Додаток 1

Урок позакласного читання, 11 клас

Тема: Психологізм у повісті С.Андрухович «Літо Мілени».

Мета: формувати основні компетенції учнів засобами мистецтва; розвивати вміння робити психологічний аналіз художнього твору; виховувати самостійність у пізнавальній діяльності; свідоме ставлення до життя, повагу до жінки.

Тип уроку: інтерактивний

Обладнання:  опорні конспекти, текст твору, презентація картин Д.Левіна

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Мотивація навчальної діяльності учнів

-Сьогодні ми познайомимось з раннім прозовим твором С.Андрухович – молодої та сучасної української письменниці. Герої повісті Софії Андрухович — це екзотичні квіти, які снять свої щасливі сни й живуть у своєрідному й дивовижному світі. Зло і цивілізація можуть тільки торкатися цього світу, але не можуть у нього проникнути

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку

1. Слово вчителя

«Літо Мілени» не є цілковитою ідилією, це твір про ідилію, метаідилія, в якій іронічний підтекст резервує для авторки якісь додаткові змістові нашарування.

Це друга прозова книга Софії Андухович. Критика зустріла її спершу насторожено.

 2. Огляд критичної статті

Євген Баран обдумано підійшов до аналізу повісті

Прочитання в рукописі "Літа Мілени" мене не вразила. Можливо тому, що десь за механічним прочитанням рукописів, поданих на конкурс "Смолоскипа", втратилося відчуття свіжості письма. Хоча повість тієї ж Галини Логінової "Піщана ріка", що отримала І премію, була мною ви-окремлена зразу. Напевне я би так і противився відзначенню цьго рукописа премією (прізвища автора я не знав, на відміну від Ірванця і Харчук, які теж були у складі журі), якби Осип Зінкевич не поставив питання руба: "То ми відзначаємо цей рукопис премією чи ні?". "Хто автор?" - запитав я. "Донька нашого класика", - відповів Зінкевич. "Андруховича?", - мені зразу стало зрозумілим лобіювання цього рукописа моїми колегами і їхня деяка боязнь, що, взнавши ім'я авторки, я не пропущу рукописа (як голова журі я мав право вирішального голосу). "Так, я за. Я за те, аби продовжувалася традиція літературних родин". Вже після голосування Ірванець мені сказав, що він не сподівався від мене такого рішення, і що я його здивував. Все це я нагадую тому, що пізніше, в одній із публікацій Ростислав Мельник, ображений на моє звинувачення в графоманстві (каюсь - це я називаю ситуативним радикалізмом), закинув, що я наніс непоправної шкоди видавництву на посаді голови конкурсу. Напевне, Мельників мав на увазі саме те, що я погодився на відзначення рукопису Софії Андрухович II премією...

Сьогодні, перечитавши у спокійній обстановці "Літо Мілени", я задоволений тим, що не дозволив внутрішньому упередженню до Юрія Андруховича "відігратися" на його доньці. Книга би і так з'явилася, як не в "Смолоскипі", то в якомусь іншому видавництві, а то й поза кон-курсом у тому ж видавництві. І крім того, книжка заслуговувала ви-дання. Ддя 20-річної дебютантки Софія Андрухович володіла професійним рівнем письма, глибинним відчуттям слова і вмінням витворювати/виповідати історії.

ІІІ . Надання необхідної інформації 

1. Теорія літератури

Повість - це жанр епічного прозового твору, що належить до середньої форми. Повість вважається проміжним жанром між оповіданням та романом. Повісті притаманні більш розгорнутий сюжет, ширше охоплення подій з життя головного(их) героя(їв).

Психологізм - якість художнього твору, через яку письменник передає внутрішній світ своїх персонажів.

Ідилія - про близьке до природи, мирне, безтурботно-щасливе життя; невеликий поетичний твір, що зображує мирне, безтурботне життя селян на лоні природи.

2. Пояснення вчителя

Мабуть, багато кому доводилося в школі писати твір на тему «Щастя», або «Що таке щастя», або «Як я уявляю собі щастя». Пам’ятаєте, як нелегко було відповідати на це питання? Спробуйте відповісти на нього тепер! Згадайте, хто з відомих письменників порушував тему щастя як такого. Хто з них описав щасливу людину — щасливу повсюдно і завжди: в минулому, теперішньому й майбутньому?.. Романтики були щасливі в минулому, комуністи — в майбутньому, наркомани — в теперішньому. Навіть у найбільш життєствердних письменників, скажімо, у Джека Лондона, герої спочатку мусять пройти різноманітні випробування й негаразди, а вже потім оселитися в якійсь «Місячній долині». Цілковито щасливими мають бути лише герої ідилій — чи то античних, чи ренесансних, а чи й сучасних. Повість Софії Андрухович «Літо Мілени» — також ідилія. Знаменно, що цей жанр іще називають «селянкою», буколікою, адже тільки сільське життя, яке забезпечує безперервний контакт і єдність із природою, може бути запорукою щасливого, безтурботного існування. Щастя на лоні природи можливе тільки тоді, коли природа лагідна, а це буває або в теплих країнах, або влітку. Літо — це золотий вік людства, літо для Мілени тривало все її життя, але й саме життя Мілени було запорукою літа. Повість можна порівняти із звичайним життєписом, адже тут описується життя героїні від народження до смерті. Однак результатом порівняння буде те, що цей життєпис незвичайний. Всі герої твору майже цілковито позбавлені соціального статусу. Вони позбавлені національної й державної приналежності, вони не є представниками жодної професії, соціальної чи політичної групи, вони не мають прізвища, а їхнє містечко не має назви. Об’єднують їх тільки родинні і приятельські стосунки, і то дуже умовні; вони можуть бути зведені до чогось такого, як право любові. Це єдиний зв’язок, здатний об’єднати всіх героїв повісті, але тільки всіх тих, хто має ім’я. Імена в «Літі Мілени» дуже значущі, більшою мірою «вегетативні»: Флор, Наркіс, Лавр, Ружена, Земислава. Саме своєму внутрішньому світові вони завдячують станом блаженного щастя і душевного спокою. Лагідна смерть із відтінком меланхолії — саме так за нашими уявленнями вмирають рослини, в’януть квіти. Смерть героїв-квітів із «Літа Мілени» нагадує «Перетворення матерії» Едварда Мунка. Так смерть доповнює образ щастя, адже людина може бути щасливою тільки тоді, коли не боїться смерті, коли бачить в ній своє продовження, а не кінець. Стан щастя не підвладний логічному аналізу, через те світ своїх героїв Софія Андрухович робить алогічним, владарює в ньому не розум, а уява. І хай то буде фантастична уява (прочитавши повість, ви переконаєтеся, як часто авторка вживає слово «фантастичний») — це не означає, що світ, породжений нею, є несправжнім, недійсним, адже невідомо, який світ вважати більш справжнім: той, що ми звикли таким вважати, чи той, в якому ми почуваємося щасливими. Своєю поетичною і, сказати б, міфологічною уявою «Літо Мілени» нагадує дивовижні світи Бруно Шульца; лише завдяки їй можливі розмови з померлими, можливі перетворення Ванди на екзотичну птаху і розповіді Ружени про «тільки її» циганів, яких, крім неї, ніхто не бачить. Здавалося б, іронія та гротеск повинні боротися з ідилією. Це справді так, але вони борються не з ідилією в собі, а з ідилією як жанром. «Літо Мілени» не є цілковитою ідилією, це твір про ідилію, мета-ідилія. Іронія покликана відвоювати для авторки певний резерв, дистанцію до самої себе, яка необхідна кожному письменникові для творчого зростання. Це дуже важливо для Софії Андрухович, адже її «літо» тільки починається.

3. Вправа «Картинна галерея»

На інтерактивній дошці вчитель демонструє картини Дмитра Левіна, пропонує учням проаналізувати їх, підібрати з романів С.Андрухович відповідні цитати.

ІV .Інтерактивна вправа

1.Інструктування

-Проблематика твору досить широка, тому ми об’єднаємось в групи, щоб ретельно все опрацювати. Груп буде 3, по 10 учнів.

Послідовність дій та розподіл ролей:

• керівник групи має назвати проблему, яку досліджували; схарактеризувати, як її висвітлено у творі
• автор: повинен назвати думку письменника стосовно цієї проблеми, аргументувати
• спеціаліст з образної системи подає характеристику образів, через які висвітлена проблема
• прокурор має навести цитати для підтвердження

Кожна група для відповіді має 8 хвилин.

-Чи все зрозуміло?
2.Об`єднання в групи і розподіл ролей

• 1 група досліджує відношення героїв повісті до інституту шлюбу
• 2 група досліджує шляхи розкриття оптимізму героїв
• 3 група досліджує роль сновидінь у творі

3.Виконання завдань (учитель виступає організатором ,консультантом , ведучим дискусії )
4.Презентація результатів роботи

V.Підбиття підсумків уроку

-Якими засобами письменниця створила яскравих героїв?

-Яку роль відіграв пейзаж природи у повісті?

-Чим вас вразили картини Д.Левіна?

VІ. Домашнє завдання.

1. Написати цитатну характеристику Мілени