Авторський урок  позакласного читання із зарубіжної літератури у 8 класі

Тема уроку: «Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до

Відродження. Бачення світу в поемі Данте «Божественна комедія», її алегоричний зміст»

Освітньо – виховні завдання теми: створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність.

Навчальна мета: ознайомити  учнів із Данте як ключовою постаттю  італійського Середньовіччя і переходу до Відродження,  концепцією світу в поемі  Данте , алегоричним змістом твору,   проаналізувати зміст І, V, ХХХІІІ  пісень «Пекла», простежити неоднозначність образів та ситуацій,  розкрити їх алегоричний зміст; поглибити поняття про алегорію, узагальнити знання про літературу Середньовіччя.

 Розвиваюча мета: розвивати навички дослідницької діяльності, творчі здібності учнів, зв’язне усне мовлення, логічне та образне мислення, творчу уяву, пам’ять, вміння генерувати ідеї, навички аналізу художнього тексту, вміння знаходити і трактувати алегорії,  формувати філософське сприйняття оточуючого світу. 

Виховна мета: виховувати гуманність, стриманість, повагу до інших, інтерес до світоглядних проблем, до надбань світової культури, утверджувати пріоритет особистості та загальнолюдських цінностей; формувати вдумливого читача.

Міжпредметні зв’язки:  музика, скульптура, образотворче мистецтво.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь та навичок.

Обладнання: портрет Данте, узагальнююча таблиця «Література Середньовіччя», план  уроку, відеоролик «Ілюстрації  Гюстава Доре до «Божественної комедії»», портрет Поля Гюстава Доре, схема «Концепція світу в «Божественній комедії»», схема «Розташування грішників у пеклі», картка-помічник « Історія Уголіні», схема «Чистилище», схема «Гібеліни – гвельфи», фото пам’ятника Данте в Києві, вірш Л. Костенко «Під вечір виходить на вулицю він…»

Хід уроку

Епіграф:

«…се віковічна повість кожного з нас, кожного, хто думав, любив, помилявся, падав духом і знов підносився»   (Іван Франко) I.Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка засвоєння попередньої теми за допомогою  узагальнюючої таблиці «Література Середньовіччя»

 

ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

III. Мотивація навчальної діяльності.

2.Слово учителя

Італійський єврей Прімо Леві, в’язень табору смерті Аушвіц ( Освенцим) залишив мемуари.

Їхня назва -   «Чи це людина?» («Человек ли это?»)

Ось один епізод із книги. Студент Жан звернувся до Прімо із проханням навчити його італійської мови. І ось вони ідуть по баланду. Прімо дає перший урок, обравши підручником «Божественну комедію» Данте. Він декламує рядки із 26 пісні «Пекла» - «Плавання Уліса»:

Подумайте о том, чьи вы сыны,  Вы созданы не для животной доли,

Но к доблести и к знанью рождены..

           Почуте неймовірно вражає Жана, він  просить прочитати ці рядки ще раз…

Про феномен «Божественної комедії» поведемо мову сьогодні  й ми.  Що являє собою твір, який  вінчає епоху Середньовіччя і є містком до  епохи Відродження? 

IV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

           3. План уроку

 Всесвіт, зумовлений астрономією Птоломея і середньовічним християнським уявленням про світобудову
	ü  «Пекло» ü  «Чистилище» ü  «Рай»

1.    Бачення світу в поемі Данте «Божественна комедія»

2.    Алегоричний зміст поеми

	Що таке алегорія?
	Ключ до розуміння образів поеми
	Алегоричні образи ( похмурий ліс, леопард, лев, вовчиця, Данте, Вергілій, Беатріче, пекло, рай, чистилище)
	Розгорнена алегорія: подорож —  пошук правильного духовного шляху для людини

 

V. Вивчення нового матеріалу (його первинне сприйняття).

4. Емоційне налаштування на урок (перегляд відеоролика  «Гюстав Доре: ілюстрації  до

«Божественної комедії» Данте», демонстрація  портрету  Поля Гюстава Доре)

 

ü Слово учителя

(джерело інформації: Рощеня Д. «Библия Доре и восемьдесят тысяч иллюстраций» http://foma.ru/bibliya-dore-i-vosemdesyat-tyisyach-illyustraczii.html)

 

Прелюдією до нашого уроку будуть ілюстрації до «Божественної комедії» Поля Гюстава Доре, французького художника, графіка, гравера, ілюстратора. Він був  людиною загадкової долі. Образотворчим мистецтвом почав займатися з чотирьох років. Від своєї няні Франсуази він вимагав заточувати олівець з обох сторін. Так малювати виходило значно довше. Аби  відволікти хлопчика від малювання, батько купив йому скрипку. Так само легко і блискуче давалася Гюставу музика. Він повторював в своїх скрипкових варіаціях почуті на вулицях міста марші і пісні. Подорослішавши, він також опанував фортепіано і мав прекрасний тенор. Та малювати не покинув.

В десять років він  почав робити  перші ілюстрації до «Божественної комедії». Кажуть, що Доре ніколи не вчився. Академічної освіти він не отримував. Його батько був пристрасним книголюбом. Інженер і будівничий мостів,  він мав чудову бібліотеку. Син із цікавістю вивчав безліч книг з ілюстраціями.  

