Урок позакласного читання з української літератури для 5 класу "ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. КАЗКА «ПОДОРОЖ У КРАЇНУ НАВПАКИ»"

Тема уроку: УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. В. СИМОНЕНКО. КАЗКА «ПОДОРОЖ У КРАЇНУ НАВПАКИ».

Мета уроку:  продовжити  знайомити  учнів  із  творчістю  В. Симоненка;  проаналізувати  казку  «Подорож  у  країну  Навпаки,  виявити  її  цілеспрямованість,  значення  у  формуванні  позитивних  рис  характеру  школярів;  вчити аналізувати та інсценувати прочитане;

розвивати  культуру  зв’язного  мовлення,  увагу,  вміння  самостійно  характеризувати  героїв  твору,  давати  оцінку  їхній  поведінці  та  вчинкам;  здатність до імпровізації, творчі здібності, формувати морально – етичні, патріотичні почуття;

 виховувати  повагу до  творчості  В. Симоненка;  пізнавальний  інтерес  до  наслідків  власної  праці;  відповідальність  за  доручену  справу, почуття  пошани і любові до родини, кмітливість, фантазію;

Тип уроку: засвоєння, формування і застосування знань, умінь і навичок (комбінований)

Форма уроку: урок-подорож.

Обладнання: мультимедійна презентація, фільм про родини учнів 5-Г класу, ілюстрації учнів та фото до твору, фото сімей п’ятикласників, валіза знань, квіти, квадрат Декарта, міні-підручники, маршрутний лист.

Міжпредметні звʼязки: українська мова, зарубіжна література, математика.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання учнів з го´стя´ми.

ІІ.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Перегляд соціального ролика про щасливу родину. (Супроводжується словами учителя)

Родина – це найсвятіше і найцінніше, що має людина. Ніжні материні руки, любов і турбота, батькова увага, допомога, тепла посмішка і тверде повчальне слово.

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів: доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого.

Родина – це корабель, що несе людину через бурхливе життєве море, це допомога, взаємоповага, любов, особливе ставлення один до одного.

Учитель:

- Сьогодні на кораблі «Щаслива родина» ми спробуємо здійснити подорож.

- Чи любите ви подорожі зі своєю сім’єю?

– Куди можна здійснювати подорожі?

(в гори, в пустелю, історичними місцями, морські подорожі і т. п.)

• Які синоніми можна підібрати до слова подорож? (Мандрівка, подорожування, мандри, поїздка, вояж)

– Яка подорож із вашою родиною вам запам’яталась у житті найбільше?

• Сьогодні на уроці ми теж здійснимо подорож, але у дуже незвичайну країну, для в’їзду в яку не потрібен закордонний паспорт, не потрібна віза, не потрібно знати її мову, достатньо мати трохи бажання і лінощів?

 

 

 

 

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Сьогодні на уроці ми з вами повинні продовжити знайомство із творчістю В. Симоненка, проаналізувати казку «Подорож у країну Навпаки», охарактеризувати її головних героїв, з’ясувати їхнє ставлення до сім’ї та обов’язків, виявити для себе відоме та нове, розвивати вміння створювати зв’язні відповіді, порівнювати, досліджувати, аналізувати, давати оцінку поведінці героїв, формувати морально-етичні, патріотичні почуття.

ІV. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

(Для здійснення подорожі треба придбати квиток, але ви розрахуєтесь за нього не грішми, а знаннями, котрі здобули на попередніх уроках із вивчення творчості В. Симоненка).

Бесіда за життєвим і творчим шляхом В. Симоненка

Василь Симоненко 8 січня 1935 - 14 грудня 1963

-Звідки родом Василь Симоненко? (Письменник родом із Полтавщини (с. Біївці Лубенського району), з селянської сім’ї).

 

- Як він ставився до навчання? (Дуже любив навчатися. Школа була далеко – за дев’ять км. від хати. Він згадував: «Поки йду до школи, - повторю всі уроки, а поки зі школи додому, - всі пісні переспіваю, які знав».

