Урок "Практичне ознайомлення з фразеологізмами"

Урок :українська мова

Клас 3

Вчитель Мірченко Ольга Володимирівна

Тема: Практичне ознайомлення з фразеологізмами. Пояснення їх значення шляхом добору синонімів.

Мета:Ознайомити учнів з фразеологізмами; вчити пояснювати їх значення шляхом добору синонімів, розвивати мовне чуття, інтерес до вивчення рідної мови, увагу до лексичних значень слів, уміння користуватися ними; викликати захоплення багатозначністю української мови.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: таблиця «Слово. Значення слова», тематичні малюнки, картки для індивідуальної та групової роботи, «слово» у вигляді сонечка, різнобарвні листочки.

Хід уроку

І. Організація класу

Доброго дня вам, світлої днини!

Хай кожен день для вас буде щасливим!

ІІ. Повторення вивченого

• Наближається до кінця наша подорож по країною Лексикологією.
• Які слова ми вивчили на минулому уроці?

1. Зберіть слова із складів, записаних на дошці

Ли, ве, кий; ро, вий, здо; ний, кри, хіт. (Великий, здоровий, крихітний.)

• Прочитайте слова, які записали.
• Яке слово зайве серед них? Чому?
• Що можна сказати про його значення? (Це слово протилежне за значенням - антонім ).

2. Експрес – опитування.

• Думай швидко, говори правильно.

Запитання:

• Основна одиниця мови …? (слово)
• Слова бувають … та…? ( однозначні і багатозначні).
• Слова: ключ, лінійка, коса – це … (багатозначні слова).
• Синоніми – це … (близькі за значенням).
• Антоніми – це …( протилежні за значенням).
• Лелека, бусол, чорногуз – це слова … (синоніми).
• Праця, безділля – це слова (антоніми).

3. Каліграфічна хвилинка. (Зразок на дошці).

• Запишіть каліграфічно букви, сполучення букв, назву місяця.

Ж ж ЖЖ жж жо ов вт те ень жовтень.

• Поясніть назву місяця. (Заздалегідь підготовлені учні розповідають).

1-й учень. У народі цей місяць року називали «хмурень», «зазимник», «листопадень», а ще – «весільник», оскільки в жовтні починали справляти весілля.

2-й учень. Відносно недавно в Україні почали називати десятий місяць жовтнем. Бо усі довколишні гаї, ліси, парки зодягаються у жовтогарячий колір.

• Складіть речення з цим словом.
• Запишемо на дошці речення: Жовтень гаптує клену сорочку.
• Вкажіть граматичну основу речення.
• Складіть схему речення.
• Пригадайте значення слова гаптує.
• У якому значенні вживається це слово у реченні?

Фізкультхвилинка

Раз, два, три, чотири, п'ять!

Час прийшов нам спочивать.

Тож піднімем руки вгору,

А тепер всі руки в боки,

Зробимо чотири кроки.

Повернімось двічі вправо, двічі вліво.

Десять, дев'ять, вісім, сім!

Час за парти нам усім!

ІІІ. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу (вивчення нового матеріалу)

• Сьогодні ми продовжуємо осінню подорож до славетної країни Лексикології.
• Що править цією країною? (Слово).
• Які слова служать помічниками? (Відкривається дошка. Схема – опора у вигляді сонечка).

                                  У центрі кола напис «слово», а в променях  

                                  «синоніми», «антоніми», «омоніми»,

                                  «фразеологізми», «багатозначні», «однозначні».

 

 

 

 

 

• Але поряд з цими словами в українській мові вживаються словосполучення, які не можна розривати. Вони мають цілісне значення. А як вони називаються, ви дізнаєтеся, прочитавши тему уроку: «Фразеологізми».
• Чого ви очікуєте  сьогодні від уроку? Щоб хотіли почути, дізнатися? (Діти висловлюють свої побажання).
• Сподіваюся, ви будете добре, старанно працювати і дізнаєтесь багато цікавого.

ІV. Пояснення нового матеріалу

1. Робота за схемами – опорами, тематичними малюнками.

