Урок позакласного читання у 4 класі.Чудесне перо жар-птиці. Легенди «Як виникли Карпати», «Як лелеки дітей врятували», «Материнські сльзи», народні дитячі ігри «Царівна», «Горю-дуб

Про матеріал
Урок позакласного читання у 4 класі за збіркою «Найкраще позакласне читання»(Київ «АВДІ» 2009)
Перегляд файлу

Тема:Чудесне перо жар-птиці. Легенди «Як виникли Карпати», «Як лелеки дітей врятували», «Материнські сльзи», народні дитячі ігри «Царівна», «Горю-дуб», «Відьма».

Мета уроку:Розширити знання учнів про легенди як один із жанрів усної народної творчості, про усну народну творчість рідного народу; вчити розуміти зміст прочитаного, висловлювати свої думки; виховувати інтерес до усної народної творчості.

Обладнання:  виставка казок різних народів, малюнки учнів, збірки«Найкраще позакласне читання»(Київ «АВДІ» 2009)

Хід уроку

І Організаційний момент.

ІІ Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ  Розкриття теми уроку

                  Учні готували випереджаючі завдання  легенди про Україну, малювали малюнки. Добирали прислів’я до змісту запропонованих казок. Вчили лічилки. Три учні підготувати дитячі ігри : «Царівна», «Горю-дуб», «Відьма».

1) Робота з виставкою книг

- Діти, зверніть увагу на виставку книг!

- Які книжки з цієї виставки вам знайомі?

- Яке слово часто зустрічається у заголовках, у назвах книг? ( народна, народні….)

2)Виступ вчителя

      Ці книги відносяться до усної народної творчості. Виникла вона дуже давно. Люди тоді не вміли писати, а передавали з вуст у вуста твори, різні за жанрами. Це легенди, казки, пісні, небилиці, усмішки, прислів’я, загадки, скоромовки, лічилки, ігри. Ми не знаємо сьогодні авторів цих творів, оскільки передавалися вони від одного покоління до іншого, при цьому часто змінювалися.

       Одним із прозових жанрів усної народної творчості є легенди. Завдяки легендам в народній пам’яті збереглися і дійшли до нас відомості про історичне минуле народу, уявлення про причини виникнення різних явищ природи.

        Легенди – це усні народні оповідання про події чи людей, оповиті казковістю, фантастикою. На відміну від казок , у легендах немає традиційних зачинів. Фантастичний зміст передається через диво, яке створили незвичні люди. У легендах є повчальний висновок.

        Особливості народних легенд:

  • Вони малі за обсягом
  • У них 2-3 головні персонажі
  • За формою прозові
  • Присутність фантастичного вимислу значно більша, ніж насправді, але менша, ніж у казці.

3) Виступ дітей, які готували легенди.

Легенда про калину.

Дівчина Калина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Калину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Калину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.

 

 

Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну i порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина — Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ.

Земний велетень Кара-Даг

(Легенди Криму, Коктебель)

      Багата легендами Країна Коньяків. Ще стародавні таври передавали з покоління в покоління історію найсильнішого виверження Кара-Дагу, що відбулося в доісторичні часи.Було це давним-давно, коли на Землі ще не було людей, а населяли її лише звіри. В ті часи боги часто спускалися на землю побродити по безкрайніх лісах або присилали за плодами та нектаром своїх легкокрилих слуг-янголів. Земля була теплою та квітучою і всім на ній знаходилося місце. Величезні багатоголові тварини годувалися травою, яка щедро росла під ласкавим сонцем. Безкрайні ліси шуміли листяними кронами вікових дерев, що обдувалися легким вітром.Але одного разу боги підземних царств змовилися та наслали на сонце крижаний вихор. І згасло сонце, немов полум'я, залите зливою. Холод і темрява поширилися по всій землі. Льодом та снігом вкрилися зелені луги та гіллясті дерева. І гинуло багато звірів, а ті, що лишилися, почали жерти один одного, щоб вижити.Довго терпіла Земля. Але одного разу повстав земний велетень — Кара-Даг, та виверглися з нього потоки гарячої лави. 12 днів та 12 ночей стікали вони по його схилах та зігрівали застиглу землю.І послали боги небес на землю янголів з золотими амфорами. І черпали янголи карадазьку лаву та несли її до Сонця. І відігрілося згасле сонце, та запалало знов. І розтанула крига, та розцвіли луги, та безкрайні ліси знову потяглися до небес по всій землі.Стих величний Кара-Даг, застигла лава. І виріс на його схилах виноград — на згадку про єднання гори та сонця. Багато століть по тому на цих землях з'явилися люди. Роками служили вони виноградним лозам, що ввібрали в себе сонце та вогонь землі. Та почали робити з виноградних ягід напій, подібний до лави, що зігріває землю. Ім'я цьому напою — коньяк. У подяку за свій порятунок сонце освятило його і тепер мерехтить в кожній його краплині, зігріваючи людей.І лише янголи, як і раніше, спускаються з золотими амфорами на коктебельську землю та забирають до небес свою долю іскристого нектару, який багато тисячоліть не дає згаснути величезному коктебельському сонцю.

