Урок позакласного читання у 5 класі "Сторінками повісті Івана Андрусяка "Стефа та її Чакалка""

Урок позакласного читання

5 клас

Тема. Сторінками повісті Івана Андрусяка «Стефа та її Чакалка».

Мета: пропагувати читання сучасної літератури для дітей та юнацтва; ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом І. Андрусяка; розвивати навички роботи з текстом епічного твору, учити аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки; розвивати пам'ять, логічне мислення, творчий потенціал, кмітливість;  виховувати повагу до друзів, доброту, шанобливе ставлення до батьків.

Обладнання: портрет Івана Андрусяка, виставка книг письменника, учнівські творчі міні-проекти.

Методи, прийоми та форми роботи, використані на уроці: асоціативний кущ, робота з портретом, інтерв’ю із письменником, бесіда, бліцопитування, вікторина «Упізнай героя», вибіркове читання, переказ уривків тексту від першої особи, інсценізація, проблемне завдання, захист творчих міні-проектів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. «Асоціативний кущ»

• Що у Вас виникає в уяві, коли чуєте слово дитинство?

2. Фронтальна бесіда.

• Які моменти свого життя Ви найчастіше згадуєте?
• Чи можна їх назвати щасливими?

ІІІ. Оголошення  теми та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо сторінками  повісті-казки Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка». Герої твору – дівчатка та хлопчики, які дуже схожі на Вас. Вони веселі, щирі, кмітливі, люблять фантазувати, але іноді бувають неслухняні. Про них із добрим гумором розповів Іван Андрусяк, котрий стверджує, що за час написання цієї книги й сам геть здитинів.

ІV. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.

1. Робота із портретом.

• Що Ви можете сказати про людину, судячи із його портрета?
•    Давайте послухаємо інтерв’ю з письменником, яке підготували наші журналісти.

2.  «Інтерв’ю з письменником».

•    Доброго дня, Іване Михайловичу, ми члени гуртка «Літературна студія». Дозвольте задати Вам декілька запитань.
•    Доброго дня, із радістю з Вами поспілкуюся.
•    Чому  Ви стали письменником, адже маєте дві вищі освіти (педагогічну та управлінську), кілька років працювали державним службовцем?
•    Відколи себе пам’ятаю, я мріяв стати письменником, бо навіть найперші свої вірші створив тоді, коли ще не вмів їх записати. Тож як би банально це не звучало, а література і є моїм життям.
•    До дитячої літератури Ви звернулися у 2005 році. Сьогодні дорослий і дитячий письменник – це дві ваші рівнозначні «половинки», чи котрась з них таки переважає?
•    Ще недавно я був стовідсотково певен у тому, що первинно я – поет.  Зараз я вже цього не так твердо певен. Писати для дітей мені що далі, то все цікавіше й цікавіше...
•    Чому ви почали писати для дітей?
•    Це почалося після того, як народилася моя найменша донечка Стефа – тепер їй уже скоро шість. То був такий собі домашній жартівливий поетичний «супровід» її перших слів, перших кроків:

Принесу сестричці кицю,
будем разом гладити –
лиш скажи мені, сестричко,
як іти й не падати…

•    Як ваші власні діти сприймають ваші дитячі книжки, чи впізнають себе у героях? Вони строгі чи поблажливі критики?
•    Вони люблять мої книжки і дуже активно допомагають їх творити.
•    Хтось із них робить літературні спроби, хоче піти татовою стежкою?
•    Поки що найкраще виходить у Лізи. Вона вже має повість «Через міст перейти» і кіносценарій, з якого зробила спробу зняти фільм - поки що невдалу, але все ще попереду. Тепер теж пише щось новеньке.
•    Чи плануєте написати продовження «Чакалки»?
•    Я з осторогою ставлюся до продовжень. Зате нова історія з тими ж героями – це вже мені цікавіше. Одна з таких історій уже написана – повість «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому. Героями цієї повісті так само є Ліза і Стефа (щоправда, ключова роль цього разу в Лізи), і з ними там трапляється чимало кумедних і повчальних пригод – але Чакалки там нема. Зате Чакалка є в іншій повісті. Її робоча назва – «Хто врятує Чакалку». Із цим персонажем, кандидатом педагогічних наук, який полюбився багатьом моїм читачам, тут станеться певна метаморфоза. Яка саме – не скажу, щоб читачі не зраділи передчасно. Але не хвилюйтеся – Стефа й далі буде поруч і все поправить...
•    Як досвідчений батько трьох дітей, поділіться своїми «золотими правилами» виховання: що ви заохочуєте у дітях, що забороняєте?
•    Ми з дружиною просто намагаємося розвивати в кожному з них особистість і стимулювати критичне мислення. Небажаним є лише те, що споконвіку було заборонене  в кожній нормальній українській родині: вульгарщина, хамство, лайка, несмак, надмірність, лінощі. Головне ж, що заохочується – любов і повага, причому повага не лише дітей до батьків, а й батьків до дітей.
•    А Ви читаєте дитячі книги?
•    Безперечно! Незважаючи навіть на те, що я працюю випусковим редактором дитячого видавництва, і читати дитячі книжки є моїм службовим обов’язком, я все одно їх читаю і поза роботою! Бо цікаво…
•    Що б Ви порадили почитати нашим однокласникам?
•    Насамперед поезії Романа Скиби, «Неслухняники» Сергія Пантюка, «Тьотя Бегемотя» Юрія Бедрика, прозу Лесі Ворониної, Марини Павленко, Оксани Забужко.
•    Дякуємо, що знайшли для нас час.
•    Будь ласка, мені приємно було з Вами спілкуватися.

