нові скрижалі. Коли він повертався, лице його світилося, бо на нього пала слава Божа. Це німб, який художники зображують навколо голів святих. (СЛАЙД  5) Мікеланджело зобразив Мойсея з рогами. Це пов’язано з тим, що єврейське слово «каран» − «світиться», перекладено як «керен» − «роги».  Це пояснюється тим, що в єврейському письмі немає голосних.»

 (СЛАЙД  6)

- Хто ж такий Мойсей?

Орієнтовна відповідь. (Лідер, людина, ватажок, керівник, пророк, учитель, світоч)

3. Колективне складання сенкану

Мойсей

відданий, зневірений

протистоїть, зневірюється, гине

Мойсей загинув через свою зневіру.

Пророк, вождь

4. Біблійна основа твору.

Учень отримав випереджувальне завдання дослідити біблійну основу твору.

 (СЛАЙД  7)

Мойсей народився рабом у Єгипті. Один із фараонів наказав убивати кожного новонародженого єврейського хлопчика. Мати Мойсея доручила своє дитя Божій опіці: спочатку переховувала, а потім сплела з очерету невеличкий кошик, поклала туди сина й віднесла до річки Ніл. Знайшла його там дочка фараона, назвала Мойсеєм, що означає «витягнений із води». Якось він був свідком, як наглядач бив раба-єврея. Мойсей убив наглядача, а сам утік з Єгипту. Він одружився і пас стадо овець свого тестя.

Сорокарічний Мойсей пас стадо і побачив перед собою кущ, що палав і не згорав. Коли підійшов ближче, почув голос: «Я Бог батька твого… Я справді бачив біду свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав я Болі його. А тепер іди ж, я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій. Я буду з тобою» (Друга Книга Мойсеєва, Книга Вихід 3:12).

Тільки після 10 кар, які Бог послав на Єгипет, фараон дозволив Мойсеєві вивести євреїв з неволі. Проте невдовзі передумав і переслідував ізраїльтян до Червоного моря. За наказом Божим Мойсей підняв над морем свою палицю і воно розступилося. Ізраїльтяни перейшли через море, а військо фараона поглинула вода.

Через три місяці мандрівники прийшли до гори Синай. Тут Бог відкрив Мойсею свій Закон і дав йому 10 заповідей.

Сорок років блукав зі своїм народом Мойсей по пустелі, учив і картав за непослух, як батько. Довів євреїв до границі Землі Обітованої, але народ забув, що він покликаний Богом і зневірився.

Мойсей піднявся на гору Нево, щоб молитися. Там Бог показав йому землі Палестини, у які увійшов народ та не ввійшов туди їх вождь.

У 120 років помер пророк Мойсей на горі Нево.

Слово вчителя.

Отже, не випадково звернувся Франко до образу Мойсея, до історії про те, як євреї 40 років йшли до своєї держави, адже українці століттями блукали пустелею бездержавності. Поет порівнює ізраїльський та український народи, їхню боротьбу за звільнення, показує роль поводиря в цій боротьбі, зазначивши: «Ідея відбудови єврейської держави мене зацікавила, оскільки є вона начебто рідною сестрою нашої української ідеї відродження української держави».

Поет використав біблійну історію про Мойсея, проте написав оригінальний твір, розкривши свій задум: «Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і оспівана на біблійнім оповіданні».

V. Формування вмінь та навичок літературного аналізу. 

• Давайте проаналізуємо будову поеми.

(СЛАЙД  8)

(Флеш-карта сюжету поеми)

1. Сюжет поеми

(СЛАЙД  9)

  Пісня І. Коли після сорока років безперервного блукання по пустелі єврейський народ під проводом пророка Мойсея нарешті дійшов до Палестини, «обіцяного краю», люди зневірилися, почали бунтувати. Це був уже не народ, а «кочовисько ледаче», і тільки діти гралися: воювали, зводили міста з піску.

Пісня ІІ.

Знайдіть слова, які підтверджують, що лише один Мойсей вірить у здійснення світлої мрії, слова, які є епіграфом нашого уроку.

Се Мойсей, позабутий пророк,
Се дідусь слабосилий,
Що без роду, без стад і жінок
Сам стоїть край могили.
 

(Акцент на дошку)

Все, що мав у життю, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї.

Молоде покоління вже не хоче прислухатися до його слів, для них є цінністю щось конкретне, матеріальне, а не красива казка. Супротивників Мойсея очолили Датан і Авірон, які налаштовували народ проти пророка.

Коли Мойсей спробував застерегти євреїв від нового Божого гніву, Авірон звинуватив його у богохульстві. А Датан навіть домігся того, що на зборах синів Ізраїля було прийнято ухвалу, спрямовану проти Мойсея:

Пісня ІІІ. Вечір. Люди займаються буденними справами, говорять, що треба буде кудись перекочовувати. Авірон радить піти в край Мадіан, а Датан пропонує йти далі, але не в край обіцяний. Раптом зі свого намету виходить старий Мойсей. Він прямує на майдан, хоче стати на великий камінь, щоб виголосити промову:

Хоч літа його гнуть у каблук
Із турботами в парі,
То в очах його все щось горить,
Мов дві блискавки в хмарі.
Хоч волосся все біле як сніг,
У старечій оздобі,
То стоять ще ті горді жмутки,
Як два роги на лобі.

