Урок літератури рідного краю за твором Івана Багряного "Казка про лелек та Павлика-мандрівника"

 

Урок літератури рідного краю

5 клас

Тема. Зародження патріотизму в поезії Івана Багряного «Казка про лелек та Павлика-мандрівника». Поетична оповідь про фантастичні пригоди хлопчика в далеких світах, що переконують: найкраще жити вдома, на Батьківщині.

Мета: ознайомити учнів із короткими біографічними відомостями про Івана Багряного, із змістом «Казки про лелек та Павлика-мандрівника», повторити особливості літературної казки; удосконалювати навички виразного читання та переказу поетичних творів, уміння працювати із додатковими джерелами; розвивати усне мовлення, образне та критичне мислення, увагу, творчі здібності учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати почуття патріотизму як вагомого життєвого стимулу для людини.

Обладнання: портрет Івана Багряного, виставка творів митця, мультимедійна презентація, авторські ілюстрації до казки, тлумачний словник.  

Методи, прийоми та форми роботи, використані на уроці: «асоціативне гроно», «читай по очах», «інтерв’ю із письменником», бесіда, проблемне питання, «доміно», робота в парах, метод «Прес».

 

Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Привітання.
2. Психологічний тренінг.

•                 Перш ніж ми розпочнемо пізнавати чарівний світ художнього слова, налаштуємося на позитивну роботу. Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів. Щоб виконати усі завдання на уроці, будьте старанними і слухняними. А девіз нашого уроку такий:

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитися, а бачити,

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Слово вчителя.

•                 Наш урок особливий тим, що це урок літератури рідного краю. Ви ознайомлювались із творчістю багатьох митців, котрі представляють різні регіони України. А кого із письменників Сумщини можете назвати? Якими творами вони вам запам’ятались?

2. Побудова асоціативного грона «Казка».
3. «Скарбничка мудрості». Повторення відомостей із теорії літератури.

• Який твір називається казкою?
• Яку будову має казка?
• На які види поділяються казки?
• Які особливості має літературна казка?
• Казки яких українських письменників ви читали?

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Оголошення теми уроку.

Сьогодні цей ряд митців доповнимо ім’ям, яке вимовляємо з особливим теплом і повагою, бо йдеться про поета, прозаїка, публіциста – Івана Багряного. Разом із героями його твору ми поринемо у чудовий світ «Казки про лелек та Павлика-мандрівника».

2. Визначення завдань уроку.

• Визначте завдання нашого уроку.

(Опрацювати…, визначити…, охарактеризувати…, дізнатися…, розкрити…, пригадати…)

• Чи всі погоджуються із такими завданнями уроку?

3. Мотивація навчальної діяльності.

• Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку ?

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.     «Читай по очах». Робота із портретом.

• Дивлячись на портрет письменника, що ви можете сказати про цю людину?
•     Перевірити свої здогадки ви зможете, ознайомившись із життєвим і творчим шляхом митця.
  2.     «Інтерв’ю із письменником». Ознайомлення учнів із короткими біографічними відомостями про Івана Багряного. (Випереджальне домашнє завдання)

Текст орієнтовного інтерв’ю з Іваном Багряним.

Слайд 1 Слайд 2   Слайд 3                     Слайд 4     Слайд 5 Слайд 6 Слайд 7         Слайд 8             Слайд 9