В роботі Доре був неймовірно ефективним.  В один раз він робив до двадцяти малюнків на дошках - ксилографія тоді увійшла в моду. Багато писав маслом і аквареллю. В його доробку було вісімдесят тисяч малюнків.  Та французи вважали Доре гарним  ілюстратором, а до його живопису ставилися із легкою усмішкою. Гюстав вважав це наслідком прокляття у дитинстві. Було то так. Одного разу  він отримав у подарунок від батьків  олійні фарби. Але у нього не було полотен, а малювати хотілося. Побачивши на вулиці брудного півня, він вирішив трохи підправити помилку природи  і пофарбував птицю зеленою фарбою. Після трудів праведних хлопчик заснув та незабаром  був розбуджений криками селянок. Виявляється, існувала легенда про зеленого  півня, що приносить неврожай і голод. От жінки і запанікували. Хлопець спробував заспокоїти їх, але раптом від старої селянки почув: «Коли-небудь твою мазанину будуть дуже лаяти».

Доре швидко зробив кар’єру  ілюстратора. На його рахунку було більше як сорок тисяч ілюстрацій: від казок Перро до «Дон Кіхота». Число авторів, які мріяли, щоб їх безсмертні твори проілюстрував Доре, просто зашкалювало. Від замовлень не було відбою.

Отаку непересічну особистість вважають автором одного із найбільш вдалих і, безсумнівно, вартих уваги оформлень «Божественної комедії». В чому ж унікальність його ілюстрацій? Зараз ми матимо нагоду поспостерігати за їхніми особливостями. Зверніть увагу на відсутність зайвих деталей. Художник передає атмосферу і настрій за допомогою емоційних, проникливих образів, а також тонкої і вмілої гри зі світлом і тінню. Він навмисне затемнює фон, виділяючи світлом центральні образи. 

Нерідко говорять і про візіонерський досвід Данте і Доре. Данте так переконливо описує пекло, а Доре його так приголомшливо змальовує, що виникає думка про те, що вони все це бачили на власні очі.

Словничок уроку

ü Перегляд відео «Гюстав Доре: ілюстрації  до «Божественної комедії» Данте» https://www.youtube.com/watch?v=6OoLeWVDL3c (00.00 - 04.45 хв.)

Зараз ми будемо слухати аудиозапис  пісні першої «Пекла», що супроводжуватиметься відеорядом із ілюстрацій Гюстава Доре. Разом з ним відчуємо атмосферу пекла: неземний клімат, підземні гори і краєвиди, похмуре небо, де ніколи немає сонця. 

5. Робота з підручником  (О.М. Ніколенко, І.Л. Столій. – Х. : АН ГРО ПЛЮС, 2008. – с. 198-199)

•      Якої концепції світу дотримувався Данте? 

         Очікувана відповідь

Всесвіт Данте зумовлений астрономією Птолемея і середньовічним християнським уявленням про світобудову.  Земля — нерухома сфера. У центрі Північної півкулі (яка дозволена людям) — гора Сіон; на сході, під кутом 90 градусів до гори Сіон, закінчується ріка — Ганг; на заході під таким же кутом до гори — починається ріка Ебро. Південна півкуля  вкрита водою й заборонена людям. У центрі цієї півкулі — гора Чистилища, антипод  Сіону. Дві ріки і дві гори утворюють на земній кулі хрест. Під горою Сіон, але значно ширше, ніж сама гора, відкривається і йде донизу перевернутий конус Пекла, поділений на кола, як сходи в амфітеатрі. Кіл таких дев’ять; перші п’ять утворюють верхнє пекло, останні чотири — нижнє — місто з червоними вежами, оточене залізною стіною. Усередині міста — провалля, болота, гробниці. На вершині конуса, тобто внизу, десь біля центру Землі — Люцифер, «хробак, який пронизує землю». Щілина, яку пробили в скелі води підземної ріки Лета, з’єднують надра Пекла з Чистилищем. Гора Чистилища — острів. На березі Світового океану два Передчистилища, далі — освітлена сонцем і вкрита буйною травою, оточена з усіх боків водою висока гора, що здіймається до небес. На ній сім уступів, де поступово очищаються душі. На вершині гори розцвів сад Едему. Найбільшу частину Всесвіту займають дев’ять небесних сфер, розташованих навколо Землі. Перші сім — сфери, на яких містяться світила: Місяць, Меркурій, Венера, Сонце, Марс, Юпітер, Сатурн. Восьма сфера — небо Нерухомих Зірок, дев’ята — Кришталеве Небо, яке називається в поемі Першим Двигуном. Кришталеве Небо оповиває Емпірей, де відкривається Роза Праведних, незбагненна сутність, яка і є Богом. Таким є у загальних рисах образ світу за Данте.

•      Паралельна робота зі схемою «Концепція світу в «Божественній комедії»»

 

 

Джерело: http://ukrmodno.com.ua/health/dante--ostannij-poet-seredneovichchya-i-provisnikvidrodjennya/main.html  

6.Підсумкове слово учителя

Отже, бачення світу в поемі Данте «Божественна комедія» зумовлено середньовічним християнським уявленням про світобудову та геоцентричною системою світу Птолемея.  Земля міститься в центрі Всесвіту, навколо неї обертаються  всі планети. Так вважав Птолемей. Його теорія панувала 1500 років. У 1543 році на зміну античній моделі Всесвіту Птолемея - геоцентричній - прийшла і утвердилася модель Коперника – геліоцентрична (демонстрація схеми «Геоцентрична та геліоцентрична системи світу»).

 

 

 

Джерело: http://svitppt.com.ua/astronomiya/poshuk-zhittya-poza-sonyachnoyu-sistemoyu.html

Відкриття італійського вченого Галілея також зробили справжній прорив в астрономії, сприяли спростуванню поглядів геоцентризму. Про це ми поведемо мову у 11 класі, коли звернемося до п’єси Бертольта Брехта «Життя Галілея». А поки що вестимо мову про Данте, який дотримувався поглядів Птолемея. Та втім він не збирався змальовувати точну топографію потойбічного світу. Більше його цікавив стан душі після смерті. 

Три частини охоплюють увесь уявний загробний світ середньовічної людини: «Пекло», «Чистилище» і «Рай». Однак поет розглядає його вже з точки зору людини епохи Відродження, котра більше думає про реальне життя. Тож недарма на початку уроку ми говорили про «Божественну комедію» як про твір, який  вінчає епоху Середньовіччя і є містком до  епохи Відродження. Тож вирушаймо разом із поетом у подорож Пеклом, Чистилищем та Раєм!

7.      Робота з картками-інформаторами  № 1 – 5

 

                          Картка-інформатор №1

ПОРІВНЯННЯ ЧАСТИН ПОЕМИ  ІЗ СИСТЕМОЮ МИСТЕЦТВ

 

 

 

 Картка-інформатор №2

 

 

Джерело: http://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/bozhestvenna-komediya-podorozh-dopekla.html

Картка-інформатор №3

 

 

Джерело: http://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/dante-aligeri1.html

 

                        -     Яким було розташування грішників у Чистилищі? 

 

Джерело: http://www.universalinternetlibrary.ru/book/22942/ogl.shtml

8.      Запитання та завдання учням

 Які автори  описували пекло у своїх творах?  

Очікувані відповіді

ü      Герой поеми Верґілія «Енеїда»  - троянець  Еней сходить в Аїд, де бачить тінь свого батька Анхіса , від якого дізнається  про славне майбутнє своїх нащадків.  

ü      В середньовічній релігійній літературі  існував жанр «видіння», у якому розповідалося про нестерпні муки грішників у пеклі і насолоди праведників у раю).

• Яким було розташування  грішників у Пеклі? (картка-інформатор №2)

• Розкажіть історію Паоло і Франчески.

Очікувана розповідь учня «Історія Франчески і Паоло»

Можливо, ця історія не дійшла б до нас та розчинилась безслідно в минулому, якби не Данте Аліг'єрі. Видворений з Флоренції з політичних мотивів, він знайшов притулок в Равенні у Гвідо де Полента, племінника Франчески да Ріміні. Там почув цю історію та увічнив у «Божественній комедії».

Прекрасна красуня Франческа мріяла про кохання. Але кого турбують мрії юної дівчини, якщо на кін поставлено честь і гідність двох знатних родів? Між можновладцями Ріміні і Равенни  існувала давня ворожнеча. Залагодити розбрат в середньовічній Італії можна було лише одним способом – об’єднатися. І батьки шляхетних родин вирішили одружити дітей. З чотирьох синів Малатеста батько Франчески обрав старшого. Джованні (Джанчотто) на прізвисько Каліка, відрізнявся лютою вдачею і жахливою зовнішністю. Навряд чи Франческа з доброї волі погодилася б вийти за нього заміж. Щоб не зірвати  угоду, вирішено було вдатися до хитрощів. Для укладення шлюбного договору в Равенну відправили молодшого брата Джованні -  красеня Паоло. Франчесці  сподобався юнак, і вона з радістю покинула рідну домівку. І лише прибувши в маєток Ріміні, зрозуміла, що була жорстоко обманута. Її чоловіком виявився не красивий і добрий Паоло, а жорстокий каліка Джованні. Однак любов, що спалахнула між Франческо і Паоло, не згасла. Згідно зі звичаями того часу, Джованні, лорд Пезаро, зобов'язаний був жити за місцем своєї служби, а його сім'я повинна була знаходитися за містом, в родовому замку. Цей замок і став для Франчески в'язницею і одночасно місцем таємних зустрічей з коханим. Народна легенда розповідає, що одного разу Джованні, запідозривши недобре, не виїхав із замку. Він зачекав якийсь час і увірвався в спальню дружини в той момент, коли вона таємно зустрічалася з Паоло. У кімнаті був таємний вихід, але Паоло не встиг ним скористатися. Розлючений обдурений чоловік, вихопивши кинджал, кинувся на брата. Франческа встала між чоловіком і коханим, прийнявши смертельний удар на себе. Це не врятувало Паоло. Наступним був убитий він. Так говорить легенда.

Історичні факти свідчать трохи про інше. Франческа на той час вже не була юною прекрасною дівою. Від першого шлюбу вона виховувала дочку. Та й  таємних зустрічей між нею і Паоло не було. Вона захоплювалася книгами.  Іноді читала їх разом з молодшим братом чоловіка. Саме в такий момент їх застав Джованні.  Сприйнявши дружній поцілунок за доказ зради, не роздумуючи, він  вбив обох. 

9. Прослуховування   симфонічної  фантазії Петра Ілліча Чайковського «Франческа да Ріміні»        Зараз ми будемо слухати уривок із «Божественно комедії», в якому йдеться про трагічну історію кохання Франчески і Паоло. А емоційним фоном буде слугувати симфонічна поема

Петра Ілліча Чайковського – фантазія «Франческа да Ріміні».  Її тривалість – близько 25 хвилин.

Сьогодні на уроці лунатиме не весь твір, а лише його центральна частина – «Розповідь Франчески». Це дивовижне соло кларнета, напрочуд віртуозного і технічно рухливого інструмента. Воно починається сумно і просто, а потім розвивається хвилеподібно, з підйомами та спадами. Після світлого ліричного епізоду «читання книги» настає трагічна розв’язка. Та й початок поеми досить трагічний. Таким чином, ніжне соло флейти, ніби обрамлене бурхливими пасажами із стогонами грішників та вихорами пекла. 

Прем’єра цієї симфонічної поеми у 1877 році мала  шалений успіх. А сам автор дуже полюбляв свій твір. Коли у 1893 році йому присудили почесний ступінь доктора

Кембриджського університету, музичною темою для церемонії  він обрав саме цю мелодію.

Тож прослухайте вдома увесь твір – отримайте повне уявлення про нього! 

А зараз лунатиме центральна його частина, соло кларнета, і поезія Данте.

10.Виразне читання  ученицею уривку із «Божественної комедії» (випереджувальне завдання)

на фоні мелодії із симфонічної поеми П.І. Чайковського «Франческа да Ріміні»

Вона мовчала, тиха і печальна, 

І мовив я: «Твої, Франческо, муки 

Мене смутять, немов сльоза благальна. Та розкажи, згадавши день розлуки, 

Як ви дійшли до таємниць кохання, 

Як сплів Амур невинні ваші руки?»

Вона ж: «Немає більшого страждання,  Як щастя дні у горі споминати;  Це й твій учитель скаже без вагання.

На самоті у тиші присмерковій 

Читали книгу ми про Ланчелота,  Іще не грішні навіть у розмові.

Проте всякчас ми червоніли потай,  Коли одне дивились на одного,  І з книги перейшла на нас турбота...

До уступу ми дочитались того, 

В якім закохані уста з'єднали, 

І він бажання не стримав палкого, Уста його — мої поцілували. 

Була та книга нашим Галеотто! 

І того дня ми більше не читали».

Так виливала тінь свою скорботу, 

А друга плакала так наболіло,  Аж охопила млість мою істоту, І я упав, неначе мертве тіло.

Переклад П. Карманського та М. Рильського

 

11.Проблемне запитання

ü    Чому Данте втрачає свідомість після розповіді Франчески? Чи стається це  лише через те, що він співчуває закоханим?

Навідні запитання:

ü    Чому він цікавиться тим, що саме стало причиною зближення  Паоли і Франчески?

І мовив я: «Твої, Франческо, муки

Мене смутять, немов сльоза благальна.

Та розкажи, згадавши день розлуки, 

Як ви дійшли до таємниць кохання, 

Як сплів Амур невинні ваші руки?» (116-120)

ü    Яку книгу читали закохані?

Очікувана відповідь

«На самоті у тиші присмерковій 

Читали книгу ми про Ланчелота…»!» 

 («Божественна комедія», «Пекло», п. V, із терцини 127-129)

 

          Довідка.  Данте вкладає в уста Франчески да Ріміні посилання на («Божественна   комедія», «Пекло», п. V, терцини 43-46) французький роман XII ст. про лицаря   Круглого Столу Ланчелота і його любов до королеви Джіневри, дружини короля

          Артура. Своєрідним посередником у коханні Джіневри й Ланчелота був лицар   Галеотто, що умовив королеву поцілувати сором'язливого героя. Цей роман було   перекладено й італійською мовою.

           

ü    Посередником у коханні Джіневри і Ланчелота був лицар Галеотто. Хто був посередником у стосунках Паоло і Франчески? Що підштовхнуло їх до близьких стосунків?

Очікувана відповідь

 «Була та книга нашим Галеотто!»  («Божественна комедія», «Пекло», п. V, із терцини 136138) Спільне читання « Ланселота » запалило їхні почуття.

ü    Чому звістка про те, що причиною перелюбу стала книга, так бентежить поета?

Очікувана відповідь

Цей факт бентежить його, бо він і сам автор.

ü    Над якою проблемою змушує замислитися поета цей факт?

Очікувана відповідь

-     Цей факт змушує замислитися над проблемою відповідальності автора за своє творіння.

14.Слово учителя: літературні паралелі

      До проблеми моральної відповідальності творця, зокрема, вченого за наслідки своїх наукових відкриттів ми повернемося в одинадцятому класі, вивчаючи драму видатного німецького письменника Бертольта Брехта «Життя Галілея». Ми вестимо мову про актуальність цієї проблеми для нашого часу: відкриття вченими страшної ядерної енергії і наслідок цього – незчисленні людські жертви Хіросіми й Чорнобиля; непередбачуваність можливих наслідків клонування тварин і особливо людини. А сьогодні разом із Данте замислимося над тим, як може слово вплинути на людину, особливо на молоду несформовану особистість.

Згадаймо лаконічну філософську мініатюру російського поета Федора Івановича Тютчева:    Нам не дано предугадать,

Как слово наше отзовется, - 

И нам сочувствие дается,

Как нам дается благодать… 

Всього чотири рядки, але який глибокий зміст у них закладений! Слово автор вважає живою матерією, здатною впливати на людей. Мабуть, ви помітили, що роздуми Тютчева  співзвучні із думками Данте.

12.Слово учителя

Ми побували у другому колі пекла, де знаходяться любострасники. Зараз перемістимося до дев’ятого кола (картка-інформатор №2). Найбільшим гріхом Данте вважає зраду. Перед тим, як познайомитися із кривавою історією Уголіно, ми спробуємо розібратися у політичній ситуації, яка склалася в Італії за часів Данте. Це стане нам у нагоді , адже граф Уголіно делла Герардеска є особою історичною, людиною доби кривавого розбрату, несамовитих політичних пристрастей. 13. Робота із схемою, складеною учнями - істориками за матеріалами статті підручника ((О.М. Ніколенко, І.Л. Столій. – Х. : АН ГРО ПЛЮС, 2008. – с.196), інтернет-ресурсів  та карткипомічника «Італія часів Данте».