3. Бесіда.

• Що найбільше зацікавило Вас в інтерв’ю з письменником?
• Чи підтвердилися ваші уявлення про Івана Михайловича Андрусяка?
• Які книги Івана Михайловича Ви читали?

4. Ознайомлення із виставкою книг письменника.
5. Робота над текстом.

а) Бесіда.

• Хто є головною героїнею повісті-казки «Стефа і її Чакалка»?
• Де і коли відбуваються події, описані у творі?
• Хто така Чакалка?

Ча́калка — казкова істота, якою на Слобожанщині й Полтавщині в давнину батьки лякали своїх неслухняних дітей: мовляв, та прийде вночі, забере таку дитину в мішок і понесе в темний ліс.

• Що в творі реальне, а що фантастичне?
• Чи сподобався Вам твір? Чим саме?

б) Словникова робота.

Поясніть значення слів, використаних автором у тексті.

Авторитетик, буцався, вичовпала, запарка, кубрик, мамійка, модулі, мокрим рядном нарив, проваландався, пуштун, сміхотунчик, татійка, обсерваторія, телескоп, щогла, тайфун, фотель, химера, «червоточина».

Довідка: авторитетик – животик; буцався – брикався; вичовпала – ледве вийшла; запарка – дуже багато роботи; кубрик – житлове приміщення на судні для команди; мамійка – мамина доня; мокрим рядном накрив – здивував, ошелешив; проваландався – витратив марно час; пуштун – мешканець Афганістану; сміхотунчик – той, хто багато сміється; татійка – татова доця; обсерваторія – наукова установа, яка веде спостереження й дослідження, а також спеціально обладнаний будинок для проведення цих спостережень; телескоп – оптичний прилад для спостереження за небесними світилами; щогла – високий стовп, прямовисна або похила конструкція на судні, призначена для встановлення вітрил, підняття прапора, улаштування спостережних пунктів; тайфун – ураган величезної руйнівної сили, що виникає в тропічних широтах західної частини Тихого океану; фотель – крісло; химера – у давньогрецькій міфології – страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум’я; «червоточина» - ходи між світами, різними просторами й часами.

в) Бліцопитування.

• Чому Стефа вважала себе «татійкою»?
• Чого боялася дівчинка?

• Ким працювала мама дівчаток?
• Вірш якого українського поета вчила сестричка Стефи Ліза?
• Чому Стефа образилася на маму, тата та сестричку?
• Як, на думку Стефиного татку, потрібно вирішувати проблеми?
• Дипломом яких наук хвалилася Чакалка?
• Що вона збиралася робити з дітьми?
• Де мешкають Баба Яга, Бабай, Бабаїха? 
• Чому саме такі місця обирає для цих істот письменник?
• Чим прославилася в школі Орина?
• Про яку школу мріяла Чакалка?
• Як хрущик підказав Стефі, що робити?
• Чому Чакалка віднесла дітей додому?
• Що порадила Стефа Чакалці?

г) Вікторина  «Упізнай героя».

Щоб пригадати персонажів твору, проведемо вікторину. Прослухавши цитату із твору, Ви повинні назвати героя.

