Урок "Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Рух опришків

Про матеріал

Розробка уроку засвоєння нових знань. Події на території України в 20 - 90х роках ХVІІІ ст. Матеріал доповнений ілюстраціями.

Мета: дізнатися про становище Правобережної України та зародження Коліївщини.
Завдання:
- сформувати системні знання по темі;

- дізнатися про основні поняття уроку та записати їх у словнички;

- навчитися освоювати новий матеріал за допомогою презентації уроку;

- навчитися аналізувати текст та відповідати на запитання до тексту;

- закріпити вивчене.

Перегляд файлу

Тема: ПравобережнаУкраїна. Гайдамаки. Коліївщина. Рух опришків.

Тип уроку: засвоєння новихзнань

Мета: дізнатися про становище Правобережної України та зародження Коліївщини.
Завдання:
- сформувати системні знання по темі;

- дізнатися про основні поняття уроку та записати їх у словнички;

- навчитися освоювати новий матеріал за допомогою презентації уроку;

- навчитися аналізувати текст та відповідати на запитання до тексту;

- закріпити вивчене.

Хід уроку:

І.Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)

ІІ.Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

Гра "Асоціюй!":учні методом "мозкового штурму" вигадують асоціації до терміну "коліївщина", учитель записуєїх на дошці.

Коліївщина:

Козацтво, кріпаки, Умань, гайдамаки, селянське повстання, Іван Гонта, Максим Залізняк.

ІІІ.Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

Які повстання українського народу ви пам'ятаєте?

Повстання селян на Поділлі, селянське повстання на чолі з Іваном Мухою та Андрієм Бурулею, Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, Гайдамацьке повстання.

Коли розпочалася Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького?

Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького розпочалася на початку січня 1648 року.

Які були причини визвольного руху?

Причини визвольного руху:

- посилення національно-релігійного гніту;

- через посилення кріпосного гніту різко погіршилося становище селян;

- права козацтва були обмежені; не тільки не реєстрові, а й реєстрові козаки не почували себе цілком вільними.

IV. Вивченнянової теми. (20 хв)

Коліївщина – селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні в 1768 році проти кріпосницького, релігійного і національного гніту шляхетської Польщі.

На думку одних вчених, назва повстання походить від українського обласного слова "колій", спорідненого польській "kolej", в одному з їх значень "черга" – надвірні козаки, приєдналися до повстання, зобов'язані були нести службу "по черзі" - "за колії"-"pokolej, kolejno". На думку ж інших, ця назва має той самий корінь, що й слово "колоти", а також пов'язане з тим, що селянські повстанці зазвичай озброювалися кілками.

У першій половині XVIII століття серед українських селян польської частини України почалися хвилювання. Збіглі кріпосні з'єднувалися з запорізькими козаками з російської частини України і утворювали загони гайдамаків, які здійснювали напади на панські садиби і на єврейські містечка.

У 1768 р. в народі став поширюватися підроблений указ російської імператриці Катерини II, в якому повелівалося "винищувати ляхів і жидів" на Україні. На чолі повстання став запорізький козак Максим Залізняк. Його загони вбивали польських поміщиків і євреїв. Гайдамаки часто вішали на одному дереві разом поляка, єврея і собаку, і робили на дереві напис: "лях, жид та собака - все віра однака".

У місті Умань ховалося понад десять тисяч поляків і євреїв. Дізнавшись про наближення до нього гайдамаків, польський губернатор Умані вислав проти них свою козацьку команду підкомандуванням сотника Івана Гонти. Але Гонта перейшов на бік гайдамаків. 18 червня 1768 загони гайдамаків підійшли до Умані. Поляки і євреї стріляли з міських стін,облягали з гармат і рушниць, але відстояти містоїм не вдалося. Коли гайдамаки вдерлися в місто, то вони перш за все накинулися на євреїв. Їх по-звірячому вбивали, топтали копитами коней, скидали з дахів високих будівель; дітей піднімали на кінці пік, жінок мучили. Близько трьох тисяч євреїв замкнулися у великій синагозі. Гайдамаки приставили до дверей синагоги гармату, вибили пострілом двері, увірвалися до синагоги й розправилися там з усіма євреями.Покінчивши з євреями, гайдамаки почали вбивати поляків. Був убитий польський губернатор, багатьох поляків вбили в костелі. Вулиці міста були усіяні трупами. Близько двадцяти тисяч поляків і євреїв загинуло під час цієї "уманської різанини".

У той же час інші гайдамацькі загони вбивали поляків і євреїв на Поділлі і на Волині – у Фастові, Животовим, Тульчині та інших місцях.
Російський уряд Катерини II спочатку займав вичікувальну позицію, але зі збільшенням розмаху повстання послав війська на допомогу Польщі для придушення повстання. Вже незабаром після уманської різанини Залізняк і Гонта були схоплені російськими військами. Гонта був виданий польському уряду і зазнав болісної страти: з нього здерли смугами шкіру, а потім четвертували. У місті Кодня поляками були по-звірячому страчені понад 300 козаків, які брали участь у повстанні.

Залізняк, як російський підданий, був засланий до Сибіру. Російською владою у сприянні гайдамкам були звинувачені Гервасій Ленцовський та ігумен Мелхіседек.

Незабаром після цих подій, в 1772 р. відбувся перший поділ Речі Посполітої і Правобережна Україна була включена до складу Російської імперії.

Історичні особистості

Село Космач прославилося на всю Гуцульщину в часи опришківського руху. Видатний ватажок опришків Олекса Довбуш був тіснопов'язаний з Космачем і багато космачан брало безпосередню участь у опришківських загонах. Про ці події є цікавий документ, який був виявлений у верхній Довбушівській церкві. Це пергаментні записи на 150 сторінок. Писав пергаменти православний монах з Манявського монастиря і датований 1750-1791 рр.. На жаль, за часів війни 1944-1945 рр.. священик Каменецький виїхав до Америки і куди поділися історичні документи ніхто не знає. Але космачани з вуст у вуста передають дані про Олексу Довбуша.

Діяльність і трагічна загибель Олекси Довбуша знайшли своє відображення в народних оповіданнях і легендах, і також призвели до виникнення численних топонімів, таких як «стежка Довбуша», «скеля Довбуша», «камінь Довбуша» (наприклад Скелі Довбуша в Івано-Франківській області). Образ керівника опришків відомий не тільки українському фольклору, а й усній народній традиції угорської, польської та молдавської літератури. У 1959 р. Режисер Віктор Іванов зняв художній фільм про життя Олекси Довбуша з Опанасом Кочетковим в головній ролі.

Працюємо з текстом

Легенда про Олексу Довбуша

Давно, коли був я ще маленьким хлопцем, була, кажуть, панщина. Селяни були зобов'язані задарма працювати на панів відрання і до самої ночі, а хто на роботу трохи запізнювався і до раннього ранку не був, тому давали десять ударів валків і наказували влазити на високу, метрів на вісім, гірку, на саму вершину, і там кукурікати.

Ось прокричить отак селянин до полудня, а потім злізе, і дадуть йому ще десять ударів палицею, а потім – знову лізь та кукурікай до самого вечора. А на ніч ще десять ударів палицею відлічити.

Терпіли-терпіли селяни таке від пана знущання, а потім зібралися, та й пішли шукати Довбуша: може, він їм порадить та в біді їх допоможе. Шукали його по лісах і нетрях так, може, з місяць, а як знайшли, то повзли до нього на колінах, капелюхи в руках тримали і всі просили:

- Ой, друже Олекса, заступисяти за нас, вже такий у нас лихо-презлий пан.

Поговорив з ними Довбуш по душах, та й каже:

- Ідіть додому і не бійтеся, я до вас прийду.

Зібрав він незабаром своїх легінів і йде до того пана. А у пана будинок кам'яний, стовпи, а двері залізні – не боїться він опришків. Пан нагорі біля вікна та з рушниці в них націлюється. Тут вийшов Довбуш, став навпроти нього, простягнув ось так руку вгору і каже:

- Стріляй, може, і потрапиш у мене.

Пан прицілився, вистрілив, раптом осічка, немає вогню.

А треба сказати, що у цього пана збиралися будувати стайню і лежали на дворі дубові тесані колоди, ланцюги, петлі, скоби і всяка всячина.

