Урок позакласного читання "Новелістична акварель «На камені». Майстерність художньої деталі та зорових образів. Своєрідність композиції. Образи Алі та Фатьми"

Тема. Урок позакласного читання. М.М.Коцюбинський. Новелістична

акварель «На камені». Майстерність художньої деталі та зорових

образів. Своєрідність композиції. Образи Алі та Фатьми

Мета: поглибити знання учнів та учениць про М.Коцюбинського, ознайомити зі змістом, проблематикою та образами новелістичної акварелі; повторити особливості художньої деталі, зорових образів та образу-символу; удосконалювати навички самостійної роботи з текстом художнього твору, вміння аналізувати його; розвивати вміння коментувати особливості композиції твору, характеризувати образи, спираючись на приклади з тексту, висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, їхнього морального вибору; виховувати почуття людяності, прагнення щастя, любові й свободи та вміння за них боротися.

Учні знатимуть: біографічні відомості про кримський період в житті М.М.Коцюбинського, зміст, проблематику та образи новелістичної акварелі «На камені», особливості художньої деталі, зорових образів та образу-символу.

Учні вмітимуть: самостійно працювати з текстом художнього твору, аналізувати його, коментувати особливості композиції, характеризувати образи, спираючись на приклади з тексту, висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, їхнього морального вибору.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: мультимедійна дошка та проєктор, написи «Вразило», «Збентежило», «Здивувало», «Засмутило», схема етапів методу «ПРЕС», ілюстрація Наталії Антоненко до акварелі.

Перебіг уроку

1. Актуалізація чуттєвого досвіду.

- Асоціювання: ключове слово одруження.

2. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя. Доля й недуга кидала М.Коцюбинського в різні куточки України й за її межі: Крим, далека сонячна Італія, Карпати... І завжди зі своїх поїздок він привозив не тільки свіжі враження від побаченого, а й нові твори чи творчі задуми. Серед багатьох оповідань, написаних у 1890-1900-х рр., найпоказовішім для стилю М.Коцюбинського є акварель «На камені», яку Іван Франко назвав перлиною української літератури.

Неповторно прекрасний образ Криму, своєрідність його пишної природи і життя полонили творчу уяву багатьох видатних митців слова.

Тісно пов’язаний із Кримом був певний період життя й творчості М.Коцюбинського. Знайомство письменника з цим сонячним краєм відбулась на цілком прагматичній основі: у 1895 р. він приїхав сюди на роботу – розвідувачем філоксерного комітету.

Крим зустрів його свіжістю весняних барв, буйним цвітінням кущів і дерев. Чулу до всього гарного душу письменника відразу зачарувала краса цього південного мальовничого куточка землі. «Крим зробив на мене таке сильне враження, – писав він до М.Комарова, – (краса природи не тільки вразила, а й пригнітила), що я ходив тут як уві сні».

На жаль, Крим став недоступний для українців. Росія жорстоко та незаконно анексувала півострів, проте наші поети лишили вірші, які й допоможуть нам уявити всю красу цього куточка нашої України.

2. Читання учнями та ученицями поезій про Крим під легку мелодію.

- Чи виникло бажання продовжити уявну мандрівку Кримом? Якщо так, то сьогоднішній урок – це можливість дізнатися про Крим більше.

3. Оголошення теми, мети, очікуваних результатів, епіграфа уроку.

Моя душа розкрита для чужого болю, як квітка для роси.

М. Коцюбинський

Очікувані результати:

-   поглибити знання біографії М.М.Коцюбинського, зокрема про кримський період;

-   розкрити проблематику та образи новелістичної акварелі

-   повторити особливості художньої деталі, зорових образів та образу-символу;

-    удосконалити навички самостійної роботи з текстом художнього твору, вміння аналізувати його;

-     розвинути вміння коментувати особливості композиції твору, характеризувати образи, спираючись на приклади з тексту;

-     навчитися висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, їхнього морального вибору.

ІV. Застосування знань і формування умінь.

1. Слово вчителя про історію написання новели.

Такими ж були й перші враження в Михайла Михайловича. Виснажлива ж

робота зробила свою справу. Коцюбинський невимовно стомлювався. «Роботи так багато, що ледве дихаю», – пише він до Б. Грінченка. Після від’їзду дружини

письменник залишається зовсім самотнім. Може, саме цьому душевному настроєві й мусимо завдячувати за яскраві зразки епістолярної спадщини й за прекрасні новели кримського періоду. Коцюбинський з цікавістю ознайомлюється зі своєрідним побутом і звичаями місцевого населення, його нестримно ваблять морські береги й тамтешні люди. Саме тут з’являються перші записи кримських спостережень, що лягли в основу ряду кримських оповідань художника. Експедиція, учасником якої був Коцюбинський, побувала в Сімеїзі, Алушті, приморському селищі Куру-Узені. Михайлу Михайловичу пощастило винайняти кімнату в найкращому будиночку Куру-Узеня, що належав купцеві, власнику єдиної в тому селищі кав’ярні, яка містилася на першому поверсі того ж будинку. Покрівля кав’ярні служила невеличким подвір’ям для другого поверху, де оселився письменник. На покрівлі-дворику росло самотнє дерево, про яке він писав у листах до дружини («...чудо у нас, це дерево (справжнє, живе дерево) росте на дахові й навіть дає тінь»).

- Скажіть, будь ласка, чи виникають у вас певні асоціації? (Так, спадає на думку новела «На камені» та почутий вірш).

2. Обмін враженнями про прочитаний твір: «Вразило», «Збентежило», «Здивувало», «Засмутило».

3. Продовження розповіді вчителя, поєднаної з бесідою з учнями та ученицями.

Саме ця оселя й послужила «прототипом» будинку Мамета – ненависного й жорстокого чоловіка красуні Фатьми. Навіть самотнє дерево знайшло своє місце в новелі.

- Кого нагадує це дерево? (Образ цього, невідомо звідки занесеного, самотнього дерева (шовковиці) автор порівнює з образом самотньої героїні твору Фатьми, яку батько безжалісно продав нелюбові — м’ясникові Маметові).

- Отже, це образ-символ. Пригадайте визначення цього поняття? (Образ-символ – це предметний або словесний знак, який опосередковано, умовно виражає сутність певного явища, щоб стисло й яскраво передати якусь ідею).

- Не забув письменник і тих кам’яних сходів, по яких щодень поспішав на роботу. У новелі не раз трапляється ця пейзажна деталь. Пригадайте, що ми називаємо художньою деталлю (Художня деталь – це така характерна риса чи подробиця, яка має відносно самостійне значення  та служить для того, щоб глибше й яскравіше змалювати картини чи образ, підкреслити важливість чогось, індивідуальну особливість).

- «...тихо ступали жовті патинки по кам’яних сходах, що єднали Маметову хату з землею...» Саме ці сходи автор обирає місцем першої зустрічі Фатьми з наймитом Алі, якого вона покохала.

Та найбільше уваги віддає письменник Маметовій кав’ярні, що була «серцем села, куди збігалися всі інтереси людності, усе те, чим жили люди на камені».

Михайло Михайлович частенько заходив до кав’ярні свого хазяїна, прислухаючись до гарячих суперечок, вдивлявся в розпашілі обличчя чоловіків (жінки не мали права заходити в кав’ярню). З цих відвідин вимальовувалася картина родинних звичаїв кримських татар, закостенілості магометанських законів, за якими чоловік – володар, жінка – покірна рабиня.

1 листопада 1896 р Коцюбинський попрощався з Куру-Узенем та й з роботою філоксерства взагалі. Але пам’ять про «татарське царство» ще жила в його душі. Минуло вісім років. Письменник жив і працював у Чернігові. До нього прийшла слава видатного художника слова. Серед написаного за цей час і твори «В путах шайтана» та «На камені», в основу яких лягли кримські враження.

Ще двічі митець побував у Криму, востаннє – в 1911 р., уже дуже хворий, але сповнений творчих задумів, яким, на жаль, не судилося здійснитися.

4. Робота із з’ясування жанру твору.

«Мозковий штурм». За жанровими ознаками твір «На камені» – це новела.

Пригадайте особливості цього жанру. ( Після аналізу запропонованих учнями та ученицями варіантів повинні залишитися наступні: прозовий твір невеликого розміру; твір про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом; персонажів - один-два; велика увага приділяється показу не зовнішніх подій, а переживань, настроїв героїв; наявність особливого динамізму).

Слово вчителя і робота з текстом.

Новела яскраво розкриває основні особливості мистецької майстерності письменника, а саме: виняткову пластичність і мальовничість описів природи, речей, персонажів; митець часто подає образи як живописець.

5.Робота з текстом.

- Відшукайте такі описи (Учні та учениці  зачитують описи природи).

- Недаремно свої новели М.Коцюбинський іноді називає акварелями, образками, етюдами, замальовками.

6. Засвоєння понять теорії літератури. Записування визначення в «Літературний помічник».

Акварель – виконаний художником за допомогою пензля й водяних фарб напівпрозорий кольоровий малюнок.

