8 клас Українська література Тема: Пісні Марусі Чурай. Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні, що стали народними. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...». Добрий день! Сьогодні ми ознайомимося з творчістю Марусі Чурай, її драматичним життям; проаналізуємо програмові пісні поетеси, осмислимо їх значення в житті українського народу; розвиватимемо вміння виразного читання, коментування пісень; виховуватимемо повагу до творчих, обдарованих людей з народу — активних творців духовності.
Поміркуйте! - Як створювалися українські історичні пісні? Про яких історичних осіб вам відомі пісні? - Яким чином життя народу було пов’язано з піснею? - Чому пісня з одною назвою має кілька варіантів? Наведіть приклади. - Згадайте авторів літературних пісень. Чим вони вам запам’яталися? - Як пісня впливає на внутрішній стан її виконавця і того, хто слухає цей шедевр мистецтва?
Народні пісні є великим внеском України в загальнослов’янську й світову художню творчість. Незчисленне і розмаїте їх багатство. Вважають, що тільки записано цих творів понад двісті тисяч. Народні пісні породжувались подіями і явищами суспільного життя громадського побуту, боротьбою проти іноземних загарбників, національного і соціального гноблення та палкою любов’ю до вітчизни і ненавистю до експлуатації і насильства. Але хто знає, коли, ким і в якому вигляді було створено ту чи іншу пісню? Достовірно лише одне: творцями і носіями пісень були трудящі маси. Саме завдяки колективності фольклорний твір набуває високої художності та ідейної глибини. Переходячи з уст в уста, пісня неминуче зазнавала змін, удосконалювалася. Творцями пісень були різні люди — селяни, ремісники, козаки, народні співці — лірники, кобзарі. Але народна пам’ять зберегла імена лише окремих, талановитих складачів. Такою була у ХVІІ ст. напівлегендарна українська поетеса Маруся Чурай.
Пам'ятник Марусі Чурай. Розташований у само́му середмісті Полтави — за Полтавським академічним обласним музично-драматичним театром ім. Гоголя на Театральній площі (на вулиці Небесної Сотні). Відкрито пам'ятник 14 квітня 2006 року. Його авторами є полтавські скульптори Дмитро Коршунов та Валерій Голуб.