 

 

   

Картка-помічник

 

Італія часів Данте

Флоренція, де народився Данте, була відома в Італії як місто лихварів і банкірів.      Поняття «ринкова економіка» було знайоме флорентійцям чудово — це були заповзятливі, пролазливі і всюдисущі люди, настільки всюдисущі, що папа Боніфацій  VIII сказав про них: «Світ складається не з чотирьох, а з п’яти елементів: вода, земля, повітря, вогонь... і флорентійці». Додамо, що саме у Флоренції була прийнята одна з  найстарших демократичних конституцій Європи      — «Установлення справедливості» (1293 р.). Але Данте ніколи не був типовим флорентійцем. Усе життя він люто ненавидів жадібність, корисливість і користь, але безумно любив рідне місто, яке  вигнало його зі своїх стін і жорстоко з ним обійшлося. Він називав земляків «сліпим»,

«заздрим», «гордовитим» і «жадібним» людом, але зізнався все    -таки друзям, що все, що він робить на землі, — це на славу Фло     ренції.

Італія за часів Данте була, на нещастя, поняттям досить умовним. Політично розділена

(північ — під владою німецьких імператорів, Рим    — під владою жадібних і честолюбних пап). Італія, здавалося, була країною без майбутнього. У рідній  Флоренції дві партії, гвельфи (вони стояли за об’єднання Італії під владою папи; до них за сімейною традицією відносив себе Данте) та гібеліни (прихильники німецького  імператора) гризлися між собою, робили перевороти, вимовляли гучні промови... Але  ніхто не думав про долю багатостраждальної країни. 

 

Данте здавалося, що причетність до влади допоможе йому служити Італії та рідному місту. Вийшло інакше. Коли поет у 1301 р. був послом у Римі від своєї партії «білих  гвельфів», його політичні вороги, гібеліни, об’єдналися з фра     кцією «чорних гвельфів» і за допомогою військ брата короля Франції, Карла Валуа, захопили владу у Флоренції. Данте був звинувачений у розкраданні грошей iз міської скарбниці, «внесенні розладу  до партії гвельфів», наклепі на папу. Поета в січні 1302 р. зас удили до вічного вигнання з міста, а в березні того ж року неправий суд доповнив вердикт: «Якщо ж Данте повернеться до Флоренції, то палити його вогнем, поки не вмре». Душа Данте  була глибоко ображена наклепом і невдячністю співвітчизників. Він став блукач         ем — і так 19 років, до самої смерті. Дружина залишилася у Флоренції. Поет побував у  міст Італії і навіть у Парижі…  десятках

          (Ігор Сюндюков. Століття ХІV. Данте Аліґ’єрі . Подорож до пекла -    http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/stolittya-hiv-dante-aligieri-podorozh-dopekla)

           

- Розкажіть про гостру політичну боротьбу  між партіями у Флоренції .

Очікуваний варіант схеми

Політичні угруповання в Італії  XII — XV столітті

 

 

 

14. Переказ  історії  Уголіно

Тепер ми познайомимося з одним  із найжорстокіших епізодів «Божественної комедії» - розповіддю про загибель Уголіно та його дітей. Розкажіть історію Уголіно (картка-помічник, інтернет-ресурси).  

 

 

 

 

 

 

 

                                                       Картка - помічник

                        Історія Уголіно

          В дев'ятому колі все замовкає - навкруги лід, і в ньому заціпенілі грішники. Тут   катується найбільше, на думку Данте, зло всесвіту, найчорніший гріх - зрада. Сцена з Уголіно  в «Божественній комедії»  - верх жаху. 

 

Граф Уголіно, колись могутній подеста (голова адміністрації  середньовічного міста держави) міста Пізи, охоче міняв свої партійні уподобання, вів таємні інтриги і боровся   за єдиновладдя.  Він зрадницьки  видав ворогам фортецю Кастро в Сардинії, поніс   покарання більш жорстоке, ніж його злочин. Архієпископ Руджері, скориставшись   внутрішніми інтригами, підняв проти нього народний заколот, обманом заманив його   разом з його чотирма синами (насправді - із двома синами й двома онуками) у вежу й   наглухо заколотив її, прирікаючи їх на голодну смерть. Ключі він наказав кинути у річку

                         Арно.

        Уголіно напередодні бачив у сні зацькованого вовка з вовченятами. Тепер він усвідомлює сенс сну і розуміє, що їх очікує. В горі чоловік кусає собі пальці. Його діти,

          вважаючи цей жест ознакою голоду, пропонують батькові  насититися їхнім м’ясом.         Уголіно замовкає й у скам’янінні спостерігає, як гинуть від голоду один за іншим всі      його діти. Але незабаром розпач батька, що збожеволів, перемагає голод. Він      (відповідно до інтерпретації більшості коментаторів) з’їдає мертві дитячі тіла.

Після восьми днів відчинили вежу і померлих поховали з кайданами на ногах.  

          І ось перед нами видовище, жахливіше якого не зображував ні один поет. І Уголіно, і       Руджері потрапляють до дев'ятого кола пекла. Справедливість неба зробила        потерпілого знаряддям страти злочинця, віддала лиходія в руки його жертви. Уголіно        задовольняє свою безмежну лють тим, що невпинно гризе череп архієпископа Руджері.

