Урок "Предмет вивчення екології, її завдання та методи".

Тема. Предмет вивчення екології, її завдання та методи.

Мета. З’ясувати предмет та завдання екології, значення екологічних знань у житті людини, роздивитись зв’язки екології з іншими науками;

розвивати критичне та аналітичне мислення, пам’ять та увагу;

виховувати екологічний погляд на проблеми сучасного світу.

Обладнання: презентація, підручник, зошит.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь

Наш перший урок хочу розпочати словами Ліни Костенко:

Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека,
і озерянин проблиски скупі.
І той у небі зморений лелека,
і те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
і світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів…

Екологія — наука майбутнього, і, можливо, саме існування людини на планеті залежатиме від її прогресу.

                                                                                                             Ф. Дрю. Екологія

Про що вам розповідають епіграф та вірш?

Прекрасна наша блакитна планета, єдина жива серед мільярдів мертвих світів.

Для кількох мільйонів видів живих організмів Земля є рідною домівкою. Тож і науку про взаємовідносини організмів з довкіллям назвали екологією (грецьк. оikos — «дім», «оселя» і logos — «наука»). І бути б екології однією з багатьох рядових біологічних дисциплін, якби не існував на Землі вид, здатний не лише пристосовуватися до умов навколишнього середовища, але й змінювати його відповідно до власних потреб.

«Спокутою людства» назвав екологію академік О. Яншин.

«Екологія — наука майбутнього», — пише Ф. Дрю.

То що ж це за наука — екологія? Ознайомимось із цим докладніше.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу (навчальна бесіда)

Екологія (грец. ойкос - оселя, логос - наука) - це наука про взаємозв'язки живого між ним та з навколишнім середовищем.

 Термін «екологія» вперше ввів німецький зоолог Е. Геккель ще в 1866 р.

 Об'єкти досліджень екології - це живі організми та надорганізмові біосистеми (популяції, види, екосистеми, біосфера) у своїх взаємозв'язках із середовищем. На сьогодні основним об'єктом екологічних досліджень є екосистеми на різних рівнях організації.

 Предметом екології є різноманітність взаємозв'язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем існування, а також закономірності функціонування надорганізмових біосистем.

 Основні завдання екології у XXI ст.: вивчення загального екологічного стану біосфери, причин його зміни під дією різних чинників, прогнозування динаміки стану екосистем і біосфери в просторі й часі, розроблення шляхів гармонізації суспільства й природи.

 Розділи загальної екології:

1. аутекологія (екологія видів, факторіальна екологія) вивчає організм та умови його існування, онтогенез, розмноження, інші життєві функції в певних умовах природного або штучно створеного середовища;

2. демекологія (екологія популяцій) досліджує властивості популяцій у конкретних умовах їх існування, динаміки, адаптації до природного середовища, внутрішньо- і міжвидові взаємовідносини;

3. синекологія (екологія біоценозів, біогеоценологія) вивчає різноманітні угруповання рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів, трофічні зв'язки між ними, форми співіснування;

4. екосистемологія (екологія екосистем) - вивчає екосистеми всіх розмірів і ступенів складності, їх розвиток, особливості, еволюцію та динаміку.

 Прикладні галузі екології: агроекологія, гідроекологія, екологія ґрунтів, екологія міських екосистем, ландшафтна екологія, біосферологія (глобальна екологія), екологія енергетики, космічна екологія та ін.

 2. Методи екології

 Методи екології - це шляхи й способи організації пізнавальної діяльності про характеристики (структуру, функціонування, розвиток тощо) екологічних об'єктів дослідження.

 Загальнонаукові методи: описовий, історичний, статистичний, порівняльний, спостереження.

 Спеціальні методи: вимірювання (отримання кількісних характеристик об'єктів і явищ), екологічний моніторинг (організоване періодичне або безперервне спостереження за станом екологічних об'єктів), екологічну індикацію (оцінювання стану середовища за допомогою живих об'єктів); метод аерокосмічної реєстрації (для кількісного обліку організмів, оцінювання біомаси та продуктивності рослин і тварин, метод екологічного моделювання – дозволяє прогнозувати динаміку розвитку біосистем.

 3. Сучасна екологія - фундаментальна міжгалузева наука

 Функції екології:

- освітня функція - дає людині знання для того, щоб раціонально користуватися природними ресурсами, усвідомити роль природного середовища для життя й здоров'я людини, сформувати уміння й навички здорового способу життя;              

- світоглядна функція  - екологічні знання формують узагальнену систему ідей та поглядів на світ, людину, її місце в світі;

- теоретична функція - екологія є теоретичним фундаментом для прикладних галузей діяльності людини;

- практична функція - результати екологічних досліджень є надзвичайно важливими і для заповідної справи, природокористування та охорони природи; прогнозування розвитку біосфери, наслідків антропогенного впливу та створення нових виробничих технологій, проектів і планів соціального й економічного розвитку, для розв'язування глобальних проблем сучасності

V. Узагальнення знань учнів

Виконання завдань

Дайте відповіді на запитання:

1) Який з більше ніж 2 млн видів живих істот нашої планети має найбільший вплив на природу? Чим це пояснити?

2) Як співіснувала з природою первісна людина? Чи могла її діяльність викликати значні зміни в навколишньому середовищі?

За даними таблиці складіть графік:

• Як змінювалася чисельність населення Землі?

• З чим пов’язаний різкий скачок чисельності в наш час?

• Як змінювалися потреби людини?

• Що є джерелом задоволення потреб людства?

Висновок. Провідне значення екології в наш час пояснюється небезпекою екологічної кризи, вихід з якої знайти буде надзвичайно складно. Причинами її є зростання населення Землі, що не контролюється природними чинниками, зростання потреб кожної людини і незмінні обмежені ресурси Землі.

Робота в мікрогрупах

Перед вами — вислови видатних людей. Чи були об’єктивні підстави для висловлювання таких думок? Чи співпадають вони з вашою власною точкою зору?

• «Ми не можемо чекати милостей від природи. Взяти їх у неї — ось наше завдання» (І. В. Мічурін).

• «Людина не може чекати милостей від природи після того, що вона з нею зробила».

• «Людство загине, роздавлене розвитком того, що воно називає цивілізацією» (Ж. Фабр).

• Призначення людини — знищити свій рід, заздалегідь зробивши земну кулю непридатною для проживання» (Ж. Б. Ламарк).

VI. Домашнє завдання

Опрац.§24, ст.101-104