Ст.21 Закону України «Про охорону  дитинства»,  ст.188 Кодексу законів про працю України  передбачають, що дитина може бути прийнята на  роботу після досягнення нею 16 років або, як виняток,  після досягнення 15 років за умови, що її робота не  завдаватиме шкоди її здоров'ю і навчанню та за згодою одного з батьків.

Забороняється  залучення дітей до виконання робіт з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами, до підземних,  нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 Кодексу законів про працю України).

Трудовим законодавством передбачено цілий ряд прав та пільгових умов роботи для неповнолітніх, зокрема:

•                  скорочена тривалість робочого часу зі збереженням оплатипраці як за повну тривалість – для працівників віком від  16 до 18  років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16  років – 24 годин на тиждень;

•                  обмеження щодо звільнення з роботи з ініціативироботодавця – тільки за згодою  служби у справах дітей;

·покращенні умови щодо відпусток неповнолітніх робітників

МАЙНОВІ ПРАВА

Дитина має право на одержання в спадщину майна і грошових коштів батьків у разі їх смерті при спадкуванні за

законом (тобто за відсутності

заповіту). Також, законом

передбачені випадки, коли        Статтею 180 СК України дитина має право на     на батьків покладено

обов’язкову частку у спадщині і     обов’язок  утримувати за наявності заповіту незалежно дитину. Таким чином, від його змісту, тобто навіть    дитина має право на

тоді, коли батьки заповіли своє                                        утримання з боку батьків

майно іншим особам (ст.ст. 1235,                                           до досягнення нею

1241 ЦК України). Такі права має                                                   повноліття. 

й дитина, батьки якої

позбавлені батьківських прав

(ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»).

У випадку, якщо має місце сплата аліментів одним з батьків,  такі кошти є власністю того з батьків, на ім'я кого вони  виплачуються, проте вони можуть використовуватися лише  за цільовим

призначенням, тобто на утримання дитини, а  сама дитина також має право брати участь у розпорядженні  ними.

В деяких випадках, дитина має право й на самостійне  одержання аліментів та розпоряджання ними.