Біла ворона

• Розгляньте малюнки, прочитайте підписи.
• У якому значенні вживаються словосполучення?
• Але ці ж сталі словосполучення можуть вживатися і в переносному значенні. І тоді такі словосполучення називаються фразеологізмами.

(Учитель на дошку виставляє схему – опору).

Фразеологізми – стійке поєднання слів.

• І яке значення вони матимуть у поданих прикметниках, спробуйте здогадатися.
• Коли так говорять: брати ноги на плечі; розбити глек; біла ворона? (Діти намагаються пояснити значення).
• Фразеологізми – це частина українського фольклору, вони становлять наше мовне національне багатство. Це золоті зерна народної мови. Діти, чим більше і частіше ви вживатимете у своєму мовленні фразеологізми, тим яскравіше, дотепніше зможете висловити думку.

2. Робота в малих групах (четвірках)

• На основі поданих слів і малюнків утворіть фразеологізми; спробуйте пояснити їх значення.

Вішати                                         

 Рука за

Задирати                                                           

 На швидку

Замітати                                                            

 Нагострити

Зарубати                                                             

Водити                                      

Склавши

Перевірка :

• Зачитайте записані фразеологізми.

3. Колективна робота. (на дошці записані словосполучення і фразеологізми)

• Прочитайте словосполучення, поясніть, де словосполучення, а де фразеологізм. Спробуйте дібрати до них слова – синоніми.

Клювати зерно;       дівчинка радіє;       пасти корів;

клювати носом;        душа радіє;            пасти задніх.

Слова для довідки: весело, відставати, дрімати.

V. Закріплення нового. Практичні вправи.

1.Колективна робота.

Замініть фразеологізми одним словом – синонімом. Коментоване письмо.

Байдики бити -               (лінуватися );

Взяти ноги на плечі -     (побігти);

Набрати води в рот -       (замовкнути);

Викинути з голови -        (забути);

Вертітися під ногами -     (заважати);

Пекти раків -                      (почервоніти).

• Складіть речення з будь – яким висловом, а потім із словом – синонімом.
• Порівняйте, де виразніше висловлено думку?

2. Самостійна робота.

- Спишіть речення, підкресліть фразеологізми. Поясніть їх значення.

І варіант.

Лісник знав кожну стежину у лісі як свою долоню. Маленьке лосеня місця собі не знаходило.

ІІ варіант.

Хлопці довго ламали собі голови, як вибратися з лісу. Вони поверталися ні живі, ні мертві.

Перевірка виконаного завдання

• Назвіть фразеологізми в реченнях.
• Що таке фразеологізми?

 

3. Завершіть діалог фразеологізмами.

1. Як дві краплини води.
2. Був на сьомому небі.

4. Поетична хвилинка

• Послухайте, як поети використовують фразеологізми у своїй творчості.

(Вірш – сценка у виконанні учнів).

Хвастунець

Хлопчик Толя — молодець,
тільки трішки хвастунець.
Якось ми пішли на став.
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся,
я ні-чо-го не боюся!.. —
Враз на слові цім з дороги —
Толі ящірка під ноги.
З переляку,у тривозі
наш хвалько мерщій навтік.
Та спіткнувся на дорозі
й прикусив собі язик 

Грицько Бойко

• Який фразеологізм зустрічається?
• Що означає?

Грамотій

Мама. Ти в нас грамотний такий –

Син. Хвалить мене мама. –

Мама. Тільки хто чита книжки догори ногами?

Син. Книгу я кручу – дива,

Не збагну нічого –

де у книжки голова?

Де у книжки ноги?

Олег Орач

• Який фразеологізм вжив поет?
• Що означає догори ногами?

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

• Наш урок закінчується. Чи здійснилися ваші побажання?
• Що ж таке фразеологізм?
• Які ви фразеологізми запам'ятали?
• Об'єктивно оцініть свою діяльність на уроці відповідного кольору листочком. Підпишіть його. (Оранжевий колір – високий рівень, жовтий – достатній, зелений – середній).

VІІ. Домашнє завдання. В підручнику «Літературне читання» знайти вірші, де автор використовує фразеологізми. Записати цей вірш.