Урок позакласного читання у 6 класі за оповіданням Миколи Музички «Бабуся Ковалиха»

Про матеріал
Матеріал дає можливість зрозуміти й осмислити українську історію, зокрема торкнутися питання ролі вояків УПА; сприяти знаходженню відповідей на складні морально-етичні проблеми своєї доби, отриманню духовної наснаги, відновленню душевної рівноваги.
Перегляд файлу

Урок позакласного читання у 6 класі за оповіданням Миколи Музички «Бабуся Ковалиха»

Мета: познайомити учнів з творчістю письменника; дати можливість зрозуміти й осмислити українську історію, зокрема торкнутися питання ролі вояків УПА; розвивати читацький потенціал, інтерес до книжки; сприяти знаходженню відповідей на складні морально-етичні проблеми своєї доби, отриманню духовної наснаги, відновленню душевної рівноваги.

Хід уроку:

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Усне анкетування:

1.1.Наведіть приблизну цифру прочитаних книг і назвіть ті, що запам'яталися найбільше(автор, назва, жанр).

1.2.Які з них вам сподобалися і чим саме?

1.3.Які зовсім не сподобалися і чому?

1.4.Хто з героїв прочитаних книг став для вас зразком і в чому?

1.5.Які цікаві думки вразили вас у прочитаних творах?

ІV. Оголошення теми й мети уроку.

V. Основний зміст роботи.

1. Вступне слово вчителя про письменника та його твір, що виноситься на опрацювання.

2.Відомості з історії. Українська Повстанська Армія та її вояки.

Доля УПА – одна з найтрагічніших сторінок в історії народу України.

Українська Повстанська Армія вела справедливу визвольну боротьбу проти військових армад двох найжорстокіших тиранічних режимів світу. Були страшні жертви… Особливо трагічні тридцяті роки. Сталін не хотів, щоб Україна була вільною і всілякими силами намагався знищити український народ. В 1933 році він виморив голодом кілька мільйонів людей. У роки Другої світової війни українцям довелося боротися проти фашистських окупантів і російського більшовизму за волю своєї держави, за її незалежність, суверенність. І ця відповідальність випала на долю Української Повстанської Армії, яка мужньо боролася з чужинцями. У бій вела несхитна віра в справедливість, переконаність у тому, що тільки зі зброєю в руках можна здобути волю рідному краю.

Пролита кров вояків УПА не кане в забуття. Вона кличе нових героїв на нові подвиги. У боротьбі гартується нація, червона кров сталить уми й серця нових послідовників святої правди.

Сини України! Українські повстанці!.. Вони вмирали як герої, а останніми їх словами були: «За тебе, свята Україно!»

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,

Ніхто не заплакав за вами.

Лиш в чистому полі ревіли гармати,

І зорі вмивались сльозами.

Як вас хоронили у темну могилу,

Від крові земля червоніла.

Під хмарами круки стадами літали,

І бурею битва гриміла.

На  ваших могилах хрести похилились, Калина зігнулась додолу.

Спіть, хлопці-соколи!

Ми гостримо зброю і ждемо на поклик до бою.

3.Читання оповідання М.Музичка «Бабуся Ковалиха».

4.Аналіз ідейно-художнього змісту твору.

  • Хто є головним героєм твору? Чим зворушує вас цей образ?
  • Користуючись текстом, опишіть інтер’єр бабусиної хати.
  • Що ви дізналися про її минуле? Які події і яких людей «пам'ятають» старовинні ікони в Ковалишиній оселі?
  • Коли бабуся Ковалиха переживає найприємніші моменти?
  • Яку роль відіграє в оповіданні уривок про Різдвяний шкільний вертеп?
  • Як переплелися у творі минуле й сучасне?
  • Що означає: робити добро людям?

5.Відповіді на питання учнів, що виникли під час прочитання твору.

6.Словникова робота: пояснення незнайомих та малознайомих слів.

VІ. Учні заповнюють сторінку читацьких щоденників.

VІІ. Систематизація та узагальнення знань.

1.Які, на вашу думку, життєві цінності сповідує героїня оповідання?

VІІІ. Підсумок уроку.

  1. Заключне слово учителя.

Що ж треба робити, щоб, за словами М.Рильського, бути вартим свого майбутнього? Так, треба знати історію свого народу, мати родовідну пам’ять. Адже відомо, народ без  минулого, без пам'яті, без історії – не народ. Це вже просто населення. Це люди, яких легко поневолити, нав'язати чужу мову й культуру, чужі звичаї й традиції, чужі переспіви нашої історії.

Наше заняття закінчується, і мені хочеться висловити сподівання, що ви берегтимете все, що є українським: мамину пісню, бабусині рушники, батькову хату, родовідну пам'ять, нашу історію, часто сумну, але в основі своїй величну.

Чистих вам рос, пречистої думки, зростайте справжніми патріотами України.

docx
Додано
10 грудня 2019
Переглядів
532
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку