Урок позакласного читання «Знайомство з поетичною творчістю І.Драча через поему «Чорнобильська мадонна»

Про матеріал

Сприйняття й осмислення через поему рівноваги «людина - світ», виховування відчуття краси рідного краю та почуття громадянської відповідальності за долю майбутніх поколінь, розкриття через мову поеми біль і стурбованість автора про майбуття України й світу. Під час уроку використала матеріали презентацій, ілюстрації, створені моїми учнями минулих років та бук трейлер, створений випускником 2019 року з моєю допомогою. Через завдання зі сприйняття поетичного слова звуком і кольором очікую з боку учнів розуміння впливу поетичного слова на психічний стан людини, сприймання і розуміння естетики образного слова, його значення для розвитку естетичного смаку, здатності логічного вираження власної думки з використанням багатства засобів художнього творення образу, готовність не лише сприймати навколишній світ, його щоденні виклики, екологічні проблеми, але й готовність сприймання природи як цілісної системи, усвідомлення взаємозалежності людини-природи, готовність брати на себе відповідальність; висловлювати ставлення до порушених проблем та формування самодостатньої особистості з баченням свого «я» в єдності з природою.

Перегляд файлу

Професійно-технічний навчальний заклад

«Кам’янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів

будівництва та автотранспорту»

ІІІ курс

Українська література

Розділ « Літературне «шістдесятництво»

Урок позакласного читання

«Знайомство з поетичною творчістю І.Драча через поему «Чорнобильська мадонна»

$C:\Users\USER\Desktop\image.jpg$

Викладач Скорик Валентина Вікторівна

Пояснювальна записка

Хочу ознайомити вас з моїм баченням проведення уроку позакласного читання на ІІІ курсі з тематичного розділу «Літературне «шістдесятництво»», а саме, знайомство з поезією Івана Драча на основі поеми «Чорнобильська Мадонна».

Так сталося, що з навчальної програми української літератури 11 класу цей твір прибрали, але ж у межах поетичних текстів автора ми можемо познайомити з ним учнів.

Чому я обрала саме поему «Чорнобильська Мадонна» І.Драча?

Справа в тому, що тема, висвітлена в поемі, настільки різнопланова, багатогранна, охоплює різні сторони життя спільноти та внутрішнього «Я», що оминути її неможливо. Тим більше, що історична і екологічна пам'ять про трагедію глибокими шрамами лягла на душі людей і понівечила не лише довколишнє середовище, а й фізичне здоров’я ще ненароджених поколінь. А крім того, вважаю вік одинадцятикласників достатнім для сприйняття і розуміння тексту з моральної точки зору для подальшого духовного зростання особистості.

Під час уроку намагалася донести непросте відтворення автором подій пережитої трагедії через використання засобів художнього творення образів, використання колористики та звукового наповнення кожного рядка поеми.

В ході роботи для себе визначила, що цей урок можна проводити як у підготовленій для сприйняття аудиторії учнів, так і для зовсім не підготовлених. Тобто учнів, які не читали тексту, не знайомі з творчістю І.Драча.

Метою уроку ставила завдання сприйняти і осмислити через поему рівноваги «людина - світ», виховувати відчуття краси рідного краю та почуття громадянської відповідальності за долю майбутніх поколінь, розкрити через мову поеми біль і стурбованість автора про майбуття України і світу.

Після проведення уроку очікую сприйняття учнями природи як цілісної системи, усвідомлення взаємозв’язку людини і природи, чітке розуміння важливості екологічної безпеки, готовності при потребі стати на захист навколишнього середовища, брати на себе відповідальність та використання набутих знань і вмінь у реалізації запланованих ними проектів.

Під час уроку використала матеріали презентацій, ілюстрації, створені моїми учнями минулих років та бук трейлер, створений випускником 2019 року з моєю допомогою.

Через завдання з сприйняття поетичного слова звуком і кольором очікую з боку учнів розуміння впливу поетичного слова на психічний стан людини, сприймання і розуміння естетики образного слова, його значення для розвитку естетичного смаку, здатності логічного вираження власної думки з використанням багатства засобів художнього творення образу. В результаті сприйняття поетичного слова, образного відтворення трагічних подій очікую готовність не лише сприймати оточуючий світ, його щоденні виклики, екологічні проблеми, але й готовність сприймання природи як цілісної системи, усвідомлення взаємозалежності людини-природи, готовність брати на себе відповідальність; висловлювати ставлення до порушених проблем та формування самодостатньої особистості з баченням свого «я» в єдності з природою.

Прагну спонукати своїх учнів критично мислити, шукати та опрацьовувати матеріал, пов'язаний з вивченням теми, оцінювати ситуацію від одиничного до масштабного.

Тема. Знайомство з поетичною творчістю І.Драча через поему «Чорнобильська мадонна»

Мета:

- сприйняття та осмислення через поему рівноваги «людина-світ»;

- виховання відчуття краси рідного краю та почуття громадянської відповідальності за долю майбутніх поколінь;

- розкриття через мову поеми болю і стурбованості автора майбуттям України і всього світу.

Тип уроку: позакласне читання

Форма проведення: урок-дослідження.

Обладнання: мультимедійний проектор, історична презентація, портрет І.Драча, текст поеми «Чорнобильська мадонна», ілюстрації, картки, презентація-фотоальбом, бук трейлер.

Методи і прийоми: словесні (бесіда, розповідь), наочні (презентація-історичний екскурс, демонстрація фотоальбому та бук трейлера), самостійна робота з текстом.

Очікувані результати:

сприймання природи як цілісної системи;

усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;

розуміння важливості екологічної безпеки;

готовність долучитися до захисту навколишнього середовища;

працювати в парі, групі;

готовність брати на себе відповідальність;

використовувати набуті знання і вміння з метою реалізації запланованих проектів;

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. (2-3 хвилини)

Слово вчителя: Чи всі ознайомилися з текстом поеми І.Драча «Чорнобильська Мадонна»?» (так)

Чи всі повторили поняття художніх засобів творення образу? (так)

Сьогодні на дошці є створені ілюстрації до прочитаного твору, а також в ході уроку ми переглянемо бук трейлер, створений студентом ІІІ курсу за текстом поеми.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. (2 хвилини)

Вчитель: Епіграфом уроку візьмемо рядки повісті «Запах полину» Анатолія Михайленка:

«Це не повість… це згусток мого особистого болю – батька і діда, письменника і журналіста, просто людини – болю, який ятриться на серці незагоєною раною». (слайд №1)

Темою нашого уроку є Знайомство з поетичною творчістю І.Драча через поему «Чорнобильська мадонна».(слайд№2)

Шляхом дослідження колористики, мелодики та розмаїття використаних засобів художнього творення образу у поемі І.Драчем Чорнобильської Мадонни ми з вами спробуємо (слайд №3)

- сприйняти та осмислити через поему рівноваги «людина-світ»;

- відчути красу рідного краю та громадянську відповідальність за долю майбутніх поколінь;

- розкриття через мову поеми біль і стурбованість автора майбуттям України і всього світу.

ІV. Актуалізація суб’єктивного досвіду і опорних знань.

Слово вчителя: Повторімо поняття художніх засобів творення образу

Учень зачитує літературознавчі поняття (слайд №4)

Соціологічне (етнічне) значення слова – значення реалій-понять, що пов’язані з національною специфікою буття народу, позначення предметів побуту, національних страв, назв звичаїв, обрядів, характерних тільки для означуваних умов життя народу.

Синоніми - це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення. У семантичному полі синоніми своїм значенням накладаються один на одного або перебувають поруч, називають той самий денотат, але різними словами.

Індивідуальні неологізми-новоутвори

Неологізм — слово, яке ще не встигло ввійти до загального слововжитку і не включене до словників. Вони дають найменування новим реаліям і поняттям, що виникли в зв'язку з динамічним розвитком соціально-політичного, економічного, науково-технічного, культурного життя, побуту.

Новоутворення – слова, що відзначаються новизною форми. У них відомі морфеми виступають у незвичних поєднаннях, утворюючи слова із зовсім новими значеннями. Трансформації – слова, у яких нова форма поєднується зі значенням, яке передавалося раніше іншими лексичними засобами (інша назва - синонімічні неологізми.

Учень зачитує літературознавчі поняття (слайд №5)

Порівняння – троп, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби.

Антитеза – це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом.

Метонімія – це перенесення назви предмета з одного на інший на підставі суміжних зв'язків ( заміна матеріалу на виріб (чеське скло), заміна твору на автора на ("читати Шевченка" замість "читати твори Шевченка"), заміна вмісту на предмета ( з'їсти тарілку), заміна мешканців на країни, міста, вулиці (гомоніла Україна), заміна дії на знаряддя (перо письменника), заміна предмета його атрибутами (рожеві щічки озирнулася).

Метафора - це троп, тобто якийсь образ, що заснований на вживанні слів, власне, у переносному значенні. Сенс метафори в тому, щоб посилити емоційну виразність мови. Метафора є перенесенням властивостей одного предмета на інший предмет за принципом їхньої певної подібності.

Бесіда.

Вчитель: Про що поема І.Драча «Чорнобильська Мадонна» і хто в ній є головним героєм?

Відповідь учнів (Це твір-трагедія, філософський роздум поета про долю рідної землі з метою збереження її від наступних трагедій. Адже для Івана Драча Чорнобиль не просто тема. Під час перших післяаварійних днів його син Максим брав активну участь у ліквідації наслідків аварії – евакуював потерпілих, надавав їм першу медичну допомогу і сам зазнав опромінення.)

Вчитель: Ким є Чорнобильська чорна Мадонна, що у поемі постає в кількох іпостасях?

Відповідь учнів (У поемі Івана Драча Чорнобильська Мадонна це ПОТОЙБІЧНА ЖУРБА, МАТИ-ВДОВА, ЗЕМЛЯ І ВОДА. Несе вона світову долю, всю планету – хворе дитя

Всесвіту. Якщо люди не розуміють шкоди «мирного атома», не зможуть приборкати його, то смертельна небезпека знову «прийде безжалісно до жінки з дитиною, до матері з немовлятами саме в той день…»).

V. Опрацювання навчального матеріалу.

Слово вчителя: Згадаймо ж, з чого все почалося…( Історична презентація):

1. Квітень 1986 року…Полісся… Вибух АЕС, що розколов життя на ДО і ПІСЛЯ;

2. Загальна евакуація населення Прип’яті та околиць… 3. Ліквідація аварії на ЧАЕС. Мобілізація фахівців різних направлень для ліквідації наслідків аварії… 4. Наслідки Чорнобильської катастрофи. Примусове переривання вагітності жінок із зони радіаційного ураження… тисячі опромінених…померлих…зараження радіацією природи… 5. Сьогодення Зони відчуження. Спустошені житла… місто-привид…зона відчуження – зона смерті… Занедбані садиби… самовільне повернення корінних жителів… тисячі зламаних доль…

6. Що далі? Екологічна і моральна катастрофа з непередбачуваними наслідками у майбутньому!.. )(5 хв.)

Робота в групах «Визначення Кольорової палітри і Звукового наповнення поеми І.Драча «Чорнобильська мадонна» за цитатами з тексту» (2-3 хвилини)

Учні діляться на дві творчі групи для виконання завдання

І група. Прочитати цитати з поеми та визначити описаний словами колір.

Кольорова палітра поеми «Чорнобильська мадонна» І.Драча

Брунатно-червоний	Витискую тюбик і пензель наповнюю лютим вогнем Мучить його вогняна хуртовина Її погляд на тебе вогненний
Всі відтінки чорного	Я випалив до чорноти жури свою… душу Я, мов кінь вороний Як здригнувся чорний атом Тихо так, як смерть, чорніє на стіні Скіфка не родить. Вже чорна стоїть. Дим лютий валує. Чорна порепана скіфська баба плакала чорними сльозами За чорні стрілчасті грати Тебе вкрутила в чорну круговерть З-під чорного рушника – Чорнобильська наша Мадонна Потойбічна журба
рудий	Порадій у Рудому лісі, що сонця рудіший Ріжем сосни руді Де тополі іржаві, як мітли Сосни, дощами спалені, лізуть в очі лихою іржею Листками іржаво ридали Купа нещасної глини
Відтінки червоного	Палали її рожі Мене здоганяє сам хрест вогняний Падає з нього вогненна роса Палає мій син у кільці вогнянім Вуста киплять Зорить на пожар
Сивий, сірий	Вирви над Прип’яттю паморозь сиву бузку посивілого До мене жодна фарба не встає, сховавши в сіре суть свою роздерту На балконах метляється пропаща білизна

	Був тоді, коли сніг був У якійсь несусвітній окалині Гола і біла її палюга летить полином Волосся сивого багато в коси отої Коса лише, вирвана внуком, світилася на долівці Сяйнула перваком сльоза Цокнулись білих два черепи Ти боса йшла, ти, сива Катерина Вуста… сиві од проклять Нахиляє атомне небо Несе сива Чорнобильська мати
Відтінки зеленого	Коли був зелений льодок Зелений виток з-під ножа його плине Серед зеленої ропи, наче дві чари, цокнулись черепи Серед зеленої рукотворної корости Атомні випади збільшують пишноту рослинності
блакитний	Дивляться безоднями молодих очей
жовтий	Вже над лісом рудим простелились лисицями дюни, а пісочок цнотливий… Світилася лисина дуже вже лячно Лягла чистесенька, аж наче вся засвітилася В руки я візьму цю свічку воскову Мідний солдатський кларнет Вже зоряна сіть у небі з’явилась, вже місяць з-за хмар сонцем козацьким зорить
Червоний з чорним	Кров і жахіття
Сірий, чорний	Вона вмочила тебе в сльози і пекло
Чорний, білий	Чорно-біла тільна корова Чорно-білий бичок звівся на ноги
Сіро-зелений	Кидали дебелу капусту, як сизі ядра

Перша група учнів заповнює клітинки назвами кольорів, відчутих при прочитанні рядків поеми.

Висновок(слайд 6)

Слово учителя: Зверніть увагу на використання тонів кольору, підберіть точні визначення до використаних кольорів у тексті поеми «Чорнобильська мадонна»:

Брунатно-червоний – інертність, пасивність, зациклення на негативі;

Чорний – руйнація, депресія, порожнеча, символ смерті, вісник потойбіччя;

Рудий – зарозумілість, струмуюча енергія, що руйнує;

Червоний – кров мучеників, нетерпимість, жорстокість, руйнація, засторога;

Сивий, сірий – хвороба, печаль, депресія, реалізм, боязнь втрати;

Зелений – юність, постійне відчуття хвороби, символ життя;

Блакитний – Безпечність, мрійливість, надія;

Жовтий – віроломство, сарказм, критичність, нетерпимість, туга, смуток;

Білий – чистота, наївність;

ІІ група. Прочитати цитати з поеми та визначити описаний словами звук.

Звукове наповнення поеми «Чорнобильська мадонна»І.Драча

Учні записують у таблицю своє сприйняття переданих поетом звуків.

какофонія	Жезл диригента беру і скрипки слухняні з валторнами дикими скоряю, звіряю, рівняю, розбурхую
Тихе звучання оркестру	Оркестр потойбічний
Настроювання музичних інструментів	Вона бере тебе в руку як жезл і творить твоє життя оркестрове, і не знаєш ти, коли вирине скрипка дитячим святим джерелом плюскотливим, а коли захлинуться шаленою міддю нестримні й повстримливі тарілки облуди
Звук плачу-розпачу	Ти намагався диригувати – Плачем будь, стань Голосінням
Писк лічильника Гейгера і голос крука	Я заздрю всім, до кого лине звук,- Лічильний Гейгера пищить так потойбічно. На кожній арфі чистить дзьоба крук і «Never more» кує мені стоїчно
Істеричний регіт	Вийшли й регочуть. Регочуть до чаду
Протяжний свист	Свистів як проклятий. І, мабуть, по свисту сусіди прозвали:- Маріїн свистун
Трелі солов’я	В Прип’яті порожній Соловей-Розбійник, як вибійник ночі, сам-один живе. Він не мрець-покійник і не чародійник, він живе, і тьохкає, і за душу рве
Спів солов’я, що переривається писком лічильника Гейгера	Дозиметристи сплять в наметі чуйному. Соловей-Розбійник раптом загримить – і у світі дивному, і у світі чулому Солов’єм розстріляна божевільна мить
Дитячий плач-лемент	І снилось – сини хапають і в матері рвуть волосся, і з нею летять у небі, і дітьми малими голосять
Рокіт мотоцикла	Прокинулась: мотоцикли під хатою захурчали, а потім раптово зникли
скрип	Раптом рипнули двері
Рокіт мотоцикла	Втікали вони з переляку, гримнули мотоцикли…
Спів цвіркуна голосно до затихання	Цвіркуни лише били в душу, а потім тихенько зникли
Стукіт кінських копит	Мене здоганяє сам хрест вогняний, клекоче, стукоче у дивні копита
Трелі солов’я	Соловейко сіяє і витьохкує місяць
Жаб’ячий спів	Жаб’ячі хори у прип’ятській тиші є
Стукіт у шибку джмеля	Стали в вікна бити шершні і джмелі густи
Стукіт чари об чару	Наче келихи вічності цокнули черепи
Звук кларнета, потім туби	Оспівав у свій мідний солдатський кларнет наслідуючи звитяжну Державну Золоту Генеральську Трубу
Звук моторів кількох катерів	Мчали по морю піратські ростри… летіли скажено навперегони
Масовий регіт до сказу	Регіт стоїть і пробивається в пекло століть
Гул вогню, що посилюється	Кострище із гуми ще раз підпалили – і заревло, завирувало, загоготіло
Гул демонстрації, мукання змученої корови	Корова затято мукала, день і ніч ремигала надсадно
Писк лічильника Гейгера	Тої Мадонни злякався Хіро Сім на лічильник Гейгера показував всім казав що дуже вона дзвенить

Гул студентського зібрання	Студенти поетів потіснили і волали що є студентської сили… про секс-зірку Мадонну ревли
Гул вулиці в час пік	У юрмищі хрещатицького дня
Людський гул всередині електрички	Втекла, як в пекло, в електричку
скрип	Одчинила вже двері

Учитель: Спробуйте відтворити усю гаму звуків, описаних автором. Що з цього вийде? (згусток несприйнятливих звуків, що зливаються в какофонічний гул)

Слово вчителя:

Завдання на загал: За поданими прикладами з тексту поеми І.Драча визначити засоби художнього творення образу Чорнобильської Мадонни. (7 хв.)

Учні співвідносять рядки з поеми з визначенням того чи іншого засобу художнього творення образу.

(Соціологічне значення слова (етнічне) – показує значення реалій-понять, що пов’язані з національною специфікою буття народу. Позначення предметів побуту, національних страв, назв звичаїв, обрядів, об’єктів, характерних тільки для означуваних умов.)

Чорнобиль – полин з брунатно-чорним стеблом;

Бусол і криниця, кіт її й корова;

Палали її рожі;

Всі криниці в целофанових капшуках, всі колодязі затушковані;

Полин та буркун;

Змий голову дощовою водою з-під ринви;

Набрала води в каструлю із бочки, що трохи цідиться і поїть яблуню й грушу-дулю;

Коса в неї, наче у молодої;

Цей хутір, хутірець, цей виселок села;

Ось і труна в кутку, ось і гора свічок;

Скіфська мадонна;

Вже місяць з-за хмар сонцем козацьким зорить.

(Синоніми)

Словами гіркими, гарячими, пекучими;

(скрипки) скоряю, звіряю, рівняю, розбурхую;

Шепотів, шурхотів (пісок);

(баба) обкуталась, обтушкувалась, позапиналась;

Криниці, колодязі;

Пропали, прогуркотіли, щезли (мотоцикли);

Пекучий, палючий;

Клекоче, стукоче;

(танк) трощив, потрошив;

(полум’я) заревло, завирувало, загоготіло;

(мадонна) дивиться, палить.

(Індивідуальні неологізми-новоутвори_)

Япономать;

Вертопрах;

Атоммашна Величносте;

Славослов;

Кривомудрий;

Самогоночерп;

Лисомудрі.

(Порівняння)

Вона пише тобою, як недолугою ручкою, як нікчемним пером, як олівцем хапливим і ошалілим, покручем-олівцем;

Целофан – як скафандр, метляється скраю;

Порадій у Рудому лісі, що сонця рудіший;

Тяжкою, як туча, старою коровою;

Коса в неї вільно розплетена, наче б у молодої;

Куди не піду я, мов кінь вороний;

Бард кучерявий, мов макітра;

А як же Матір оспівав, що попеліли всі слова;

Тополі іржаві, як мітли скрушно небо метуть головами;

Палали її рожі, як півні-генерали;

Свистів, як проклятий;

А потім лягла чистесенька, аж наче вся засвітилася;

Світ ідіотствує, хоч зверху мудрішає;

А бабця так, як смерть, чорніє на стіні;

Зосталась я сама, мов на вербі листок;

Не «Чайка» у кожного, а лютий «Прогрес»;

Завчено кидають, як спортсмени.

(Антитеза)

Лахміття достатку;

Німий розговорив;

Словесні целофани;

Безодні молодих ночей;

Прийшли, бач, не пішодрала;

Несусвітні світи;

Мудрість всесвітня дурних академій;

Муки ненародженого сина;

Спеленуте ніщо в твоїх руках.

(Метонімія)

Йшли невидимі ноги;

Бігли босі сліди;

Тополі листками іржаво ридали;

Світилася лисина дуже вже лячно;

За балагурити зумів Верховні Вуха;

Колегіальний ум в мільйон умів.

(Метафора)

Оркестр потойбічний;

Ритми гравюри;

Вирине скрипка дитячим джерело плескотливим;

Захлинуться шаленою міддю нестримні й повстримливі тарілки облуди;

Сльози і пекло, кров і жахіття: фарби такі;

Проституйоване лахміття достатку;

Мовчання тяжко душу залива;

Чорнота жури;

Любов молода ненависна;

Ненависть ходить по крові;

Пісочок цнотливий;

Моторошшя сну;

Мовчить душа в душі;

З душі здираю лід;

Гвинтом вертоліт ріже досаду;

Палюга летить полином;

Квітку прямо в цезій цілувала мати, Квітку прямо в стронцій цілувала мати;

(соловей) живе, і тьохкає, і за душу рве;

Солов’єм розстріляна божевільна мить;

Вогонь полеміки;

Душу закутувало сльотою;

Цвіркуни лише били в душу;

Безодні зоряні;

Губи горять;

Вогняна хуртовина;

Женеться хрестом навздогін;

Дорога роз’юшена сльозами побита, побита, цвяхована тяжко слізьми;

На вічній дорозі розіп’яті ми;

Розвернулася клуня – вийшов танк, трощив усе і потрошив, доки нарешті ухекався;

Сяйнула перваком сльоза;

Соловейко сіяє і витьохкує місяць;

Стали в вікна бити шершні;

(хата) а п’ята ще жива, ще стежка йде туди, й несе вряди-годи якесь відро води;

Взялася вмерти я…могила жде мене;

Втекло кудись село;

Візьмусь… і вмру візьму;

Місяць з-за хмар сонцем козацьким зорить на пожар;

Кам’яне розверзлося тіло, і розродився порепаний міф;

Вуста киплять;

А груди чом так спалено розпухлі.

Слово вчителя:

Висновок В силу свого індивідуального і особливого стилю автор впевнено використовує у своїй творчості лексику новітніх наукових відкриттів, збагативши світ поезії незнаними до

цього засобами. В його поезіях переплелися національні традиції та здобутки світової цивілізації. Поруч існують космізм, романтика науково-технічної революції і гостре усвідомлення національної належності, гідності й поваги до своїх коренів, до кожної окремої людини, котра являє собою Всесвіт.(слайд №7)

VІ. Підведення підсумків.

Учитель. (2 хв.) Глибоко індивідуальним болем, сердечною тривогою відгукнулася у серці поета глобальна катастрофа. «Чорнобильська мадонна» - це голосіння і покаяння, скорботна материнська пісня з чоловічої душі. Поєднання непоєднуваного у назві поеми (мадонна – Богородиця, жінка-мати, жінка з дитиною; чорнобильська – непоєднуваний епітет) поглиблює трагізм, підкреслює ті випробування, через які пройшла Україна. Іван Драч поставив питання про ціну трагедії, яку сплачує народ.

Центральною у поемі є проблема людської відповідальності за долю цілої планети. Коріння трагедії поет вбачає насамперед у моральній площині: «христопродавство», споживацьке ставлення до світу. Помста – Чорнобильська чорна Мадонна.

Божа Мати І.Драча проходить низку перевтілень. (презентація - альбом).(7 хв.)

А якою Драчева Чорнобильська Мадонна постала перед вашими однолітками? Подивіться, це сприйняття образу у 1995, 1998 та 2015 роках. (перегляд ілюстрацій). А тепер - сприйняття у 2018 (перегляд бук трейлера)

VII. Рефлексія.

Учитель: Які знання, які моральні цінності візьмете після сьогоднішнього уроку в життя?

Відповіді учнів (варіанти відповідей:

- Не забувати про те, що сталося; турбуватися про навколишнє середовище, не руйнувати його; не шкодити життю, бо воно найцінніше в людини.

- Вчитись не лише на своїх, а й на чужих помилках, думати про наслідки своїх вчинків.

- Ставати на захист природи і людини, відстоювати право людини жити і бути щасливою, думати про майбутнє своє і всієї планети. )

Слово вчителя: (слайд №8) ВИСНОВОК. Поема «Чорнобильська Мадонна» - це твір-констатація очевидця страшних подій, який «показав лиш краплину із тьми злодіянь, щоб по ній міркували про решту». Світ поеми чітко поділено на два табори. В одному ті, хто постраждав від аварії, в іншому – ті, хто призвів до неї. Це обвинувачення для тих, хто спалив душі, спотворив матір, яка з свого лона пустила у світи жити. Пустила… Але вона ж і покарає. За невігластво, неуцтво, невміння співіснувати у спільноті. Нам потрібно взяти цю істину до уваги, переглянути власне життя. І дійсно вчитуватись у твір, не тільки як у констатацію фактів, але як і у застереження. Вчитуватись і робити висновки.

VІІI. Оцінювання. Самооцінка.

Учитель: Спробуйте оцінити свою роботу на уроці.

Учні висловлюють свої варіанти оцінок за виконану на уроці роботу.

IX. Домашнє завдання: Написати листа до головної героїні поеми – Чорнобильській Мадонні (в обраній кожним іпостасі)

Список літератури, використаної під час підготовки уроку:

1. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М.: Высшая школа, 1963. – 406с

2. Даєн, Л. А. Чорнобиль – трава гірка: документальна повість : для серед. та ст. шк. віку / Л. А. Даєн. – К. : Веселка, 1988. – 176 с.

3. Драч, І. Ф. Лист до калини: поезії : для ст. шк. віку / І. Ф. Драч. – 2-ге вид., допов. – К. : Веселка, 1994. – 286 с. – (Шкільна б-ка).

4. КОЗЛО́В Анатолій Васильович Азбука літературознавства: Навч.-метод. посіб. Т., 1997 (співавт.);

5. Критенко А. П. Семантична структура назв кольорів в українській мові / А. П. Критенко // Мовознавство. − 1967. – № 4. − С. 97 – 112

6. Теорія літератури Українська література запитання і відповіді Звукова організація вірша. Як вона здійснюється? Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків. матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

7. Щербак, Ю. М. Чорнобиль : документальна повість / Ю. М. Щербак. – К. : Дніпро, 1989. – 223 с. – (Романи й повісті ; № 1).

Додаток 1

Поняття художніх засобів творення образу

Індивідуальні неологізми-новоутвори

Учень зачитує літературознавчі поняття (слайд №5)

Додаток 2

Кольорова палітра поеми «Чорнобильська мадонна» І.Драча

	Витискую тюбик і пензель наповнюю лютим вогнем Мучить його вогняна хуртовина Її погляд на тебе вогненний
	Я випалив до чорноти жури свою… душу Я, мов кінь вороний Як здригнувся чорний атом Тихо так, як смерть, чорніє на стіні Скіфка не родить. Вже чорна стоїть. Дим лютий валує. Чорна порепана скіфська баба плакала чорними сльозами За чорні стрілчасті грати Тебе вкрутила в чорну круговерть З-під чорного рушника – Чорнобильська наша Мадонна Потойбічна журба
	Порадій у Рудому лісі, що сонця рудіший Ріжем сосни руді Де тополі іржаві, як мітли Сосни, дощами спалені, лізуть в очі лихою іржею Листками іржаво ридали Купа нещасної глини
	Палали її рожі Мене здоганяє сам хрест вогняний Падає з нього вогненна роса Палає мій син у кільці вогнянім Вуста киплять Зорить на пожар
	Вирви над Прип’яттю паморозь сиву бузку посивілого До мене жодна фарба не встає, сховавши в сіре суть свою роздерту На балконах метляється пропаща білизна Був тоді, коли сніг був У якійсь несусвітній окалині Гола і біла її палюга летить полином Волосся сивого багато в коси отої Коса лише, вирвана внуком, світилася на долівці Сяйнула перваком сльоза Цокнулись білих два черепи Ти боса йшла, ти, сива Катерина Вуста… сиві од проклять Нахиляє атомне небо Несе сива Чорнобильська мати
	Коли був зелений льодок Зелений виток з-під ножа його плине Серед зеленої ропи, наче дві чари, цокнулись черепи Серед зеленої рукотворної корости Атомні випади збільшують пишноту рослинності
	Дивляться безоднями молодих очей
	Вже над лісом рудим простелились лисицями дюни, а пісочок цнотливий… Світилася лисина дуже вже лячно Лягла чистесенька, аж наче вся засвітилася В руки я візьму цю свічку воскову Мідний солдатський кларнет Вже зоряна сіть у небі з’явилась, вже місяць з-за хмар сонцем козацьким зорить
	Кров і жахіття
	Вона вмочила тебе в сльози і пекло
	Чорно-біла тільна корова Чорно-білий бичок звівся на ноги
	Кидали дебелу капусту, як сизі ядра

Додаток 3

Звукове наповнення поеми «Чорнобильська мадонна»І.Драча

	Жезл диригента беру і скрипки слухняні з валторнами дикими скоряю, звіряю, рівняю, розбурхую
	Оркестр потойбічний
	Вона бере тебе в руку як жезл і творить твоє життя оркестрове, і не знаєш ти, коли вирине скрипка дитячим святим джерелом плюскотливим, а коли захлинуться шаленою міддю нестримні й повстримливі тарілки облуди
	Ти намагався диригувати – Плачем будь, стань Голосінням
	Я заздрю всім, до кого лине звук,- Лічильний Гейгера пищить так потойбічно. На кожній арфі чистить дзьоба крук і «Never more» кує мені стоїчно
	Вийшли й регочуть. Регочуть до чаду
	Свистів як проклятий. І, мабуть, по свисту сусіди прозвали:- Маріїн свистун
	В Прип’яті порожній Соловей-Розбійник, як вибійник ночі, сам-один живе. Він не мрець-покійник і не чародійник, він живе, і тьохкає, і за душу рве
	Дозиметристи сплять в наметі чуйному. Соловей-Розбійник раптом загримить – і у світі дивному, і у світі чулому Солов’єм розстріляна божевільна мить
	І снилось – сини хапають і в матері рвуть волосся, і з нею летять у небі, і дітьми малими голосять
	Прокинулась: мотоцикли під хатою захурчали, а потім раптово зникли
	Раптом рипнули двері
	Втікали вони з переляку, гримнули мотоцикли…
	Цвіркуни лише били в душу, а потім тихенько зникли
	Мене здоганяє сам хрест вогняний, клекоче, стукоче у дивні копита
	Соловейко сіяє і витьохкує місяць
	Жаб’ячі хори у прип’ятській тиші є
	Стали в вікна бити шершні і джмелі густи
	Наче келихи вічності цокнули черепи
	Оспівав у свій мідний солдатський кларнет наслідуючи звитяжну Державну Золоту Генеральську Трубу
	Мчали по морю піратські ростри… летіли скажено навперегони
	Регіт стоїть і пробивається в пекло століть
	Кострище із гуми ще раз підпалили – і заревло, завирувало, загоготіло
	Корова затято мукала, день і ніч ремигала надсадно
	Тої Мадонни злякався Хіро Сім на лічильник Гейгера показував всім казав що дуже вона дзвенить
	Студенти поетів потіснили і волали що є студентської сили… про секс-зірку Мадонну ревли
	У юрмищі хрещатицького дня
	Втекла, як в пекло, в електричку
	Одчинила вже двері

Додаток 4

__________________________________________________________

Чорнобиль – полин з брунатно-чорним стеблом;

Бусол і криниця, кіт її й корова;

Палали її рожі;

Всі криниці в целофанових капшуках, всі колодязі затушковані;

Полин та буркун;

Змий голову дощовою водою з-під ринви;

Набрала води в каструлю із бочки, що трохи цідиться і поїть яблуню й грушу-дулю;

Коса в неї, наче у молодої;

Матір Божу стало здіймати, скриню стару одчинило, сорочку взяло з поликами;

Цвіркуни лише били в душу;

Каганцем собі присвітила;

Незворушно у клуню зайшов;

Жаб’ячі хори у прип’ятській тиші;

Стали в вікна бити шершні і джмелі густи;

Цей хутір, хутірець, цей виселок села;

Ось і труна в кутку, ось і гора свічок;

Скіфська мадонна;

Вже місяць з-за хмар сонцем козацьким зорить.

____________________________________________________________

Словами гіркими, гарячими, пекучими;

(скрипки) скоряю, звіряю, рівняю, розбурхую;

Шепотів, шурхотів (пісок);

(баба) обкуталась, обтушкувалась, позапиналась;

Криниці, колодязі;

Пропали, прогуркотіли, щезли (мотоцикли);

Пекучий, палючий;

Клекоче, стукоче;

(танк) трощив, потрошив;

(полум’я) заревло, завирувало, загоготіло;

(мадонна) дивиться, палить.

_______________________________________________________

Япономать;

Вертопрах;

Атоммашна Величносте;

Славослов;

Кривомудрий;

Самогоночерп;

Лисомудрі.

__________________________________________________________

Вона пише тобою, як недолугою ручкою, як нікчемним пером, як олівцем хапливим і ошалілим, покручем-олівцем;

Целофан – як скафандр, метляється скраю;

Порадій у Рудому лісі, що сонця рудіший;

Тяжкою, як туча, старою коровою;

Тополі іржаві, як мітли скрушно небо метуть головами;

Палали її рожі, як півні-генерали;

Свистів, як проклятий;

А потім лягла чистесенька, аж наче вся засвітилася;

Коса в неї вільно розплетена, наче б у молодої;

Куди не піду я, мов кінь вороний;

Бард кучерявий, мов макітра;

А як же Матір оспівав, що попеліли всі слова;

Світ ідіотствує, хоч зверху мудрішає;

А бабця так, як смерть, чорніє на стіні;

Зосталась я сама, мов на вербі листок;

Не «Чайка» у кожного, а лютий «Прогрес»;

Завчено кидають, як спортсмени.

___________________________________________________________

Лахміття достатку;

Німий розговорив;

Словесні целофани;

Безодні молодих ночей;

Прийшли, бач, не пішодрала;

Несусвітні світи;

Мудрість всесвітня дурних академій;

Муки ненародженого сина;

Спеленуте ніщо в твоїх руках.

__________________________________________________________

Йшли невидимі ноги;

Бігли босі сліди;

Тополі листками іржаво ридали;

Світилася лисина дуже вже лячно;

За балагурити зумів Верховні Вуха;

Колегіальний ум в мільйон умів.

_____________________________________________________________

Оркестр потойбічний;

Ритми гравюри;

Вирине скрипка дитячим джерело плескотливим;

Захлинуться шаленою міддю нестримні й повстримливі тарілки облуди;

Сльози і пекло, кров і жахіття: фарби такі;

Проституйоване лахміття достатку;

Мовчання тяжко душу залива;

Чорнота жури;

Любов молода ненависна;

Ненависть ходить по крові;

Пісочок цнотливий;

Моторошшя сну;

Мовчить душа в душі;

З душі здираю лід;

Гвинтом вертоліт ріже досаду;

Палюга летить полином;

Квітку прямо в цезій цілувала мати, Квітку прямо в стронцій цілувала мати;

(соловей) живе, і тьохкає, і за душу рве;

Солов’єм розстріляна божевільна мить;

Вогонь полеміки;

_____________________________________________________________

Душу закутувало сльотою;

Цвіркуни лише били в душу;

Безодні зоряні;

Губи горять;

Вогняна хуртовина;

Женеться хрестом навздогін;

Дорога роз’юшена сльозами побита, побита, цвяхована тяжко слізьми;

На вічній дорозі розіп’яті ми;

Розвернулася клуня – вийшов танк, трощив усе і потрошив, доки нарешті ухекався;

Сяйнула перваком сльоза;

Соловейко сіяє і витьохкує місяць;

Стали в вікна бити шершні;

(хата) а п’ята ще жива, ще стежка йде туди, й несе вряди-годи якесь відро води;

Взялася вмерти я…могила жде мене;

Втекло кудись село;

Візьмусь… і вмру візьму;

Місяць з-за хмар сонцем козацьким зорить на пожар;

Кам’яне розверзлося тіло, і розродився порепаний міф;

Вуста киплять;

А груди чом так спалено розпухлі.

Додаток 5

Соціологічне значення слова (етнічне) – показує значення реалій-понять, що пов’язані з національною специфікою буття народу. Позначення предметів побуту, національних страв, назв звичаїв, обрядів, об’єктів, характерних тільки для означуваних умов.

Чорнобиль – полин з брунатно-чорним стеблом;

Бусол і криниця, кіт її й корова;

Палали її рожі;

Всі криниці в целофанових капшуках, всі колодязі затушковані;

Полин та буркун;

Змий голову дощовою водою з-під ринви;

Набрала води в каструлю із бочки, що трохи цідиться і поїть яблуню й грушу-дулю;

Коса в неї, наче у молодої;

Матір Божу стало здіймати, скриню стару одчинило, сорочку взяло з поликами;Цвіркуни лише били в душу;

Каганцем собі присвітила;

Незворушно у клуню зайшов;

Жаб’ячі хори у прип’ятській тиші;

Стали в вікна бити шершні і джмелі густи;

Цей хутір, хутірець, цей виселок села;

Ось і труна в кутку, ось і гора свічок;

Скіфська мадонна;

Вже місяць з-за хмар сонцем козацьким зорить.

Синоніми

Словами гіркими, гарячими, пекучими;

(скрипки) скоряю, звіряю, рівняю, розбурхую;

Шепотів, шурхотів (пісок);

(баба) обкуталась, обтушкувалась, позапиналась;

Криниці, колодязі;

Пропали, прогуркотіли, щезли (мотоцикли);Пекучий, палючий;

Клекоче, стукоче;

(танк) трощив, потрошив;

(полум’я) заревло, завирувало, загоготіло;

(мадонна) дивиться, палить.

Індивідуальні неологізми-новоутвори

Япономать;

Вертопрах;

Атоммашна Величносте;

Славослов;

Кривомудрий;

Самогоночерп;

Лисомудрі.

Порівняння

Вона пише тобою, як недолугою ручкою, як нікчемним пером, як олівцем хапливим і ошалілим, покручем-олівцем;

Целофан – як скафандр, метляється скраю;

Порадій у Рудому лісі, що сонця рудіший;

Тяжкою, як туча, старою коровою;

Тополі іржаві, як мітли скрушно небо метуть головами;

Палали її рожі, як півні-генерали;

Свистів, як проклятий;

А потім лягла чистесенька, аж наче вся засвітилася;

Коса в неї вільно розплетена, наче б у молодої;Куди не піду я, мов кінь вороний;

Бард кучерявий, мов макітра;

А як же Матір оспівав, що попеліли всі слова;

Світ ідіотствує, хоч зверху мудрішає;

А бабця так, як смерть, чорніє на стіні;

Зосталась я сама, мов на вербі листок;

Не «Чайка» у кожного, а лютий «Прогрес»;

Завчено кидають, як спортсмени.

Антитеза

Лахміття достатку;

Німий розговорив;

Словесні целофани;

Безодні молодих ночей;

Прийшли, бач, не пішодрала;

Несусвітні світи;

Мудрість всесвітня дурних академій;

Муки ненародженого сина;

Спеленуте ніщо в твоїх руках.

Метонімія

Йшли невидимі ноги;

Бігли босі сліди;

Тополі листками іржаво ридали;

Світилася лисина дуже вже лячно;

За балагурити зумів Верховні Вуха;

Колегіальний ум в мільйон умів.

Метафора

Оркестр потойбічний;

Ритми гравюри;

Вирине скрипка дитячим джерело плескотливим;

Захлинуться шаленою міддю нестримні й повстримливі тарілки облуди;

Сльози і пекло, кров і жахіття: фарби такі;

Проституйоване лахміття достатку;

Мовчання тяжко душу залива;

Чорнота жури;

Любов молода ненависна;

Ненависть ходить по крові;

Пісочок цнотливий;

Моторошшя сну;

Мовчить душа в душі;

З душі здираю лід;

Гвинтом вертоліт ріже досаду;

Палюга летить полином;

Квітку прямо в цезій цілувала мати, Квітку прямо в стронцій цілувала мати;

(соловей) живе, і тьохкає, і за душу рве;

Солов’єм розстріляна божевільна мить;

Вогонь полеміки;

Душу закутувало сльотою;

Цвіркуни лише били в душу;

Безодні зоряні;

Губи горять;

Вогняна хуртовина;

Женеться хрестом навздогін;

Дорога роз’юшена сльозами побита, побита, цвяхована тяжко слізьми;

На вічній дорозі розіп’яті ми;

Розвернулася клуня – вийшов танк, трощив усе і потрошив, доки нарешті ухекався;

Сяйнула перваком сльоза;

Соловейко сіяє і витьохкує місяць;

Стали в вікна бити шершні;

(хата) а п’ята ще жива, ще стежка йде туди, й несе вряди-годи якесь відро води;

Взялася вмерти я…могила жде мене;

Втекло кудись село;

Візьмусь… і вмру візьму;

Місяць з-за хмар сонцем козацьким зорить на пожар;

Кам’яне розверзлося тіло, і розродився порепаний міф;

Вуста киплять;

А груди чом так спалено розпухлі.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Скорик Валентина

Пов’язані теми

Українська література, 11 клас, Розробки уроків

До підручника

Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)

Додано

22 січня

Переглядів

230

Оцінка розробки

Відгуки відсутні