Звернення до засобів живопису в Коцюбинського цілком природне. Знайомі часто чули від Михайла Михайловича, що він дуже любить малювати. «Письменнику, - зауважував він, - треба знати фарби, як і художникові, а для цього треба бути художником... щоб фарби приходили на допомогу слову». Саме тому описи природи в новелах Коцюбинського вражають своєю кольоровістю, барвистістю і красою.

Новелу «На камені» автор назвав «аквареллю». У ній справді переважають зорові, живописні образи: картини моря й гір виразно та яскраво постають перед очима читача. Наведіть приклади (Початок твору: буря на морі).

5. Робота зі змістом твору.

Бесіда.

- Розкажіть, як живуть жителі невеличкого села (Убогість і загубленість, відрізаність від світу населеного пункту, де відбуваються події, очевидна: найбагатшим серед селян є Нурла-ефенді, який «має руду корову, плетену гарбу і пару буйволів», та юзбаиі (сотник), «посідач єдиного на ціле село коня». Село хронічно потерпає від спеки, в’яне дорогоцінна цибуля на городах, тому через воду із джерела, що поділила односельців на два табори, відбуваються сутички, в яких верховодять найбагатші селяни. Місцем примирення стає тільки кав’ярня старого Мамета, різника худоби й власника єдиної у селі крамнички).

 6. Вправа «Маска» (потрібно упізнати героя за описом).

 «... шкандибав на кривих ногах... Його гладке обличчя і голена голова лисніли, як в облупленого барана, а в хитрих очах, завжди червоних, блукав неспокійний вогник» (Мамет).

 «... ясно-зелене «фередже» складками спадало по стрункій фігурі од голови аж до червоних шароварів. ...тільки великі довгасті чорні очі, вимовні, як у гірської сарни, міг бачити сторонній». (Фатьма).

 «Його струнка фігура в вузьких жовтих штанях та синій куртці, здоровий, засмалений гірським вітром вид та червона хустка на голові прегарно одбивались на тлі блакитного моря» (Алі).

 - Що відразу впадає у вічі? (Фатьма та Алі – вродливі, молоді, у них яскравий одяг. Червона хустина – колір чоловічої сили, а світло-зелений колір паранджі Фатьми – колір наївності, дитинності її душі. Це засоби імпресіоністичного письма).

 7. Робота з ілюстрацією.

Порівняйте ілюстрацію Наталії Антонечко з вашими уявленнями про героїню. Чи відповідає ілюстрація тексту? (Українська література: підручник для 10 класу загальноосв. навч. закл. (профільний рівень) / Г. Ф. Семенюк, М. П. Ткачук, О. В. Слоньовська [та ін.]; за заг. ред.. Г. Ф. Семенюка. - К.: Освіта, 2010. - С. 202.)

8. Бесіда.

- Що ми знаємо про життя героїв до їхньої зустрічі? (Героїня твору жила в далекому гірському селі. Чоловік її, різник, заплатив батькові більше ніж могли дати свої парубки і забрав у своє село, де не було родини, подруг, близьких людей, не було навіть звідти доріг. Молода жінка часто стояла під одиноким деревом, з надією вдивляючись у рідну гірську далину, сподіваючись на визволення. Але якщо дерево змогло пустити корені на голому кам’яному даху, то Фатьма так і не прижилася в цій людській пустелі. Їй усе тут ненависне – і чоловік, і скелі, і море, яке безроздільно панує над людьми).

- Знайдіть у тексті цитату, яка б яскраво говорила про почуття героїні до моря («Тут тільки море, скрізь море...»).

- Цей малюнок якнайкраще розкриває психічний стан Фатьми, її нудьгу й тугу, безвихідне становище, адже вона – продана рабиня. І море ніби ще більше сприяє цьому, бо закриває їй дорогу й не хоче допустити до села Алі, відкидаючи назад його човен. А потім воно й Алі зробило бранцем голих, сірих скель, розколовши човен, на якому він приплив сюди. «Каламутне море скаженіло», ревіло, немов віщувало майбутню драму. В уяві Фатьми це величезне чудовисько було спільником ненависного їй чоловіка.

- Як змінилася картина моря у фіналі? Як ви думаєте, чому М.Коцюбинський саме так закінчує свій твір? (Море стало спокійніш. Відбулося єднання споріднених душ).

- Поясніть завершальну фразу твору: «Алі плив назустріч Фатьмі...». Який твір Коцюбинського, вивчений раніше, спливає у вашій уяві? («Тіні забутих предків»).

- Розкрийте поетику назви твору. Чи є слово камінь у цій новелі ключовим і чи має воно символічне значення? Яке саме? (Мешканці села багато в чому своїми душами співзвучні з природою цього краю, з його мертвим камінням - «татарське село здавалося грудою каміння», «кам’яні оселі», «люди на камені», «сонце і камінь», «дух цих диких, ялових, голих скель, що на ніч умирали»).

