Урок позакласного читання у 2-му класі.

Урок позакласного читання у 2-му класі.

          Хліб- годувальник, святиня людська. (За оповіданням В. Чухліба «Золотий дощ»).

           Мета: формувати основи читацької самостійності; розширити, поглибити знання, здобуті під час класного читання, ознайомити з даним твором; розвивати за допомогою читання бажання і вміння вчитися, інтереси і нахили; розвивати уміння повноцінно сприймати літературні твори, висловлювати власні думки, поповнювати активний словниковий запас здобувачів освіти.

          Тип уроку: комбінований.

          Обладнання: житні та пшеничні колоски, вислови про хліб (на плакатах), добірка книг, малюнки дітей, (зображення- смайлики), проєктор.

Хід уроку.

1. Вступна частина.

 

1. Організаційний момент.

До уроку ми з вами готові,

попрацюємо гарно, чудово!

Ми старанні, талановиті,

бо ми- України діти!

2. Вправа «Очікування».

-Як ви вважаєте, діти, яким буде наш урок? (цікавим, пізнавальним тощо- відповіді дітей).

- Отож, зробімо його таким .

 

II  Основна частина.

1. Артикуляційні вправи.

1.     Дихальна гімнастика.

Понявкати, як котик;

     посвистіти, наче вітер;

     погудіти, як пароплав;

     зобразити шурхіт листя.

2.     Мовна розминка.

Робота над чистомовкою.

     Ко-ко-ко, ко-ко-ко - вип’єм тепле молоко.

     Ок-ок-ок, ок-ок-ок - виріс в полі колосок.

     Ки-ки-ки, ки-ки-ки - достигають колоски.

     Ай-ай-ай, ай-ай-ай -  буде гарний урожай.

Вправа «Не спіткнусь!»

-         Прочитайте уважно і знайдіть слово, що відрізняється від інших.

 

 

горщик	дощик
горщик	борщик
горщик	дощик
борщик	дощик

 

Вправа- блискавка: лі, ле, ло, лу; клі, кле, кло, клу; кліп, клен, клон, клуб.

     Робота над скоромовкою.

     Дощ лив серед нив

     І хліба звеселив,

    Жовту спеку подужав,

     І стежки закалюжив.

-         У чому полягає складність вимови слів у цій скоромовці?

2. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань.

1.     – А зараз, дітки, послухайте вірш і скажіть, про що у ньому йдеться.

Знову сівалки в полях

Трудяться з ранку до ночі,

Знову на теплих вітрах

Жайвір у небі тріпоче.

Знаю: це він навесні,

Співом поля засіває,

Щоб колосились пісні,

Нашого хлібного краю!

-         Вірно, діти, цей вірш про наші лани, поля, про наш багатий хлібний край.

2.     Відгадування загадок.

Хата мною багата,

Людям брат я і друг,

І коли я вже в хаті-

Буде щастя навкруг. (Хліб)

 

Виріс я у полі,

На добрій землі

Місце найкраще

Знайшов на столі. (Хліб)

 

Круглий, мов сонечко,

Щедрий, мов полечко,

С печі - та на блюдо:

Їжте мене, люди,

На здоров’ячко! (Хліб)

За правильні відповіді діти отримують смайлики.

3.     Вправа «Гронування».

-         Запишіть слова та фрази, які спадають на думку, коли чуєте слово «хліб».

 

хліб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діти доповнюють цю «павутинку» слів.

3. Повідомлення теми та завдань уроку.

-         То скажіть, діти, яка тема нашого уроку?

-         Так, вірно. Сьогодні ми продовжуємо знайомитись із творами українських письменників про хліб, про його значення у житті людей, про ставлення українців до хліба, про надзвичайно важливу працю хлібороба. Ми читатимемо оповідання В. Чухліба «Золотий дощ».

Вчитель демонструє збірку оповідань для дітей «Олень на тому березі».

1.     Бесіда з елементами розповіді.

-         Хліб належить до особливо шанованих українцями символів. В усі часи люди ставилися до хліба з пошаною. Адже це надзвичайно важливий продукт харчування. Хліб – це достаток, добробут у родині, у країні. Не даремно у народі складено чимало віршів, пісень, прислів’їв, казок про хліб.

-Які прислів’я про хліб ви знаєте?

Відповіді дітей: «Хліб – усьому голова», «Без хліба немає обіду», «Хочеш їсти калачі- не сиди на печі», «Паляниця – хлібові сестриця» тощо.

-Діти, пригадайте, які казки про хліб ви читали?

Відповіді дітей: казки «Легкий хліб», «Колосок», «Хліб і золото», оповідання «Шмат хліба», «Хліб та неслухняна дівчинка». (Учні читають вислови про хліб із плакатів, презентують підготовлені малюнки, розглядають виставку книжок).

2.     Робота з тлумачним словником: що означає слово «хліб»?

Хліб- це зерно, яке перемелюють на борошно.

Хліб- це випечений з борошна виріб.

Хліб- це рослини у полі (ярові, озимі).

Хліб- це поле.

Хліб- це заробіток, як засіб існування.

Хліб насущний- щоденні, звичайні харчі.

-         От що значить хліб для людини.

В Україні хліб-сіль на вишитому рушнику - то найвища ознака гостинності.

З давніх часів батьки навчали дітей своїх традицій – берегти хліб.

Ніхто ніколи не насмілювався покласти паляницю догори.

А ще пекли багато різних смачних виробів.

Їжею і окрасою є хліб на різних святах і в обрядах.

-         Що вам було відомо раніше, а що дізналися нового?

 

    Фізкультхвилинка.

А ми зерно сіяли, сіяли

У земельку чорную, свіжую.

І з’явилися перші листочки,

Із них повні, тугі колосочки.

До сонечка потягнулись,

І сонечку посміхнулись.

 

4. Робота на текстом оповідання В. Чухліба «Золотий дощ».

1.     Робота над заголовком.

Вправа «Передбачення».

-Прочитайте назву оповідання. Як думаєте, про що йтиметься у ньому?

2) Читання вчителем тексту.

Словникова робота: прочитування «луною» та пояснення слів: стежині, дрібненький, перейде, струмочки, заперечила, набирається, наливається, встало на погоді, половіти.

 

3.     Читання оповідання учнями «ланцюжком», «читання сусідові»,«вибіркове читання».
4.     Первинне сприймання змісту тексту оповідання дітьми.

-         Чи сподобалось вам оповідання?

-         Який настрій воно викликало у вас?

-         Що знали раніше?

-         Про що дізналися?

-         Чи справдилися ваші передбачення?

 

5.     Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.

-         Як ви вважаєте, чому тато назвав дощ золотим?

-         Чи впевнилася у цьому Тетянка?

-         У якому значенні вжито слово «золотий» у даному оповіданні?

-         Прочитайте речення з цим словом.

-         А чи знаєте ви, що далі відбувається з зерном, яке зібрали з лану?

(відповіді дітей).

 

Гімнастика для очей.

Ми роботу відкладемо,

Фізкультпаузу почнемо.

Я очам допоможу,

Вліво, вправо поводжу

Потім проведу по колу-

Будуть очі в нас здорові.

 

6.     Вправа «Так-ні».

-         З хати вийшла мама (Ні).

-         Тато пообіцяв взяти дочку в поле (Так).

-         Татко назвав дощик «срібним» (Ні).

-         Тетянка з татом у поле їхали на мотоциклі (Так).

-         До комбайна під’їхав легковий автомобіль (Ні).

 

7.     Усне переказування оповідання з використанням слів -помічників.

Дощ сіявся…..

Тетянка сиділа……

Тато вийшов…..

Тетянка заперечила……

Тато пообіцяв Тетянці….

А одного дня……

До комбайна підрулював….

З рукава сипонуло….

«Золотий дощ!»…..

 

8)Перегляд відео «Шлях зернинки.» Коротке обговорення після перегляду.

 

III. Заключна частина.

 

1. Рефлексія.

Інтерактивний прийом «Мікрофон».

- З яким оповіданням ознайомилися?

- Хто його автор?

- Назвіть головних героїв твору.

- Що ж то за диво «золотий дощ»?

- Яка головна думка цього оповідання?

- Кого уславлює автор?

 

2. Домашнє завдання.

-Перечитати оповідання «Золотий дощ», переказати його своїм рідним. За бажанням прочитати інші оповідання зі збірки В.Чухліба «Олень на тому березі».