Урок позакласного читання "Байки Л.І.Глібова-чудова скарбниця мудрості!"

                                                                                                   Поспілько Лілія Миколаївна,

                                                                                                 вчитель початкових класів,

                                                                                                І кваліфікаційна категорія,

                                                                    ЕНВК №1

                                                                                                   Енергодарської міської ради

                                                                                   Запорізької області

ВІДКРИТИЙ УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ  В 4 – В КЛАСІ

Тема. «Байки Л.І.Глібова – чудова скарбниця мудрості»

 Мета. Ознайомити дітей  із жанром байки; розширити знання про творчість Л.Глібова; удосконалювати вміння читати діалоги, розвивати способи і види читання байки, образність мовлення, уміння визначати повчальний висновок, висловлювати оцінні судження; формувати комунікативну компетентність, виховувати моральні якості.

Основні завдання психосоціального розвитку: формувати і розвивати уміння усвідомлювати байку, як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки Розвивати образну пам’ять, образність мовлення, уміння визначати повчальний висновок, висловлювати оцінні судження.

Передбачувані результати:

Знати: поняття «байка», «байкар»; жанрові особливості байки.

Вміти: передавати в інтонації характери дійових персонажів, оцінювати їхні вчинки, виявляти мотиви їхньої поведінки; порівнювати байки, виразно читати, розкривати мораль байки, декламувати байку.

Цінувати: моральні якості, риси характеру, які допомагають стати справжніми людьми: почуття порядності, милосердя, співчуття, добра.

Організація навчальної діяльності:

Загальні методи навчання: демонстративний, монологічний, діалогічний, евристичний, інтерактивні.

Методи викладання: стимулюючий, інформаційно – повідомлюючий.

Методи виявлення знань учнів: усний.

Форми організації навчального процесу: фронтальна, групова, індивідуальна, парна.

Методи роботи учнів: виконавський, пошуковий, творчий.

Етапи  виявлення знань: усне, фронтальне, індивідуальне, диференційоване.

Тип уроку. Урок вивчення та первинного закріплення знань (комбінований)

Обладнання: портрет Л.Глібова, ілюстрації до байок, виставка книг поета, мультимедійна презентація.

                                                Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання з гостями:

• Рівно стали, підрівнялись.

День у нас сьогодні незвичайний. А чому?

Бо гості до нас завітали.

Тож привітайтесь, діти, з гостями.

• Добрий день!

Щиро ми  гостей вітаємо,

Добра та здоров’я усім побажаємо.

Сьогодні у нас з вами урок позакласного читання.

Давайте пригадаємо основні правила нашої роботи:

Читаємо:

Правильно     Швидко

Знаходимо:

Незрозумілі слова   Нові відомості

Визначаємо:

Що важливо    Що треба запам’ятати

Записуємо:

Ясно і коротко    Коли незрозуміло

Відповідаємо:

Точно на запитання   Відразу та найголовніше

ІІ. Підготовка учнів до засвоєння нових знань (мотивація)

1.Вправа « Мікрофон»

• Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок? ( цікавим, навчальним,трохи казковим, продуктивним, веселим,…)
• А ви на уроці якими повинні бути? ( дисциплінованими, уважними,зібраними, активними, вправними, наполегливими,…)
• Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, творчий, продуктивний урок.

2. Емоційна підготовка до уроку.

• - Із букв, що лежать на парті спробуйте скласти слово.

• УСПІХ

• Успіх приходить до того, хто у нього вірить.
• Виберіть одну із літер та підберіть відповідно на цю букву слово, ЯКИМ Я ХОЧУ БУТИ НА УРОЦІ, ЩОБ ДОСЯГТИ УСПІХУ.
• У - усміхненим, уважним...
• С - старанним, спостережливим...
• П - працьовитим, правдивим, пильним...
• І - інтелектуальним...
• X - хоробрим, хорошим...

2.Читацька розминка.

• А допоможе нам потрапити у світ байок…

Відгадаємо загадку.

Робота над загадкою

       Бачить – не бачить,

       Чути – не чує,

       Мовчки говорить,

       Дуже мудрує.