На прохання поета  він розповідає йому свою історію. В кожному слові - бажання   помсти. З цього оповідання ми бачимо, що ніжні батьківські почуття, зганьблені   звірячим чином, і стали причиною жорстокої помсти. Уголіно  у пеклі, в крижаному   болоті, вічно гризе череп свого ворога. Гнів і любов, шалена лють і ніжність звучать в   оповіді грішника про страшну загибель невинних дітей. І Поет, завжди такий невблаганний до зрадників, співчуває Уголіно. Не як нещасний страдник, а як грішна і

          водночас сповнена величі людина з'являється він перед нами.Страшною є кара, яку      Поет призначає Уголіно. Однак ще жорсткішим є покарання Руджері. Ніщо не свідчить        про те, що архієпископ зазнає фізичних мук. Перетворений авторською фантазією на

          бездушний череп, Руджері не має права навіть відчувати страждання. Згасли його почуття, зникла пам'ять про минуле. Саме людської суті й позбавлений жорстокий   архієпископ, єдиний справжній мрець серед грішних тіней Дантового Пекла.

           

 

 

 

15.                     Виразне читання уривку із пісні тридцять третьої («Пекло»)  О Пізо, краю славного загубо,  Де si лунає! Вкрита ти ганьбою! 

Коли ще суду не заграли труби,

Горгона і Капрара під тобою 

Хай ляжуть так, щоб Арно загатити,  Щоб зникла ти навіки під водою!

Граф Уголіно гріх вчинив незмитий,  Твої фортеці здавши для потали,  Але за віщо ж постраждали діти?..

 

16.                     Словесне малювання: зачитати ключові  слова, словосполучення, які змальовують жахливу картину  загибелі людей.

17. Перегляд ілюстрації «Уголіно та його сини»  Жана Бати́ста Карпо́ – французького скульптора, графіка, живописця (1827 -1875).

Епітети: страшна страва, злий сон, бенкет кривавий, камінний холод, у журбі німій, блідий світанок.

Метафори: «ворожість нас тут  в’яже воєдино», «стисла горя глиба», «в камінь я перетворився», «світанок… в сумну прорвавсь темницю».

Порівняння: « «в крові ходили, наче по росі», «зубами гострими, як у собак».

 

 

Жан Бати́ст Карпо́. Скульптурна група 

«Уголіно та його діти» за твором Данте

18.               Перегляд мотивуючого авторського буктрейлеру - Ми зупинилися лише на кількох образах із «Божественної комедії». Але поема вражає  різноманіттям персонажів: міфологічних, біблійних, літературних, історичних. Людські душі блукають, проходять шлях  від пізнання гріха до очищення й набуття віри в справедливість. Здійсніть цю подорож разом із Данте. Подорожуйте і ви  разом із Данте. Прочитайте усю поему – здійсніть роботу над собою, підійміться на сходинку вище.

19.               Складання схеми «Ключ до розуміння «Божественної комедії»» за допомогою картки – помічника «Авторська концепція».

 

  Картка-помічник

                                 Авторська концепція

 У листі до правителя Верони Кан Гранде делла Скала 

 Данте писав про чотири аспекти тлумачення своєї поеми:  

1)2) буквальний,     коли текст сприймається реально;                _{алегоричний,} коли під текстом розуміються п_{одії зовнішнього світу;}

3)  моральний         — передбачає опис переживань і пристрастей людської душі; 

4)  анагогічний       (зі старогрецької — «такий, що підносить угору»), тобто містичний, філософський.      За такою авторською концепцією кожен образ або ситуацію поеми можна  розуміти по-різному.

 

          Ключ до розуміння «Божественної комедії»   

                                        Схема   

 

 

БУКВАЛЬНИЙ

 

 

 

 

МІСТИЧНИЙ, АЛЕГОРИЧНИЙ

ФІЛОСОФСЬКИЙ

 

 

 

 

                                         МОРАЛЬНИЙ

20. Робота  в зошиті із словничком

 

  Словничок

 Алегорія — це зображення абстрактного поняття або явища через конкретний образ.

 Алегорія (грецьк. allegoria, від alios — інший і agoreuo — говорю — інакомовлення) — спосіб  двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і  предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями з характерними  ознаками приховуваного.

 Наприклад: незборимий царизмом Кавказ — Прометей (поема "Кавказ" Т.Шевченка),

 

сваволя можновладців над беззахисною людиною — Вовк та Ягня (однойменна байка   Л.Глібова), борці за волю України — каменярі (однойменна поезія І. Франка).

 

 

 

 

21.Тренувальні вправи

ü  Назвати ключові слова до літературознавчого терміну (двоплановість зображення, зображення абстрактного через конкретне)

ü  Намалюйте малюнкову  асоціативну схему «Алегорія»

ü  Прочитайте уривок із поезії Ліни Костенко «Крила». Поясніть двоплановість алегоричного образу крил.

 

Живе на землі, Сама не літає, А крила має.

А крила має!   Вони ті крила,  не з пуху — пір'я,  а з правди, чесноти і довір'я. У кого — з вірності у коханні. У кого — з вічного поривання. У кого — з щирості до роботи.

У кого — з щедрості на турботи, У кого — з пісні, або з надії, або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає... А крила має,

А крила має!

 

22.Захист учнівських  проектів «Моє тлумачення алегоричних образів «Божественної комедії»»

 

Ймовірне тлумачення алегоричних образів

 

                       

Темний ліс - стан душі, що заблукала; політичний аспект-анархічна картина світу.

 

            Леопард-підступність; політичний аспект - супротивники Данте.

 

 

Лев – жорстокість; король Франції.

         

Вовчиця - ненажерливість, хтивість; римське папство.

                     

Данте - людська грішна душа; людство в цілому.

 

  

Вергілій - розсудливий розум.

 

  

Беатріче - католицька церква, теологія, божественна мудрість, краса, любов.

 

 

Психологічний аспект алегорій

Кожна людина носить усередині себе своє пекло і свій рай. 

                            

 

^•        Пекло — смерть душі, панування тіла, образ зла і пороку;

^•        Рай — образ добра і чесноти, внутрішнього миру і щастя;

^•        Чистилище — перехід з одного стану в інше за допомогою каяття.

^•        Блукання у темному лісі – пошук  правильної дороги, власного життєвого шляху, сенсу буття, дорога до себе.

^•        Пантера, лев і вовчиця, загороджувальні шлях до сонячного пагорба, зображують собою три головні вади, які вважалися тоді переважаючими в світі, а саме: хтивість, гордість і жадібність.

 

26. Проблемні  запитання учням: 

Чим є для Данте його подорож? (Розгорненою алегорією є і власне подорож — це пошук правильного духовного шляху для людини, оточеної гріхами, спокусами і пристрастями. Вибір шляху-дороги — це пошук сенсу життя. Головна дія розгортається в душі ліричного героя. Вся подорож здійснюється у свідомості поета. Пізнавши те, що є злом, пройшовши колами пекла, у душі поета відбуваються зміни, він підноситься до усвідомлення найважливіших істин про світ і про себе). 

Який аспект розуміння важливий? (психологічний)

 

- В чому головна таємниця життя? (Саме у частині, яка зображує рай, розкривається головна таємниця життя, яке полягає в любові. Не тільки в любові до єдиної і прекрасної жінки, а в любові всепоглинаючій і всепрощенній, любові в широкому сенсі цього слова. Данте наштовхує нас на думку, що Бог є любов. Любов - рушійна сила, яка рухає небесні світила. Любов – це те, на чому тримається світ. Все починається з любові.)

VI.Осмислення нових знань і умінь.

28.Зачитування складених сенканів і власних поезій.

     Поетові наснилась Беатріче…

 

               Сонет 

Любив поет свою кохану донну.

У душу зазирав її бездонну.

І, прокидаючись із сонячним промінням, Моливсь  на неї, наче на ікону.

 

Вона була озоном після зливи,

Маленьким маяком в бурхливій  хвилі, Барвінком, що ранкову п’є росу,

І поглядом мрійливим та щасливим.

 

 Вона – його пурпурові вітрила,  Лампадка його грішної душі,   Його тендітні та сріблясті крила.

На світі білому нічого не змінилось: 

На аркуш знову крапають вірші.

Кохана знов поетові наснилась...

 

В. В. Шевчук,  учениця 8-А класу

    03.03.2016 

 

 

Моя подорож із Данте

 

Хвилина за хвилиною…

Прискорюється серцебиття…

А й все іду долиною, Що веде мене в небуття.

Так, у Пекло, в людських душ трагедію,

туди де дев’ять кіл страждань, Кличе Данте в ―Божественну комедію‖-  В круговерть своїх міркувань. Чути крик, плач, благання, Виють душі, сповнені хіті.  Але марні їх сподівання, Розчавлені карою страхіття.

Перше коло – вирок, ридання…

Тут гадючаться язичники всі Та нехрещені, ніби востаннє Спокутують свої гріхи. Друге коло у пеклі жорстокому - Це розпусники лихі.

Несуться у вирі неспокою.

Ледь чути волання глухі.

У третьому - ласуни  в крижаних сльозах.

Двічі мертві на вигляд вони, Змарнілі  в  постійних боях У гастрономічній війні. В четвертому горять у вогні Марнотратники-жалюги. Ридають, котять камені по землі, Нерозумнії злодюги.

П’яте коло димом оповите.

Там гнівливі небеса клянуть.

Лають всіх, буркочучи сердито.

Так по горло у болоті і поснуть. В шостому – єретики, одягнені  в ганчір’я старе, Із зашитими повіками сидять одні.

Їх Всевишній із лиця землі зітре.

На розпечених могилах - привиди німі.

У сьомому – тирани й вбивці

Купаються у лаві із розпеченої крові.

Із неї вилізуть лише сміливці.

Та й їм не жити, закатованим у рові.

У восьмому – обманщики лукаві,

Їхні душі – у вариві смоли пекучому. Там, де палали грішники  криваві, Горітимуть й вони у полум’ї лискучому.

І ось останнє коло зрадників негожих.

Заморожені у льоді корчаться нещасні. Не прийняли вони законів Божих, 

Тож будуть  конати,  болящі і злощасні.

Швидше б було Чистилище й райська блакить!

Чом же люди грішать? Що так душі калічить?

І скривився Вергілій, і Данте  мовчить.

І чекаємо ми на прихід Беатріче…

Хвилина за хвилиною…

Прискорюється серцебиття… А я  вертаюся долиною, Що веде мене з небуття. В.О. Шевчук, учениця 8-а класу

02.03.2016

 

Я прочитав «Божественну комедію»…

 

Я прочитав «Божественну комедію». В ній автор дивну повість розповів Про біль, страждання і душі трагедію  Із ланцюгом пороків та гріхів.

 

І так герой у часі мандрував Із Пекла у Чистилище і в рай.

Кого він тільки там не зустрічав -

Подій кривавих надивився вкрай!

 

І грішників історії сумні Його до сумнівів душевних призвели.

Як сам він жив? Себе ким оточив? І чи по совісті на світі жив?

 

Духовний зміст поезії Данте –

В пізнанні самого себе,

В складному пошуку: у чому сенс життя?

У вічному питанні про буття…

 

   Андрій Кобзар, 

  учень 8-а класу

 

Сенкан

Данте Геніальний, пристрасний

Шукає, мандрує, засуджує

Веде із Пекла до Раю

Філософ

 

 Віталіна Сінковська, учениця 8-А класу Сенкан

Данте

Неординарний, талановитий

Шокує, міркує, передбачає

Шукає сенс життя людини

Візіонер

 

Вероніка Березнер,

учениця 8-А класу

 

29.Рефлексія.Про що я дізнався  на уроці? З чим іду з уроку?

Рефлексійна картка 

 

Я навчився ...
Я дізнався ...
Мене здивувало ...
Я зрозумів, що можу ...
Для мене стало новим ...
Мені захотілося ...
У мене вийшло ...
Мені сподобалося ...
Мене надихнуло .
Я придбав…

 

30.Підбиття підсумків уроку. Виставлення оцінок.

3   1. Заключний емоційний акорд уроку

Слово учителя

Київ і Флоренція – міста-побратими. У 2015 р. в Києві на Володимирській горці з’явився пам’ятник Данте з  дорогого і  рідкісного матеріалу – карарського мармуру, який видобувається лише в Італії. Поруч, біля  ніг, орел – символ величі, духовного підйому. Відкрили скульптурну композицію до 750-ї річниці з дня народження поета(1265-2015). Цікаво, що поруч -  костел св. Олександра, який проектував український архітектор італійського

походження. Автор пам'ятника – італійський скульптор Лучано Массарі та український архітектор Леонід Малий. Місце для монументу  обирав особисто посол Італії в Україні. Навколо композиції встановили  три оригінальні мармурові лави. Це мало бути місце  для відпочинку прихильників поезії великого Данте.  Та не минуло і півроку – мармуровому орлу  вандали  відбили голову.

Навряд чи  хтось із них читав «Божественну комедію» та знав, «на що він руку піднімав».  Сподіваюсь, що ви станете поціновувачами творчості Данте. І будете не поодинокі в цьому. Адже  високо цінував поета Тарас Шевченко. До творчості славетного флорентійця зверталася і Леся

Українка. В 1898 році вона переклала V пісню «Пекла» з «Божественної комедії». Саме відтоді Дантові терцини зазвучали українською мовою. Постійний інтерес до художньої спадщини поета виявляв І. Франко. Ще навчаючись у Дрогобицький гімназії, він читав твори Данте в німецькому та польському перекладі і робив перші спроби відтворити звучання Дантового вірша рідною мовою. У 80-х роках виник задум здійснити переклад «Божественної комедії», яку І. Франко високо цінував «головне задля недосяжної простоти і грандіозності її стилю». Згадку про це ми знаходимо в листі до М. Драгоманова. В результаті багаторічної праці Франко переклав і прокоментував найбільш важливі уривки з «Божественної комедії». Роботу було завершено 1913 року виданням книги «Данте Аліг'єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії». Незважаючи на невеличкий обсяг, вона стала першим в Україні цілісним філологічним дослідженням творчості Данте. Розкрити перед українським читачем красу слова італійського поета намагався і В. Самійленко. В останні роки життя над перекладом «Божественної комедії» працював М. Драй-Хмара. Арешт 1935 року не дав йому завершити цю працю. Не зберігся, на жаль, і текст перекладу. Перший повний переклад «Пекла» здійснив П. Карманський. Редагував текст М. Рильський. Редагування, однак, поступово перетворилося на співавторство. Повністю «Божественну комедію» переклав українською мовою Є. Дроб'язко. У 1978 році його переклад отримав премію М. Рильського.  

Джерело: Алексєєнко О.Б., Данте. Божественна комедія. Х.: Фоліо, 2001. 608 с. - С.: 3-20.

 

32. Виразне  читання вчителем поезії Ліни Костенко вчителем під музику

 

Під вечір виходить нa вулицю він

 

Під вечір виходить нa вулицю він.

Флоренція плaче йому нaвздогін.

Ці сльози вже зaйві. Минуло життя. Йому вже в це місто немa вороття.

 

Флоренція плaче: він звідси, він нaш, Колись проклялa і прогнaлa вонa ж.

Високий вигнaнець говорить їй: ні.

У тебе ж є той кондотьєр нa коні.

 

І площі тієї кільце кaм'яне, Де ти присудилa спaлити мене.

Ввaжaй, що спaлилa. Згорів я. Помер

Сім міст сперечaлись, що їхній Гомер.

 

 А ти ж, моє місто,- єдине, одне! -  О, як ти цькувaло і гнaло мене!

 Прослaвилось, рідне. Осaннa тобі.

 Хaй ірис цвіте нa твоєму гербі…

 

 Дaрує їй профіль. Вінків не бере.

 Де хоче - воскресне, де хоче - умре.

 Одежa у нього з тонкого сукнa.  Нa скронях його молодa сивинa.

 

 Він тихо іде, він повільно іде.

 У нього й чоло ще тaке молоде.

 Хто скaже про нього:стaрий він як світ?  Він - Дaнте. Йому тільки тисячa літ.

 

 VII. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання:  

•        Підготуватися до контрольної роботи «Література Середньовіччя» (різнорівневі завдання)

•        Скласти інформаційну пам’ятку «Слово Данте в Україні»

Додаткове завдання: прочитати статтю Івана Франка «Данте Аліг’єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезій» та скласти тези  (Франко І. Я. Данте Аліг’єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір з його поезій. Дантова друга любов // Збір. Тв.: У 50т. – Т. 12. – К., 1978. – С.9-71)