Люди вагаються — «розбити», розтоптати його чи пошанувати того, кого «батьки і діди звали батьком народу».

Пісня ІV-V-VІ.

Мойсей переконує людей, що виконує Божу волю — вивести їх із неволі, інакше вони б і досі «гнули шиї в Єгипті». Він порівнює єврейський народ з Божою стрілою, яка повинна летіти в намічену ціль. Чи ж годиться натягнутій стрілі говорити : «Я бажаю спокою»?

Щоб люди краще зрозуміли Мойсея, він розповідає їм казку-алегорію про те, як дерева обирали собі короля.

Казку як дерева обирали собі короля підготував до розповіді учень.

Не погодився ні ліванський кедр, бо він і так окраса землі, ні пальма, ні рожа, ні дуб, ні береза: всі були зайняті своїм. Хтось, жартуючи, запропонував терен обрати, і той погодився, сказавши, що здобуватиме поле для дерев, хоч самому не треба, буде пристановищем звіру і птаху, робитиме все, щоб росли дерева краще, а він гинутиме на шляху за них.

Пророк пояснив зміст своєї розповіді, сказавши, що дерева — це народи землі, а король — виконавець Божої волі. Коли Бог творив усі народи, то «заглядав всім у душу й вибирав серед них проводиря всього людства». Бог обрав терен, «непоказний на вроду», який «не має… слави собі ані з цвіту, ні з плоду», і вклав йому «в душу свій скарб», щоб він був «мов світило у тьмі, мов скарбник його слова».

Проте євреї зневажили заповіт Єгови, і Мойсей сказав, що їх чекає тяжке покарання.

Пісня VІІ-VІІІ.

Авірон сказав, що доля, яку пропонує людям Мойсей, — це доля «того осла», який носить у зав’язаних міхах хліб для інших, а сам залишається голодним. І запропонував поклонитися іншим богам — Ваалу й Астарті.

Продовжуючи кепкувати з Мойсея, сказав, що бути б тому громадською нянькою для дітей і розповідати їм казки.

Слідом за Авіроном Датан став звинувачувати Мойсея у давній нібито зраді народові Ізраїлю. Тепер ізраїльтян через нього залишилася жменька, і веде він їх знову в неволю до єгипетського фараона. Мойсей сказав, що Датану, як і Авірону, не доведеться побачити Ханаану.

Датан вирішив вигнати Мойсея з табору, закричав, але ні в кого не піднялася рука це зробити. Пророк знову закликав народ стерегтися.

Пісня Х. Мойсей відчув, як серце його переповнюється любов’ю до свого народу. Оскільки люди вирішили прогнати його, він піде сам «до межі Ханаану», а народ згодом піде за ним «як за мамою діти». І пішов у степ.

Пісня ХІІ. (СЛАЙД  10) Мойсей залишився один. Він щиро молився до Бога, благаючи підтримати його в скрутну годину. Сорок років він працював, намагаючись зробити з рабів народ за Божою подобою. Як коваль, «клепав… серця і сумління народу», але, здається, даремно.

Мойсей благав Бога озватися до нього, але «мовчала пустиня німа».

Пісня ХІІІ. Раптом Мойсей почув голос. Йому здалося спочатку, що це говорить його «власне горе шалене», але це було не так. Голос почав допитуватися, чому Мойсей взявся вести ізраїльський народ: через гордощі, через сором чи через щось інше. Голос став спокушати Мойсея, намагаючись довести йому марність справи, якій він присвятив життя:

«Може, голос, що вивів тебе
На похід той нещасний,
Був не з жадних горючих купин,
А твій внутрішній, власний?»

Коли пророк спитав, хто з ним говорить, той відповів: «Я Азазель, Темний демон пустині».

Пісня ХІV. Мойсей все більше став сумніватися у правильності шляху, обраного сорок років тому. У його серці «важка боротьба ішла з самим собою». Може, хай би єврейський народ залишався там, де був, бо «старі гнізда лишили, а нові здобути нема ні охоти, ні сили»?

Пісня ХV.

Євреї побачили, як на верхівці гори стоїть якась гігантська постать, простягши до неба розкинуті руки. Це Мойсей, молячись, розмовляв із Богом, і його тінь падала аж на шатри. Люди боялися, щоб пророк їх не прокляв.

Пісня ХVІ. Вночі Мойсей знову почув голос, який твердив, що Бог не може керувати ні поодиноким камінцем, ні навіть пилом, не те що народом. Голос розповів давньогрецьку легенду про сліпого гіганта Оріона, який прямував до сонця, щоб здобути зір. За поводиря взяв хлопчика, та так і не дійшов, бо дитина показувала щоразу в інший бік — то на схід, то на захід, відповідно до того, як рухалося сонце. (Гігант у цій розповіді символізує людство, яке поспішає до незримої мети, прагнучи осягнути невідоме й фантастичне, руйнуючи при цьому «рідне й знайоме»). І знову залунав демонський сміх.

