Урок позакласного читання «Знайомство з поетичною творчістю І.Драча через поему «Чорнобильська мадонна»

Автор: Скорик В. В. Викладач КЦППРКБАфотоальбом“Чорнобильська мадонна”

…в кожного Мадонна своя, і сія на століття…Я заздрю всім, у кого є слова. Немає в мене слів. Розстріляні до слова. Мовчання тяжко душу залива,Ословленість – дурна і випадкова…

…вагітна жінка намагається знайти вигідний притулок для своєї дитини…

Ріжем сосни руді Від того проклятого року.Із пеньками смолистими Маєм також мороку. Стовбури ми ховаємо –Аж два метри сипкого піску…Та щоранку ми бачимо,Як вночі тут хтось босий ступа. На пісочку неторканому. Якась боса жіноча стопа…Бігли босі сліди,А пісок тільки спалено вився…А ми німо дивилися –От проява непевна яка!Може, мати ішла в саркофаг. До Валерія Ходемчука?

З вертольота її запримітили, Не одразу означиш словами,Де тополі іржаві, як мітли, Скрушно небо метуть головамиІ де сосни, дощами спалені……це стара в целофані,…корова на задньому плані…- Чого це Ви, бабо, з людьми не поїхали?Коли виселяли із зони село?-А я серед тої проклятої віхоли. Взяла і зосталась – синам на зло!

…стара до хати. Чимдуж чимчикувала,Де бусол і криниця, де кіт її й корова,І де усе, що сниться. Без слова, лихослова. Пройшла усі сторожі, минула всі обвали, палали її рожі,Як півні-генерали. Було все мов на лезі,Якому все стинати -…Сказала… гордо:- Я – невмируща мати!

…всі заслони вона обминула,Пішла по старих партизанських стежках,До хати вернула…Марія, Марія… Та Марія не та,Та зродила Хреста, ця – антихриста!..

Чогось її било, термосувало, Душу закутувало сльотою,А згодом мов підказало:- Змий ти голову дощовою водою,Воно тобі і полегшає,..…Беззубо собі посміхнулась: Ну і дівка, до пари бісу!...- Дивились безодні зоряні Услід дорогому онуку… А сон таки справді справдився, А сон таки справді в руку!..

… небо рездерто, і думи роздерті, Три чисниці, може, лишилось до смерті, Той огненний хрест, а на ньому і в нім Палає мій син у кільці вогнянім…дорога роз’юшена слізьми побита,Пробита, цвяхована тяжко слізьми…На вічній дорозі розіп’яті ми…

…не чіпайте мене. Я – трактористка. Кабіна герметизована – не для мене. Кожен день я ковтаю пилюку. З чорнобильськими радіонуклідами,.. Не чіпайте мене. Не кажіть мені того,Про що можна бодай мовчати…Прошу єдине – не брешіть. Розумієте, трактористка я, трактористка. Чорнобильська трактористка. Мені ще треба родити.

… бувало, й праску підключи –То заговорить і вночіСолодким голосом, будь ласка,Немов приймач, безсонна праска. Такий був славний славослов,Що як не стань – не лихослов!…та як здригнувся чорний атом,Він Матір згадує лиш матом,Він виїхав, а не утік,Як сам він в мікрофон прорік,Щоб перспективи вищі мати…

…за безладу безмір, за кар’єри і премії,Немов на війні, знову вихід один: За мудрість всесвітню дурних академій. Платим безсмертям – життям молодим…

Чому їх шість? А де ж це сьомий – Ти?!Чому ти не сидиш на лаві – Перший?Ні! Ти зориш на нас із висоти,Науки длань над нами розпростерши…Так, ти вгадав, знак Виродження – Ти,А не Відродження, такий підлотний вирід…

Цей хутір, хутірець, цей виселок села,І п’ять хаток у нім –І четверо без скла,А п’ята ще жива,Ще стежка йде туди,Й несе вряди-годи. Якесь відро води…А бабця у кутку…Взялася вмерти я,.. Сини всі розповзлись,Чортма і невісток…Зосталася сама,Мов на вербі листок…Лиш в руки я візьму. Цю свічку воскову –Вже, діточки, за мить. Уже я не живу. Сховаєте мене,Відразу ж пом’яніть –Он самогон в кутку. Он хліб. Самі візьміть…

…не “Чайка” у кожного,А лютий “Прогрес”,Не байдики били,А рибу ловили……Серед тої зеленоїРукотворної корости. Мчали по морю. Піратські ростри,Понад всі закидушкиІ вудочки донки. Летіли скажено. Навперегонки…

В багатті стоїть скіфська мадонна. Дитя кам’яне. Хоче вийти із лона,Та мати замкнула руками живіт,Не хоче дитину. Пустити у світ…

…натреновані гуманісти. Прив’язали корову-помсту,Чорно-білу тільну корову. До чорних стрілчастих грат…Корова затято мукала,День і ніч ремигала надсадноІ жахала набряклим вим’ям –Тяжко їй далась демонстрація. А потім взяла й отелилась,Спородила ловкеньке телятко. Чорно-білий бичок звівсь на ноги –Назвали його Чорнобилем…

…Український поет Чорний Біль хотів на Набережній купити ікону…український поет Чорнобиль Лисуватий такий широколобий Все допитувався звідки ікона в Парижі Дивувався такій дивовижі Казав що Мадонна з Полісся Сердито він дуже вівся Бо казав що вкрали Мадонну…студенти Латинського кварталу гамірні з давніх-давен Палкі прихильники секс-рок-зірки Мадонни – Луїзи - Вероніки Чіконе – Пенн… волали що є сили…

Хто вона? Зона? Епоха? Доля? Смерть?Так, я вже знаю хто – Чорнобильська Мадонна!…Дивилася Істина з вічної висоти,З-під чорного рушника – Чорнобильська наша Мадонна.

У юрмищі хрещатицького дня. Ти боса йшла, ти, сива Катерина –…Сахалися од тебе – що таке?Бо ляльку ти в лахміття спеленала,Бо молоко в тобі було гірке,Бо всюди й скрізь дороги було мало…Спеленуте ніщо в твоїх руках…А хустка збилася на голові,Що лисиною світиш, Божа Мати…

Вона дивиться, дивиться в душу. Вона палить очима до дна…Одчинила вже двері – й тобіНахиляє це атомне небо. У своїй потойбічній журбі,..

Її погляд ти чуєш, учений,Тож тікай, лиш подумай куди?!Її погляд на тебе вогненний –Його лазером ти відведи!.. Хто ж… сиву посміє займати?Сіль пізнання – це плід каяття…Несе сива чорнобильська мати. Цю планету…Це хворе дитя!..