Слайд 1. Доброго дня, Іване Павловичу. Ми – члени гуртка «Літературна студія», дозвольте задати Вам кілька запитань. Доброго дня, із радістю з вами поспілкуюся.   Слайд 2. Ви народилися в селі Куземин колишньої Харківської губернії, а тепер Охтирського району Сумської області. Що Ви можете сказати про свою маленьку Батьківщину?   Слайд 3. Це дуже красива місцевість, яка споконвіку славилась садками. Крім традиційних вишень, абрикосів, шовковиць, яблунь та груш, тут щедро плодоносять і волоські горіхи. У чагарниках, ніби криючись від цікавості людського ока, видніються залишки стародавнього валу – історичної пам’ятки скіфських часів – Більського городища. Рідні місця… До них я був прикутий любов’ю все своє життя. У якій сім’ї  Ви народилися? Увесь мій рід по батьковій лінії – мулярі. Мати ж походила від заможного селянського роду. Чи були у Вас брати та сестри? У родині я був другою дитиною. А всього батьки мали чотирьох.   Слайд 4  Іване Павловичу, Ви росли дуже здібним хлопчиком, тому у шість років розпочали  навчання. А коли з’явилися перші поетичні твори? Вірші почав складати у другому класі церковно-приходської школи. Писав їх українською мовою. Творчістю яких письменників захоплювалися?   Слайд 5. Тоді дуже любив читати байки Леоніда Глібова і поему «Катерина» Тараса Шевченка. Чи були у Вас інші захоплення?   Слайд 6. Із дитинства любив малювати, тому і вступив до Краснопільської школи художньо-керамічного профілю, а згодом навчався у Київському художньому інституті.     Слайд 7. Нам відомо, що Ви працювали і замполітом на цукроварні, й окружним політінспектором в Охтирській міліції, і вчителем малювання в колонії для безпритульних сиріт, ілюстратором в газеті, складачем у друкарні. Та попри таку завантаженість ви не покинули літературну діяльність. В усьому світі відомі ваші романи: «Тигролови», «Сад Гетсиманський». А твори для дітей Ви писали?   Слайд 8.     Дитячі твори я писав для сина Нестора і доньки Роксолани, щоб вони не забували батьківської мови, не відцуралися рідної землі, бо зростали на чужині, в еміграції. Ці казки і вірші ми читали із захопленням, вони цікаві і неповторні, бо написані від серця. Дякуємо, що знайшли для нас час. Будь ласка, мені приємно було з вами спілкуватися.   Слайд 9. Слово вчителя. Ім’я Івана Багряного відоме в Україні та за її межами. Його твори нікого не залишають байдужими, примушують замислитися над суттю людського життя, історією свого народу, моральними якостями людини. У 1992 році постановою Кабінету Міністрів України Іванові Багряному посмертно присудили Державну премію України імені Тараса Шевченка за романи «Сад Гетсиманський» і «Тигролови». 1996 року засновано літературну премію імені Івана Багряного, у 2007 році введено в обіг ювілейну монету «Іван Багряний» із серії «Видатні особистості України».

• Чи підтвердилися ваші враження про Івана Багряного?
• Хто з нас не любить подорожувати, пізнавати незвідане. Сьогодні нас кличе у мандри казка Івана Багряного, велить нам бути уважними, активними, кмітливими, розсудливими.
  3. Робота над текстом казки.
• Під час читання казки зверніть увагу на рядки, які автор повторює кілька разів. Подумайте, із якою метою він це робить?

а) Виразне читання І і ІІ частин твору. (Починає читати вчитель, учні продовжують.)

б) Переказ учнями ІІІ частини казки.

• Перекажіть близько до тексту події, які відбулися після порятунку лелеченят.

в) «Уявна фантазія». Переказ ІV частини «Павлик у Африці» від першої особи.

г) Бесіда за питаннями за змістом останніх частин казки.

• Хто вийшов проводжати Павлика?
• Який настрій був у звірят? Зачитайте рядки, які підтверджують відповідь.
•     Із якою метою автор вживає в одному рядку спільнокореневі слова «засурмили сурми»?

Тавтологія – стилістична фігура, яка полягає у повторенні одного й того ж слова, спільнокореневих або близьких за значенням лексем із тим, щоб із більшою силою передати щось важливе у висловленій думці.

• Що просять звірята у свого нового друга?
• Із ким повертається Павлик додому?
• Чи відчуває хлопчик почуття страху, пролітаючи над морем? Чому?
• Лелеки «крилечками мають». Доберіть до дієслова синоніми.
• Хто чекає Павлика на Україні?
• Зачитайте, які подарунки привіз хлопчик рідним.

«Довідкове бюро». Робота із словником.

Поясніть лексичне значення слів кремінь, кресало. (Додаток А)

Які ще незрозумілі вам слова зустрічаються у казці? (Струсі, лещата, пороші, бурлак)

• Чим займаються лелеки після повернення на Україну?
•     Про кого в казці сказано: «Радісно з весною всіх поздоровляють»? Поясніть цей вислів.
• Які прикмети, пов’язані із лелекою, ви знаєте? (Додаток Б)
• Які із них згадані у казці?
• Зачитайте рядки, які автор повторює кілька разів.
• Із якою метою він це робить?