Легенда про хліб

       Колись ще давно на галицькій землі жив-панував король Данило. Був король багатий та мав власного майстра, який виготовляв йому срібні та золоті гроші. Майстер працював у залі, де була каса під суворим наглядом короля, який відкривав залу, аби майстер зайшов і мав змогу працювати, та зразу ж закривав за ним двері. Лише після роботи король власноруч випускав майстра із зали з касою. Так лише він знав про справжнє багатство Данила, і так розжився, що геть забув як це голодним бути, і каже королю:

  • Золото — то цар.
  • Ні, майстре, то хліб — усьому голова. - виправляє його Данило.
  • Та, ні золото та срібло. - сперечався з королем майстер.

Сперечалися чоловіки, аж поки королю це не обридло і не пішов він геть з майстерні. А наступного дня бачить Данило — а на стіні майстерні надпис: “Хліб — болото, а всьому голова — срібло й злото”.

На це король лише промовчав. А наступного ранку, як зазвичай, він привів майстра, замкнув його, а тут новини від гінця — ворог наближається, треба рушити у похід. Так Данило зібрав військо та відправився захищати рідний край, а от про майстра забув зовсім. А відчинити його ніхто не мав права, бо був такий наказ короля, інакше — смерть.

Минуло кілька місяців. Данило з військом повертаються додому, перемога дісталась їм. Але ні майстра, ні подарунка на честь перемоги, на який король так чекав, не було. І ось Данило згадав. Швидко зістрибує з коня та підбігає до каси, відчиняє, а там кістяки на купі золота — все, що залишилось від майстра. А на стіні золотом написано: “Срібло, золото — то болото, а хліб — цар”.

 4) Читання та обговорення легенд

А) «Як виникли Карпати»

  • Перше читання ( підготовлений учень)

Хто був володарем долини?

- Словникова робота

Газда-господар, голова родини.

Челядь- залежне населення, особи, які втратили господарство.

Гуцульщина - український етнокультурний регіон, край українських верховинців, гуцулів, що розташований на південному-сході Українських Карпат.

- Друге читання  ( ланцюжком)

-Робота над змістом

Яким ви уявляєте Силуна?

Доведіть, що він не був доброю людиною.

Як потрапив до нього в найми Карпо?

Про що свідчить розмова Карпа  й Силуна?

Розкажіть, як утворилися Карпати за цією легендою.

-  Робота в групах

І група легенда «Як лелеки дітей врятували»

Прочитати легенду. Відповісти на запитання

  • Хто нападав на українські землі?
  • Чому люблять лелек в Україні?
  • Хто врятував дітей?

ІІ група легенда «Материнські сльози»

Прочитати легенду. Відповісти на запитання

  • Чому сини вдови любили свою країну?
  • Чому люди назвали квіти материнськими сльозами?
  • Яку звістку принесли матері?

Відповіді груп за запитаннями

5)Виступи учнів , які добирали прислів’я до казок, презентація малюнків до казок.

Казка «Про неробу Юрка, маминого синка»

  Зароблена копійка краща за крадений карбованець.

  Кожна птичка своїм носиком живе.

  Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.

  Коли почав орати, то у сопілку не грати!

  Лежачого хліба ніде нема.

  Маленька праця краща за велике безділля.

  На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

  На охочого робочого діло найдеться.

  Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.

  Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

  Не дивись на чоловіка, а на його діло.

  Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

  Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.

  Не одежа красить людину, а добрі діла.

  Не святі горшки ліплять, а прості люди.

  Не сокира теше, а чоловік.

  Недаром говориться, що діло майстра боїться.

Казка «І туди гаряче, і сюди боляче»

Беруть завидки на чужі пожитки

Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»

Що на людях видно, то й собі жадно.

Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає.

Заздрий від чужого щастя сохне.

Заздрість здоров'я їсть.

Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом.

Чує кіт у глечику молоко солодке, та морда коротка.

Є в глечику молоко, та голова не влазить.

Не дурний крук, щоб впустив з рук.

На чужий коровай очей не поривай, а свій дбай.

Заздренному боком вилізе.

Казка «Три бажання»

Лінощі псують людину.

Хочеться їсти, та не хочеться лізти.

Тільки пить та гулять, а до діла руки болять.

Іван на дуду грає, а Марія з голоду на кутні співає.

Ходить, як медвідь за горобцями.

Пішла по масло, та й у печі погасло.

Пішов провідать, та й зостався обідать.

їхав на обід, але й вечері не застав.

Сидить надувається, три дні в чоботи взувається.

Під лежачий камінь вода не тече.

Лежали на боку, не заробили й на понюшку табаку.

6)Дитячі ігри

Учні, які готували вдома іги проводять їх з іншими учнями. Перед цим  за допомогою вивчених вдома лічилок обирають ведучих.

Лічилки: «На городі бараболя», «Йшла Маринка на стежинку», «Їхала карета», «Сидить жаба під корчем»

Ігри: «Царівна», «Горю-дуб», «Відьма».

IV Підсумок

-Чи сподобався вам урок?

- Пофантазуйте, якою може бути легенда про походження назви вашого населеного пункту?

-Які ігри ви ще знаєте?

V.Домашнє завдання

- Вивчити напам’ять на вибір будь-який вірш з розділу «Фарби осені»

- Дізнайтеся про осінні свята українського народу. Підготуйте усну розповідь про них.

- Намалюйте малюнки про осінь.

- Доберіть загадки, прислів’я, приказки , прикмети про осінь.

doc
Додано
15 серпня
Переглядів
274
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку