Розробка уроку призначена для надання допомоги у проведенні уроку з курсу хімії 9 класу теми «Хімічні реакції» і складена відповідно до чинної Програми з хімії. Практична робота передбачає самостійне виконання учнями дослідів протягом уроку за інструкцією з метою вдосконалення вже набутих знань і умінь на практиці та їх перевірки.Урок застосування знань, умінь і навичок. Методи навчання: словесні – розповідь, бесіда; практичні – виконання досліду. Форма роботи - групова
Мета уроку:
-закріпити поняття про швидкість хімічної реакції, уточнити знання про чинники, від яких залежить швидкість хімічних реакцій;
- розвивати вміння учнів уявлення про можливість керування хімічними реакціями, логічно мислити, розв’язувати нестандартні завдання, аналізувати, робити висновки;
-формувати пізнавальний інтерес і творчу активність учнів на уроках хімії, формувати науковий світогляд.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Методи навчання: словесні – розповідь, бесіда; практичні – виконання досліду.
Обладнання: підручники, зошити, періодична система хімічних елементів, ряд активності металів, штатив із пробірками, пальник, шпатель.
Реактиви: HCl 5 % і 10 % , цинк гранульований та порошкоподібний, зразки заліза та міді, розчин гідроген пероксиду (5 %), MnO2, скіпка для доведення наявності кисню.
Девіз уроку. «Збиратися разом – це початок, триматися разом – це процес, працювати разом – це успіх» Г. Форд
Хід уроку
І. Організація класу до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної
діяльності.
Розповідь
На сьогоднішньому уроці ми перевіримо вплив різних чинників на швидкість хімічної реакції.
ІV. Виконання практичної роботи.
Інструкція до проведення практичної роботи.(кожній групі).
Інструктаж з БЖД. (Додаток 2)
Групова робота.
Клас ділиться на 5 груп. Кожна група перевіряє вплив окремого чинника. Робить висновок і записує в зошит. Потім один представник з групи доповідає про виконану роботу. Решта уважно слухають і роблять відповідні записи в зошитах для практичних робіт.
Практична робота № 3. Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій.
Група І
1.Вплив хімічної природи реагентів на швидкість реакції.
Що робили |
Що спостерігали |
Висновок |
|
Виділення газу У якій пробірці реакція проходить інтенсивніше? Чому? Виділення газу у пробірці з цинком інтенсивніше, з міддю не відбувається. |
Яка умова і як саме впливає на швидкість хімічної реакції? Природа речовини. Чим активніший метал, тим швидше взаємодіє з кислотою. |
Група ІІ
2. Вплив площі поверхні контакту реагентів на швидкість реакції.
Що робили |
Що спостерігали |
Висновок |
1. В одну пробірку насипаємо на кінчик ложечки порошку цинку, в другу – 2-3 гранули цинку. 2. В обидві пробірки наливаємо 1 мл хлоридної кислоти (5%). |
Виділення газу. У якій пробірці реакція проходить інтенсивніше? Чому? Виділення газу у пробірці з порошком цинку інтенсивніше. |
Яка умова і як саме впливає на швидкість хімічної реакції? Площа поверхні. Чим більша площа поверхні, тим більша швидкість реакції. |
Група ІІІ
3. Вплив концентрації кислоти на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою.
Що робили |
Що спостерігали |
Висновок |
1. У дві пробірки кладемо по дві гранули цинку. У першу наливаємо 1 мл розчину 5% хлоридної кислоти. У другу пробірку додаємо 1 мл розчину 10 % хлоридної кислоти. |
Виділення газу. У якій пробірці реакція проходить інтенсивніше? Чому? Виділення газу у пробірці з 10 % розчином хлоридної кислоти інтенсивніше. |
Яка умова і як саме впливає на швидкість хімічної реакції? Концентрації. Чим більша концентрація кислоти, тим більша швидкість реакції. |
Група ІV
4. Вплив температури на швидкість хімічної реакції цинку з хлоридною кислотою.
Що робили |
Що спостерігали |
Висновок |
1. У дві пробірки кладемо по дві гранули цинку і доливаємо до них по 1 мл розбавленої хлоридної кислоти (5% ). 2. Одну пробірку трохи нагріваємо, а другу – залишаємо для порівняння. |
Виділення газу. У якій пробірці реакція проходить інтенсивніше? За якими ознаками ви визначили? Виділення газу у пробірці, яку нагрівали інтенсивніше. |
Яка умова і як саме впливає на швидкість хімічної реакції? Температура. Чим вища температура, тим більша швидкість реакції. |
Група V
5. Вплив каталізатора на швидкість хімічної реакції розкладу гідроген пероксиду.
Що робили |
Що спостерігали |
Висновок |
1. У дві пробірки наливаємо по 1 мл розчину гідроген пероксиду. У першу додаємо дрібку манган(IV) оксиду. Порівнюємо і перевіряєм тліючою скіпкою |
Виділення газу У якій пробірці реакція проходить інтенсивніше? Чому? Виділення газу у пробірці з манган(IV) оксидом інтенсивніше, скіпка спалахує. |
Яка умова і як саме впливає на швидкість хімічної реакції?
Каталізатор- речовина, що бере участь у реакції та змінює її швидкість, |
V. Підведення підсумків.
Групова робота
Клас ділиться на дві команди. Учні по черзі з кожної команди наводять приклади, як ми збільшуємо (І команда) і зменшуємо (ІІ команда) швидкість реакції у повсякденному житті і називають чинник.
VІ. Домашнє завдання.
Повторити §14-21. Виконати вправу №248 на с.131. Готувати до захисту навчальні проекти.
Додаток 2 ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ЗЗСО ПІП
Інструкція з безпеки життєдіяльності №
при виконанні практичної роботи № 3
«Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій»
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1. Виконуйте тільки ті хімічні досліди, які зазначені у роботі та узгоджені з вчителем.
3.2. Уважно читайте етикетку на посудині з тією речовиною, яку берете для досліду.
3.3. Відкриваючи посудину з реактивом, не кладіть пробку на лабораторний стіл боком, а поставте догори.
3.4. Не беріть речовини руками. Для цього використовуйте металеві, скляні або керамічні ложечки, шпателі, щипці, піпетки тощо.
3.5. Якщо в інструкції не сказано, яку масу чи об’єм речовини треба взяти, то суху речовину беріть у такій кількості, щоб вона закрила лише дно пробірки, а розчин – не більше 1/6 її об’єму.
3.6. Надлишок узятого реактиву ні в якому разі не зливайте назад у посудину, з якої наливали цей реактив.
3.7. При наливанні рідин беріть посудину з реактивом так, щоб етикетка спрямовувалась у бік долоні, і знімайте краплю з краю шийки посудини, бо рідина, стікаючи по склу, може зіпсувати етикетку та викликати подразнення шкіри рук.
3.8. Посудину, з якої взяли реактив, одразу закрийте пробкою і поставте на місце.
3.9. Будьте особливо обережними при виконанні робіт з розчинами кислот та лугів, бо вони руйнують шкіру, тканини і спричинюють опіки.
3.10. При потраплянні таких розчинів на руки, промийте уражену ділянку великою кількістю проточної води. У разі великої концентрації їдкої речовини у розчині уражені ділянки потрібно промити нейтралізуючим розчином: якщо їдкою речовиною була кислота, для нейтралізації використовують 2-3% розчин питної соди (NаНСО3);
3.11. Спиртівку запалюйте лише сірником. Полум’я повинно бути віддалене від вас на відстань не менше ніж на половину витягнутої руки.
3.12. При нагріванні речовин закріплюйте їх у пробіркотримачі (або тримачі штативу)
3.13. Не заглядайте у пробірку, в якій нагрівається рідина і не нахиляйтеся над посудиною, в яку наливається будь-яка рідина, бо непомітні бризки можуть попасти в очі.
3.14. Спостерігаючи ознаки реакції, не нахиляйтеся близько до отвору посудини з реактивом
3.15. При розчиненні речовини у пробірці потрібно взяти пробірку трьома пальцями лівої руки біля отвору і струшувати її скісними ударами середнього пальця правої руки по нижній частині пробірки.
3.16. Не зливайте розчини різних речовин у довільному порядку, тому що це може спричинити появу шкідливих речовин.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Приведіть у порядок робоче місце
4.2. Не виливайте в раковини залишки кислот, лугів та інших реактивів, а також розчинів, утворених в результаті досліду. Зливайте їх у склянки, призначені для цієї мети.
4.3. Після закінчення роботи ретельно вимийте руки з милом.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. При виявленні несправностей у приладах, установках, посуді для дослідів негайно припиніть роботу і повідомте учителя.
5.2. При опіках хімічними речовинами попечене місце слід заливати сильним струменем води протягом 10-15хв., а потім розчином соди (при опіках кислотами) чи розчином оцтової кислоти (при опіках лугами).
У разі виникнення непередбачених або небажаних наслідків негайно повідомте про це вчителя!
Завідувач кабінету хімії ПІП
УЗГОДЖЕНО Відповідальний за організацію
охорони праці школи ПІП