Тема уроку:  Панас Мирний. Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Широта представлення народного життя.  Занепад Нечипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва, втрата людської подоби.

Мета уроку: Допомогти учням усвідомити проблематику твору, їх зв'язок із сучасністю, визначити рівень художньої майстерності та значення роману, розвивати навички характеристики героїв, вміння диспутувати й толерантно відстоювати власні думки; виховувати прагнення до чесного, духовно здорового життя, гуманне ставлення до слабших, доброту, щирість, співчутливість, формувати бажання бути особистістю, здатність цінувати творче начало в людині.

Тип уроку: урок прес-конференція.

Обладнання: портрет Панаса Мирного, ілюстрації до твору.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності.

1) Забезпечення емоційної готовності.

2) Ознайомлення з темою і метою уроку.

Учні повинні знати:

1) Ідейно-художній зміст твору;

2) Жанр;

3) Проблематику;

4) Сюжетні лінії;

5) Багатоплановість роману.

Учні повинні вміти:

1) Аналізувати твір;

2) Визначати проблематику твору;

3) Характеризувати образ-персонаж, визначати духовно-естетичні цінності;

4) Висловлювати власні судження, диспутувати й толерантно відстоювати власні думки.

II. Мотивація навчальної діяльності.

- Чого ви очікуєте від уроку?

Учитель. Сьогодні ми проведемо урок прес-конференцію, де будуть працювати і журналісти, і психологи, і історики, і захисники, і звинувачі.

На дошці написаний епіграф:

Бажали ми народові свободи,

Бажали ми, щоб очі він розкрив.

І, як другі освітнії народи,

Для поступу, для правди й щастя жив.

                                                  Панас Мирний

1 учень.

 Виходять літературознавці.

Важко собі уявити українську літературу без Панаса Мирного (П.Я.Рудченка). Це про нього літературознавці пишуть: "Спадщина письменника належить до тих здобутків гуманістичної літератури, які підносяться над своїм часом, виходять за межі однієї мови, стають невичерпним джерелом, з якого п'ють люди всієї землі.

2 учень.

О.Гончар назвав його " першим симфоністом українського народу".

3 учень.

Вся моя слава - Україна, - ще в молодості писав П.Мирний у щоденнику, - якби я їй добра хоч на мачину зробив, щоб мені і слава була, я більшої не хочу. Якби я міг показати безталанну долю життя людського, високую його душу, тепле серце, як вони є у мирі, - то б моя слава була і моя надія справдилася.

Літературознавча розминка (Робота з епіграфом). Пояснюємо слова Панаса Мирного.

Починав Панас Мирний з поезії, а справжній талант розкрився у прозі. Так, його творчість є органічним продовженням шевченківського служіння народові. Він жив для правди, для щастя, бо його полум'яне слово було спрямоване на захист народних інтересів.

Справжню письменницьку славу принесли Панасу Мирному два великі романи "Повія" та роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні".

Слова вчителя. Розуміння твору починається з усвідомлення його назви "Хіба ревуть воли, як ясла повні"?

Як ви розумієте назву твору?

Вона має форму риторичного запитання, яке однак передбачає однозначну відповідь: Чіпка не став би зарізякою, якби його не підштовхнула до цього соціальна несправедливість...

Так це чи ні?

Це ми будемо доводити на уроці:

Бліц-опитування.

Учитель .А зараз наші журналісти звернуться до Вас із запитаннями.

Чи готові ви вести дискусію?

1. Роман Панаса Мирного та Івана Білика є:

а) Побутово-психологічним;

б) Соціально-психологічним;

в) Соціально-історичним.

2. Яку ще назву має роман:

а) "Лихий попутав";

б) "Лихі люди";

в) "Пропаща сила".

3. Уперше окремою книжкою роман видрукувано:

а) в Женеві;

б)у  Відні;

в) у Варшаві.

4. Зі скількох частин складається роман:

а) з 3;

б) з 4;

в)  з 5.

5. Про кого з героїв сказано: "палкий як порох, сміливий, як голодний вовк":

а) про Чіпку;

б) про Максима  Ґудзя;

в) про Грицька.

6. Його сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м'якшала, він тепер соромився свого давнього безпуття, тієї кривавої стежки, якою він думав дійти до щастя. Про кого це сказано:

а) про Чіпку;

б) про Грицька;

в) про Максима Ґудзя.

7. Про кого рядки: ..."скинувши через плече косу, а за спину - торбинку з сухарями, лихеньку свитину, не кращі чоботи, потягнувся на заробітки в південні степи":

а) про Матню;

б) про Грицька;

в) про Чіпка.

8. Однією з найтрагічніших жіночих постатей в українській літературі є:

а) Галя;

б) Христя;

в) Мотря.

9. Хто писав Чіпці прохання до суду, щоб повернути землю:

а) Чижик;

б) Порох;

в) Шовкун.

10. Хто з героїв роману сказав про Чіпку: "У Чіпки й серце добріше, й душа чистіша. А що він п'є? То його лихо п'є.. недаром він хвалився ним":

а) Мотря;

б) Христя;

в) Галя.

11. Про кого сказано: "... як підстрелена горлиця тіпається-б'ється, тихо туркоче й стогне":

а) про Мотрю;

б) про Явдоху;

в) про Галю.

12. Чим закінчилася розбишацьке життя Чіпки:

а) Його арештували й відправили до Сибіру;

б) Чіпка облишив таке життя й почав працювати;

в) Зайнявся торгівлею.

Перевірка тестів.

Психологи приготували картки оцінювання тестів.

- 10-129-76-4

Учитель. Я побачила, що учні готові продовжувати прес-конференцію (звертаюсь до народознавців).

Ж(Т). Чому роман називається соціально-психологічним?

Ж(І). Назвати сюжетні лінії.

Ж(Т). У чому розкривається багатоплановість роману?

Ж(І). Назвати основну проблематику роману.

Ж. Проблема кровопролиття - основна в романі.

Ж(Т). Надаємо слово історикам. Що нам скажуть історики про роман?

Ж(І). Існує думка, що в людину від народження закладено все - і добро, і зло. Якщо життя зруйнує духовні цінності, орієнтири чесного, справедливого життя - переможе зло. Що залежить від генетичної спадщини, що від суспільства, а що від самої людини. (Спробуємо з'ясувати)

Ж. Про що ж роман Панаса Мирного однозначно відповісти неможливо. Звичайно, у центрі твору образ Чіпки, навколо нього розгораються всі події. То хто ж він?

Селянин - бунтар, невгомонний шукач правди, чи як висловлюється автор " пропаща сила".

Ж(І). Подивимося історію життя Чіпки зі злетами та падіннями. (коментар учня за графіком)

Ж(Т). Які висновки можна зробити?

- Що можна сказати про генетичну спадщину Чіпки? (психолог)

І в мене є декілька питань до аудиторії (робота з картками).

Як же Панас Мирний описує роздуми й переживання свого героя, які розкривають його душевний стан?

Як саме? (відповіді учнів за індивідуальними картками)

Ж(Т). Справді, хто не жалів Чіпку, не співчував його загубленій силі?

Та, можливо важливіше не милосердя щодо нього, а психоаналіз причин, що призвели його до свідомої жорстокості. Адже найбільша цінність на землі - людина, і позбавляти її тяжкий злочин.

                        Інтерактивна вправа "Судовий процес"

Ж(І). Наша аудиторія поділилася на захисників і обвинувачів.

Ж(Т). Надаємо слово захисникам...

Ж. Ось такі сильні аргументи захисту Нечипора Вареника перед владою й людьми, такі звинувачення. Але давайте знову повернемося до тези:

Чіпка - вбивця і він не може бути виправданим.

Ж. Надаємо слово обвинувачам.

Я хочу сказати про те, що ніколи...

У Панаса Мирного кінцівка не завершена. Яким повернеться Чіпка з каторги додому: оновленим душею чи ще злішим зарязякою, та й чи взагалі повернеться. Тут автор дає волю нашій уяві.

Ж(І). Так хто ж такай Чіпка: "новий Робін Гуд чи злочинець-розбійник?".

Ж. Наші учасники конференції намалювали портрет Чіпки, про якого ми читали.

Коментар портретів.

А це Чіпка, якого я хотіла б побачити.

Оксана коментує.

                                           Підсумок уроку

Ж(Т). Чи актуальний твір у наш час? (діти зачитують відповіді).

Ж(І). Над чим примусив мене замислитись роман? (слухаємо відповіді).

Ж(Т). Давайте підведемо підсумок нашої прес-конференції і проаналізуємо своє життя.

Ж(Т). Чи є серед нас такі, кого б не ображали близькі люди?

Ж(І). Чи є такі, кому вже нема чого бажати?

Ж(Т). Чи не впадаємо іноді в такий відчай, що й жити не хочеться?

Ж(І). Чи завжди у своїх невдачах звинувачуємо лише себе, а не шукаємо винуватців?

Ж. Чи не буваємо такі беззахисні, як і Чіпка?

- А як же бути? Що ми повинні знати? Від чого застерігатись?

Ж(Т). Навряд чи з будь-якої скрутної ситуації єдиним виходом може бути помста, а ще страшніше - вбивство (відповіді учнів по черзі).

- Не можна виправдовувати злочин важким дитинством, нелюбов'ю до себе людей.

- Не всяким шляхом можна дійти праведного діяння. Думай і думай, як, борючись проти зла, не скоїти ще більшого й непоправного лиха.

- Хоч би яким важким не було твоє життя, не озлоблюйся, не вбивай.

- Люби людей і Бога і тоді сонце правди засяє над тобою і забудуться болі й образи, і сльози щастя, а не відчаю закопають із твоїх очей.

Ж. Як будуть ясла повні, той воли ревти не будуть, тобто...

Ось такий урок життя дає нам роман, урок, який триває й нині...

(Звернемося до карт очікування. Заповнюємо)

Поставте собі оцінку.