• Чому учить нас казка Івана Багряного?
• Які прислів’я про рідний край ви знаєте? (Додаток В)
• Яким із названих прислів’їв можна висловити основну думку казки?
  4.     «Спільний знаменник». Робота в парах.

«Казка про лелек та Павлика-мандрівника» має шість частин, і лише одна із них – заголовок. Працюючи в парах, доберіть назви до останніх.

5.     «Розв’яжи проблему».

•     Назвіть героїв казки.
•     У казках є добрі і злі персонажі. Що можна сказати про героїв твору Івана Багряного?
• Чому у «Казці про лелек та Павлика-мандрівника» немає злих героїв?
  6.     «Доміно». Робота з ілюстраціями до твору.

•     Іван Багряний мав хист до малювання. Свого часу він закінчив художній інститут, працював театральним декоратором, оформлював власні книжки. Кожна строфа «Казки про лелек та Павлика-мандрівника» проілюстрована ним. Поєднайте малюнок автора із рядками твору. (Додаток Г)

•     Розкажіть про свої враження від авторських малюнків.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Вікторина «Найуважніший читач».

• Які географічні назви автор згадує у творі?
• Від кого охороняв Павлик лелеченят?
• Із ким порівнюється головний герой, коли він наглядає за пташенятами?
• Назвіть звірів, які готувалися до зустрічі з хлопчиком в Африці?
• Як звали сестричку маленького мандрівника?
• Які риси характеру притаманні Павлику?
• Яка головна думка твору?

2. Метод «Прес».

•     Як називають людину, яка любить свій рідний край, віддана своєму народові, готова заради них на подвиги?
• Чи можна патріотом назвати Павлика? Свою думку обґрунтуйте.
• А ви патріоти нашої Батьківщини? Відповідь побудуйте за схемою:

«Я вважаю, що…»

«Тому що…»

«Наприклад»

«Отже…»

VІ. Підсумок уроку.

1.     Бесіда.

• Чим вас вразила  «Казка про лелек та Павлика-мандрівника»?
• Чи порадили б ви своїм друзям прочитати її? Чому?
•     Чи актуальна проблема патріотизму сьогодні? Свою відповідь обґрунтуйте.
  2.     Рефлексія.

На уроці я дізнався…;

зрозумів…;

навчився…;

найбільший мій успіх – це…;

найбільші труднощі я відчув…;

на наступному уроці я хочу… .

Домашнє завдання, інструктаж до його виконання.

Скласти оповідання за прислів’ям про рідний край або підготувати рекламний постер до «Казки про лелек та Павлика-мандрівника» Івана Багряного. (Рекламний постер – один видів зовнішньої реклами, який поєднує графічне зображення і текстову інформацію).

Додаток А

Лексичне значення слів

Бурлака – людина без постійної роботи і постійного місця проживання

Кресало – залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю.

Кремінь – дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню.

Лещата – розщеплена на кінці палиця.

Пороша – пухкий сніг, який щойно випав.

Струсі (заст.) – страуси.

 

Додаток Б

Лелека у народному фольклорі.

Народні прикмети та повір’я, пов’язані із лелекою

Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) - символ богині Зорі; символ поваги до батьків; символ мандрівників, сімейного благополуччя, щастя, батьківщини. 

Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь. 

По дев’ятім березні лелека в гнізді.

Де лелека водиться, там щастя родиться.

Лелека – священний птах, покровитель сім’ї і рідного дому. Він приносить із Вирію дітей. Тому жінки, побачивши вперше навесні лелеку, кидають йому вслід хліб або траву, задобрюючи його.

Убивство лелеки прирівнювалося до вбивства людини.

Лелека в українців – святий птах, який, за повір’ям, має риси і звички, що притаманні людям. У народному уявленні він є символом праці і відданості. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, він і хату може спалити. В Україні птахів і звірів не називали людськими іменами. Однак, для лелек робили виняток: «Антоне, принеси тепло». 