Пісня ХІХ. (СЛАЙД  11) Раптом задрижала земля, почувся грім, знялася буря. І тут з’явився Бог – Єгова. Коли все стихло, Мойсей почув голос Бога. Єгова пояснив пророкові, для чого той вивів синів Ізраїлю з Єгипту. Треба було духовно зміцнити обраний народ, підготувати до майбутніх випробувань, адже їм судилося «світ здобувать, його соки і скарби».

Поступ людства — це не скарби земні, а пошук духовності, невгамовна жага вдосконалення. Саме цей шлях веде до «обітованого краю». А
через те, що Мойсей на хвилину засумнівався в Богові, Бог вирішив: йому не дано буде побачити обіцяний край, він помре на порозі своєї мети:

«Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху!»

Мойсей помирає.

Пісня ХХ. (СЛАЙД  12) Євреї побачили, що Мойсея на скелі немає, і всіма опанував жах, усі поглядали, «мов убійці, що вбили у сні найдорожчу людину».

Але що це? Вихор в степу? Здійснення пророцтва? Раптом в оточенні парубоцтва з’явився ватажок, «князь конюхів» Єгошуа. Він закликав євреїв: «До походу! До бою!» Ще мить — і всі в одному пориві зірвуться з місця, ліниві кочівники перетворяться на завойовників, героїв: «Авірона камінням поб’ють, а Датана повісять».

І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху…

VI. Колективний аналіз прологу до поеми. (СЛАЙД  13)

• Коментоване виразне читання прологу.
• Бесіда за прочитаним.

За змістом - це вступна частина, яка передує основним подіям, а композиційно він завершує твір.

Давайте пригадаємо як виник пролог?

Орієнтовна відповідь. (Пролог був написаний пізніше: під час верстки залишилися чистими перші сторінки, поетові запропонували написати переднє слово. Натомість Іван Якович створив ще одну геніальну частину поеми, яка є цілковито завершеною з огляду на композицію.)

Пролог поеми звучить як звернення і заповіт українському народу: «Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздорожжу…». Таким було українство на початку сторіччя: розшматоване, розділене між кількома державами, після кількох століть панської неволі, воно, не маючи свого ватажка, пророка, не знало, куди і як рухатися. Мойсей присвятив себе служінню народові, та доля проводиря складна й підступна. Авірон і Датан підбурюють народ проти Мойсея.  Вони навіть погрожують закидати Мойсея камінням. Та ні погрози, ні залякування не спинять пророка.

•         Зважаючи на повністю опрацьований текст, спробуємо зробити порівняльну характеристику Мойсея біблійного, Мойсея — героя твору та самого автора.

(СЛАЙД  14)

Порівняння образів Мойсея біблійного, Мойсея — героя твору та самого автора.

• Зважаючи на повністю опрацьований текст, спробуйте сформулювати  сюжет поеми:

Слово вчителя. Вона ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами, монологами-звертаннями Мойсея („О Ізраїлю!”), його молитвами.

Орієнтовна відповідь: (Розділи І-ХІ – експозиція (вихідні відомості про героїв): євреї після 40-річних мандрів зневірені.

Зав'язка (подія, що кладе початок конфлікту) – виникнення й наростання конфлікту між Мойсеєм і народом.

Розділи ХІІ-ХVІІІ – розвиток дії: пророк звертається до Єгови; Азазель доводить, що причиною важкого походу була пиха й гордощі провідника.

Розділ ХІХ – кульмінація: розмова Мойсея з Єговою та смерть вождя.

Розділ ХХ – розв'язка: ідеали, за які боровся Мойсей, утілюються в суспільство: заклик Єгошуа  «до походу! до бою!» за світле майбутнє.

VII. Підсумок уроку

        Метод «Прес»: проблематика поеми.

Учні формулюють свої думки, опираючись на схему.

(СЛАЙД  15)

Орієнтовні відповіді.

• вождь і суспільство;
• митець і суспільство;
• людина і суспільство;
• добро і зло;
• воля і рабство;
• матеріальне і духовне;
• юрба і народ;
• самотність і натовп;
• мрії і дійсність;

• сумніви і віра;
• людина в історії.

Слово вчителя.

Вогонь любові, віри, жертовної праці дається кожному із нас. Його не можна вгамувати, а треба берегти і підтримувати для блага свого народу і людства. Святий Господній вогонь у серці Мойсея горів аж до його останнього подиху. Адже,

Все, що мав у житті, він віддав

Для своєї ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї!

VIII. Оцінювання навчальних досягнень

IX. Повідомлення домашнього завдання. (СЛАЙД  16)

1. Підготуватися до дискусії «Хто винуватий у трагедії Мойсея?»

2. Дати письмову відповідь на запитання:

Чому Франко у поемі акцентує увагу на забавах дітей? Який  епізод з поеми розповідає про ставлення Мойсея до дітей?