Урок позакласного читання за повістю Дмитра Кешелі "Сяйвооке звірятко"
Тема: Урок позакласного читання
за повістю Дмитра Кешелі «Сяйвооке звірятко»
Мета: ознайомити учнів із повістю закарпатського письменника Д. Кешелі «Сяйвооке звірятко», вчити висловлювати власні міркування; формувати в учнів індивідуальну життєву позицію, змушувати працювати думку, фантазію; виховувати доброту, життєрадісність, оптимізм.
Тип уроку: урок сприймання і засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменника, видання творів Д. Кешелі; висловлювання літературознавців про його творчість; ілюстрації учнів до повісті; мультимедійна дошка.
Епіграф: Жити слід так, щоб побачити у жорстокому – ніжне, у гіркому – солодке, у мотлосі – милість, у буйнощах – смак…
Г. Сковорода
Перебіг уроку
Вступне слово вчителя: Готуючись до уроку, ви захоплено розповідали мені, що книга Дмитра Кешелі «Сяйвооке звірятко» зачарувала вас цікавими історіями життя школяра Митрика, який живе у чарівному Закарпатті, в селі біля гори Ловачки недалеко від Мукачева.
- Організаційна частина.
(Учні поділені на 4 групи, кожна група — окремо за складеними
докупи двома партами. Сидять колом.)
II. Актуалізація опорних знань.
? Які люди викликають у вас симпатію?
? Ви прочитали повість Д. Кешелі «Сяйвооке звірятко». Хто із персонажів вам сподобався і чому?
III. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. Підсумовуючи ваші відповіді, я зрозуміла, що людина, яка завоювала ваші симпатії – це головний герой повісті хлопчик Митрик. Усі називають хлопчика збийвічем, кривдником, шкідником, проте він має тонку духову натуру, любить свою мамку, яка не живе разом із ним. Вона взагалі загадковий персонаж у цій книзі, уміє «говорити з небесами», малює картини і її рідко хто бачить. У книзі багато історій із життя головного персонажа, його шкільні пригоди, його взаємини з родиною та навколишнім світом.
На сьогоднішньому уроці ми поговоримо не тільки про вашого ровесника Митрика, але й про саму повість та її автора. (Учні записують у зошити тему уроку із дошки).
Епіграфом нашого уроку стали слова Г. Сковороди. Як, на вашу думку, вони співвідносяться із твором Д. Кешелі? (Відповіді учнів.)
IV. Сприймання і засвоєння знань.
- Підготовлений учень розповідає про життєвий і творчий шлях Д. Кешелі.
- Учні зачитують висловлювання літературознавців про творчість письменника.
- Бесіда за змістом повісті (цитуємо за виданням: Кешеля Дмитро. Сяйвооке звірятко: повість. – Ужгород: Вид-во О. Гаркуші, 2010. – 48 с.) (запитання висвітлювати на мультимедійній дошці).
- Що носив оповідач «з гордістю, як носять ветерани заслужені ордени і медалі», чим пишався, «як старі вояки рубцями на тілі від ран»? (Своїми прізвиськами)
- Назвати перше заслужено отримане прізвисько Митрика. (Палірник)
- До кого залицявся Митрик? (До Мані Крумплянки)
- Чому дівчина пожалілася батькові на Митрика? (Бо не хотів купити їй шоколад)
- Чим закінчився візит маминого батька і директора школи до Митрикових родичів? (Митрика виключили зі школи)
- Як сприйняли рідні заяву директора школи? (Не дуже засмутилися)
- Як Митрик допомагав по господарству? (Коза через нього ногу поламала, хлів після Митрикового ремонту завалився)
- Як вирядили Митрика до школи баба Фіскарошка і дід Соломон? (Баба почепила жовтенятську зірку, потім пов’язала піонерський галстук, а дід іще почепив під зірочкою цісарський хрест)
- Хто найбільше противився поверненню хлопчика до школи? (Пан учитель Фийса)
- На яких умовах згодився пан Фийса узяти Митрика в клас? (Хлопець буде кожного ранку розводити вогонь у класі, сидітиме біля пічки і не втручатиметься у навчальний процес)
- Чим закінчилися старання Митрика підтримувати у класі чистоту і порядок? (Його викинули із класу разом із ящиком для дров, на якому він возсідав, як на троні)
- Як відомстив Митрик однокласникам і вчителеві за приниження? (Направив у клас однокласника на прізвисько Бегемот, який провалився у шкільний туалет і просив у Митрика поради, що робити)
- Які витівки Митрика найбільше вам запам’яталися?
- Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики Митрика.
(- Спостережливий: «Такої хитрувато-лукавої і по-ґаздівськи розсудливої гори, як наша Ловачка, певен, у всьому світі не здибаєш»;
- роботящий: «Ні, я не те що лінувався, навпаки, вельми у всьому старався. … Приміром, гнав на пасло козу Танкістку. …Далі, аби доказати свою майстерність, взявся підремонтувати хлів»;
- дотепний: «…біла несучка … почала чистою літературною мадярською мовою читати мені лекцію про моральний кодекс будівника комунізму…»;
- допитливий і кмітливий: «Був я тоді ще пуцвіріньком, але дуже допитливим і поза межами людського глузду меткий на всякі діла»;
- розбишака: «…я міг проникнути у будь-який сільський курник, хлів і безгучно, тихо зібрати курячі дари…»; «…Одного ранку, коли мої нянько ще нестерпно хропіли, прив’язав їх ногу за бильце ліжка, а у привідкритий рот сипонув трішки тютюну із сіллю».)
V. Узагальнення і систематизація вивченого.
Робота у групах.
Напередодні ви були поділені на групи, кожна з яких отримала завдання: довести дану тезу, досліджуючи зміст повісті. (Тези переписують із екрана у зошит.)
Тези для дослідження (висвілити на мультимедійній дошці)
I гр. Визначити головну думку повісті Д. Кешелі «Сяйвооке звірятко».
ІІ гр. Охарактеризувати образ оповідача (дитини і дорослого).
ІІІ гр. Дослідити образ природи у повісті «Сяйвооке звірятко».
ІV гр. З’ясувати роль просторічних, діалектних, лайливих слів у творі.
На доведення даної тези кожній групі дається 3 хвилини.
Орієнтовні відповіді.
І гр. Любов до рідної землі – найбільша сила, що дає людині наснагу й оптимізм: «…звідси, з Небесі, дивився у долину й не міг намилуватися красотами Господніми… Все навколо тебе якесь таке ніжне… А ген-ген в долині, заповенені весняним маревом, вільно розляглися Бразилія, Палестина, Мексика, Балкани…» (с. 11). Для малого Митрика життя в рідному селі перетворилося на карту світу зі своїми Палестинами, Бразилією та навіть Вавилонською вежею: «…засвоєні пізнання гаряча уява…, слідкуючи за біблейськими дискусіями Драчки, малювала свою карту Божого світу – щоправда у місцевих масштабах і з регіонально-національним колоритом» (с. 34). Хлопчик утверджує головну думку: треба цінувати життя в усіх його проявах, прагнути до добра, справедливості, бути допитливим, кмітливим і веселим, а найголовніше – любити рідну землю.
ІІ гр. Розповідь у творі ведеться від імені хлопчика Митрика , але між рядками присутній і образ уже дорослого автора: «Забігаючи наперед на десятки літ, скажу: через таку різношерсту географію рідного села я вельми часто потрапляв у делікатні ситуації» (с. 12), «Минули десятки літ, але й досі не можу збагнути, що коїлось у ту мить зі мною» (с. 25). Обидва образи тісно переплетені і доповнюють один одного. До багатьох ситуацій, у які потрапляв малий Митрик, дорослий автор дає свої пояснення, роздуми, узагальнення: «Баба Фіскарошка завжди і мене навчала: «Із сильним ворогом ніколи не воюй, а навпаки – хвали на цілий рот»… На жаль, ця мудрість у моєму житті не прийнялась» (с. 19); відвідини Міста справили величезне враження, так що «Про це я з особливим болем і ностальгією згадаю через багато літ…» (с. 39), «Мине багато-багато літ, і я з глибокою шаною постійно дякуватиму Творцеві за подарований неоцінимий скарб: що відкрив мені врата Міста і дав можливість у найтяжчі часи приходити сюди на прощу…» (с. 41). Цікавими і повчальними є роздуми про людину, якій доручають якесь керівництво: «Мені довіряють, на мене покладають такі велетенсько-доленосні обов’язки – берегти людське здоров’я і навертати блудні душі до порядку!» (с.25), «Керівне крісло для представника нашої ментальності – атомний заряд… Але варто з-під сідниці начальницьке крісло вибити, як червона пика лускає, геніальні таланти блякнуть…» (с. 27). Про свого персонажа сам автор Д. Кешеля сказав в інтерв’ю: «… Митрик у моїх творах як ліхтарик, який іде крізь ніч, як лупа, яка збільшує, як мікроскоп, який бачить те, що неозброєним оком для нас невидиме».
ІІІ гр. Природа у повісті «Сяйвооке звірятко» одухотворена, жива: «…який дивовижний цей весняний світ у миті свого пробудження» (с. 11). Найбільше захоплення у Митрика викликає гора Ловачка: «Такої хитрувато-лукавої і по-ґаздівськи розсудливої гори, як наша Ловачка, певен, у всьому світі не здибаєш. … А хитра і мудра Ловачка на фоні гір і пагорбів… тепер постійно сяяла величезним квітучим алмазом у велетенській зеленій короні» (с. 4), «…наша добра мамка-берегиня гора Ловачка. … Огорнута молоденьким серпанком, тепер наша Ловачка нагадує велетенську голубу кішку…» (с. 11), «Наша Ловачка, наче любляча мати над колискою первістка, ніжно схилилася над Мукачевом і продовжувала пашіти, палахкотіти і пахтіти весняним квітом» (с. 47). Хлопець сприймає її як рідну істоту, якій може довірити свої переживання, болі і радощі. В усьому навкруги Митрик бачить красу, черпає силу і наснагу: «…піді мною звисала велетенська прямовисна кам’яна стіна. На її глибокому дні шурхотів собі потічок і задиркуватим підтюпцем перестрибував через валуни…» (с. 37), «Огорнуте югою, місто лежало наче під глибинами дивовижно голубих і чистих вод. … Храми міста випромінювали навкруги таке цілюще сяйво…» (с. 38), «Мені здавалось, що дерева не цвіли, а співали велетенським хором божественні гімни землі і небесам» (с. 47).
