Сватівська ЗОШ І – ІІІ ст.№6
Урок позакласного читання та розвитку зв’язного мовлення.
Казки народів світу. Японська народна казка «Як Жаби подорожували»
Підготувала і провела
у 2 класі
Трехлеб І.М.
Сватове
2017р.
Тема.Урок позакласного читання та розвитку зв’язного мовлення. Казки народів світу. «Як Жаби подорожували» (японська народна казка)
Мета: розширити уявлення учнів про багатство і різноманітність казок народів світу, ознайомити з японською народною казкою; вчити учнів глибоко відчувати казку, розуміти зміст прочитаного, визначати вчинок героїв казки , оцінювати його; розвивати вміння читати за особами, переказувати; виховувати любов до рідного краю та повагу до інших
Хід уроку
І. Вступна частина
1. Організаційний момент
2. Мовленнєва розминка (розучування та записування слів і сполук «добрий день», «до побачення», «дякую», «Україна», «Японія» японською мовою)
ІІ.Основна частина
1.Етап дотекстової діяльності
1)Актуалізація опорних знань
А) Бесіда
- Що таке казка ?
- Яка казка називається народною?
- Які казки вважають найдавнішими ?
- Казки яких народів ви вже вивчили?
2)Повідомлення теми й мети уроку
А)Робота з картою світу
Б) Перегляд відеоролика про Японію
В)Бесіда за змістом побаченого
Г) Вправа «Асоціативний кущ»
Ґ)Загадка
У зеленому жакеті
Галасує в очереті.
Хоч і плавати мастак,
І не риба, і не рак.
(Жаба)
Не звір і не птиця,
Всього боїться.
Наловить мух –
І в воду – плюх!
- Які слова допомогли розгадати загадку?
2.Етап підготовки учнів до сприймання змісту тексту.
Вправа «Передбачення»
- Хто буде головним героєм казки?
3.Етап первинного сприймання змісту тексту
1) Словникова робота
2)Читання казки вчителем
4.Етап перевірки первинного сприймання змісту тексту
1)Бесіда
-Чи сподобалася вам казка?
- Що вас здивувало? вразило?
-Чи справдилося ваше передбачення?
- Чого навчає ця казка?
2)Робота з малюнком (бесіда + розфарбовування)
Фізкультхвилинка «Японський театр»
5.Етап поглибленого аналізу тексту
1) Читання казки учнями. Вправа «Жабки»
2)Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання
3)Аналіз структури тексту: зачин, основна частина, кінцівка
4)Читання за особами
5) Вправа «Гронування». Характеристика героїв казки
— Подумайте і скажіть, які, на вашу думку, риси характеру притаманні героям казки.
6) Інсценування казки
IІІ.Заключна частина
1)Вправа «Ми – автори» (робота в групах)
Змініть сюжет або кінцівку казки.
2) Вправа «Мікрофон»
-Як називається вивчена казка?
- Чого вона вчить ?
-Що засуджується у казці ?
- Які поради ви можете дати героям казки?
- Чи не поводитесь ви інколи, як жабки у творі?
Жила собі колись у місті Едо жаба, яка вже давно хотіла побувати у місті Кіото. А в той самий час у Кіото жила інша жаба, яка мріяла відвідати Едо. От одного дня жаба з Едо набралася відваги та й вирушила в дорогу до Кіото. А невдовзі й жаба з Кіото вирушила в подорож до Едо.
Стриб, стриб – і зустрілися обидві жаби на високій горі між Едо і Кіото.
– Добридень! Куди мандруєш? – спитала жаба з Едо.
– Добридень! А ти куди? – запитала жаба з Кіото.
– Хочу подивитися на Кіото.
– А я – на Едо.
Жаби глянули одна одній в очі й засміялися.
– Кажуть, Кіото – багатолюдне місто. Це правда?
– А я чула, що Едо – багатолюдне.
Слово за словом – і жаби почали хвалитися своїми містами.
– Кіото – найбільше місто в Японії. В ньому стільки великих будівель, вулиць і людей! – казала жаба з Кіото.
– А Едо – щось дивовижне! Великі замки, крамниці, а на вулицях – юрби людей! – не поступалася жаба з Едо.
Суперечка стала такою гострою, що нарешті вони вирішили поглянути з гори на міста й переконатися, котре з них більше.
Стриб, стриб – і жаби піднялися на самісінький вершечок гори. Звідти в цей погідний день було видно все аж до крайнеба. Щоб не впасти, жаби вхопили одна одну за передні лапки і зіп’ялися на задні.
– Ой, що ж це таке? Кіото геть-чисто схоже на Едо! – вигукнула жаба з Едо.
– Ой, що ж це таке? Едо нічим не відрізняється від Кіото! – здивувалася жаба з Кіото.
Забувши, що їхні очі звернуті назад, жаби ще раз глянули вниз. Дивляться, дивляться – і не бачать нічого іншого, тільки своє місто.
– Тепер я вже не піду до Кіото,– розчаровано мовила жаба з Едо.
– А я не піду до Едо,– озвалася жаба з Кіото.
На прощання жаби вклонилися і сказали одна одній:
– Пробач, що клопоту тобі завдала. Спасибі. Якби не ти, то я била б ноги до Кіото.
– Це я повинна просити вибачення. Тобі спасибі. Якби не ти, то я била б ноги до Едо.
– До побачення!
– До побачення!
Стриб, стриб – жаби спустилися з гори і подалися кожна до свого рідного міста.
– Кіото геть-чисто схоже на Едо,– розповідала всім жаба з Едо.
– Едо нічим не відрізняється від Кіото,– переконувала всіх жаба з Кіото.
* Едо – колишня назва Токіо, столиці Японії.