       Часом захоче –

       Правди навчає;

       Іноді бреше,

       Всіх звеселяє.

       Люба розмова, -

       Будемо, діти,

       З нею довіку

       Жити  - дружити.

Хто ж то така

В світі щаслива,

Мудра, правдива

І жартівлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді;

Річ коротенька –

---, та й годі. ( книжка)

• Тож вирушаймо! У світ байок!

• Епіграфом нашого уроку ми візьмемо слова відомого українського байкаря Леоніда Івановича Глібова:

«Здається байка просто бреше,

А справді ясну правду чеше…»

3.Вступне слово вчителя

          Коли вперше прадавня людина широко відкрила очі і здивовано подивилася навколо себе і коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити світ, такий для неї дивний і малозрозумілий. Для цього вона створила міф, казку – прекрасний витвір раннього людського розуму і уяви. Вона опоетизувала ще не пізнані нею природні явища, навколишнє середовище, населила землю і небо героями, богами і напівбогами, напівлюдьми та різними злими духами.

          Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди людина вчилася жити. Як захистити себе від лиха, як застерегти іншого від помилок? – такі питання поставали перед нею. І щоб відповісти на них людина створила повчальні історії, які пізніше назвуть байками. Звичайно, крім байки, були ще прислів'я, приказки, притчі. Але байка швидко ставала найпопулярнішою і найпоширенішою формою критичного мислення людини, першим, поряд з міфом, жанром словесного мистецтва.

          Байка як жанр словесного мистецтва житиме вічно. Якщо міф розвинувся і залишився джерелом сили і краси античної поезії і не мав перспективи розвитку, то байка постійно оновлювалася, жила і розвивалася в усі епохи. Щоправда, були в її розвитку періоди піднесення і занепаду, часи гучної слави і тимчасового забуття. Неодноразово пророкували їй цілковиту загибель. Але вона, як чарівний птах Фенікс, воскресала несподівано і продовжувала жити і розвиватися впродовж усіх віків.

4.Мовна розминка. Зорово-слухове сприйняття.

Вчитель: - Послухайте групу слів і виділить в ній «зайве» слово. А ті слова, що залишилися, назвіть одним узагальнюючим словом.

Комар, метелик, жук, коник, горобець, мураха.

(Зайве — горобець, бо він птах; всі інші — комахи.)

Зозуля, голуб, орел, соловейко, муха.

(Зайве — муха, вона комаха; всі інші— птахи.)

Барвінок, фіалка, мак, береза, троянда.

(Зайве — береза, це дерево; всі інші —квіти).

5.« Жива» виставка книг.

• Подивіться, друзі, - книжки нас уже чекають.

(учні виходять з книгами, називаючи назву книги і її автора)

• Хто ж автор усіх цих книжок?
• Твори яких жанрів увійшли до них?
• Що об’єднує всі ці книжки? ( автор і жанри)

6. Релаксаційна вправа дитяча гра  «Тренуємо емоції»

Мета : тренування дитячих емоцій, навчання саморегуляції, зняття напруги.

Просимо дитини насупитися, як:

• Осіння хмаринка;
• Злий чоловік;
• Сердитий дядько. 

Просимо посміхнутися, як:

• Буратіно;
• Кіт на сонечку;
• Хитра лисиця;
• Сонечко.

Просимо показати, як злиться (зляться):

• Два барана на містку;
• Дитина, у якої забрали цукерку;
• Людина, яку вдарили.

Просимо показати, як злякався:

• Заєць вовка;
• Малюк, який заблукав у лісі;
• Кошеня, на якого гавкає собака.

Просимо показати, як втомився:

• Тато після роботи;
• Мураха, який тягнув велику паличку;

• Людина, яка підняла щось важке.

Просимо показати, як виглядає

• Турист, який підняв важкий рюкзак;
• Дитина, яка багато допомагала мамі;
• Втомлений воїн після перемоги.

Завершити гру можна мімічним набором посмішок.
 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Бесіда про життя і творчість Л.Глібова.

  Сьогодні ми з вами познайомимось з байками, які написав відомий  український письменник Леонід Глібов.

« За столом сидів чоловік, сивий, високочолий, з орлиним носом. Перед ним лежав аркуш паперу, якого він розглядав крізь лупу. Коли підводив голову, вражали його великі, ніби застиглі здивуванні очі. Чоловік був майже сліпий. Час від часу він відкладав набік лупу і навпомацки писав під лінійку.

 Зайшов поштар, і з його рук, як голуби, випурхнули конверти. На одних вправною рукою дорослого написано: « Леоніду Івановичу Глібову», на інших – невпевнені дитячі кривулі :

« Дідусеві Кениру»…

 Старий,  немічний, підходить він до вікна, розгортає листи, і очі його враз ніби оживають: не забувають діти…   

 Чому до нього, непоказного дідуся, звернута любов й увага стількох дорослих і дітей?

А був це Леонід Іванович Глібов, якого Іван Франко назвав поряд з Гребінкою найкращим українським байкописом.

  Народився Леонід Глібов 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Батько його служив управителем у місцевих панів.

 Батьки Глібова не цурались  народних звичаїв.   Знаючи це, дім їх не обходили колядники та щедрівники, хлопчикові подобалось слухати народні пісні…

 Льолик  був веселий і жвавий хлопчик. Він дуже любив усякі рослини і квіти. Вдома доглядав за квітами. Його прозвали жартома « квітчастий король».

 Ще в дитинстві, слухаючі казки баби, Леонід настільки виразно уявляв собі риси вдачі і звички тварин, звірів, що оті леви, зайці, вовки і лисиці поставали перед ним, як живі. Йому , тоді зовсім малому хлопцеві, здавалося, що вони думають і говорять, як люди.

 Леонід Глібов вирішує писати байки. Адже в байці висловити те, чого одверто не скажеш…

Від часів Езопа говорять байкарі так, що не всяк і до тямить одразу – все ніби про звірів, тварин, птахів, а насправді глузують із людей – злих, нечесних, жорстоких…

 Леонід Глібов, його творчість і не цей час живе. Від покоління до покоління, немов скарби, переходять його чудові байки.

• А хто скаже, що таке байка?
• А хто такий байкар?

2.Відгадування загадок

– А тепер давайте  подивимось з якими героями байки Л. Глібова ми зустрінемось зараз. Відгадайте загадки.

1.Швець – не швець, кравець - не кравець, тримає в роті щетинку, в руках ножиці. (Рак.)

2. Упіймав Івасик рибу,

Але витягати – мука!

Бо сердита і велика

На гачок зловилась…(щука).

3.Мов знак запитання став,

Повільно озером поплив.

Умить піднявся – летить у небі

Ширококрилий, білий … (лебідь).

– Де можна зустріти усіх цих героїв?

– А сьогодні ми зустрінемось з цими персонажами у байці Л. Глібова.

ІY. Первинне закріплення знань

1.Опрацювання байки «Лебідь, Щука і Рак»

• Вступне слово вчителя

– Всьому світу відомий сюжет цієї байки. Найпершим її використав ще давньогрецький байкар Езоп, пізніше байкарі багатьох народів. І наш український  байкар не залишив без уваги цих тварин і написав байку про них.

• Робота над змістом ілюстрації до байки

– Розгляньте ілюстрацію. Скільки героїв байки зображено? Біля яких предметів вони трудяться?

• Бесіда про поведінку тварин, що є дійовими особами.

– Роздивіться, кого і як зобразив тут художник.

- Що ви можете сказати про особливості життя і поведінки Лебедя?

- Яким намальовано Рака?Що ви знаєте про рака?

- Як зображено Щуку? Що знаєте про цю тварину?

Лебідь – гарний білосніжний птах, який розпростер чудові крила, хоче злетіти вгору. Ремінна упряж стримує його, не дає злетіти. Цей красивий птах живе переважно на воді, може жити і на суші. Перелітний.