ІV гр. У повісті «Сяйвооке звірятко» дуже часто зустрічаються просторічні, діалектні, лайливі слова: «… щоб се срамне діло не пішло помежи люди, можемо зробити такий ґешефт…» (с. 7), «О, скисла би ти, гульо коростава…» (с. 8), «…що той шкодливий гунцут чинить» (с. 16), «Препання би ‘му!.. Што ви так напудилися, пане інспекторе?» (с. 21), «Я саме сиджу, чорти в ребра колють – спасу нема… А тут ви мені здоровлячко принесли…» (с. 19), «Найся не приказує, ачей якась мара сталася! » (с. 25), «…што постоянно шіпаєшся, якби короста тебе мучила!» (с. 26), «А-а-а-а!.. пив би ти гарячу смолу, шалений мацуре!» (с. 46). Використані слова наближають читачів до реального життя, до дитячої підліткової мови, роблять розповідь щирою, емоційною, викликають довіру щодо дійсності того, що відбувається.
- Контроль і корекція набутих знань.
.Запитання для бесіди показати на екрані мультимедійної дошки.
? Які серйозні «дорослі» проблеми порушує автор у повісті «Сяйвооке звірятко»?
(Орієнтовна відповідь.
- Пияцтво: «…Живучи самотно, пан Фийса не встигав снідати. А поготів, коли звечора перевиконував норму по «возліянію шпірітуса» (с. 27), пан Фийса «…стаканчики як майстерно перекидував до рота! Баба весь час слідкувала, аби лиш не проковтнув бідака склянку в’єдно із самогонкою» (с. 24), Митрик: « – Не похибіло би ще мало пива, – навіть несподівано для себе випалив…» (с. 45).
- Бідність: «А в нас, удома, в горшках пісна квасоля з капустою і картоплею товченою днюють і ночують. Від тих харчів я, як мисливський хорт, легкий, худющий і вічно голодний, як крадений кінь» (с. 5), «…пахло багатьма немислимими смакотами, які ми, довірливі селяни, розкривши широко роти, поїдаємо тільки подумки, слухаючи панські казки» (с. 38).
- Релігія: «Перед директорськими дверима баба, як істинна християнка, ревно осінилась хрестом…» (с. 19), «…за мадярів, коли релігія і церква були у великій пошані державної влади, Гафія була найактивнішою комуністкою і запеклою атеїсткою…в такі святі миті на Драчку нападала атеїстична сверблячка, і вона демонстративно на очах вірян починала серед двору колоти дрова або прати одяг. …Проте, коли в 1944 році прийшли до влади комуністи і невдовзі релігію і церкву оголосили «опіумом для народу», а ще далі почали закривати храми і рубати хрести, на бабу Драчку спало Провидіння – вона одразу ж зробилася запеклою антикомуністкою і великою вірницею» (с. 33).
- Виховання: «Баба Фіскарошка завжди і мене навчала: «Із сильним ворогом ніколи не воюй, а навпаки – хвали на цілий рот»… На жаль, ця мудрість у моєму житті не прийнялась» (с. 19), «Із самого малку мені суворо-пресуворо забороняли дертися на вершок гори. … Оскільки це було мовлено доброзичливо і спокійно, я з трепетом сприйняв цю вістку і щиро й надовго повірив» (с. 36), «…постійно втовкмачувала мені у голову Фіскарошка: кожною людиною керують дві сили – світла і темна» (с. 43).)
? Що у творі вам видалося смішним і чому саме?
VI. Підведення підсумку уроку, виставлення оцінок.
? Повернемося до початку нашого уроку і дамо відповідь на запитання (по одне запитання виводити на екран мультимедійної дошки): Як взаємопов'язані слова Григорія Сковороди, взяті епіграфом до уроку, із образом головного персонажа Митрика?
? Що особисто для себе ви хотіли б навчитися у головного героя повісті?
? Про що, на ваш погляд, твір Д. Кешелі?
? Яким кольором ви би змалювали людину а) добру; б) злу; в) сумну; г)веселу; ґ)себе?
VII. Домашнє завдання (записане на екрані мультимедійної дошки).
Скласти кросворд (чайнворд і под.) за твором Д. Кешелі «Сяйвооке звірятко».
про публікацію авторської розробки
Додати розробку