Урок позакласного читання. Г.Демченко. Горобина.

Урок позакласного читання

Читай чітко і швидко. Жив жучок. Між бур’янами,Жив без тата і без мами. Жив і жив,І не тужив,Жовтим листям. Ворушив.

Відгадай. Листя жовте облетіло,І сади, і парки вкрило. Та поглянь на гілочки,Що горять, немов свічки... Восени достигла, але не калина. Рясно - рясно червоніє …

Спробуй, прочитай. Про малину та калину. Всі пісні співають,А червону горобину. Та й не помічають. А вона до нас у лісі,У містах і селах. Посміхається очима. Ягідок веселих.

Робота з текстом. Горобина. Галина Демченко

Уважно слухаємо. Горобина і ялинка стояли поряд. Зовсім близенько одна біля одної. І тому вони часто перешіптувались між собою. На ялинці росли хвоїнки і шишки, а на горобині — листяі грона жовтогарячих плодів. Прийшла осінь. Дихнула прохолодою раз, другий. Пожовкли на горобині листочки, і кожний плодик став червонішим. А ялинка зовсім не змінилася. Хвоїнки зелені-зелені, а шишки як позолотилися влітку, такими й лишились. Ялинка дивилась на свою подругу і милувалась нею. Яка то вона гарна стала!

Уважно слухаємо. Та налетів буйний осінній вітер, загойдав горобину і почавзривати з неї листя. Посипалось воно жовтим дощем додолу. А ялинка не злякалася вітру. Настовбурчила колючі голочки,поколола вітер — він і полетів геть від неї. Не злякалися вітру і плодики-намистинки на горобині. Міцно-міцно вхопилися вони за гіллячки, щільніше притулилися одна до одної і зовсім почервоніли.

«Для кого ти приготувала ці плоди? — тихо спитала горобину ялинка. — Вони ж у тебе зовсім несмачні. Хіба що тільки червоні». Горобина мовчала. Що скажеш? Справді, її плоди гіркуваті і терпкі-терпкі. Ніхто не зважиться покуштувати. Уночі лягли перші заморозки. Уранці, хоч і визирнуло сонце, проте не потеплішало. У небі захололи табунці хмар, і довкола зробилося тихо, як у вусі. У цю ранкову тишу ні ялинці, ні горобині не хотілося розмовляти. І вони стояли мовчазні й задумливі. Уважно слухаємо

Уважно слухаємоІ раптом високо в небі хтось ніби зачепив срібну струну. Занею другу, третю... Ближче й ближче. І вже зовсім недалеко,злившись у ніжну мелодію, забриніло над горобиною і ялинкою дзвінко, прозоро. Наче війнув і злегка зашумів вітер. Кружляючи, підлітали якісь напрочуд гарні птахи. Це булиомелюхи. Вони прилетіли до горобини, покинувши на зимовий час свій холодний край.

Уважно слухаємоІ горобина радо пригощала далеких чубатих гостей червоними, мов жар, плодами, вже не терпкими, а солодкими після перших морозів.«То ось для кого ти їх берегла», — промовила, погойдуючись,ялинка і ласкаво торкнулась зеленими гілками своєї подруги.

Тестові завдання1. Що сталось з горобиною з приходом осені?а) пожовкли листочки і плоди почервонішалиб) ягоди і листочки опалив) листочки пожовкли, а плоди опали2. Якими були горобина і ялина після перших заморозків?а) веселі і щасливіб) мовчазні і задумливів) злі і сумні3. Які птахи прилетіли до горобини?а) омелюхиб) снігурів) голуби

Встанови послідовність подій у тексті_ Пожовкли на горобині листочки._І горобина радо пригощала гостей._Налетів буйний осінній вітер._Уночі лягли перші заморозки.

5. Якими стали плоди горобини після морозів?

6. Як ти вважаєш, чому птахи поспішали до горобини?

7. Намалюй ягідки горобини для птахів. Коли горобина вбереться в намистоІ зміниться листя на кронах дерев,Воно засіяє – червоно, охристо,Та все ж облетить під повітряний рев. Зірветься з дерев листяна хуртовина,Посіє ще теплим жовтавим «сніжком»,В намисті залишиться лиш горобина,Що буде пишатися ним перед сном.І грона червоні, що сонечком сяють,Горітимуть довго на гілках вгорі,До них, часто в гості пташки прилітають,А взимку голодні склюють снігурі. Віталій Назарук

Домашнє завдання