Ось взяли опришки найбільший дуб, звалили його на віз, прив'язали ланцюгами і залишили кінець в два метри. Підтягли ближче до садиби, розігналися і як бабахнули дубом тим у двері – розбилися двері, ось вони і увійшли в будинок. Прийшли до пана в світлицю, а Довбуш і каже:

- Нущо, пане, будеш людей бити та змушувати їх кукурікати?

Пан вмить на коліна:

- Ой, змилуйся надо мною, пан Олекса, дам я тобі що хочеш, тільки мене не губи.

Настрахав Довбуш пана, а потім каже:

- Давай барило червінців!

Винесли йому з підвалу. Зсипали їх опришки в бурдюки і рушили далі.

А Довбуш і каже панові:

- Дивись, якщо будеш мучити людей – хоч у Туреччину тікай, а вже тоді по-іншому з тобою поговоримо.

І присмирнів з тієї пори поміщик.

Проаналізуйте текст:

1. Чому люди просили допомоги саме у Довбуша?

Тому що він не боявся панів, а також пани не могли його убити.

2. Де селяни шукали Олексу?

Селяни шукали Олексу у лісах та по різним нетрям.

3. Якіриси характеру, згідно легенди, можно відмітити у Довбуша?

Вольовий, справедливий, сміливий, добрий до селян.

4. Що Довбуш взяв із селян за допомогу?

Із селян собі на допомогу Довбуш взяв дубову тесану колоду.

5. Як називалися люди, що допомагали Олексі?

Люди, що допомагали Олексі називалися опришки.

Закріплення вивченого

1. Що таке Коліівщина?

Коліївщина – це селянсько-козацьке повстання проти польського гніту.

2. Коли вона розпочалася?

Коліївщина розпочалася у 1768 році.

3. Хто такі опришки? Якою діяльністю вони займалися?

Опришки це люди, які захищали простих селян від панського свавілля.

4. Що ще визнаєте про рух опришків?

Рух опришків діяв на Західній Україні. Його учасники виступали проти панського гноблення. На чолі цього руху виступав Олекса Довбуш. Рух опришків був відомий далека за межами України.

5. Хто такий Олекса Довбуш?

Олекса Довбуш був вождем опришківського руху. Він захищав селян від панів. Дуже часто захоплене майно у панів Олекса Довбуш повністю роздавав бідним.

V.Висновки та узагальнення(3-4 хв)

Коліївщина була останнім повстанням українців проти Речі Посполитої. Воно зазнало поразки. Причини для цього були різні: російські та польські війська переважали повсталих в озброєнні. Дії всіх повсталих загонів не були скоординованими. У скороченні соціальної бази повстання значну роль відіграла невиправдана жорстокість повсталих.

Після придушення Коліївщини окремі гайдамацькі  загони вели боротьбу майже до кінця століття.

Рух народних месників мав поширення і на західноукраїнських землях, особливо в Карпатах. Там їхні загони називалися «чорнимихлопцями», або опришками. О. Довбуш загинув у 1745 р. Від кулі найманця, який спокусився на обіцянки шляхти (звільнення від повинностей і володіння землею на правах власника). Незважаючи на смерть народного ватажка, рух опришків продовжував тривати і в наступні століття.

О. Довбуш став символом волелюбності й нескореності духу українців Прикарпаття, Карпат і Закарпаття.

VІ. Домашнє завдання (1-2 хв)

1. Вивчити матеріал за підручником, опрацювати історичнідокументи, подані в кінці параграфу.

2. Створити табличку "Три поділиРечіПосполитої"

 

Перший поділ

Другийподіл

Третійподіл

Рік

 

 

 

Хід

 

 

 

Наслідки

 

 

 

3. За бажанням: скласти ребуси до теми "Західноукраїнські землі. Поділи Речі Посполитої"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IstU8-povn-45-koliiv1.jpg

 

IstU8-povn-45-koliiv2.jpg

 

IstU8-povn-45-koliiv3.jpg

Angl5-30323023-042.jpg

Іван Гонта

Angl5-30323023-043.jpg

 

IstU8-povn-45-koliiv4.jpg

 

МакисЗалізняк


IstU8-povn-45-koliiv5.jpg
Олекса Довбуш

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
2.0
Загальна:
3.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Мішин Ігор
    Тільки коліївщіна, а в темі написано більше
    Загальна:
    3.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    2.0
docx
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
17 квітня 2018
Переглядів
7970
Оцінка розробки
3.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку