Урок позакласного читання «Зимонько»

Урок позакласного читання «Зимонько»

3 клас

 

Мета: розширити і поглибити знання учнів про зиму як пору року, помічати

          зміни, які сталися в природі, знайомити з музичними та художніми

          творами про зиму, вчити вільно висловлювати свої думки, працювати в

          групах; розвивати з*язне мовлення, творче мислення, увагу,

          спостережливість;збагачувати словник учнів прислів*ями, образними

          висловами; виховувати здатність відчувати красу зимової природи і

          виражати свої почуття, викликати радісні емоції.

                                                Хід уроку.

І. Організаційний момент.

    Станьте, діти , всі рівненько,

    Щоб урок пройшов гарненько.

    Поверніться до гостей,

    Привітайтесь: «Добрий день».

    А тепер сідайте рівно

    І працюйте всі активно.

              Любі діти!

   Пролунав дзвінок,

   Розпочався вже урок.

   А що ми зараз будемо робити?

   Про що сьогодні говорити.

   Ви зможете усі сказати,

   Якщо спробуєте загадку розгадати.

 

   Загадка: Чудо – сани налетіли,

                  Скакуни на санях білі.

                  В санях тих сидить цариця

                  Білокоса, білолиця

                  Рукавом махає – сріблом все вкриває.

                                                                       (зима)

- Про яку царицю йде мова?

- Які слова допомогли відгадати?

Асоціації на тему «Зима»

-         Зима – чудова пора року. Отже, діти, давайте сьогодні з вами вирушимо назустріч зимовій красі, визначимо, якого кольору буває зима, сніг, які ознаки зими.

-         Ми з вами будемо слухати вірші й музику про цю чарівну пору року, розглянемо ілюстрації і малюнки, пригадаємо прикмети зими.

-         Як ви вже здогадалися, подорож у нас буде уявною, і для цього ми повинні взяти з собою фантазію, кмітливість, винахідливість.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Власні спостереження учнів.

-         Пригадайте, коли в цьому році випав перший сніг?

-         Який настрій, почуття викликав він?

-         Чи довго лежав?

-         Чому розтанув?

-         Як ви думаєте, чи настала вже зима?

2. За календарем зима починається 1 грудня. Та вчені вважають початком зими 22 грудня, бо в цей день сонце піднімається невисоко над горизонтом, і він вважається найкоротшим днем року. Але прості люди вважають початком зими саме той день, коли випав перший сніг і встановився стійкий сніговий покрив.
3. Подивимось на зиму. ( Демонстрація слайдів)

Ви помітили, як чітко окреслені всі форми. Погляньте на кущі, пеньки, дерева, які вкриті снігом. Придивіться до того, як снігова ковдра огорнула землю, як дбайливо позакутувала кожну билиночку.

4. Про цю красу написано багато поетичних віршів.

(читання віршів про зиму)

5. Чому ж зиму називають білосніжною?
6. Гра «Яким буває сніг?» (робота в групах)

( холодний, блискучий, білий, м*який, глибокий, пухнастий, легкий, чистий, брудний, мокрий, лапатий, сухий, розсипчастий, срібний)

7. Гра «Заміни одним словом»

Сніг кружляє у повітрі, на землі (завірюха)

Падає сніг (снігопад)

-         Ой, погляньте, сунуть хмари. Да які дивні! Да які різні! Чому? Одна усміхнена, лагідна, а друга – сердита, насуплена. Чому?

Одна несе сніг, що приносить радість (прикрашає, грає…)

Друга – сніг, який приносить лихо, поганий настрій (застуда, біль в горлі, слизько, завірюха…)

-         Давайте прогонимо сумну хмару. Щоб прогнати, треба відповісти на

     питання (робота в групах. Кожна група свій варіант) (додаток 3)

Сніг пухнастий, як…(шубка зайчика, вата)

Сніг блискучий, як…(зірка, сонце)

Сніг гарний, як…(квітка, писанка)

Сніг легенький, як…(пушинка, пір*їнка)

Сніг білий, як…(вата)

М. Гай «Яким буває сніг» (додаток 3)

                   (казка)

Цікавилися маленькі пташки: яким буває сніг? Літають, перепитують:

-Яким буває сніг?

- Золотий !- відповів ранок, освічуючи засніжений степ.

- Блакитний,- сказало денне чисте небо.

- Синій – синій, - прошепотіли тіні синіх модрин.

- Холод-д-ний! – крякнула качка, ховаючи дзьоб під крило і піднімаючи лапку.

- Теплий, - пробурмотіла куріпка і занурилась у кучугуру подрімати.

- Легкий, легкий, легкий! – прошумів вітер.

- Важкий! Дуже важкий! – зітхнула соснова гілка.

- Червоний – червоний, - сказала вечірня зоря.

- Срібний, звичайно! – посміхнувся ясний місяць, піднімаючись з-за гір до зірок.

Так і не дізналися пташки, яким же буває сніг. Ще й досі літають і перепитують.

Ф і з к у л ь т х в и л и н к а

-         А чи справді сніг білий?

Чому?

-         Коли який сніг (загадки)

Він ще недавно голубів,

Застиг у сонній мрії.

Ось небокрай почервонів -

І він вже рожевіє (сніг вранці) ( додаток 1)

 

Як тільки сутінь настає,

Ліхтарики мигають,

Він фіолетовим стає

І таємничо сяє. (сніг ввечері) (додаток 1)

 

Спочатку він міцний і білий,

Та, коли сонце припікає,

Він враз слабішає, жовтіє.

Чорніє, тане і тікає. (сніг у відлигу) (додаток 1)

 

-         Що можна зробити у відлигу?

( У гості – Сніговик) (додаток 1)

Гра у групах:  А – по картках

                         В – Сніговику, Сніговику!

                                Скажи нам, а навіщо

                                 Тобі дали мітлу таку,

                                 Яка за тебе вища? (відповіді дітей)

 

                                Сніговику, Сніговику!

                                Скажи – но, а навіщо

                                На голові твоїй стирчить

                                Відрище –здоровище? (відповіді дітей)

 

                                Ну, а твоя морквина – ніс

                                Навіщо – розкажи – но? (відповіді дітей)

 

                               Сніговичку, Сніговичку!

                               Ще трохи нас послухай.

                               Навіщо в тебе рот такий –

                               Од вуха і до вуха? (відповіді дітей)

8. Зимові місяці

-         Діти, а які зимові місяці ви знаєте? (додаток 1)

Місяць грудень, на радість людям

Сніжком присипав замерзле груддя.

                                                               Місяць січень кличе морози

                                                               Морозить лиця, щипає носа.

А місяць лютий вітрами дує

На водах з льоду мости будує.

(Робота в групах про місяці)

І група:

Назва першого місяця зими походить від стану доріг. Вони затверділи після листопадових дощів і відлиг, вкрилися грудками мерзлого грунту.

 

У народі його ще прозвали першозимник, студень, студенець, мостовик, хмурень.

 

Дні у грудні короткі, а ночі довгі.

 

В народі кажуть:

Грудень зиму починає, а рік закінчує.

 

Грудень око снігом радує, а за вуха скубає.

 

Ходить грудень по грудках

Носить короб у руках.

Сам од хуги крижаніє,

Сніг на землю хутко сіє.

 

  ІІ група:

Назву місяць дістав за тріскучі морози, люті хуртовини, бо він і снігом січе, і морозним вогнем пече, і повітря вихолоджує. (додаток 1)

 

Січень ще називають поросинець, тріскун, сніжень, вогневик, лютовій.

 

У народі кажуть:

У січні сонце блищить, а мороз тріщить.

 

У січні і снігом лице січе, і морозом вуха пече.

 

Знову січень щось мудрує.

Він із криги дім будує.

Сонце хмарками закрив,

Щоб будинок не поплив.

Погукав Мороза – брата,

Щоб шибки розмалювати.

 

  ІІІ група:

 

Хоч і величають його грізним іменем, нікого він уже не лякає, але й примушує бути обачним, бо «лютий додає зимі охоти, та не забувай про добрі чоботи». (додаток 1)

 

Назва «лютий» походить від «лютень» - так ще в давнину охрестили його люди за суворий неласкавий норов.

Лютий ще називають сніжень, лютень, крутень, зимобор, межень, бокогрій.

 

У народі кажуть:

Лютий зиму видуває, тому без вітру не буває.

 

Лютий лютує недарма, бо кінчається зима.

 

Лютневі прикмети – метелиці та замети.

 

Другий місяць зветься лютий,

А лютує він тому,

Що на світі довго бути

Не доводиться йому.

 

Гра «Це мій місяць»

-         Який зараз місяць?

-         Найпохмуріший місяць зими? (грудень)

-         Коли зима з весною бореться? (лютий)

-         Який місяць найхолодніший? (січень)

-         Перші проталини з*являються? (лютий)

-         Снігурі прилітають у …(грудні)

-         Коли замерзають у ставках і в озерах ополонки? (січень)

-         Коли святкують день Святого Миколая? (грудень)

-         Коли зима з весною зустрічаються? (лютий)

-         Коли можуть з*явитися котики? (січень)

-         Коли голосно цвірінькають горобці і повну пісню співає велика синиця? (лютий)

-         Коли бувають найдовші ночі і найкоротші дні? (грудень)

-         Коли року початок, зимі середина? (січень)

 

9. А зараз ми перевіримо, чи знаєте ви прикмети зими. У вас є початок прикмети і її кінцівка. З*єднайте їх. (додаток 3)

Яскраві зірки взимку                                                   на сніг.

Падає великий лапатий сніг                                      на мороз.

Собака качається взимку по землі                            на непогоду і сирість.

Сніг рипить під ногами                                              на мороз.

Ворони вмощуються на нижніх гілках дерев           на снігопад.

Якщо восени в лісі мало грибів, то зима

    Буде багата на                                                            на сніг і холод.

Якщо ворони сідають на землю                                на відлигу

                                                                                     бути хурделиці.

- Якою ж ви побачили зиму?

 

10. Гра «Ми поети»

  От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така (чудова)

Міста чистенькі, білі села –

Зима і радісна й (весела)

Кружляють вальс сніжинки ніжні,

Зима пухка і (білосніжна)

Вона буває і серйозна:

Суха і вітряна, й (морозна)

А як насуне хмара сива –

Зима по-своєму (красива)

А вранці іній – то обнова!

Яка зима у нас (казкова)

Гілок од інею не видно,

Тоді вона, звичайно (срібна)

Зима буває вередлива,

 То часом добра, то (сварлива)

Яка ж зима? Яка вона?

Вона весела і (сумна)

11. Діти нам розкажуть, за що вони люблять зиму? (додаток 2)

На луг і в ліс, в міста і села

Прийшла до нас зима весела.

Розвага є для дітвори –

Літати на санках з гори.

 

І на веселих ковзанах

Ковзатись можна на катках.

На лижах можна покататись

Та й на ногах з гори промчатись.

 

І сніжки можна поліпити

Або сніговита зробити.

Хоч і холодна в нас зима,

Та суму зовсім в ній нема.

 

Всім весело і є забава

Буває, що зима лукава:

За носа вхопить чи за вухо,

То випускає завірюху.

 

А то хурделицю пускає,

Метелицею всіх лякає.

А то буває просто ніжна

Блискуча, гарна, білосніжна.

 

А ще буває чарівна,

Бо робить чудеса вона.

Засклить всі ріки і ставочки,

Поробить скрізь міцні місточки.

 

І можна по річках ходити

Та так, що й ніг не замочити.

Ще може в іній світ вдягнути –

Краса така, що й не збагнути.

 

Так гарно, як у казці всюди!

Тоді дивуються всі люди!

Ото зима! Ото красива!

Чарівна, біла і вродлива.

 

Зима холодною буває –

Та й що казати, кожен знає!

І навіть, як мете пороша

Зима нам все одно хороша!

 

-         А де ж наша зима забарилась? Може покличемо її, бо яке ж новорічне свято без неї? Як покличемо? Нашим віршиком.

                                            Де ж ти зимонько?

Де ж ти, зимонько? Де поділася?

Чи то йти до нас полінилася?

Снігом трішечки лиш побавилась,

Та й під сонечком вся розплавилась…

Всюди сонячно і теплесенько,

Вітерець собі дме легесенько,

Ніби грається – розважається,

Холоди нести не збирається.

Та й морозами не загрожує,

Гарну осінь нам ще продовжує…

Але свято йде, Новий рік гряде,

А сніжку й насміх ще нема ніде.

Де ж ти, зимонько, забарилася,

Може ти на нас розгнівилася?

Що робити нам, ми не знаємо,

Кожен божий день виглядаємо.

То ж трусни сніжком, хай він стелиться,

Хай дмухне,задує хурделиця!

А мороз хай місточки збудує,

Ріки льодом товстим замурує.

Будуть діти по ньому ковзатись,

Будуть весело всі розважатись.

Закружляють сніжинки лапаті.

І ялинки засвітяться в хаті.

Новий рік зазирне до оселі,

Будуть всі і щасливі й веселі.

Ждуть краси новорічної люди.

Хай гармонія буде повсюди:

У природі, в душі, у хатині,

В кожнім серці і в цілій країні.

Йди вже, зимонько, і не барися,

Скрізь пухнастим сніжком постелися,

Поле вкрий і зелену ялинку,

Дай їй ніжну тепленьку перинку.

Подаруй всім красу пречудову,

Заведи нас у казку зимову.

ІІІ. Підсумок уроку. Про що ми говорили?

                                   Що нового дізналися?

                                   Що найбільше сподобалося?

                                   Чи змінилося ваше ставлення до зими? Як?

                                   Про що б ви ще хотіли дізнатися?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

   

 

    

 

    

 

    

Додаток 2

 

 

 

 

Додаток 3

 

Сніг пухнастий, як…(шубка зайчика, вата)

Сніг блискучий, як…(зірка, сонце)

Сніг гарний, як…(квітка, писанка)

Сніг легенький, як…(пушинка, пір*їнка)

Сніг білий, як…(вата)

 

 

 

 

 

М. Гай «Яким буває сніг»

                   (казка)

Цікавилися маленькі пташки: яким буває сніг? Літають, перепитують:

-Яким буває сніг?

- Золотий !- відповів ранок, освічуючи засніжений степ.

- Блакитний,- сказало денне чисте небо.

- Синій – синій, - прошепотіли тіні синіх модрин.

- Холод-д-ний! – крякнула качка, ховаючи дзьоб під крило і піднімаючи лапку.

- Теплий, - пробурмотіла куріпка і занурилась у кучугуру подрімати.

- Легкий, легкий, легкий! – прошумів вітер.

- Важкий! Дуже важкий! – зітхнула соснова гілка.

- Червоний – червоний, - сказала вечірня зоря.

- Срібний, звичайно! – посміхнувся ясний місяць, піднімаючись з-за гір до зірок.

Так і не дізналися пташки, яким же буває сніг. Ще й досі літають і перепитують.

 

 

 

 

Яскраві зірки взимку                                                   на сніг.

Падає великий лапатий сніг                                      на мороз.

Собака качається взимку по землі                            на непогоду і сирість.

Сніг рипить під ногами                                              на мороз.

Ворони вмощуються на нижніх гілках дерев           на снігопад.

Якщо восени в лісі мало грибів, то зима

    Буде багата на                                                            на сніг і холод.

Якщо ворони сідають на землю                                на відлигу

                                                                                     бути хурделиці.