«Це ви, малявки, про різних там зайчиків у садку шепелявите! А в мене тут ого як серйозно. Ось задали аж два вірші, на вибір.» (Ліза)

«Навшпиньках – нечутно, мов повітря – пройшла вона повз татове й мамине ліжко, прошмигнула в дитячу й легесенько, мов пір’їнку, перенесла Стефу до свого мішка. Ніхто нічого не чув, і Стефа навіть не прокинулася.» (Чакалка)

«Плаксійка, що з неї візьмеш? Вона все одно на вулицю в таку пору і носа б не виказала. А якби й виказала, то тільки те б і робила, що хникала і кликала маму.» (Ірця)

«Вона перевіряла модулі. Це такі папірці, на яких написано багато-багато слів, але дуже мало розумних.» (Мама)

«…вона, взагалі, татійка, що вона, тим паче, сміхотунчик, а головне – що нічого страшнішого від висоти і стоматолога на світі нема і бути не може. Як там казав тато? Проблеми вирішуються з усмішкою, а з плачем лише нагромаджуються.»  (Стефа)

«Утім, був у мішку ще хтось більший і, певно, трішки старший, але Стефа так і не розібрала, хлопчик то чи дівчинка. Старша дитина спокійнісінько собі спала, час від часу похропуючи і смачно плямкаючи губами.» (Орися)

«Прийшов із роботи голодний, як пес, і злий, як пантера. І доки він кого-небудь не перекусить, до нього краще не соватися, лише поцілувати – і все.» (Тато)

«У нас там велика війна, в Афганістані. Багато людей убили. І моїх рідних теж багато вбили. І ми мусили тікати сюди, в Україну, щоб і нас не повбивали. Ось. А Бога у нас звуть Аллах. І він усе одно забороняє нам їсти свинину, хоч би де ми були – в Україні чи в Афганістані.» (Сіяр)

«…І раптом їй на руку різко опустилося щось холодне й дряпуче.» (Хрущ)

• Хто Вам із героїв імпонує? Обґрунтуйте свою відповідь.
• З кого не потрібно брати приклад? Чому?

ґ) Вибіркове виразне читання уривків повісті.

•      Що Вам відомо про Стефу та її сім'ю? Відповідь ілюструйте цитатами.
•      Що Вам подобається у стосунках членів родини Стефи?

д) Переказ уривків тексту від першої особи.

• Перекажіть від імені Стефи, як сталося, що її поцупила Чакалка.
• Від імені Сіяра перекажіть, як діти тікали  від Чакалки?

е) Інсценізація уривку повісті «Зустріч Стефи і Чакалки біля ялини».

є) Проблемне завдання.

Чакалка – позитивний чи негативний персонаж?

6. Захист творчих міні-проектів (завдання учні виконували вдома):

«Ми – режисери» (визначення зовнішніх даних (зріст, статура, обличчя) акторів, яких би взяли для виконання  ролей у фільмі «Стефа та її Чакалка»);

«Ми – художники» (група учнів малювала ілюстрації до твору);

«Ми – дизайнери» (створення  ескізу Лісової школи Чакалки);

«Ми – музиканти» (підбір музики до визначених уривків повісті-казки);

«Ми – скульптори»  (визначення речей, які могли б стати символами розділів твору, виготовлення їх фігурок, за бажанням – композиції );

«Я – поет» (написання віршованого відгуку).

V. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

• Іван Андрусяк вважає, що дитяча література – це «вищий пілотаж». Ви всі ознайомилися з твором письменника «Стефа і її Чакалка» і можете сказати, чи вдалися Івану Михайловичу фігури «вищого пілотажа»? Свою відповідь обґрунтуйте.
• На вашу думку, чому автор назвав повістину дівчачою?
• Чому навчає нас ця книга?
• Чи можна назвати дитинство «хвилиною щастя» людського життя?
• Чи варто цінувати кожну хвилину життя?

3. Слово вчителя.

Сьогодні ми подорожували сторінками повісті Івана Андрусяка «Стефа та її Чакалка». Маленька пустунка Стефа – розумна, добра, спостережлива дівчинка. Вона любить свою родину, поважає та прислухається до думки батьків. Інколи буває неслухняною, але вміє визнавати свої помилки. Із такої дівчинки виросте гарна людина.

Стефин тато говорив, «що коли вже гуска може вийти сухою з води, то людина тим паче. Треба лише подумати – і завжди щось придумаєш.» Тому не бійтеся труднощів. Попереду у Вас ціле життя. Я вірю, що Ви виростете  достойними людьми, адже за Вами майбутнє нашої держави.

VІ. Домашнє завдання.

Скласти продовження пригод Стефи (І група), що сталося з Чакалкою    (ІІ група).