Лелеки з давніх часів перебувають під охороною українців. Їх вважали провісниками весни, птахами сонця. Лелеки розуміють людську мову (адже колись говорили), як і люди, шукають собі пару, турбуються про дітей і через ревнощі можуть покінчити життя самогубством. Якось люди недобре пожартували і підмінили яйце лелеки качиним. Лелека-мати вигрівала яйця, а батько носив їжу. Коли на світ з’явилися пташенята, разом із малим лелекою в гнізді вилупилось і каченя. Побачивши його, лелека високо злетів у небо і каменем упав на гніздо. Мертвими на землю впали пташенята і лелека-мати. А садиба того господаря незабаром пішла з димом.

Як і людина, лелека може плакати. Бузько може нудитися за хижею, у якій жив, ще як був чоловіком, розповідається в одній легенді. Тому він і гніздо в’є на дахах, і живе коло людей. Ми часто можемо бачити, як він журиться. Стоїть годинами на одному місці з опущеним дзьобом – плаче й думає про своє «людське життя». Лелека сумує, коли бачить свари поміж людьми: стане нерухомо на одній нозі і плаче гірко... А як бачить добро між людьми, то калатає своїм дзьобом. То він так радіє.

За легендами, лелека походить від людини, яка згрішила колись проти Бога і тепер, у пташиній подобі, старанно спокутує свою провину. Найпоширенішою версією перетворення людини на лелеку є історія гадючого мішка. Кажуть, бусол — із чоловіка. Бог усіх гадів у мішок зібрав і дає чоловікові: «На цей мішок, віднеси до моря і вкинь у воду. Як нестимеш, не розв'язуй і не заглядай у мішок, що там є». Іде той чоловік із міхом до моря - кортить подивитися. Розпустив того мішка, гад так і поліз, так і поліз із нього! А Бог і каже: «Не хотів мене слухати, пустив гадюччя по всіх усюдах, іди ж та збирай...». От тоді й став той чоловік буслом.

На зиму лелеки відлітають до далекої країни за морем. Там вони нібито плюскаються в озері й перетворюються на людей. Навесні вони купаються в іншому озері й повертаються додому птахами. Інколи у Вирію лелеки змушені битися з орлами, коли ті на них нападають, і перемагають хижаків, хоча багато їх гине.

Перед вирієм лелеки вчиняють суд і закльовують до смерті птаху, яка зрадила своєму подружжю. Один самотній бусол полюбив чужу буслиху. І відбив-таки її, забрав із чужого гнізда, і полетіли вони на нове місце до лісу. А через якийсь день, коли бусол прилетів на луг, його великим колом оточило пташине товариство й щось почало вичитувати своїм клекотом. Стоїть посередині самотній бусол. Ось він підняв опущену голову, важко підняв крила, тріпнув ними і піднявся угору. Там він раптом здригнувся всім тілом і, згорнувши крила, каменем полетів донизу. Так і закінчилася буслина любов".

 

Додаток В

Прислів’я про рідний край

Батьківщина — усім матерям мати.

Вкраїна – мати, за неї треба головою стояти. 

Всюди на світі добре, а вдома найкраще. 

В чужім краю і солов’ї не цвірінькають. 

Де рідний край, там і під ялиною рай.

Добре тому, хто в своєму дому.

Заїдеш в чужину, то хоч і бородатий — а все сиротина.

За морем тепліше, та вдома миліше. 

За рідний край життя віддай.

За рідною землею і в небі скучно.

За рідною землею і в раю скучно.

За своїм краєм серце болить. 

Звідки знати безрідному, що таке любов до Батьківщини? 

З рідної землі і ворона мила. 

Кожному мила своя сторона.

Людина без Вітчизни як соловей без пісні. 

Людина без рідної землі, як соловей без гнізда. 

На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша. 

Нема на світі другої України, немає другого Дніпра. 

Рідна земля і в жмені мила.

Рідна земля – мати, а чужа – мачуха.

Розлука навчить рідний край любить.

Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина. 

Своя земля — мати, чужина — мачуха.

Та земля мила, де мати родила.

У ріднім краю навіть дим солодкий.

У ріднім краю, як у раю. 

У чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце.

У чужій сторонці не так світить і сонце.

Як будеш рідної землі триматися, то будеш від неї сили набиратися.

 

Додаток Г

Сторінки книги із ілюстраціями Івана Багряного