Урок. Позакласне читання. Спогад про літо(урок-спогад)

 

Тема. Бесіда про позакласне читання. Спогад про літо 

Мета: ознайомити учнів із творами письменників про природу;

-формувати уміння сприймати текст на слух;

-аналізувати поетичні твори,висловлювати власні міркування щодо прочитаного;

-передавати свої відчуття, розвивати творчу уяву й образне мислення;

--удосконалювати навички виразного читання;

 -виховувати почуття любові до рідного краю, бережливе ставлення до природи і бажання примножувати її багатство.

Тип уроку: позакласне читання.

Форма уроку:  урок-спогад.

Обладнання: відеоаудіозапис пісні І.Білик «Літо», тексти поетичних творів,

-комп’ютерна презентація світлин «Літо, літечко…»,

-виставка-натюрморт «Згадка про літо в бабусиній коморі».

Епіграф: Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,

                Коли гармонії шукаєш у житті.

П.Тичина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

 Учитель   визначає емоційний стан учнів, очікувані ними результати, допомагає учням усвідомити власну мотивацію за допомогою технології незакінчених речень.

 * «Незакінчені речення».

 Учитель.  Замисліться над темою уроку, поміркуйте, яких навчальних результатів ви прагнете досягти, і закінчіть подані речення.

1. Перед цим уроком я хвилююся, оскільки…

2. На уроці я сподіваюся…

3. Від цього уроку я очікую…

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

Учитель. Діти, людині завжди властиво щось згадувати,а до того коли те, що згадуєш, добре, приємне. І хочеться, мабуть, щоб воно обв’язково повторювалось.

Про що ж ми сьогодні будемо згадувати? А для цього відгадайте мою загадку.

Сонечко яскраве

Цілий день палає,

На травиці в гаї

Цілий день ми граєм.

 

Раді всі малята

Цілий день купатись,

Веселитися і грати,

На сонці засмагати.

 

Як пора ця зветься,

Коли все сміється

І відпочиває?

Коли ж це буває?

 

Так, правильно.

 Це – літо, пора, яку ви,діти, завжди з нетерпінням чекаєте.

Отже, у нас сьогодні урок позакласного читання за темою «Спогад про літо».

 

ІІІ. Сприймання навчального матеріалу.

 

Учні об’єднуються у групи, повторюють правила роботи у групах.

Індивідуальні завдання,що їх учні готували до уроку.

«Декламатори»: вибрати твори для обговорення на уроці, виразно їх прочитати.

«Критики»: обговорити прослухані твори, ставити запитання учням інших груп щодо розуміння змісту та аналізу творів.

«Фольклористи»: виписати прислів’я, приказки, загадки про пору року – літо.

 

1.Звучить аудіозапис пісні Ірини Білик «Літо».

 

2.Учитель.   А чи було воно,літо?(Показ світлин «Літо, літечко…»)

Дивишся на біле віконце зими, і враз засумуєш за зеленою травою…

А як співали коники на пасовищі!

А вітерець, який прилітав з річки, роздмухував вогнище і навівав щасливі думки. І коні були спокійні, і земля не встигала вистигнути під їхніми копитами до ранку. Де ж ти, літо, зі своїм сонцем, яке не бажало залишати червневого небозводу,висіло і висіло над містом.

Як довго триває зима, як повільно відступають морози…

А ми все більше мріємо про життя без шапок і шуб!

Ти пам’ятаєш нас, літо!? Ми тебе не забули! Ми скоро зустрінемось!

 

3. Метод «Мозковий штурм».

-Як ви розумієте поетичні рядки,взяті  епіграфом уроку?

*Що таке гармонія?  Слайд 7.

*У  чому вона виявляється?

 

4.Запис у зошити теми й епіграфа уроку.

 

Учитель.    Твори, які ви приготували до сьогоднішнього уроку допоможуть нам згадати літо, пірнути як у ставкову воду у цю чудову сонячну казку.

Прошу групу «Декламаторів» до слова.

 

Г.Могильницька «Червень»

 

По доріжках, по галявах

Червень скаче, хлопчик жвавий.

Зробив з мачку капелюшок.

Натягнув до самих вушок.

 

Із шовкової травички

Зробив пензлик невеличкий.

Де лиш пензликом торкнеться –

Все рум’янцем враз візьметься.

 

Вишні в листі червоніють,

В полі маки пломеніють,

І в сестрички-полунички

Рожевіють круглі щічки.

 

Все навкруг палає, -

Гарну фарбу хлопчик має.

 

Запитання групи «Критиків».

* Яку фарбу гарну хлопчик має?

* Назвіть ім’я хлопчика.

* Який художній засіб використовує поетеса, коли говорить про червень як про живу істоту?

 

Висновок групи «Фольклористів».

 За щедрі барви, за яскраві зорі та червоне сонечко червень у народі називають рум’янцем року.

 

Т.Шевченко «Тече вода з-під явора»

 

Тече вода з-під явора

Яром на долину; 

Пишається над водою

Червона калина.

 

Пишається калинонька,

Явір молодіє.

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

 

Тече вода із-за гаю

Та попід горою,

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою.

 

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми…

 

О.Ющенко «Серед моря квітів…»

 

Серед моря квітів,

Серед моря трав

 Весело шуміти

Запашним вітрам.

 

Серед моря квітів

Бджіл гудуть рої.

Літо моє, літо,

Співанки мої.

 

В смолках вітер гонить

Хвилі вдалечінь,

На безмежних гонах

Виграє ячмінь.

 

О рожевий колір,

Смолок любий цвіт!

Лугові і полю

Сонце шле привіт.

 

М.Чепурна «Прикмети літа»

 

Ластівки літають

Над водою низько,

Хвилі розбивають –

Значить, дощик близько.

 

Мов червоні квіти,

Хмари в небі синім,

Значить, завтра, діти,

Буде вітер сильний.

 

А як льону річка

В полі засиніла,

Знайте, що суничка

У гаю дозріла.

 

Запитання групи «Критиків». 

*Назвіть автора першого прочитаного вірша.

*У  вірші «Серед моря квітів..» ми почули слово «Смолок». Поясніть лексичне значення цього слова.

* Про які народні прикмети ви дізналися,прослухавши вірш «Прикмети літа»?

 

Доповнення групи «Фольклористів».

Запам’ятайте такі народні прикмети:

1.Якщо ввечері зірки світять ясно – буде теплий, сонячний день;коли ж зірки тьмяні – на дощ.

2.Якщо вранці трава суха – з обіду потягне хмарами.

3.Блідий місяць – на негоду. Чистий і яскравий – на хорошу погоду.

4.Від дощу на воді бульбашки – на тривалу негоду.

5.До пізньої ночі сюрчать коники – ранок буде тихий, сонячний.

6.Якщо в сонячну погоду квітки кульбаби стуляються – буде дощ.

 

На слайді світлина лісових дзвіночків.

Учитель. Пригадайте поезію прекрасного майстра українського слова Павла Тичини про ці чарівні малесенькі лісові квіти.

 

Прослуховування пісні «Хор лісових дзвіночків».

 

Учитель. А який чарівний літній ліс!

Хороше і привільно влітку у ньому!

Зупинись і прислухайся до його музики!

(Запис голосів птахів)

Голосно співають птахи. У верхів’ях лип співають дрозди та золотаві іволги. У старому дуплі можна зустріти сича.

У літній жаркий день у березовому гаю шелестить над головою теплий вітер, кує зозуля.

Кожне дерево, діти, в лісі також співає свою пісню. Дуб співає мужню пісню. Слухаючи її, нам хочеться бути сильними, відважними. А ясен, мов контрабас, тужно скрипить могутніми гілками у підмогу трепетливому шелестінню осики. Тож прислухайтеся, дорогі діти, до шуму лісу. Жодна музика не може бути такою проникливою, як живе звучання природи.

 

Група «Декламаторів».

 

А.М’ястківський “В бору»

 

В бору зелені сутінки.

Стрибають білки з віт,

Кульбаби – парашутики –

Де був недавно цвіт.

Грибки зійшлися зграйками,

Під соснами мовчать.

 

За сонячними зайчиками

Сіренькі зайки мчать.

Гілок ламать не велено,

Нехай ростуть міцні.

В бору так тихо й зелено,

Так радісно мені.

 

В.Крищенко «У лісі»

 

Ой у лісі, ой у лісі

Мох закрив поляни лисі.

Скрізь ялини і дуби,

А під кущиком гриби.

 

На галявині синиці

Лісові клюють суниці.

І завзятий дятел – стук! –  

Гострить дзьобика об стук.

 

Тут живуть хороші звірі –

Їжачок, зайчатка сірі.

Кожен з них прибігти рад

Прямо в казку до малят.

 

М.Підгірянка «Ліс»

 

Шумить верхами буйний ліс –

Дуби, берези, буки.

Співає сойка, свище дрізд

І воркотять голубки.

Стрибає білка по верхах,

Дітей зозуля кличе.

Вітрець шепоче в галузках,

В яру потік мугиче.

Цілує сонечко листки

У ніжній, теплій ласці,

Гриби наділи шапочки

Так само, як у казці.

 

М.Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс»

 

Спасибі людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялинки в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

Коли б не ліс, не знали б ми про те,

Що є фіалка й пролісок на світі,

Як у маю конвалія цвіте –

Найкраща, наймиліша поміж квітів.

Поглянь на поле – красень урожай,

І ліс, немов стіна понад рікою.

В зелене клечання убравсь наш край,

Радіє серце від краси й спокою.

 

Фізкультхвилинка

У моєму чарівному лісі росте зелена м’якенька травичка.

(Діти спершу присідають, а потім повільно підіймаються, показуючи, як росте травичка.)

Над травичкою літають метелики.

(Діти стають на носочки, «летять» по колу, махаючи руками.)

А ще у лісі ростуть квіти: червоні, сині, жовті.

(Діти роблять рухи, «збираючи квіти».)

Вони запашні та дуже гарні.

(Діти «нюхають» квіти.)

Їх легенько гойдає вітерець-пустунець.

(Діти піднімають руки вгору та хитають ними.)

Мої квіточки дуже люблять метеликів, бо вони легенько пурхають над ними.

(Діти знову «літають».)

В лісі ростуть високі, стрункі дерева.

(Діти стають на носочки та тягнуть руки вгору.)

Їх також гойдає вітерець.

(Діти хитають ручками.)

На деревах сидять пташки і співають гарних пісень.

(Діти імітують рухи крилець.)

 

Учитель. У народі говорять, що літній день рік годує. Чому так кажуть? 

 

Учень. Так кажуть тому, що кожний день і місяць літа щедрий на дарунки.

 

Учитель. Вірно, бо ж недаремно називають червень – рум’янцем року, хліборостом. У липні наллються колосочки золотом, бо достигнуть у них добірні зернята. Багато ж праці треба докласти людям, щоб виростити й зібрати добрий урожай! Надходить серпень. Розчервонілися яблука, наливають соком сливи і грона винограду. Поважно лежать жовті гарбузи, хитають голівками соняшники.

Щедре літо на різні дарунки!

Саме про це ми зараз будемо говорити.

Декламатори, прошу до слова.

 

В.Крищенко "Сонячне яблуко"

 

Медом яблучко налите

Зачепилось на гіллі.

По садочку ходить літо

У солом'янім брилі

 

Літо яблука зриває

І підносить дітлахам.

Гарну пісеньку співає…

-Цьому дам і тому дам…

 

А маленьким – найбільше,

Подарую цілий ківш.

Покуштуйте, любі діти,

Подаруночок від літа.

 

В.Василашко "По гриби"

 

Хлопчик горне листя –

Білий гриб іде,-

Ставний, гонористий,

Подругу веде.

 

Жаром сироїжка

Світиться здаля,

А поганка ніжку

Гостю виставля.

 

Моховик нітрохи

Ждать людей не звик:

Висунув з-під моху

Жовто-бурий шлик.

 

У сережці з клена

Вийшов маслючок,

Між грибів зелених

Показав бочок.

 

Хлопчик пильно глянув –

Треба три руки:

Прямо табунами

Бродять маслюки.

 

Учитель.  Оце ми щойно подорожували стежками літа. Його ми любимо, з нетерпінням чекаємо.

А зараз пропоную вам загадки, але не просто загадки, а музичні.

Отже, вернісаж музичних загадок.

На стіні прикріплено кілька пустих рам з відповідними номерами – це уявна галерея. Діти повинні правильно відгадати музичні загадки, відповідно заповнити рами картинками із зображенням силуету дерева і доповнити назвами.

Звучать уривки з пісень:

1."На горі той зелен клен, зелен клен".

2."Ой є в лісі калина".

3."Ой під вишнею, під черешнею".

4."Знову цвітуть каштани".

5."Ой смереко, чарівна моя смереко".

6."Ой у полі два дубки".

Діти відгадують назву дерева,яка прозвучала в даній пісні. Відшукують відповідний силует.

 

Ознайомлення з виставкою-натюрмортом "Спогад про літо в бабусиній коморі".

 

Учитель.  Але пора нам закінчувати подорож і чекати справжніх теплих днів.

Стук у двері.

 

Учитель.  Хто б це міг, діти, завітати до нас на урок?

 

У клас заходить Літо і його синочки Червень, Липень і Серпень.

 

Літо. Здрастуйте, діти. Це я, Літо, прийшло до вас у гості разом із маленькими синочками-місяцями.

Це я, Літо, Літо золоте,

Випиваю роси

Та з пшениченьки плету

Україні коси.

Виглядаю з-поміж віт

Вишнями в садочку,

Одягаю на цілий світ

Сонячну сорочку.

 

Червень.

-Я відкриваю двері в літо,

Де теплим сонечком зігріто

Повітря, небо, землю, води,

Де все росте і плодородить.

Й мені дістанеться роботи:

Лише встигай бур'ян полоти

І проганяти без перерви

З плодів жуків, пташок і черви.

 

Липень.

Від спеки можна закипіти.

Я ж в холодочку не лежу.

Що брат не встигне доробити,

Те я йому допоможу.

Цвітуть довкола густо липи

І бджоли мед несуть в село…

Узимку чаю з цвітом випий –

Простуди – наче й не було!

 

Серпень.

Я – завершальний місяць літа.

Мені в цей час – не заважай.

Не можу й хвильки відпочити –

Спішу зібрати урожай.

Колись жита серпом косили,

Від того й Серпнем звуть мене.

Тепер комбайни мчать стосилі,

Їх дядько серп не дожене.

 

Учитель. Діти, розкажіть і ви , як любите літо.

 

Г.Алексєєва "Від літа до літа"

Оленці казала бабуся:

- Кричали над хатою гуси,

Не гріє вже сонечко ясне,

Минулося літечко красне.

Ото й відлетіли гусята

І літо взяли на крилята.

Тепер вже осені час,

Вона не забула про нас.

Спустіють лани і городи,

Постука мороз до господи,

Та й осінь минеться потому.

В природі порядок у всьому:

Зима принесе нам сніги,

Весна уквітчає луги,

Всміхнеться нам сонечко ясне,

Знов вернеться літечко красне!

 

О.Дишлюк "Літо".

Знову літо пахне пишним цвітом

І в росі купається трава.

Це прийшла найкраща, найтепліша

Любляча усіх дітей пора.

Шумлять зелені трави на роздоллі,

І ранками клубочиться туман,

Срібляться роси на пшеничнім полі,

Тепло і ласку дарує літо нам.

 

І.Коваленко "Знову літо".

Влітку житами жовтіють поля,

Пахощі сіна прилинуть здаля,

Ліс прохолодою тихо війне,

Влітку усе приголубить мене:

Кожна травинка і кожен листок,

Сонце з проміння збудує місток,

Радо по нім я піду аж до хмар,

Сповнений сонячних чар.

 

Літо. Дякую, діти, за чудові вірші. Серце у вас щире, а тому світ до вас добром обернеться, принесе вам щастя і радість. А на прощання ми пригостимо вас смачними ягодами.

 

Місяці пригощають дітей вишнями, черешнями, сливами, полуницями, а потім виходять.

 

Учитель.  Діти, ви відчули, яка чудова пора року – літо, яке багатство воно дарує людям, яку насолоду приносить! Тож шануйте і бережіть все, що вас оточує: травинку і кущик, деревце і квіточку, пташку, водойми і всю Землю,на якій живете. Нещодавно на адресу нашого класу прийшов лист, але адресанта не вказано. Давайте відкриємо конверт і дізнаємось.Читаю:

Людино! Розумна істото!

Ти можеш усе на землі.

Відсунути можеш ти потоп,

І будуть цілі кораблі.

Та знову і знову, людино,

До тебе звертаємось ми,

Бо гинемо, гинемо, гинем!

Будь ласка, ти нас збережи.

Хай будуть в нас цілі дерева,

Рослини,тварини, птахи.

Людино! Людино! Людино!

Ми просимо: нас збережи.

Нехай твої діти і внуки

Побачать це не навпаки –

Зелені простори і луки,

Озера, глибокі річки.

Бо ти хоч розумна істота,

Втручаєшся в нас невпопад.

Висушуєш наші болота,

Рубаєш масиви Карпат.

Ти, перш ніж втрутитись, подумай,

У гурті все зваж,обсуди,

Якщо вже природа загине,

То згине вона назавжди.

 

Це лист матінки-природи. До чого закликає нас природа?

 

Учні.

-Не ламати на дереві гілку.

-Не вбивати стрибунця і бджілку.

-Не бруднити джерельцю водиці.

-Не псувати чистої криниці.

-Не зривати квітку, бо зів'яне.

-Трави не топтати, бо її не стане.

 

Учитель  .

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В очах її любов і ласка сяє,

Така людина сонечком горить.

Будьте і ви, діти, як маленькі сонечка, творіть добро, садіть ліси, очищайте джерела і ріки, любіть свою Землю-матінку, і вона відповість любов'ю і щедрістю. Без усього цього збідніє наше життя!

Тож будемо чекати літа і радіти його дарункам, берегти його багатства.

 

Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру на тему "Природа - мій друг… Що я можу для нього зробити доброго?"