 

- Яку освіту здобув поет? – Закінчив Київський університет, факультет журналістики (1957).

 

- Що відомо про те, де працював поет? (Добре навчався, а тому й став журналістом, працював в обласних газетах «Черкаська правда» і «Молодь Черкащини», пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» в Черкаській області.

 

- Які твори писав письменник? (В. Симоненко писав вірші, оповідання, статті, казки.

- Чи було тривалим життя поета? (На жаль, у 28 років його не стало. 1963 року поет пішов із життя у вічність).

 

- Де похований поет? – У Черкасах, на надгробній плиті надпис: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

 

- Як вшановують В. Симоненка черкащани? – У Черкасах знаходиться пам’ятник Василю Симоненку, встановлений у 2010 р. у сквері біля міського РАЦСу. Пам’ятник заввишки 2 метри 30 см і виготовлений із бронзи.

Учитель:

У Черкасах діє літературно-меморіальний музей, у соціальних мережах створені сторінки і спільноти, котрі збирають шанувальників творчості поета, є іменна монета В. Симоненка і поштова марка, котра вийшла в обіг до 80-річчя з дня народження поета.

Василь Симоненко дуже любив дітей і писав для них казки. Яку казку цього автора ми вивчили раніше? - Казку «Цар Плаксій і Лоскотон».

        - Чому це казка? Які ознаки казки має цей твір?

- Які бувають казки з погляду авторства? - Народні і літературні.

- Чим відрізняється казка «Цар Плаксій і Лоскотон» від казки В. Королева-Старого «Хуха Моховинка»? – Вона літературна з погляду авторства і форма написання казки - віршована, для неї властиві рима та ритм.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель:

- Що беруть з собою у подорож туристи? (Валізу)

Ми беремо з собою у подорож країною Навпаки «Валізу знань», котра містить раніше здобуті вами знання і поповнюватиметься новими, свіжими знаннями, котрі ви здобудете сьогодні і візьмете з собою у життя.

- До нас у студію на урок сьогодні завітав незвичайний гість, який найближче і найкраще знав Василя Симоненка, це його син Олесь (Олександр Симоненко).

Телепрограма «Цікаві зустрічі»

Ведуча: (Шпортун Дар’я)

- Добрий день! Зараз з вами телепрограма «Цікаві зустрічі» та я, її ведуча, Дар’я. Сьогодні у нас у гостях Олесь Васильович Симоненко.

— Олесю Васильовичу, яким Вам запам’ятався батько?

 

Олесь Симоненко: (Шадько Артем)

- Коли мій батько Василь Андрійович Симоненко помер, я був ще зовсім малий. Спогади у мене про нього — дитячі. Як і всякий батько, він любив гратися зі мною, читав оповідання, казки, вірші. Знав він їх багато. Читав напам’ять. Як справжній тобі артист. Мені це подобалося, і я кожного дня з нетерпінням чекав його з роботи.

 

Ведуча: (Шпортун Дар’я)

- Чи називав він Вас якось по-особливому?

 

Олесь Симоненко: (Шадько Артем)

- Пам’ятаю, якось прийшов він додому веселий і збуджений. Я ж, навпаки, був насуплений, набурмосений.

— Чого сидиш сумний та невеселий, як сотник Забрьоха? — накинувся він на мене і став лоскотати. — Ану, козарлюго, вище голову!

 

Ведуча: (Шпортун Дар’я)

- Чи правда, що Василь Андрійович писав казки на Ваше прохання?

 

Олесь Симоненко: (Шадько Артем)

- Тату, напиши мені казочку. Всім щось пишеш, а мені? — просив його я.

 

Ведуча: (Шпортун Дар’я)

- Розкажіть, будь ласка, історію написання казки «Подорож у країну Навпаки».

 

Олесь Симоненко: (Шадько Артем)

- Казка «Цар Плаксій та Лоскотон» сподобалася всім. Вона, як я розумію, увійшла в золотий казковий фонд. Батько теж розумів, що твір вийшов. І йому, очевидно, хотілося написати іще щось казкове. Якось він сказав: — Це казка про мене. А хочеш, напишу про тебе? Або про такого ж лінивця, як ти?.. Отож тоді і з’явилася казка «Подорож у країну Навпаки», у якій перше слово — то моє ім’я: Лесик, Толя й два Володі Сумували на колоді. І коли я читав цю казку моїй доньці, малій Мирославі, вона голосно сміялася і питала мене: «Невже ти, татку, ото був такою замазурою?.. А де зараз ота колода, на якій ви сиділи?..»

 

Ведуча: (Шпортун Дар’я)

- Дякуємо Вам, шановний Олесю Васильовичу, за цікаву розповідь. До нових зустрічей!

Учитель:

• То яким запам'ятався батько В. Симоненко сину Олесю?
• Як створювалася казка «Подорож  у країну Навпаки»?

 

Учитель: Інформація за 2012р.

Про нащадків відомого в Україні і далеко за її межами поета Василя Симоненка, який довгий час жив і працював у Черкасах, більшість згадує хіба що напередодні дня народження чи смерті митця. Втім, мало хто знає, що саме у Черкасах вже росте його правнук Гордій, який дуже схожий на Симоненків. Внучка ж Мирослава обрала собі фах лінгвіста, працювала у журналістиці, як і її дід.

– У нас із Гордієм, як і в мого батька Олеся та дідуся Василя, однакові форми лоба і розрізи очей, – розповідає внучка поета. – Дивлячись на фотографії мого тата у дитинстві, я знаходжу чимало схожого у них із Гордійчиком. Прізвище у малого теж дідове.

Пані Мирослава говорить, що, коли Гордій був маленьким, на ніч вона розповідала йому прадідові казки. Щодо продовження літературної справи Василя Андрійовича – то поки що серйозно цим ніхто не займався. Вже покійний син Симоненка – Олесь теж не був ні письменником, ні поетом. Втім, дуже багато читав. Він працював слюсарем, трудився на залізниці, на "Азоті" та деякий час з другом очолював власний будівельний кооператив. Олесь казав, що "бути нахлібником на літературній ниві" не бажає.

Внучка Мирослава навчалася у Черкаському державному технологічному університеті на лінгвіста, працювала маркетологом і писала публіцистичні статті. Крім того, вона три роки здобувала освіту журналіста і піар-менеджера у Сполучених Штатах Америки. Як каже Мирослава, повернулася вона в Україну з почуттям великого патріотизму, бо тут її земля, сім'я, могили предків. Родичі Симоненків, живуть у Канаді: її двоюрідний брат отримав там фах математичного профілю і вважається дуже цінним спеціалістом, а сестра – скульптор.

Мама Мирослави Симоненко – Ніна Іванівна, вже тривалий час працює на черкаському "Азоті" у відділі збуту, за фахом вона інженер. Весь вільний час присвячує онукові.

Робота над змістом казки «Подорож у країну Навпаки».

Учитель:

- Ми подорожуємо далі. Час і нам познайомитись із героями казки, з якими у свій час познайомився Олесь Васильович завдяки своєму батьку.

Інсценівка

Ведуча (Луцюк Ольга)

(знайомить з героями)

Лесик, Толя й два Волод

Сумували на колоді.

Лесик скаржився:

 

Лесик (буркотливо)

(Нечипоренко Олександр)

«Хлоп’ята,

Страх як тяжко жить мені,

Слухай маму, слухай тата.

Умивайся день при дні.

Ох і тяжко жить мені!»

 

Ведуча (з іронією)

Толя теж сидить бідує,

Вилива жалі свої.

 

Толя (шукаючи співчуття)

(Репула Володимир)

Дуже Тоня вередує,

Розважай весь час її.

