Урок "Правопорушення. Склад правопорушення"

Тема. Правопорушення.

Мета. Формувати в учнів поняття правопорушення, ознайомити учнів із видами, складом і ознаками правопорушень, формувати вміння визначати, до якого виду правопорушень відносяться певні події, аналізувати події суспільного життя з точки зору правознавства.

Основні поняття. Правопорушення, Склад правопорушення, суб`єкт правопорушення, об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона правопорушення, суб`єктивна сторона правопорушення, вина, правова поведінка.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Що таке правовідносини?
2. Вкажіть структурні елементи правовідносин.
3. Порівняйте правоздатність і дієздатність осіб.
4. Визначте вид дієздатності осіб:

• громадянин К., 13 років,
• громадянка Д., 17 років, розлучена,
• громадянин Н., 17 років, визнаний батьком дитини,
• громадянин В., 16 років,
• громадянка К., 19 років, інвалід І групи,
• громадянин П., 16 років, зареєстрований як приватний підприємець,
• громадянка Т., 38 років, хвора на слабоумство.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

«Незакінчене речення». Висловіть свої думки, закінчивши речення:

«Для мене правопорушення – це…»

Отже,якщо людина у своїх діях дотримується норм права, то таку поведінку називають правомірною, а правопорушення – це протиправне, суспільно небезпечне, винне діяння (дія чи бездіяльність), що завдає шкоди суспільству, людям.

Робота з підручником. Розгляд схеми «Ознаки правопорушення».

Склад правопорушення  - це система ознак протиправної поведінки необхідних і достатніх для притягнення особи до юридичної відповідальності.

Розповідь учителя з використанням схеми «Склад правопорушення»:

Суб`єкт – це осудна і дієздатна особа,ьяка вчинила правопорушення.

Об`єкт – цінності, що охороняються правовою нормою.

Суб`єктивна сторона – психічне ставлення правопорушника до вчиненого ним правопорушення та його наслідків. Це наявність вини у формі умислу або через необережність. Сюди належить вина, мотив, мета правопорушення.

Об`єктивна сторона – діяння у формі дій або бездіяльності, а також умови, обставини, засоби, наслідки тощо.

Види правопорушень.

Залежно від ступеня суспільної небезпечності розрізняють проступки і злочини.

Злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, тоді як проступки є суспільно шкідливими.

Проступки поділяють на:

• Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
• Дисциплінарні проступки – це суспільно небезпечні вчинки, які заподіюють шкоду внутрішньому порядку діяльності підприємств, установ, організацій і тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність.
• Цивільно-правові проступки – це суспільно небезпечні порушення майнових і пов’язаних з ними особистих відносин, які регулюються нормами цивільного, трудового, сімейного, фінансового, аграрного права. На відміну від злочинів, цивільні проступки не мають вичерпного переліку у законодавстві, а їх юридичні наслідки тягнуть за собою правовідновлюючі заходи (невиконання обов’язків за цивільно-правовим договором). Цивільно-правова відповідальність носить в значній мірі компенсаційний характер.
• Матеріальні проступки – суспільно небезпечні протиправні вчинки, які складаються в винному нанесенні збитків майну підприємства його робітником. Матеріальну відповідальність покладено за шкоду, заподіяну підприємству чи організації внаслідок порушення трудових обов’язків.
• Конституційні проступки – завдають шкоди державному ладу; його об’єктом є закріплені Основним Законом порядок організації та діяльності органів державної влади і глави держави, порядок утворення інших органів держави, форма правління та устрій держави, отже, об’єктом такого проступку можуть ставати форма або апарат держави; ним можуть бути також конституційні права людини.
• Міжнародні правопорушення – дії чи бездіяння суб’єктів міжнародного права, які суперечать нормам і принципам міжнародного права чи особистим зобов’язанням і завдають шкоду іншому суб’єкту, групі суб’єктів міжнародного права чи всій міжнародній спільноті.
• Трудове правопорушення (порушення трудового законодавства) – це винне протиправне діяння суб’єкта трудового права, яке складається з невиконання, порушення трудових обов’язків і заборонене санкціями, які містяться в нормах законодавства про працю.

Злочинами визначаються правопорушення, з якими пов’язана найбільша небезпека для суспільства і особи, вони посягають на суспільний лад, власність, економічні, політичні, культурні і особисті права людини. Юридичним виразом особливої суспільної небезпеки злочинів є їх заборона кримінальним законом і застосування за їх скоєння кримінального покарання. У кримінальному  законодавстві наведено вичерпний перелік злочинів.

Причини правопорушень. Рольова гра. Групкам учнів дати завдання:

1, 3 групи. Обговорити і визначити причини правопорушень.

2, 4 групи. Запропонувати заходи, що сприятимуть зниженню кількості правопорушень.

Обговорення результатів в класі.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

На ст. 54 підручника завдання 4. Визначити, які із зазначених дій є правопорушеннями, які – проступками, а які – злочинами.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 7 підручника, дати відповіді на запитання.