1. Повторити й поглибити знання учнів про загальне значення й граматичні ознаки серед інших частин мови.
2. Формувати вміння розпізнавати іменники серед інших частин мов.
3. Розвивати мовлення учнів, пам'ять, збагачувати словниковий запас.
4. Виховувати любов до Батьківщини та її традицій.
Вчитель: Скрікеря Л.А.
4 - клас
ТЕМА : Повторення вивченого матеріалу .
МЕТА: 1. Повторити й поглибити знання учнів про загальне значення й граматичні ознаки серед інших частин мови.
2. Формувати вміння розпізнавати іменники серед інших частин мов.
3. Розвивати мовлення учнів, пам’ять, збагачувати словниковий запас.
4. Виховувати любов до Батьківщини та її традицій.
ХІД УРОКУ
І. Організація красу.
ІІ. Каліграфічна хвилинка
Бб
Людина без Батьківщини – як насіння без землі.
Слайд №2
- Як ви розумієте зміст цього прислів’я?
- Вкажіть , які частини мови присутні в цьому прислів’ї.
- Чи знаєте ви же прислів’я про Батьківщину?
Батьківщина – все одно, що материнська любов, - ніщо її не замінить.
Батьківщина- мати, чужина – мачуха.
І птах пам ятає , де народився.
Де народився, там і пригодився.
У чужій сторонці не так світить і сонце.
Де рідний край, там і під ялинкою рай.
Слайд №3
ІІІ. Оголошення теми уроку.
- Отже тема нашого уроку – це повторення вивченого про іменник та інші частини мови.
- Про що так можна сказати?
Де найкраще в світі ліжко?
Де ходили босі ніжки?
Де живе дитяча казка
І матусі щира ласка? ( У рідному домі)
Слайд №4
- Чому для кожної людини свій дім самий найрідніший?
- Отже в народі кажуть:
Хто хоче знати майбутнє, мусить добре знати минуле!
- Доберіть до слова дім синоніми :
дім – оселя – хата – будинок -помешкання.
- До якої частини мови відносяться ці слова?
- Що таке іменник?
- Що іменник має?
- Як змінюється іменник?
- Вказати рід іменників.
- Сьогодні мова піде про українську хату, познайомимося з історією та символікою людського житла. Адже де би ми не були, ніколи не забуваємо про рідну домівку і завжди повертаємося до неї. Це наша мала Батьківщина.
- Прослухайте вірш про хату.
Наша хатка невеличка.
Лише комірка та світличка .
Та вона така весела,
Бо в ній господарить ненька.
Наша ненька - господиня,
Чиста хата , повна скриня,
Добре прибрана комора ,
Бо до праці неня скора.
Слайд № 5
- Про що йде мова у вірші?
- Чи зустрілися в цьому вірші нові для вас слова?
Звичайно, зараз слів комора, світлиця, хата ми не використовуємо так часто у наших розмовах, бо це старовинні слова. ( вчитель прикріплює на дошку ці слова ) Саме тому на нашому сьогоднішньому уроці ми здійснимо подорож до старовинної української хати .
Давайте з вами уявимо, що у мене в руках не олівець, а чарівна палиця. Зараз я один раз змахну цією палицею і ми з вами потрапимо у чудове і красиве минуле. Отже заплющуємо очі, і уявляємо собі все те, що я вам буду говорити.
Село. Українське давне село. Всюди зелено. Ростуть верби, колоситься пшениця. Із – за дерев видніються біленькі хати. Вони такі чудові. Вкриті соломою, розмальовані яскравими півниками, квіточками. А ось прислухайтесь, край села чується чудова, мелодійна українська пісня. На дворі біля хати граються діти, а ненька в світлиці пече духмяний хлібчик.
- А тепер відкриваємо очі і подивимося на дошку, де зображена давня українська хата?
- Хто з вас уявив собі саме таку хату?
- А хто уявив по іншому?
ІУ. Робота в зошитах
Батьківська хата – це родинне вогнище. Але щоб ми ніколи цього не забули, давайте з вами розглянемо і запишемо з яких частин раніше складалася давня українська хата.
Хата Сіни Світлиця Комора
- В якому числі ці іменники.
- Який іменник не має однини.
- Які іменники завжди у множині? Хата – сільський одноповерховий будинок.
Сіни – вхідна кімната
Світлиця – парадна кімната
Комора – кімната для продуктів
Фізкультхвилинка
- Провідмінювати слова хата, світлиця, комора.
- Скільки відмінків в українській мові?
- Якого відмінка немає в російській мові?
Н.в. хата світлиця комора
Р.в. хати світлиці комори
Д.в . хаті світлиці коморі
Зн.в. хату світлицю комору
Ор.в. хатою світлицею коморою
М.в. на хаті на світлиці на коморі
-Чому іменники в Ор.в. мають різне закінчення? (правило)
У. Словникова робота
- Біля кожної хатки завжди є криниця?
Сьогодні ми вивчимо написання ще одного слова –
КРИНИЦЯ – глибоко викопана й захищена зрубом від обвалу яма для добування води із землі.
- Зверніть увагу на його написання.
- Доберіть спільнокореневі слова : криничечка , криничка, криниченька.
- Визначить корінь. Слайд № 7
УІ. Робота в пара
- Зробити синтаксичний розбір речення.
В народі кажуть:
До доброї криниці стежка утоптана.
- Вставити закінчення і визначити відмінок.
Не плюй у (криниця) , бо з неї будеш пити (водиця).
- Скласти речення за схемою, розібрати речення за будовою.
Хата - М.в.
Криниця - Н.в.
Біля хати стоїть криниця.
УІІ. Коментоване письмо. (Колективна робота)
- Давайте заглянемо в середину хати і побачимо, що в ній є.
- Записати слова за родами. Слайд № 8
Кросворд
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
Е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Г |
|
|
|
|
|
|
2. В старину звали хатою, а зараз - … (БУДИНОК)
3. Яким ти є, таким покаже. І без слів про все розкаже. (ДЗЕРКАЛО)
4. Говорить доріжка – два вишиті кінці.
Помийся іще трішки.
Чистіше буду я. (РУШНИК)
5. Корова без ніг, без тіла – скирту соломи з’ їла. (ПІЧ)
6. Що не боїться вогню, а тільки радіє йому. ( ГОРЩИК)
УІІІ. Робота в групах
- Прочитати слово: ОБЕРІГ.
- Яке значення цього слова? Утворилося від слова берегти, оберігати.
В кожній хаті над образами завжди висіли рушники. Вони були оберігами хати, домівки. В багатьох сім’ях рушники стали сімейною реліквією. ( Виставка рушників)
Слайд № 9
В народі казали :
Хата без рушників – що родина без дітей
Тримай хату ,як у віночку і рушники на кілочку. Слайд № 10
- Діти, ми вже знаємо, що рушники на Україні вишивали ще з глибокої давнини. Рушник – це символ людського щастя, і тому батьки дають його своїм дітям, коли вони вирушають у дорогу власного життя.
Прослухайте пісню про рушник. ( У дітей слова пісні на парті)
Підкреслити слова – іменники.
Завдання 1 групі: Визначити рід іменників.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Завдання 2 групі: Визначити число іменників.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
Завдання 3 групі: Визначити відмінок іменників.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Вишиваючи рушники - люди вірили, що вони захищають оселю, всю родину, а надто маленьких дітей від хвороб, лиха. На рушнику несли новонароджену дитину на хрещення, на ньому проводжали людину в останній путь. Рушники були весільні, хлібники – клали хліб,
утиральник – утирали руки, з ним доять корову, пораються біля печі.
Обговорення малюнків рушників.
ІХ. Підсумок уроку
а) Скласти спонукальне речення.
Діти, пам’ятати , традиції, звичай, своя, країна,
Діти, завжди пам’ятайте традиції та звичаї своєї країни!
Слайд № 11 б) Рефлексія:
-Я можу пояснити правопис закінчення іменників.
-Я зрозумів різницю….
-Я не вмів, а тепер можу…
-На наступному уроці я хочу…
в) Оцінювання
Х. Домашнє завдання