Урок "Повторення. Вступ. Україна і світ на порозі ХХ ст."

УРОК  1    Тема:  Повторення. Вступ. Україна і світ на порозі ХХ ст.

Мета: визначити, який період всесвітньої історії вивчатиметься в цьому навчальному році; охаракте­ризувати основні особливості розвитку людства в 1900–1939рр.; сприяти виникненню в учнів за­цікавленості до новітнього періоду всесвітньої історії, який вони розпочинають вивчати в цьому році.

Тип уроку:  вступний.

Обладнання: підручник, стінна карта «Світ на початку XXст.», атлас, ілю­стративний і дидактичний матеріал.

Основні терміни та поняття: історія Новітнього часу, індустріалізація, глобальний ха­рактер, тоталітаризм.

Основні дати:початок XXст. – 1939 р. – період новітньої історії.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

• Що таке «історія»?
• На які періоди поділяється історія?

Періодизація всесвітньої історії

Робота в групах

• Пригадайте хронологічні межі, основні події, історичні постаті та наукові або культурні надбання свого періоду у світі та Україні

І група - «Стародавній світ»

ІІ група - «Середні віки»

ІІІ група - «Новий час»

Бесіда за запитаннями

• Який період всесвітньої історії ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі.
• Які події нової історії, що відбулися у світі наприкінці XVIII– у XIX ст., ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою точку зору.
• Які основні зміни відбулися в господарському, політичному житті, су­спільному розвитку, культурі, технічному прогресі та побуті населення провідних держав світу наприкінці XVIII– у XIXст.?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь

Всесвітня історія, як ви вже знаєте, поділяється дослідниками на декілька історичних періодів – етапів політичного, соціально-економічного й куль­турного розвитку. У попередніх класах ви познайомилися з історією Старо­давнього світу, Середніх віків і Нового часу. У цьому навчальному році ви розпочнете вивчення історії Новітнього часу і дізнаєтеся про події її першого періоду від початку XX ст. до 1939 р.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Загальна характеристика періоду «Новий час»
2. Демографічний «портрет» людства на початку ХХ  ст.
3. Процес урбанізації у провідних країнах
4. Суспільно-політичні рухи
5. Національні процеси
6. Інтелектуальний прогрес

1. Загальна характеристика першого періоду «Новий час»

Розповідь

Перший період історії Новітнього часу складний і суперечливий за зміс­том, насичений багатьма широкомасштабними подіями, неоднозначними за характером явищами і процесами у світовому розвитку.

Початок XXст. став часом завершення індустріалізації в провідних країнах Заходу. Цей про­цес поступово поширювався на інші країни. Досягнення в господарському розвитку сприяли поступовому підйому рівня життя населення. Здавалося, перед людством відкриваються обнадійливі перспективи.

Однак у 1914–1918рр. людство опинилося у вирі подій Першої світової війни. Крім того, тогочасна історія людства була насичена війнами меншого масштабу і локальними конфліктами.

Після завершення Першої світової війни представники різних соціально-політичних сил стали формувати й пропагувати власне бачення подальшого розвитоку суспільства та його мо­дернізації. Зіткнення цих поглядів мали визначальний вплив на динаміку розвитку тогочасного світового співтовариства.

Особливим явищем політичного життя, характерним лише для XXст., стала поява тоталітаризму (більшовицький, фашистський і нацистський режими). Тоталітарним режимам, що сформувалися у ряді країн, незважаючи на багато відмінностей були притаманні певні спільні ознаки:

• зосередження державної влади в руках певної групи (найчастіше полі­тичної партії), яка править монопольно;
• жорстке централізоване регулювання економіки і політики, засобів ма­сової інформації, системи освіти і культури;
• наявність однієї, чітко сформульованої панівної ідеології;
• поглинання особистості колективом і повне підпорядкування особистих інтересів «суспільним» (фактично інтересам держави);
• утримання контролю над суспільством за допомогою розгалуженого ре­пресивного апарату і терору;
• культ особи лідера («вождя»).

У країнах, що розвивалися демократичним шляхом, у післявоєнний пері­од відбувався процес подальшого розвитку ринкової економіки, ліберальної демократії, зміцнення громадянського суспільства і правової держави.

2. Демографічний «портрет» людства на початку ХХ  ст.

• Міграція населення європейських країн до США, Канади, Австрії, Нової Зеландії
• Збільшення загальної кількості населення у світі (1900 р. – 1,630 млрд. осіб; 1927 р. – 2 млрд. осіб)
• Завершення формування націй

3. Процес урбанізації у провідних країнах

• Посилення у провідних країнах Європи та Північної Америки процесів урбанізації
• Що таке урбанізація? (зростання ролі міст в розвитку ссуспільства, який супроводжується зростанням міських поселень та поширенням міського способу життя)
• Що сприяло посиленню урбанізації? (Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до даних.)

4. Суспільно-політичні рухи

Важливим явищем тогочасного політичного життя стало розгортання національно-визвольних рухів.

• Прагнення великих фінансистів і підприємців мати значно більший вплив у суспільстві на політичне життя
• Намагання аристократів зберегти свій вплив
• Зростання ролі середнього класу (середніх та дрібних підприємців, чиновників, творчої та технічної інтелегенції)
• Провідні політичні сили: консерватори та ліберали
• Поглиблення протиріч між роботодавцями та робітниками
• Відстоювання робітниками своїх прав через профспілки
• Зростання серед робітників впливу та популярності соціал-демократів
• Розширення виборчих прав шляхом запровадження загального виборчого права для чоловіків
• Розгортання ідей фемінізму (руху за рівність прав чоловіків та жінок)

5. Національні процеси

Народи, що не мали власної державності, пригнули здобути суверенітет й стати повноправними членами світового співтовариства. Під гаслами націоналізму в цей період розпадалися багато­національні імперії, утворювалися нові незалежні держави в Європі, активі­зувалися національні рухи в Азії й Африці.

6. Інтелектуальний прогрес

• Становлення та подальший розвиток автомобілебудування, електротехніки тощо
• Поява нових технологій, машин, механізмів
• Широке запровадження конвеєрного виробництва
• Завдяки збільшенню можливостей доступу громадян до освіти зросла кількість грамотних людей.
• У мис­тецтві та літературі народжуються нові напрямки й течії.

V. Закріплення нових знань

Бесіда за запитаннями

• Що таке новітня історія? Хронологічні межі періоду новітньої історії?
• Охарактеризуйте основні зміни, що відбувалися в розвитку людства в 1900–1939 рр.

VІ. Узагальнення уроку

• На першому курсі  ви розпочнете вивчення періоду Новітнього часу у всесвіт­ній історії та ознайомитеся з подіями, що відбувалися у світі на початку XX ст.– у 1939 р.
• У всесвітньо-історичному розвитку людства в цей період співіснували творча й руйнівна основи, спроби провідних держав домогтися політич­ного та економічного панування поєднувалися з боротьбою народів за на­ціональне самовизначення, ліберальну демократію, визнання принци­пів захисту прав людини і вільний вибір форм організації суспільства.
• На розташування населення в багатьох регіонах світу на початку XX ст. передусім впливали збільшення частки міського населення і зростання внутрішніх і зовнішніх міграцій.

VІІ. Домашнє завдання

• Опрацювати відповідний матеріал підручника.