Презентація на тему: "І.С. Нечуй -Левицький. Повість ""Кайдашева сім'я"

Подготувала: О. А. Ткаченко,учитель української мови та літератури Запорізького ліцею № 105Іван Семенович. Нечуй-Левицький. Повість «Кайдашева сім’я»

Український письменник, публіцист. Дата і місце народження: 25 листопада 1838, с. Стеблів, Київська губернія, Російська імперія нині Корсунь-Шевченківський район. Дата і місце смерті: 15 квітня 1918 (79 років), Київ, Українська держава. Повне ім'я: Іван Семенович ЛевицькийІван Левицький(1838-1918)Іван Левицький — се великий артист (митець) зору,се колосальне, усеобіймаюче око України.І. Франко

-         1868 р. «Дві московки»-         1876р. повість «Микола Джеря»-         1875р. комедія «На кожум’яках»-         1875р. історична драма «Маруся Богуславка»-         1878р. повість «Бурлачка»-         1879р. повість «Кайдашева сім’я»-         1881р. «Старосвітські батюшки та матушки»-         1890р. «Українські гумористи й штукарі»-         1893р. повість «Над Чорним морем»-         1907р. «Сучасна часописна мова в Україні»-         1914р. «Граматика української мови» в 2-х ч. Твори

1879 р. Про популярність повісті свідчить велика кількість її перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. Читаючи цю «веселу» повість, хочеться плакати або принаймні жалкувати й мучитися досадою: адже на наших очах відбувається самознищення чогось надзвичайно важливого, що є в людському житті, — домашнього затишку, порозуміння між ближніми, почуття гідності, ладу як основи родини. Гору в Кайдашевій сім’ї бере якась диявольська сила руйнування, котра несподівано озивається у цих нелихих, роботящих людях.

Літературний рід: епос. Жанр: соціально-побутова повість. Тема: зображення життя українського села в пореформену добу (друга половина XIX ст.) з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Головна ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Головні герої: Маруся й Омелько Кайдаші, їхні сини Карпо (стар­ший) і Лаврін (молодший), Мотря (дружина Карпа), Мелашка (дружи­на Лавріна); баба Палажка. Композиція твору: повість складається з дев’яти частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діа­логи «рухають» сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.

•добра і зла;кохання;•сімейних стосунків;•взаємин батьків і дітей;•людської гідності та свободи;•віри в Бога й моралі.Ідейно-тематичний зміст

За жанром «Кайдашева сім’я» — це соціально-побутова сатирично-гумористична повість-хроніка. Побутовим і соціальним є конфлікт, навколо якого вибудовується сюжетна інтрига. Чимало уваги І. Нечуй-Левицький приділяє обставинам життя Кайдашів, зовнішньому світу, зокрема й етнографічним елементам. День за днем і рік за роком у повісті виписані родинні події, вони розгортаються динамічно, послідовно й стрімко, що є ознаками саме хроніки. Жанрові й стильові особливості

Сюжет твору: розмова братів Карпа й Лавріна про майбутнє одру­ження, роздратування батька через неробство синів (експозиція) — сва­тання й одруження Карпа (зав’язка) — поступове назрівання конфлікту між свекрухою і невісткою, сварки між членами родини, одруження Лав­ріна, наростання сімейних конфліктів, Мелашка на прощі в Києві, повер­нення Мелашки в Семигори, смерть Кайдаша через пияцтво (розвиток дії) — сварки через мотовило, яйця, курку, кухоль, півня, кабана і грушу (кульмінаційні моменти впродовж викладеного попереду розвитку дії) — усихання груші (розв’язка).