Урок.Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Культурологічна тема: Вірний приятель – то найбільший скарб.

Лінгвістична тема: Поняття про фразеологізм, його лексичне значення.

 

Культурологічна тема: Вірний приятель – то найбільший скарб.

 

Мета: Дати  поняття  про  фразеологізм  як  сталу  одиницю  мови; з’ясувати джерела українських фразеологізмів; з’ясувати синтаксичну роль фразеологізмів;  навчити учнів відрізняти фразеологізми від вільних словосполучень; ознайомити учнів із фразеологічним словником; визначити їх значення та стилістичну роль; формувати вміння визначати фразеологізми і стилістичну роль в текстах; добирати до них синоніми; розвивати емоційну сферу, мислитивні операції; сприяти вихованню моральних якостей.

 

Цілі уроку:

 Учень знає:

• що вивчає фразеологія?

• що називається фразеологізмом?
• Джерела українських фразеологізмів.

 

Учень вміє:

• визначити фразеологізми і їх роль в тексті;
• пояснювати значення фразеологізмів;
• використовувати фразеологізми в зв’язному мовленні;
• користуватися фразеологічним словником;
• вміють визначати у ролі яких членів речення виступають фразеологізми.

 

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь

 і навичок.

 

Методи і засоби реалізації:  розповідь вчителя, узагальнююча бесіда; актуалізація формування пізнавального інтересу; вправа „Незакінчене речення”.

 

Обладнання: узагальнююча таблиця, фразеологічний словник, підручник, тексти.

План уроку:

 

І.   Етап орієнтації. Вступне слово вчителя.

ІІ.  Етап ціле визначення.

ІІІ. Етап проектування діяльності

1. Розповідь вчителя
2. Робота з текстом, вправи
3. Узагальнююча бесіда

ІV. Етап контрольно-оцінювальний

5. Домашнє завдання

ХІД  УРОКУ

І.   Етап орієнтації

 

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку  (обмін побажаннями)

   Вступне слово вчителя:

 Доброго ранку діти!

Рада Вас вітати. Сподіваюсь, що на урок ви прийшли з добрим настроєм. Подаруйте усмішку один одному, налаштуйтесь на творчу працю і побажайте один одному успіху.

 

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів. Представлення концепту теми.

 Усе своє життя нас з вами оточують друзі. Завдяки друзям ми можемо дізнатися про добро і зло, справедливість і зрадництво.

 Отже, діти яким має бути справжній друг?

Вчитель: Протягом чотирьох наступних уроків ми будемо працювати над соціокультурною темою „Вірний приятель – то найбільший скарб”, це допоможе підготуватися вам до написання твору. А також ми продовжуємо з вами вивчати  розділ Лексикологія, у розділ якої входить наша тема Фразеологія.

 Запишіть у свої зошити число, класна робота, тема уроку мовна та соціокультурна.

 

ІІ.  Етап ціле визначення.

 

• Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Учні:

• що таке фразеологізми;
• яка роль їх у мові;
• в якому стилі мовлення вони найчастіше використовуються;
• як можна замінити фразеологізм одним словом;
• уміння цінувати справжніх друзів.

Учитель:

• Якими шляхами ми будемо здійснювати задумане?

Ми сьогодні на уроці:

• будемо працювати з текстом;
• аналізувати його;
• пригадаємо які типи текстів ми знаємо;
• пригадаємо правопис окремих слів;
• будемо виконувати вправи.

 

ІІІ. Етап проектування діяльності

1. Розповідь вчителя

А зараз давайте поглянемо на таблицю, що називається фразеологізмами. Стійкі сполучення слів, які за значенням дорівнюють одному слову (словосполученню), називаються фразеологізмами.

Розділ науки про мову, який вивчає фразеологізми, їхнє значення і вживання, називаються фразеологією. Фразеологією називається також сукупність фразеологізмів певної мови.

Деякі фразеологізми є членами речення, тотожними за значенням словам, які вони можуть заступати.

Отже, фразеологізми виступають одним членом речення.

Джерела походження українських фразеологізмів різні. Найважливішим є мова народу. Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці, побуті, родинних стосунках.

Деякі фразеологізми походять із мови ремісників, шевців, людей, які виконували най різноманітнішу роботу.

У художній літературі фразеологізми допомагають охарактеризувати предмет, явище чи ситуацію, дати їм відповідну оцінку. Доречно вжиті, вони впливають на читача або слухача, виразніше передають певні думки, роблять розповідь яскравішою, надають мовленню влучності, образності, дотепності.

А також діти влучний вислів, тобто фразеологізм можна замінити одним словом синонімом або антонімом.

Отже, які слова називають синонімами, а які антонімами.

Так. Фразеологія – скарбниця спостережливості й мудрості народу. У фразеологізмах виявлено його спосіб мислення та світосприйняття. Значення фразеологізмів можна знайти у фразеологічному словнику.

Більшість фразеологічних словників укладено не за алфавітом, а гніздовим способом. Так фразеологізми згруповано навколо ключового слова

 

 

2. Робота з текстом

Ми з Дмитриком товаришуємо ще з першого класу. Однолітки кажуть, що нас навіть водою не розіллєш. І хоча з Дмитром інколи каші не звариш, але я на це закриваю очі.

Ось і минулої суботи домовились піти вудити рибу. Я і черв'яків накопав, і вудочку приготував, а Дмитрик навіть за холодну воду не брався. О восьмій ранку ми мали зустрітися біля криниці, щоб іти на річку разом, але мій товариш з'явився аж через півгодини. Я лише розвів руками.

Риболовля виявилася вдалою, ми спіймали багато карасів. Після обіду почали насуватися дощові хмари, і ми, взявши ноги в руки, змушені були тікати додому. Злива наступала нам на п 'яти, ми сильно промокли і змерзли так, що зуб на зуб не попадав. Але все одно були задоволені від вдало проведеного вихідного дня.

 

• Прочитайте текст.  Визначте тему і основну думку тексту.
• З’ясуйте його стиль, обґрунтуйте свою думку.
• Випишіть фразеологізми, усно поясніть їх лексичне значення.
• Поясніть правопис виділених слів.
• Зробіть синтаксичний розбір виділених слів.
• Зробіть фонетичний розбір слова водою.
• Яку роль виконують фразеологізми у тексті.

 

3. Пояснювально-вибірковий диктант

А зараз ми з вами випишемо окремо фразеологізми та словосполучення: лізти в душу, лізти в карман, молоти язиком, молоти муку, клювати носом, клювати просо, кидатися словами, кидатися камінням, ввійти в довір’я, ввійти в двері.

Добре, молодці! Справилися із завданням тому я зараз пропоную нам трішки перепочити. Я прочитаю вам вірш Дмитра Білоуса, а ви, діти, поясніть чи зрозуміли ви значення виразу „по саму зав’язку”.

 

Цікаві вирази народні.

Ось каже чоловік один:

„В провулок напхано сьогодні

по саму зав'язку машин".

А другий каже, що у нього

По саму зав'язку турбот.

Звідкіль тут зав'язка? У кого

дізнатись учням про зворот?

- Так, певно, говорити стали, -

сказав Олесеві дружок –

тому що зерно насипали

по саму зав'язку в мішок.

Та ось питаюсь на уроці

у вчителя про це слівце

- Е, народилося в сорочці, -

всміхнувся він - словечко це.

У Давнину, коли в людини

ще ґудзики не повелись,

була в сорочці чи кофтині

на шиї зав'язка колись.

 

Коли ж по горло хтось наївся –

„по саму зав’язку”, - казав.

Отак цей вираз і прижився:

народ сказав, як зав’язав.

 

4. Самостійна робота

Тому зараз пропоную виконати таке завдання:   Доберіть із довідника фразеологічні синоніми до поданих слів:

Розумний, багато, щиро, думати, гарна, байдикувати, несподівано, добре, незабаром

 

Довідка: Незагорами, з відкритим серцем, як зірок на небі, від душі, байдики бити, хоч води напитися, хоч греблею гатити, як по писаному, як грім серед ясного неба, голову сушити, лежні справляти, писана красуня, світла голова, ходяча енциклопедія, голову ламати, як з під землі виріс, як по нотах, не сьогодні завтра.

 

 

5. Робота в парах

З-поміж поданих фразеологізмів доберіть фразеологізми антоніми. Запишіть їх парами

Намотати на вус, вітер у кишені гуде, набрати води в рот, голова варить, повз вуха проходить, надутий гаманець, плескати язиком, не мати клепки, мати голову на плечах, в одну дудку грати, думати одну думу, хоч залийся, мати порожню макітру, хто в ліс, а хто по дрова, як кіт наплакав.

 

6. Творча робота

Складіть усне невелике висловлювання „З ким я хотів би (хотіла б) дружити”. Використовуючи 2-3 фразеологізми, які ми сьогодні використовували на нашому уроці.

 

7. Узагальнююча бесіда

• Що вивчає фразеологія?
• Що таке фразеологізм?
• Як фразеологізм можна відрізнити від однозвучного з ним вільного словосполучення?
• Які за походженням фразеологізми наявні в українській мові?
• Яка роль фразеологізмів у мовленні?
• Яким членом речення можуть бути фразеологізми?

 

ІV. Етап контрольно-оцінювальний. Рефлексія

• Що на уроці вам найбільше сподобалося, було цікавим?
• Чого ви навчилися на уроці?
• Що було для вас новим, цікавим?
• Які ваші успіхи і невдачі?
• Який настрій на уроці переважав?

 

V.  Домашнє завдання

1. Вивчити параграф № 12, виконати вправу № 96.
2. Ввести кілька фразеологізмів в речення, зробити синтаксичний розбір речення.
3. Твір-мініатюру (до 10 речень) з використанням фразеологізмів; тип мовлення – роздум; адресат мовлення – однокласники.
4. Дібрати прислів’я про дружбу.
5. Повторення: написання апострофа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підгороднянська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

Урок української мови

в 6 класі

 

 

„Поняття про фразеологізм, його лексичне значення”

 

 

 

вчитель Підгороднянської

ЗОШ І-ІІІ ст.

Баруздіна Ж.А.