 

Ведуча (констатуючи)

А Володя скиглить.

 

Володя (жаліючись)

(Волинець Володимир)

Тато змусив квіти поливати…

 

Ведуча (глузуючи)

І зітхає вся четвірка.

 

Всі (стогнучи)

Як нам тяжко, як нам гірко!

 

Ведуча (загадково)

Раптом – трісь! – і перед ними

Бородань малий з’явивсь,

Хитруватими очима

 

На четвірку він дививсь.

 

І сказав до них суворо

Цей химерний чоловік

 

Бородань

(Лукіянчук Костянтин)

 (суворо, але інтригуючи).

Я почув про ваше горе

Й через доли, через гори

Свою бороду волік –

Поспішав мерщій сюди

Виручати вас з біди.

 Недалеко звідсіля

Є чудна одна земля –

Там ні дня нема, ні ночі,

Робить кожен там, що хоче…

 

Ведуча (прискорено)

Тут всі четверо до нього.

 

Всі (благаючи)

Поможіть нам, поможіть!

Як пройти в оту країну,

Розкажіть нам, розкажіть!

 

Бородань

(з відтінком заступництва)

Поможу я вам охоче

 

Ведуча (розповідна інтонація)

Каже власник бороди.

 

Бородань (потішуючи голос)

Ви на мить заплющте очі –

Я відправлю вас туди.

 

Ведуча (розповідна інтонація)

Тільки так усі зробили,

Всіх як вітром підхопило,

Закрутило, завертіло,

Заревло і загуло

Й над степами, над лісами

Аж під небом понесло!

Як заплющили всі очі,

Закричали

 

Всі (радісно)

Тру - лю –лю!

Я роблю тепер, що схочу

Що захочу, те й роблю!

Ми потрапили – таки

У країну Навпаки!

 

Учитель:

Мрія хлопчиків збулась – вони позбавились повсякденної рутинної роботи, обов’язків, вимог, настанов, порад батьків і їхнього контролю, однак чи почувались вони так весело до кінця подорожі?

 

Літературна вікторина за змістом твору «Хто? Що? Де? Коли? Як?»

1.                     Хто герої цієї казки? (Лесик, Толя, два Володі).
2.                     На що нарікали хлопці? (Їм важко і гірко жити, виконувати обов’язки, і слухати просьби, поради і вимоги батьків).
3.                     Що зробив із ними чарівник? (Переніс їх у країну Навпаки).
4.                     Як виглядала ця незвичайна країна? (Зачитати) («Там в річках тече чорнило, Там ніхто не чув про мило…»).
5.                     Як жилося у ній хлоп’ятам? («Як малі телята в шкоді Цілий день брикали, грались, Реготали і качались…»).
6.                     Як хлопці потрапили до палацу Невмиваки? (Їх забрали вояки на свинях).
7.                     Що звелів зробити з хлопцями Великий Невмивака? (Посадити у льох ).
8.                     Як діти вибрались на волю? (Зачитати) («Від солоних сліз Льох увесь по швах поліз. Спершу стіни тануть стали…»).
9.                     Хто відбив атаку свиней? (Глід, шипшина, терен дикий) – кущі-чагарники із великими колючками.
10.                Що сказав зробити з дітьми Невмивака? (Утопити дітей у чорнилі).
11.                Як закінчились пригоди хлопців? (Вони радо повернулися додому).
12.                Який висновок зробили діти? (Ніколи не попадати в цю країну).

 

Запишімо імена героїв цього твору в зошити.

 

Словникова робота

Пояснення значень слів мацапура, проява, льох, гилка, каперон.

Мацапура — неохайна або незграбна людина.

Проява — те, що викликає подив, диво.

Льох — погріб, приміщення, що використовується для переховування або ув’язнення кого-небудь.

Гилка — давня народна гра в м’яч.

Каперон — гра.

 

Проблемне питання

• Чому автор назвав свій твір казкою? (Пам’ятка у міні-підручниках «Як підготувати обгрунтовану відповідь»).

 

«Літературна теорема» - довести, що цей твір – казка.

• Невеликий обсяг;
• традиційна будова (зачин, основна частина, кінцівка),
• фантастичні герої (Бородань, цар Невмивака), елементи (кавуни на дубі, шоколад серед левад, двері з цукру), перенесення за допомогою чарів у країну Навпаки,
• добро перемагає зло;

 

• Яка тема твору? (зображення  подорожі дітей до країни -  перевертня)
• Яка головна думка твору? (Автор стверджує, що треба любити і поважати своїх батьків, бути слухняними, охайними, культурними  й  дисциплінованими і не скаржитись на життя, бо без сім’ї життя неможливе).

 

• Яка проблематика  твору?
• взаємостосунки  батьків  і  дітей;
• прекрасне (квіти) і  потворне (Невмивака  і  його  гвардія);
• безкорисність і  вихованість; добро  і  зло.

 

Літературні паралелі (внутрішні і зовнішні)

Пригадайте, які герої світових у українських казок потрапили у різноманітні пригоди у незвичайних країнах.

Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

Льюїс Керрол «Аліса в країні Чудес»

Емма Андієвська «Казка про Яян» 6 клас

Ч. Діккенс «Різдвяна пісня у прозі» - подорож Скруджа 6 клас.

 

Перегляд уривка із мультфільму «Країна суниць» 1973р

(Кадр 2 Зустріч із хвальком, Кадр 5 Порятунок країни Суниць).

«Таємниця країни суниць» — казка Радія Полонського, вперше видана в 1964 році. В 1973 році за мотивами твору студією «Київнаукфільм» було створено однойменний мультфільм. Шукаючи побільше суниць для своїх друзів, школярі Дениско і Лариска потрапляють у дивовижну країну, наповнену суничними галявинами і населену дітьми, яких правитель Бевзь П'ятий та його помічник Одновусий перетворили на хуліганів, ябед та хвальків. За допомогою своєї дружби та місцевих чарів герої мають скинути тиранів і допомогти дітям стати чесними, сміливими та правдивими.

 

Хвилинка народної мудрості

- Яке прислів’я, на вашу думку, із записаних на дошці, найбільше підходить до даної казки? Обґрунтуйте свою думку.

Де рідний край, там і рай.

За морем тепліше, та вдома миліше.

Розлука навчить рідний край любить.

 

Побудова  казки «Сюжетний пазл»

Вступ

1.                    Скарги хлопчиків на життя.
2.                    Знайомство з Бороданем і потрапляння у країну Навпаки.

Основна частина

3.                    Щасливе і безтурботне перебування у диво-країні.
4.                    Зустріч із гвардією царя Невмиваки.
5.                    Діти потрапляють у склеп.
6.                    Глід, Шипшина і Терен рятують хлопчиків.

Кінцівка

7.                    Смуток, ностальгія за рідними.
8.                    Щасливе повернення додому.

 

Учитель:

- Склавши сюжетний пазл, ми помітили, що сім’я для хлопчиків була початковою і кінцевою точкою в житті. Із сім’ї вони пішли, і в сім’ю вони повернулися, зрозумівши, що там найкраще і найкомфортніше. «Нас тепер ніяким дивом, навіть бубликом красивим не заманите ввіки у країну Навпаки!»

 

Хвилинка творчості (Складання сенкана про країну Навпаки)

1.                    Навпаки
2.                    Щаслива, безтурботна
3.                    Розважає, лякає, відштовхує.
4.                    Для мандрівників готує безліч небезпек.
5.                    Неволя.

 

VІ. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА (Зображення хлопчиків у країні Навпаки)

Лесик, Толя й 2 Володі,

як малі телята в шкоді,

танцювали і брикали,

на 1 нозі стрибали,

руки вгору підіймали,

кавуни на дубі рвали,

руки в сторони розклали,

шоколад з кущів збирали.

Потім стомлені й щасливі

Спали, висячи на сливі.

Ми ж із вами відпочили,

Й за роботу знову сіли.

 

Продовження роботи над змістом казки

Казкова математика

• Знайти у творі і зачитати моменти, де автор вживає певні числа (четверо хлопчиків, сто років цар Невмивака не вмивався, свині пролежали в багні дві секунди і два дні);
• З якою метою він це робить? (Аби створити комічні образи)

 

Кому належить ця річ?

1.                    Колода.
2.                    Борода.
3.                    Сині штани.
4.                    Собача будка.
5.                    Помідори.

 

Хто уважніший?

1.                    Знайдіть і назвіть назви професій людей, які згадуються у казці? – Сажотруси, землеміри, косарі.
2.                    Хто мешкав у льосі разом із хлопчиками? – Миші, таргани, павуки.
3.                    Які кольори згадуються у казці? – Синій – штани у гвардії; квіти рум’яні; квіти з жаху стали сині; Червоний глід.

 

Синій колір - колір небесного простору і моря. Символізує чесність, добру славу, вірність. Разом із тим викликає почуття холоду та нагадує про тінь. Синій колір символізує також блискавку, і навіть пов’язаний з "тим світом", з місцем перебування нечистої сили, виступає як атрибут "чужого" простору. Поряд з чорним кольором синій ототожнюється як колір смерті, трауру. Синім кольором світиться летючий змій, синьо-червоним кольором цвіте чарівна квітка папороті.

Отже, вояки – негативні герої, тому автор використовує синій колір.

   

  VІI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Проблемне питання

1.                    Чому країну названо Навпаки?
2.                    Чи не хотів би хтось із вас потрапити до країни Навпаки?
3.                    Якими, на вашу думку, стануть хлопці після повернення додому?
4.                    Уявіть себе дорослими. Що побажали б ви хлопцям в їхній ситуації?
5.                    Як би ви поставились до них, якби вони були вашими однокласниками?

 

Метод «Якби...» або «Інверсія»

Учням пропонується скласти опис про те, що відбудеться, якщо у творі щось зміниться (доповнення і зміни тексту):

- домислення подій, що могли продовжити розповідь про героїв оповідання;

– уявлення наслідків, подій, явищ, що могли б відбутися за інших умов;

– придумування різних варіантів закінчення оповідання;

– введення у твір нових подій і персонажів;

- Якби маленький Бородань не повернув хлопців додому, як би ви хотіли, щоб ця казка закінчилась?

 

Упізнай героя за фотографією

Під час подорожі усі туристи намагаються зробити якомога більше світлин на пам’ять про незабутню подорож. У нас теж є фотографії із героями твору, яких потрібно впізнати.

1.                    Фото Хлопчаків.
2.                    Фото Бороданя.
3.                    Фото царя Невмиваки.
4.                    Вояки в штанях синіх.
5.                    Фото Шипшини.

 

Кодовий літературний тест (із сигнальними картками, зелений колір – так, червоний колір - ні).

1.   Хлопчиків - героїв казки було п’ятеро. (Ні.)
2.   Хлоп’ята скаржилися, як їм тяжко жити з батьками. (Так.)
3.   Перед дітьми раптом з’явився Лоскотон. (Ні).

4.   Химерний чоловічок пообіцяв хлопчикам відправити їх у краї­ну Навпаки. (Так.)

5.   У країні Навпаки ніхто не миється. (Так.)
6.   Якось хлопчиків стріла грізна гвардія на конях. (Ні.)
7.   Цар Великий Невмивака чекав хлопчиків у розкішному палаці. (Ні.)
8.   Цар запропонував навчити хлопчиків «очима слухать». (Так.)
9.   Малих мандрівників замурували в склеп. (Так.)
10.  Склеп був із шоколаду й тістечок, і хлопчики, прогризши отвір, утекли. (Ні.)
11.  Свині пішли смакувати гарбузи, які росли на лозі. (Так.)
12.  Глід, Шипшина і Терен захистили дітей і квіточки. (Так.)

 

VІІI. ПІДСУМОК УРОКУ

Вправа із розвитку критичного мислення «Квадрат Декарта»

- Чи треба було здійснювати подорож у країну Навпаки?

1. Що буде, якщо це станеться? (плюси від отримання бажаного) Хлопчики навчаться любити і поважати своїх батьків, бути слухняними, охайними, культурними  й  дисциплінованими.	2. Що буде, якщо це НЕ відбудеться? (все залишиться так, як було, плюси від неотримання бажаного) Хлопчики не будуть любити і поважати своїх батьків, будуть неслухняними, неохайними, некультурними  й  недисциплінованими, але залишаться вдома з рідними.
3. Чого НЕ буде, якщо це станеться? (мінуси від отримання бажаного) Хлопчиків не буде вдома, вдома не буде спокою, батьки сумуватимуть, хвилюватимуться. Тоня скучатиме за братиком Толею.	4. Чого НЕ буде, якщо це НЕ відбудеться? (мінуси від неотримання бажаного) Хлопчики не будуть любити і поважати своїх батьків, не будуть цінувати родину, не будуть слухняними, охайними, не будуть культурними  й  дисциплінованими.

 

Учитель:

• Подорожі для літературних героїв є повчальними, адже вони завдяки таким подорожам вчаться багато чого, саме небезпечні пригоди змушують їх цінувати свої родини, своїх друзів, свій час, своє життя, переосмислювати цінності і розставляти правильно пріоритети.  Такі країни, як Навпаки, Недоладія, Країна Чудес потрібні нам для того, аби ми навчились цінувати свої родини, своїх друзів, свою країну.

Інколи здається, що наша країна теж трохи схожа на країну Навпаки, адже в ній панують не зовсім ті закони і правила, як хотілось би, але, мабуть, з країною у нас все гаразд, це з людьми щось не те….

 

Метод Мікрофон

• Що треба робити, аби не потрапити до країни Навпаки?
•  Що треба робити нам, молодому покоління, аби наша країна не перетворилась у країну Навпаки?

 

Пазл України (щаслива країна)

це червона калина,

це мова солов’їна,

це повна родина,

це ненька єдина,

це щаслива дитина,

це серця частина,

це сонячна днина,

це мирна година.

Герої казки аж вкінці зрозуміли, що їм потрібно цінувати свою родину, із повагою і відповідальністю ставитись до покладених на них обов’язків, не вередувати і не лінуватись, любити своїх рідних, які завжди чекають нас і люблять.

 

Фільм про родини 5-Г класу «Щаслива родина – щаслива країна»

Пам’ятайте, що сім’я – понад усе, погляньте на ваші щасливі родини і запам’ятайте, що наша країна буде щасливою тоді, коли буде щасливою кожна українська родина.

 

VII. РЕФЛЕКСІЯ. ОЦІНЮВАННЯ

Ось і завершилась наша подорож, а після кожної подорожі, здійсненої за кордон, туристи намагаються придбати якийсь сувенір, аби залишити у пам’яті спогад про цю країну. У вас на згадку про країну Навпаки є барвисті квіти із лісової поляни.

В учнів на столах заздалегідь підготовлені квітки із запитаннями.

Я сьогодні переконався (переконалась), що…

Я сьогодні зрозумів (зрозуміла), що, …

Мене здивувало….

Я усвідомив (усвідомила)…

Я навчився…

Я хочу бути схожим на свого тата, тому що…

Я хочу бути схожою на свою маму, тому що…

Я люблю свою маму за те, що…

Я люблю свого тата за те, що…

Коли я створю свою сім’ю, то…

Коли я стану дорослим (дорослою), то хочу …

 

 IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Достатній рівень: скласти таблицю «Реальне і фантастичне в казці»

Високий рівень: написати поради героям твору у вигляді листа.