- Отже, герої новели були чужими серед каміння байдужості, зла, безнадії. Ніби дві зірки засвітилися вони в цьому ворожому світі та й згасли, залишивши по собі болючий спогад. Автор симпатизує своїм героям.

- З чим він їх порівнює? (Фатьму – з  «весняним кущем», Алі – «З молодим кипарисом», «молодим орлом», який «здавався на тлі неба велетнем», античним героєм, сином троянського царя, Зевсового виночерпія, Ганімеда; червона пов’язка на голові у Алі нагадує Фатьмі квітку гірського крокуса ).

- Як же сприйняли спробу закоханих вирватися на волю недавні «друзі» Алі, ті, що слухали його музику й пили з ним каву? (Вони обурилися, бо їхні закони не дозволяли такого, а отже, вимагали розправи).

- Знайдіть опис цього походу роду, що виборює свою так звану честь. Чому він здається і страшним і смішним? («Татари злазили вгору добре відомою їм

стежкою, витягтись у лінію, як колонка мандруючих мурах. ...»).

- Молоді герої новели сповнені людської гідності, моральної сили і чистоти. Вони не хочуть миритися з рабським існуванням і здобувають свободу ціною власного життя.

- Яку ж проблему порушує у своєму творі М.Коцюбинський? (У новелі «На камені» Михайло Коцюбинський порушує проблему боротьби людини за щастя, свободу, любов. Його герої всіма силами прагнуть вирватися з темряви і зла. Для них – краще смерть, ніж життя в неволі).

9. З’ясування стильової приналежності новели.

- До якої літературної течії належав М.Коцюбинський? (До імпресіонізму).

- Чи можемо ми стверджувати, що новела «На камені» має ознаки імпресіонізму? (Так).

10. Скориставшись методом «ПРЕС», докажіть це.

Етапи методу ПРЕС

-         Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів «я вважаю, що ...»).

-         Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (починайте зі слів «...тому, що...»).

-         Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази (.. .наприклад...).

-         Узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи словами «отже, ... таким чином...»).

(Ознаки імпресіоністичної манери письма: зображується не сам предмет, а враження від нього, орієнтуються на почуття, а не на розум, відмова від ідеалізації, відсутність акценту на сюжеті; наявність кольорових плям, натяків, підтекстових спонукань на адресу читачів; змалювання перебігу психологічних процесів настрою, переживань, вражень, гри уяви героїв; фрагментарність розповіді; автор розкриває у героєві риси, несуголосні з його буденною поведінкою; жанр - новела).

- Отже, акварель «На камені» – один із художньо найдосконаліших творів Коцюбинського-імпресіоніста, перлина психологічної прози в красному письменстві початку XX століття.

V. Підсумок уроку.

Бесіда.

- Як ви зрозуміли слова М.Коцюбинського, взяті епіграфом уроку?

- Чи змінилися ваші погляди на життя після сьогоднішнього уроку?

- Що повинна робити людина, щоб бути щасливою?

VI. Домашнє завдання.

Обов’язкове. Прочитати повість Ольги Кобилянської «Людина».

За бажанням. Підготувати виразне читання уривків твору під музичний супровід.

Література:

1. Довідник з теорії літератури / Автор-упорядник У. Д. Данильцова. – К.: А. С. К., 2001. –160 с.

2. Дубина Н. На камені надій. Урок позакласного читання за новелою Михайла Коцюбинського «На камені» / Н. Дубина // Дивослово. – 2005. – №6. – С. 20-23.

3. Зрозуміти цілісність світу. З досвіду роботи студентської наукової лабораторії «Мій рідний край» // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. – №10. – С. 100-121.

4. Коцюбинський М. М. Вибрані твори / М. Коцюбинський. – К.: Генеза, 2004. – С.82-94.

5. Олесь Олександр. Твори в двох томах / Олександр Олесь. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 1.

6. Пахаренко В. І. Основи теорії літератури / В. І. Пахаренко. – К.: Генеза, 2007. – 296 с.

7. Поліщук Я. «Пейзаж людини» від Михайла Коцюбинського / Я. Поліщук // Дивослово. – 2004. – №10. – С. 44-46.

8. Українка Леся. Лірика. Драми / Леся Українка. – К.: Дніпро, 1986. – 415 с.

9. Українська література: підручник для 10 класу загальноосв. навч. закл. (профільний рівень) / Г. Ф. Семенюк, М. П. Ткачук, О. В. Слоньовська [та ін.]; за заг. ред.. Г. Ф. Семенюка. – К.: Освіта, 2010. – С. 201-205.