Рак – величезний, вирячивши очі, повзе, «рачкує» назад, ніби хоче виплутатись з упряжі. Ця тварина живе у річках чи ставках, любить чисту й прозору воду, замулені заглибини біля берегів, незвично пересувається з одного місця на друге – «задом наперед».

Щука – велика, темно – зелена, вся в напрузі, бо вона поспішає у воду, але її стримує упряж. Це хижа риба, живиться дрібною рибою, часто малими каченятами, гусенятами, живе у глибоких річках, озерах по  кілька десятків років, велика за розміром і масою.

2.Опрацювання байки «Коник - стрибунець».

а) Читання байки учнем.

б) Словникова робота

пахуча трава – всіяна квітами з тонким ароматом;

досхочу – багато;

розкошував – вів багате, розкішне життя;

не вгаваючи– не перестаючи;

непереливки тому – скрутно, дуже погано;

гопак – народний танець;

вдатний – здібний, талановитий;

гульк – у розмовному стилі – швидка зміна подій;

проворний – швидкий і вправний у роботі;

кряче – віщує, накликає нещастя;

вдача – успіх у певній справі.

3.  Встановлення логічної послідовності поведінки головних героїв байки.

 -Хто вам сподобався? Чому?

(Сподобався Мураха, бо він був працьовитий.)

- Кого засуджуєте у байці? Чому?

(Коника, тому що він, не думав про завтрашній день, був ледачий.)

Вчитель: - Байка близька до казки, тому дійові особи подібні до казкових. Читаючи байку, потрібно намагатися передати голосом ставлення автора до подій, що зображені. Зараз ми будемо читати, як і чому змінювався настрій Коника.

- Діти, давайте згадаємо, яким був Коник на початку байки?

(Читання тексту дітьми:    І веселий, і співучий, і проворний стрибунець...)

- Яким став Коник, коли прийшла зима?

(Коник плаче, серце мліє…)

- Отже, на початку байки Коник веселий, безтурботний, тому початок байки треба читати бадьорим голосом, у пришвидшеному темпі.

(Виступи дітей)

5. Робота над прислів'ями. Робота в парах

- Знайдіть і прочитайте ті прислів'я, які характеризують поведінку Коника,Мурахи:

• Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
• Лінивому все ніколи.
• У страху очі великі.
• До роботи плачучи, а до танців скачучи.
• Хочеш собі добра, не роби нікому зла.
• Білі руки чужі труди люблять.
• Чия відвага, того й перемога.
• На всі руки майстер.
• Хто працює — не бідує.
• Вік живи – вік учись.
• Роботящий чоловік має хліба увесь рік.
• Учи лінивого голодом.

6. Релаксаційна вправа „Доторкнися до осіннього листочка”.

Звучить повільна музика.

      - Станьте зручніше і заплющіть очі. Уявіть собі , що перед вами осіннє дерево, на якому багато листочків. Кожен виберіть собі найяскравіший листочок. Уявіть, що цей листочок – гарна оцінка, яку б ви хотіли отримати, вдала відповідь на уроці, це ваша найзаповітніша мрія. Тепер простягніть руки до дерева, щоб доторкнутися до свого листочка. Намагайтеся з усіх сил! Ви обов’язково зможете дістати свій листочок. Зніміть його з дерева , покладіть перед собою , а тепер розплющіть очі. Подивіться на свій диво – листочок. Нехай він подарує вам натхнення, наснагу і подарує гарний настрій.

7. Самооцінювання

- Діти, у вас на партах осінні листочки. Кожен оцініть свою роботу на уроці за 12-ти бальною шкалою, напишіть свій бал на листочку і прикріпіть на дошці.

(Діти виставляють собі бали)

-Чому вчать байки?

- дружбі

- працьовитості

- чесності

- доброті

- чуйності

- благородству

- вдячності

- Байки висміюють:

- лицемірство

- кривду

- дурість

- лінь

- неосвіченість

- хвалькуватість

6. Підсумок уроку

• Сьогодні  на уроці я …
• Я розповім дома батькам про…
• Сьогодні мені урок … тому, що…

Y. Інформація про домашнє завдання

 Підготувати повідомлення «Відомі світові байкарі».